Ухвала суду № 84625887, 30.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.09.2019Справа № 910/21418/13

За заявою Акціонерного товариства «Оріана»

про видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва від 25.07.2016 у

справі № 910/21418/13

За позовом Калуського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фонду

державного майна України та Відкритого акціонерного товариства "Оріана"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова енергетична корпорація

України"

про стягнення 39 404, 88 грн.

Суддя Ломака В.С.

Без виклику представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/21418/13 позовні вимоги задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова енергетична корпорація України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Оріана" основну заборгованість з орендної плати в сумі 39 404, 88 грн.

09.01.2014 року господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання вищевказаного судового рішення.

23.09.2019 року стягувач звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про видачу дублікату наказу від 09.01.2014 у справі № 910/21418/13.

Розглянувши вищевказану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Частиною 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з пунктом 19.4 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови у справі № 5011-58/9614-2012 від 10.09.2018, у справі № 916/215/15-г від 21.01.2019).

З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2014 року господарським судом міста Києва було видано наказ про примусове виконання рішення у справі № 910/21418/13 від 18.12.2013 та зазначено, що цей наказ дійсний для пред`явлення до виконання до 09.01.2015 року.

При цьому, жодних доказів на підтвердження того, що строк пред`явлення наказу переривався матеріали справи не містять.

Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження поновлення у встановленому законом порядку строку пред`явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва у справі № 910/21418/13 від 09.01.2014.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що стягувач звернувся із заявою про видачу дублікату поза межами встановленого законом строку для пред`явлення його виконання, що відповідно до приписів пункту 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України унеможливлює видачу дубліката наказу.

Крім того, пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0, 03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1 921, 00 грн.

Отже, за розгляд заяви про видачу дублікату наказу суду судовий збір має бути сплачений у розмірі 57, 63 грн.

Проте, стягувачем до заяви про видачу дублікату наказу було додано квитанцію № 0.0.1469072548.1 від 18.09.2019 про сплату судового збору у розмірі 12, 00 грн., тобто в меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, що також є підставою для відмови у видачі дублікату наказу.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Оріана» про видачу дублікату наказу у справі № 910/21418/13 від 09.01.2014.

Керуючись статтею 234, п. 19.4 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Оріана» про видачу дубліката наказу господарського суду міста Києва від 09.01.2014 у справі № 910/21418/13.

2. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Суддя В.С. Ломака