Ухвала суду № 84617531, 30.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

30 вересня 2019 року м. Київ № 640/16415/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Каракашьян С.К., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомАкціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугпровизнання протиправною бездіяльності, стягнення матеріальної шкоди, ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з перегляду та встановлення економічно обґрунтованого тарифу на послуги розподілу природного газу для Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" відповідно до заяви від 28.02.2019 №81017-СЛ-3487-0219;

- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь публічного акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" 2237141033,76 грн. майнової шкоди, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за період 2016 - І півріччя 2019 року, а також інфляційні витрати в розмірі 20118434,01 грн. та 3% річних у сумі 9977604,07 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2019 залишено позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" без руху.

Відповідно до вказаної ухвали, обґрунтування позивачем причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані в заяві позивача про поновлення строку звернення до суду, не вбачаються судом поважними причинами пропуску строку, встановлений десятиденний з дня отримання ухвали для усунення вказаних недоліків, а саме: подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Розглядаючи заявлене клопотання про поновлення строку на подачу адміністративного позову, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зважаючи на складність справи, складення ухвали у повному обсязі може бути відкладено на строк до п`яти днів.

Заслухавши думку сторін та учасників справи з приводу заявленого клопотання, дослідивши клопотання представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали (наприклад, відбулося стягнення штрафу), так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю (наприклад, винесене рішення про стягнення штрафу).

Порушення інтересів особи може полягати також у невизначеності публічних правовідносин за її участю, коли у сторін існують різні уявлення щодо взаємних прав та обов`язків.

При цьому, день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, зокрема, можуть бути: розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.

Існування процесуальних строків звернення до суду зумовлене необхідністю дисциплінувати учасників правовідносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігти зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяти стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій та посиленню громадського контролю за владою зі сторони громадян.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Положеннями статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У відповідності до рішень ЄСПЛ у справах "Grafescolo S.R.L. проти Молдови", "Руїз Торія проти Іспанії", роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство закону, що є обов`язковим для країн, котрі підписали конвенцію. Стаття 6 документа зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, суди не повинні ігнорувати наявність підстав для застосування наслідків пропуску строку на звернення до суду і належним чином обґрунтовувати причини її незастосування.

При цьому, у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" ЄСПЛ дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" ЄСПЛ погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Суд вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Так, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про відшкодування майнової шкоди у розмірі 2 237 141 033,76 грн. за період 2016 рік - І півріччя 2019 року, то про факт порушення зазначених прав він мав дізнатись у 2016 році. Крім того, наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт того, що з зазначеного питання позивач вже звертався до відповідача з заявами перша з яких датована 19.05.2017.

Отже, позивач достеменно знав про порушення прав на захист яких було подано позов протягом 2016 - першої половини 2019 років.

Суд критично ставиться до посилань позивача на заяву, адресовану Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 28.02.2019 №81017-СЛ-3487-0219, оскільки від вказаної заяви також сплинув шестимісячний строк, та фактично, зміст заяви дублює попередні заяви позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає поважними підстави пропущення строку звернення з позовом до суду та відмовляє в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи не визнання судом поважними підстав пропущення строку звернення Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" з даним позовом до адміністративного суду, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись п. 9 ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про поновлення строку звернення до суду.

2. Повернути позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз".

3. Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу.

4. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про повернення позовної заяви.

5. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

6. Довести до відома позивача, що у відповідності до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення у порядок, визначений статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.К. Каракашьян