Рішення № 8461752, 15.03.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2010 р. Справа № 6/40-56.4 Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “М.Ж.К.”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм-ЮеС”

про стягнення 4251, 00 грн. безпідставно набутих коштів.

з участю представників сторін:

від позивача: Сторожук А.Ф. – дов. № 0007 від 08.01.2010 р.

від відповідача: не прибув;

Суть спору:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “М.Ж.К.”, звернувшись з позовом до господарського суду просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм-ЮеС” суму безпідставно отриманих коштів в розмірі 4251, 00 грн.

В підтвердження позовних вимог посилається на ту обставину, що на згідно платіжного доручення № 2950 від 14.12.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Прайм-ЮеС” набуло грошові кошти в сумі 4251, 00 грн. без достатніх правових підстав, оскільки рахунок – фактура № СФ –0000101 від 14.12.2009 р., який був підставою для перерахунку зазначеної суми позивачем, був виданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Ютрейд»та завірений його оригінальними печатками.

Як зазначає позивач, відповідно до ч.1-2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, письмових заперечень по суті та предмету спору на адресу суду не подав, причин нез’явлення не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду.

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Згідно вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як визначено ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Відповідно до платіжного доручення № 2950 від 14.12.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «М.Ж.К.»було перераховано кошти в сумі 4251, 00 грн. на розрахунковий рахунок №26005010729001, відкритий у філії ЛРУ АТ «Індекс-банк»м. Львів, МФО 325279, призначення платежу: попередня оплата за ПММ по рах.0000101 від 14.12.2009 р., отримувач коштів: ТзОВ «Прайм-ЮеС».

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ТзОВ «М.Ж.К.»та відповідачем ТзОВ «Прайм-ЮеС»02.01.2009 р. укладено договір № 0201-05/С/К купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням старт-карт на АЗС. Крім того, 05.01.2009 р. між тими ж сторонами укладено договір № 0501-02/т поставки нафтопродуктів.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов”язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов”язки на підставі укладених договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням старт-карт на АЗС № 0201-05/С/К від 02.01.2009 р. та договору № 0501-02/т поставки нафтопродуктів від 05.01.2009 р.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцевій), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно умов даних договорів (п.2.1. договору від 02.01.2009 р. та п.1.1. договору від 05.01.2009 р.) «продавець»- ТзОВ «Прайм-ЮеС»зобов’язався передавати, а «покупець»- ТзОВ «М.Ж.К.»приймати у власність паливно-мастильні матеріали та оплачувати їх вартість на умовах даних договорів.

Водночас, п.4.4. договору від 02.01.2009 р. та п.4.2. договору від 05.01.2009 р. передбачено, що розрахунки за ПММ «покупець»здійснює протягом 1 (одного) календарного дня з моменту отримання ним рахунку-фактури від «продавця». Підтвердженням отримання рахунку-фактури при цьому вважається вчинення напису повноважним представником «продавця»на такому рахунку чи його другому екземплярі, з обов’язковим пред’явленням такого рахунку «продавцю».

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Між тим, як вбачається з пред’явленого позивачем рахунку-фактури № СФ-0000101 від 14.12.2009 р., на підставі якого ним були перераховані кошти в сумі 4251, 00 грн. згідно платіжного доручення № 2950 від 14.12.2009 року, постачальником паливно-мастильних матеріалів є ТзОВ «Ютрейд», про що засвідчено оригінальною печаткою останнього.

Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави передбачені ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до цієї правової норми особа, яка набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. В разі ж невиконання цього обов'язку набувачем майно підлягає стягненню в судовому порядку.

Вказані положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто, обов'язок повернути безпідставно набуте майно є різновидом цивільно-правової санкції, а не мірою відповідальності, в зв'язку з чим наявність вини в поведінці особи, яка безпідставно збагатілась, не потребується.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено, що відповідач згідно платіжного доручення № 2950 від 14.12.2009 року отримав грошові кошти в сумі 4251, 00 грн. без достатніх правових підстав, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення вказаної суми ґрунтується на вимогах чинного законодавства і позов підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то судові витрати у розмірі 102, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 526, 655, 712, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-ЮеС» (45623, Волинська область, Луцький р-н, с. Забороль, вул. Лісна, 16а, р/р 26006000389001 в Ф. Волинська дирекція АТ «Індекс-банк», МФО 303633, код ЄДРПОУ 34745508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Ж.К.» (43024, Волинська область, м.Луцьк, пр..Соборності, 19б, р/р 260005771 в «Райффайзен Банк Аваль», м.Луцька, МФО 303569, код ЄДРПОУ 13348495) безпідставно отримані кошти в сумі 4251, 00 грн. та 102, 00 грн. в повернення витрат по державному миту, 236,00 грн. витрат на ІТЗ.

Суддя                                         В.А.Пахолюк

Дата підписання повного тексту рішення –19.03.2010 р.