Рішення № 84617042, 30.09.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/997/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить суд:

- визнати неправомірними дії ГУ Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи із сум грошового забезпечення, до якої включенні суми допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації грошових доходів, надбавку за проведення оперативно-розшукової діяльності 50%, надбавку за особливо важливі завдання 50% та премії 200%, а також зобов`язати ГУ Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням всіх складових грошового забезпечення вказаної у довідці Чернівецької установи виконання покарань № 33 від 15.06.2018 року за № 2269, листа Чернівецької установи виконання покарань № 33 від 12.07.2018 року за № 33/5-3713 та протоколу за пенсійною справою - №2406002012 від 25.02.2011 року в розмірі 90% суми грошового забезпечення відповідно до законодавства з дати призначення пенсії 01.01.2011 року; - визнати протиправними дії ГУ Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку та зобов`язати ГУ ПФ України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату (з урахуванням визначених сум) з 01 січня 2018 року розмірі 90% від суми грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при здійснення перерахунку розміру його пенсійного забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, яка у квітні 2018 року надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України були застосовані норми законодавства, які діють в даний час і обмежують максимальний розмір пенсії до 70 % грошового забезпечення військовослужбовців. Внаслідок чого протиправно зменшено призначене йому при виході на пенсію, пенсійне забезпечення з 90 % до 70 %. Вважає, що необхідно здійснити йому перерахунок і виплату пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, на які нараховувались страхові внески та єдиний соціальний внесок, у тому числі допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань індексації грошових доходів, надбавки за проведення оперативно-розшукової діяльності 50%, надбавки за особливо важливі завдання та премії 200%.

02.11.2018 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на позов, що на підставі довідки надісланої Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України відповідачу, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року здійснено перерахунок пенсійного забезпечення позивача.

Як зазначив відповідач, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, перерахунок та виплата пенсії позивачу з 01.01.2018 року здійснено у період дії редакції Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тому в діях відповідача не вбачається протиправності. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу згідно вимог законодавства, що діяли на час вчинення відповідних дій. Розмір пенсії, який отримує позивач станом на час розгляду даної судової справи не дає підстав для його перерахунку згідно позовних вимог.

Щодо урахування усіх складових грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у тому числі з урахуванням допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань індексації грошових доходів, надбавки за проведення оперативно-розшукової діяльності 50%, надбавки за особливо важливі завдання та премії 200%, зазначив, що документи для призначення та проведення перерахунків пенсій подаються до органів Пенсійного фонду України виключно через уповноважені структурні підрозділи міністерств (відомств), у випадку позивача - через Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 15 листопада 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, яке в своїх поясненнях зазначило, що довідка Чернівецької установи виконання покарань № 33 від 15.06.2018 року видана не уповноваженим на те структурним підрозділом, не може бути взята до уваги для перерахунку пенсії, могла бути видана Позивачу лише в порядку Закону України «Про звернення громадян».

З метою з`ясування всіх обставин у справи, ухвалою суду від 20.11.2018 року витребувано у Чернівецької установи покарань (№33) письмові докази, зокрема: Послужний список ОСОБА_1 ; Наказ про прийняття на службу ОСОБА_1 ; Наказ про звільнення зі служби ОСОБА_1 ; Довідку про заробітну плату ОСОБА_1 з включенням до неї допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб, вихідної допомоги, інших компенсаційних виплат, надбавки за проведення оперативно-розшукової діяльності, надбавки за особливо важливі завдання, премії. Зазначити з яких виплат сплачено єдиний соціальний внесок. Накази про встановлення надбавок та інших виплат на день звільнення.

Провадження у справі зупинялось відповідно до п.5 ч.2 ст. 236 КАС України.

У судовому засіданні позивач, представник позивача позов підтримали повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У судове засідання третя особа не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 58001 0796076 1. (а. с. 135).

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , підполковник у відставці. Згідно трудової книжки, у період з 13.12.1983 року по 31.12.2010 рік, проходив службу в органах внутрішніх справ, Державній кримінально-виконавчій службі України. Відповідно до пенсійної справи, пішов у відставку за віком з посади заступника начальника СІЗО з режиму і охорони та оперативної роботи Чернівецького слідчого ізолятора ВДДУПВП в Чернівецькій області.

Згідно протоколу за пенсійною справою № 2406002012 від 25.02.2011 року рішенням відповідача, позивачу призначена пенсія за вислугу років (39 років вислуги (29 календ.)) з 01.01.2011 року в розмірі 90% грошового забезпечення, довічно. (а. с. 25, 57).

З матеріалів справи вбачається, що в квітні 2018 року Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 направлено на адресу відповідача довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України від 21.02.2018 року № 103. (а. с. 61).

11.04.2018 року з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення позивача та згідно з Постановами Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 року та "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21.02.2018 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 року. При цьому, при розрахунку розміру пенсії позивача, відповідачем застосовано розмір пенсії у відсотках у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення (вислуга років 29 (календ. 39)). (а. с. 27).

15.06.2018 року Чернівецькою установою виконання покарань № 33 видана довідка підполковнику внутрішньої служби ОСОБА_1 , заступнику начальника з режиму і охорони державної установи «Чернівецька установа виконання покарань (№3)»», щодо додаткових видів грошового забезпечення, з яких нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове Державне соціальне страхування, які не враховані при розрахунку пенсії № 2269. (а. с. 19).

15.06.2018 року, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації грошового забезпечення та сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Також просив вказати, ким видана довідка про розмір його грошового забезпечення, визначена в пункті 1 Постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України» від 13.02.2008 року № 45. (а. с. 18).

26.06.2018 року відповідач листом № 525/Н-11 відмовив позивачу в перерахунку пенсії. У вказаному листі зазначив, що перерахунок пенсій здійснювався за чинною редакцією Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Отже пенсію позивача перераховано з нового грошового забезпечення в розмірі 70 %, як цього вимагає стаття 13 Закону.

Крім того, відповідач зазначив, документи для призначення та проведення перерахунків пенсій подаються до органів Пенсійного фонду України виключно через уповноважені структурні підрозділи міністерства (відомств), у випадку позивача - через Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. Лише у разі надання уповноваженим органом уточненої довідки про розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії, може розглядатися питання перерахунку пенсії. (а. с. 26).

26.06.2018 року листом № 16964/09 відповідач звернувся до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України з запитом до останнього, в якому просив перевірити правильність видачі довідки про додаткові види грошового забезпечення від 23.02.2001 року № 94 та від 15.06.2018 року № 2269 відповідно до норм діючого законодавства. Про наслідки розгляду просив повідомити, в тому числі ОСОБА_1 (а. с. 21).

Листом від 27.07.2018 року № 7616 Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, розглянувши запит відповідача від 26.06.2018 року № 16964/09, повідомило наступне:

1) Обчислення пенсій при їх призначенні чи перерахунку органом Пенсійного фонду може проводитись тільки на підставі довідок про грошове забезпечення відповідної форми, підготовлених відповідним уповноваженим державним органом, на звернення органу Пенсійного фонду.

Зазначені у зверненні довідки, які були представлені в орган Пенсійного фонду не відповідають формі, визначеній постановою КМУ № 45, тому не можуть враховуватися при перерахунку раніше призначеної пенсії.

2) Матеріальна допомога на соціально-побутові потреби та допомога на оздоровлення являються складовими грошового забезпечення, але не відносяться до щомісячних виплат, тому не враховуються при проведенні обрахунку при призначенні чи перерахунку раніше призначеної пенсії.

3) Підставою для проведення перерахунку призначеної пенсії могло бути тільки судове рішення щодо порушення прав заявника, але на сьогодні строки звернення до суду за захистом своїх прав заявником пропущені, оскільки нормами КАС України визначено 6 місяців із дня коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, а минуло 7 років.

4) Підтвердило дійсність виплат, зазначених в довідці від 23.02.2011 року № 94. (а. с. 22-23).

10.08.2018 року Чернівецькою установою виконання покарань № 33 видана довідка ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 33/5-69-18/Н-43. (а. с. 29).

10.08.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того просив здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням сум заробітної плати згідно довідки про розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії від 10.08.2018 року № 33/5-69-18/Н-43. (а. с. 28).

Листом від 20.08.2018 року № 21947/09 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернулось до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України щодо правомірності видачі довідок про розмір грошового забезпечення. Про наслідки розгляду просив повідомити, у тому числі ОСОБА_1 (а. с. 30).

03.09.2018 року листом щодо довідок про розмір грошового забезпечення № 8559 Центрально-Західним міжрегіональним управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України повідомлено, що зазначені у зверненні довідки, які були представлені в Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області Новіцьким Л.Й., не відповідають формі, визначеній постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, тому не можуть братися органом Пенсійного фонду для проведення перерахунку раніше призначених пенсій ОСОБА_1 (а. с. 31).

Вважаючи дії відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії за вислугу років, з урахуванням її зменшення - обчисленої із застосуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення та відмови здійснити перерахунок виходячи із сум грошового забезпечення, до якої включені суми допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації грошових коштів, надбавки за проведення оперативно-розшукової діяльності 50%, надбавки за особливо важливі завдання 50% та премії 200% протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, судом встановлено.

Щодо позовної вимоги визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи із сум грошового забезпечення, до якої включенні суми допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації грошових доходів, надбавку за проведення оперативно-розшукової діяльності 50%, надбавку за особливо важливі завдання 50% та премії 200%, а також зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням всіх складових грошового забезпечення вказаної у довідці Чернівецької установи виконання покарань № 33 від 15.06.2018 року за № 2269, листа Чернівецької установи виконання покарань № 33 від 12.07.2018 року за № 33/5-3713 та протоколу за пенсійною справою - № 2406002012 від 25.02.2011 року в розмірі 90% суми грошового забезпечення відповідно до законодавства з дати призначення пенсії 01.01.2011 року, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 pоку № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ст. 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 06.07.2016 по справі № 2-а/638/70/15.

При цьому, згідно із пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги" (далі - Порядок № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до п.1 постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова № 1294) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 постанови № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Згідно з додатком № 25 до постанови № 1294 визначено схему додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, якою до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов`язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення, а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Так, підпунктом 3 пункту 5 постанови № 1294 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відносяться до складу грошового забезпечення, з яких сплачується єдиний внесок та які нараховуються при обчисленні пенсії.

З матеріалів пенсійної справи позивача встановлено, що в довідці про розмір грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку пенсій виданої Центральним-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, на підставі якої відповідач визначив розмір пенсії позивача, відсутні такі види грошового забезпечення як матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, надбавка за проведення оперативно-розшукової діяльності, надбавка за особливо важливі завдання, премія. (а. с. 61).

Відповідно до ч.1 ст.70 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, позивач не надав документів на підтвердження розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також доказів сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з вказаних виплат.

Судом встановлено, що позивач не надав ні до органу Пенсійного фонду, ні до суду довідки про заробітну плату, згідно якої страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування нараховувався на всі виплати, отримані позивачем за місцем роботи (проходження служби), в тому числі й матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за проведення оперативно-розшукової діяльності, надбавки за особливо важливі завдання, премії.

Таким чином, факт сплати з матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за проведення оперативно-розшукової діяльності, надбавки за особливо важливі завдання, премії страхових внесків чи збору на обов`язкове державне пенсійне страхування не підтверджено.

Крім того, дослідивши матеріали пенсійної справи позивача, суд дійшов висновку про те, що інших довідок про розмір грошового забезпечення, як того вимагає встановлений порядок, до пенсійного органу не надходило.

З урахуванням наведеного суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для врахування матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за проведення оперативно-розшукової діяльності, надбавки за особливо важливі завдання, премії до грошового забезпечення позивача, з якого обраховується пенсія.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач довідку про розмір грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку пенсій виданої Центральним-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 не оскаржував, як в адміністративному так і в судовому порядку.

Щодо позовної вимоги визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату (з урахуванням визначених сум) з 01 січня 2018 року розмірі 90% від суми грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

У статті 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно статті 22 Конституції України, Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 1 Стаття 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262 - ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262 - ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 - XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 51 Закону № 2262 - ХІІ передбачено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Постанова № 704 набрала чинності 01 січня 2018 року.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262 - ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку № 45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх Головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262 - ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Згідно з п. 1 Постанови КМУ від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Відповідно до п. 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Судом встановлено, що 11.04.2018 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року на підставі Постанови № 103 від 21.02.2018 року, виходячи із основного розміру пенсії, з урахуванням її зменшення 70% грошового забезпечення.(а.с.27).

Відповідно до пункту "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 2262 - ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Позивачу - підполковнику у відставці ОСОБА_1 призначено пенсію з 01.01.2011 року з розрахунку 90% грошового забезпечення (вислуга років 39 (календ. 29)), довічно. (а. с. 25, 57 зворотній бік).

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року № 1166 - VІІ, внесено зміни до ст. 13 Закону №2262 - ХІІ (які набрали чинності 01.05.2014 року), за якими максимальний розмір пенсії, яка призначається за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення.

При цьому варто зазначити, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом № 1166-VІІ зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262 - ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Таким чином, зміна максимального розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 - ХІІ після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку на виконання Постанови КМУ №103.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 2262 - ХІІ у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як і під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто, комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні №3-рп/2001 від 05.04.2001 року зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це вказує на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Статтею 151-2 Конституції України визначено, що Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Виходячи з змісту статті 151-2 Конституції України, а також позиції висловленої у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, такі не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства.

Статтями 6-7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З цього приводу суд зазначає, оскільки перерахунок пенсії позивача пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Отже, відповідач застосувавши відсоток - 70 % при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, порушив право позивача, оскільки позивачу призначено пенсію з 01.01.2011 року - довічно та визначено основний розмір пенсії 90 % від грошового забезпечення (вислуга 39 років (календ. 29)).

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

З урахуванням зазначених обставин, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям застосовується норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на день призначення пенсії, а тому внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII від 27.03.2014 року зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262- XII від 09.04.1992 року щодо обмеження максимального розміру пенсії до 70 % стосувалися порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, застосувавши при перерахунку пенсії 70 %, а не 90 % від сум грошового забезпечення, відповідач діяв протиправно.

Таким чином, суд робить висновок, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі ПКМ України від 21.02.2018 року № 103 максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеною в постанові від 08.07.2015 року справа № 732/48/15, Верховного Суду висловленою в постановах від 03.04.2018 року у справі № 175/1665/17 (№К/9901/9550/18), від 24.04.2018 року у справі № 686/12623/17 (К/9901/849/17), від 19.06.2018 року у справі №583/2264/17 (провадження №К/9901/1786/18).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи зазначене, відповідач при здійсненні перерахунку пенсії позивача зобов`язаний був її перерахувати з розрахунку 90 % від суми грошового забезпечення на день її призначення.

А тому, суд вважає протиправними такі дії відповідача щодо зменшення розміру пенсійного забезпечення позивача з 90 % на 70% від суми грошового забезпечення.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтями 22 та 64 Конституції України гарантовано право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, в тому числі Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Статтею 55 Закону № 2262-XII визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти висновку, що в ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсій за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини та без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи позицію Конституційного Суду України викладеною в рішенні від 15.10.2013 року № 8-рп/2013 справа за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 1, 12 Закону України "Про оплату праці" і у рішенні від 15.10.2013 року № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення частини 1 статті 122 КАС України в системному зв`язку з положенням статті 46 Закону №1058-IV, суд приходить до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).

Із змісту вказаних норм видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що судом встановлено протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача, суд приходить до висновку про даної позовної вимоги.

За таких обставин, позовна вимога визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) з 01 січня 2018 року розмірі 90% від суми грошового забезпечення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн., що підтверджується квитанціями № 88 від 11.10.2019 року та № 90 від 17.10.2018 року. (а. с. 6, 38).

Оскільки, позов задоволено частково, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 704,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років, обчисленої з застосуванням 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років та її виплату з 01 січня 2018 року з розрахунком підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою, виходячи з 90 % грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 704,80 грн., що підтверджується квитанціями № 88 від 11.10.2019 року та № 90 від 17.10.2018 року, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Оренбурзька, 7А, м. Чернівці, 58022, код ЄДРПОУ 40329345).

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58022, вул. Оренбурзька, 7-а, м. Чернівці, код ЄДРПОУ - 40329345).

Третя особа: - Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (юр. адреса: інд. 21100, м. Вінниця, вул. Брацлавська, 2а, код ЄДРПОУ ).

Суддя Дембіцький П.Д.