Рішення № 8462069, 19.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.03.10р.Справа № 8/58-10 За позовом Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (м.Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" (м.Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за спожиту воду у загальному розмірі 81 167, 20 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Радзимінський Г.В. - заст.ген. директора (дов. № 16-05-1887 від 08.07.09р.)

Свистунова Н.А. - представник (дов. № 16-05-859 від 18.03.10р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту воду у загальному розмірі 81 167, 20 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 78 865,92 грн. - основний борг; 951,91 грн. - інфляційні втрати, 172,26 грн. - 3% річних та 1 177,11 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на централізоване питне водопостачання у 2009р. № 7/250у від 16.12.2008р. в частині розрахунку за надані послуги з централізованого водопостачання питної води, що відповідає ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая", до межі розподілу балансової належності мереж позивача по підключеннях водопроводу відповідача O 400 мм до водогону O600 мм "Водопостачальника".

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 2465, яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду відповідачем.

Вислухавши позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

16.12.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на централізоване питне водопостачання у 2009р. № 7/250у 9далі-договір). Предметом договору є послуги з централізованого постачання питної води, що відповідає ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая", до межі розподілу балансової належності мереж позивача по підключеннях водопроводу відповідача O 400 мм до водогону O600 мм "Водопостачальника" (п. 1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору були визначені помісячні обсяги питного водопостачання у вигляді графіку, складені на підставі заявки відповідача № 5-126/2390 від 17.09.2008р.) та з врахуванням технічних можливостей позивача.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.3., 4.4., 4.6. договору, тариф не є договірною величиною та встановлюється уповноваженим на те органом згідно діючого законодавства України. На момент укладення даного договору тариф на послуги питного водопостачання складає 4,48 грн. (з ПДВ) за 1 м3. Орієнтована сума договору на момент його укладення на підставі передбачених п. 2.1. договору обсягів централізованого питного водопостачання складає 860160 грн. (з ПДВ). Загальна сума договору за результатами його виконання визначається фактичним обсягом централізованого питного водопостачання та відповідними рахунками позивача, наданими умовами даного договору. Розрахунок за централізоване питне водопостачання в розмірі вартості заявленого місячного обсягу питної води (згідно п. 2.1. договору) здійснюється відповідачем у вигляді попередньої оплати грошовими коштами на поточний рахунок позивача до 10 числа розрахункового (поточного) місяця. Кінцевий розрахунок за фактично отриману воду повинен бути здійснений відповідачем в повному розмірі до 10 числі місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

За період листопад-грудень 2009р. позивачем було подано відповідачу 17 604 м3 питної води на суму 78 865,92 грн., що підтверджується розрахунками позивача та відповідними актами подачі питної води, що знаходяться в матеріалах справи, із зазначенням її кількості та періода постачання, а також рахунками-фактурами із зазначенням ціни на момент споживання.

Але відповідач розрахувався за надані послуги лише частково і станом на момент розгляду справи його борг складає 78 865,92 грн.

Пунктом 8.1 договору сторони встановили, що при несвоєчасній оплаті (порушенні п.4.6 договору) за спожиту воду відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,8% від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір нарахованої пені по договору на централізоване питне водопостачання у 2009р. № 7/250у від 16.12.2008р. становить 1 177,11 грн.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення - 951,91 грн., а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі 172,26 грн.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг з централізованого водопостачання у розмірі 78 865,92 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 78 865,92 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Крім того, стягненню підлягають також і інфляційні втрати - 951,91 грн., три проценти річних від простроченої суми у розмірі - 172,26 грн. та пеня - 1 177,11 грн.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" також встановлено, що споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Крім того, згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за надані послуги по договору на централізоване питне водопостачання у 2009р. № 7/250у від 16.12.2008р. у розмірі 78 865,92 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 951,91 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 172,26 грн.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах, а також враховуючи те, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов’язання перед позивачем, допустивши прострочення виконання грошових зобов’язань, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 951,91 грн. та 172,26 грн. відповідно слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, п. 8.1 договору встановлено, що при несвоєчасній оплаті (порушенні п.4.6 договору) за спожиту воду відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,8% від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня.

На підставі вищевикладених норм, а також п. 8.1. договору на централізоване питне водопостачання у 2009р. № 7/250у від 16.12.2008р. позивачем була нарахована пеня у розмірі 1 177,11 грн., розрахунок якої також перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 1 177,11 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 229 Господарського кодексу України, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" (50045, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 127; код ЄДРПОУ 13461621) на користь Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Миру, 15-А; р/р 26000304141220 в Дзержинському безбалансовому відділенні філії Центрально-Міського відділення ПІБ, МФО 305493, код ЄДРПОУ 00191017) - 78 865 грн. 92 коп. основного боргу, 951 грн. 91 коп. втрат від інфляції, 172 грн. 26 коп. трьох відсотків річних, 1 177 грн. 11 коп. пені, 811 грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін