Ухвала суду № 84623914, 02.10.2014, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3655/14-к

Провадження № 1-кс/307/488/14

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

02 жовтня 2014 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушко В.І., при секретарі Баник А.А., з участю прокурора Бодня В.І., слідчого Крегул С.П. захисника Кустрьо М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області Крегул С.П. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, в силу ст..89 КК України раніше не судимого,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області Крегул С.П. за погодженням з прокурором прокуратури Тячівського району Закарпатської області Бодня В.І.,звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014070160000523 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 296 ч.1, 206 ч.2, 296 ч.4, 129 ч.1 КК України.

Вказує на те, що досудовим розслідуванням по справі встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється в тому, що він, 29 вересня 2014 року, біля 22 години 40 хвилин, в смт. Тересва по вулиці Івана Франка, керуючи автомобілем иарки «АУДІ А4», в групі з ОСОБА_2 , діючи умисно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень, а також предметів, схожих на вогнепальну зброю, вчинили хуліганські дії відносно мешканців смт. Тересва, які знаходилися неподалік на вулиці І.Франка, а саме хаотично здійснювали постріли в різні сторони з невстановлених предметів, схожих на вогнепальну зброю, та умисно здійснювали наїзд на їдучі по вулиці транспортні засоби.

Підставою для внесення даного клопотання стало те, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України тобто є підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до даних норм закону карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Окрім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерплих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знаходячись на волі він може вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв`язку з чим вбачається необхідність у застосуванні відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали досудового розслідування, заслухавши показання підозрюваного ОСОБА_1 який в судовому засіданні свою причетність до вчинення злочину не визнав, пояснив, що наміру ухилятися від слідства та суду він не має, просить не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, заслухавши пояснення слідчого, який просить клопотання задовольнити, захисника Кустрьо М.М., який просить застосувати до ОСОБА_1 більш запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, прокурора, який в судовому засіданні зазначив, що є достатні підстави щодо підозри ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому злочину, суд дійшов наступного висновку.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

ОСОБА_1 підозрюється у вчинені злочину передбаченого ст. 296 ч.4 КК України, який є тяжким злочином, санкція статті якої передбачає покарання від трьох до семи років позбавлення волі.

За матеріалами справи підозра ОСОБА_1 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, ОСОБА_1 було затримано о 01 годині 30 вересня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Таким чином, беручи до уваги наведене, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який кримінальним законодавством України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років, при цьому підозрюваний не має постійного місця праці, є особою, що негативно характеризується по місцю проживання, раніше притягався до кримінальної відповідальності, що свідчить про його стійку криміногенну поведінку, та фактично схильний до вчинення злочинних дій, внаслідок чого може в подальшому, в разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, здійснити повторні кримінальні проступки щодо інших осіб.

Посилання прокурора на можливість підозрюваного такими діями перешкоджати кримінальному провадженню також є доцільними, внаслідок чого, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати виключний запобіжний захід в виді тримання під вартою, із визначенням розміру застави, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно вимог ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (санкцією ст. 296 ч. 4 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років), - у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Тому, при визначені розміру застави, суд враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства і вважає доцільним визначити ОСОБА_1 заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі вісімдесяти мінімальних заробітних плат, яка зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, із визначенням розміру застави.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 01 години 30 вересня 2014 року.

Строк дії ухвали – до 01 години 29 листопада 2014 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі вісімдесяти мінімальних заробітних плат в сумі 97440 (дев`яносто сім тисяч чотириста сорок) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Тячівського районного суду: р/р 3731301800042; МФО (код банку) 812016; ЄДРПОУ 26213408; Банк отримувача – ГУ ДКСУ в Закарпатській області; одержувач – ТУ ДСА України в Закарпатській області .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом строку дії ухвали, тобто до 29.11.2014 року.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у виді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки :

1) прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

5) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.

Визначити дій зазначених обов`язків до 29 листопада 2014 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави;

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним – в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: В.І. Бобрушко