Рішення № 84616799, 17.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 вересня 2019 р. № 520/5895/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Кухар М.Д.

при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.,

за участі:

представника позивача - Казьонного Р.В.,

представника відповідача - Богаєвської А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС України про скасування рішення і картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС України", в якому просить суд:

- скасувати рішення про коригування митної вартості №807000/2019/001962/2 від 15 квітня 2019 року;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807190 /2019/ 01488 ;

- стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ;) сплачену суму судового збору в розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС України (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-6, код ЄДРПОУ 39534151).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно винесено рішення про коригування митної вартості товару №807000/2019/001962/2 від 15 квітня 2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807190/2019/01488.

Відповідач надав до суду відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на правомірність прийнятих рішень. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

06.02.2017 позивач придбав у нерезидента транспортний засіб - легковий автомобіль марки «Ford», модель «Explorer», 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 , який був в експлуатації та вартість якого становить 6 538,00 доларів США, що підтверджується рахунком- фактурою.

З метою здійснення митного оформлення зазначеного автомобіля 25.07.2017 представник позивача ТОВ «Компас Логістік» (декларант) звернувся до Митниці з електронною митною декларацією UA 807190/2019/009745, в якій митна вартість була визначена за ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості автомобіля та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice), Декларація про походження товару Dеclaration of origin), Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару, Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, Договір про надання послуг митного брокера, Касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів, Копія митної декларації країни відправлення. Паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України, Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів.

Після подання цих документів, відповідачем надіслане позивачеві електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів, перелік яких повністю відтворює перелік, що наведений у частині 3 статті 53 Митного кодексу України.

Позивач у свої листах на адресу відповідача надав платіжне доручення на проплату та зазначив, що ним надано усі необхідні документи, інших документів не надав.

У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації відображено у графі ДМВ "Для відміток митного органу" (або направлено електронним повідомленням). Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість товару № 1 не може бути визнано: не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів також В рамках проведення процедури консультації між митницею та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформації та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митниці, було проінформовано позивача, що у відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України, у митниці відсутні на сьогоднішній день підстави для прийняття митної вартості, визначеної позивачем за ціною угоди з підстави того, що митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів.

У зв`язку з цим відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості №807000/2019/001962/2 від 15 квітня 2019 року, а також оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807190/2019/01488.

Підставою для коригування митної вартості визначена наявна в митному органі інформація: Сайт мережі Інтернет: autoAstat .com, щодо фінальної продажи Т/3 за ціною 15000 дол. США лот №19902756, а також з врахуванням інформації що містіться NADAguides Value Report на Ford Explorer Utslity 4D XLT EcoBoost 4WD 14, де мінімальна вартість пошкодженого Т/3 складає 18325 дол.США з урахуванням транспортних витрат 400 дол. США вартість складає 18725 дол.США , АСАУР (18400 дол. США).

Відповідно до п.1 4.4 ст.54 Митного кодексу України (далі - МКУ) орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, . що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з п.1-2 4.5 ст.54 МКУ орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

-упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості:

-письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання митної вартості.

Таким чином, Харківська митниця ДФС зобов`язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

Згідно з 4.1 ст. 53 МКУ одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

02.04.2019 року до митного поста «Харків-автомобільний» Харківської митниці ДФС, особою уповноваженою на декларування ОСОБА_2 , була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація за номером: - UA807190/2019/009745 на товар: легковий автомобіль FORD, модель EXPLORER, VIN НОМЕР_4 , календарний рік виготовлення - 2016, що надійшов на адресу фізичної особи ОСОБА_1 .

Разом з вказаною МД, відповідно до гр.44, декларантом були надані наступні документи:

- копія інвойсу №94241445 від 09.11.2018;

- копія акту огляду UA20903/2019/21488 від 28.03.2019;

- копія техпаспорту на транспортний засіб № НОМЕР_5 від 02.06.2017;

- лист №1 від 02.04.2019;

- висновок про якісні характеристики товарів №040105 від 01.04.2019 (вартість транспортного засобу не визначалась);

- копія договору про надання послуг митного брокера №3166 від 22.03.2019;

- касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів №ПН4290 від 20.03.2019;

- експортна декларація країни відправлення MRN 19LTLC0100EK022E24 від 28.01.2019;

- копія паспорта громадянина України;

Декларантом ОСОБА_2 була визначена митна вартість за 1 методом, а саме на підставі інвойсу №94241445 від 09.11.2018, та складала 6938,00 дол. США.

Відповідно до Статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі «ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання».

Окрім того, відповідно до підпараграфів 2(а), 2(Ь), 2(с) ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) редакція від 15.04.1994 оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості(а).

Таким чином, орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на «дійсній вартості».

Згідно зі ст. 320 МКУ форми та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Використання системи аналізу та управління ризиками як одного з механізмів контролю за правильністю визначення митної вартості є загальноприйнятними у міжнародній практиці ї здійснюється органами доходів і зборів відповідно до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур. Спрацювання системи управління ризиками за напрямом контролю митної вартості є рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, зокрема, шляхом перевірки документів та відомостей, які подаються для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 ст.336 МКУ однією із форм митного контролю є перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст.335 МКУ надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Згідно з ч.1 ст.337 МКУ вказана перевірка документів та відомостей здійснюється зокрема шляхом проведення контролю із застосуванням системи управління ризиками (ч.4 ст.337, ст.363 МКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 631).

Відповідно до підпункту 4.5.4 п.4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення МД виконуються зокрема такі митні формальності як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

За результатами вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, оформлених митницями ДФС раніше, та враховуючі рекомендації згенеровані системою аналізу та управління ризиками, а саме: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості товарів) та 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів) - «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за УНМ-кодами: НОМЕР_4 , валюта- 1150, вартість- 18400,00», 02.04.2019 посадовою особою митного поста був направлений запит №1974 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів до ВКМВ управління адміністрування митних платежів Харківської митниці ДФС.

Згідно з до ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених, у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до пп.2.12 п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю з правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 (далі - Методичні рекомендації) посадовою особою ВКМВ було здійснено перевірку наявності розбіжностей у документах, наданих декларантом, за результатами чого було встановлено, що:

відповідно до інвойсу №94241445 від 09.11.2018 встановлений строк оплати транспортного засобу до 14.12.2018, проте декларантом разом з МД №ЦА807190/2019/009745 від 02.04.2019 не було надано банківських платіжних документів, що стосуються оплати;

Крім того, у вказаному інвойсі відсутні дані про комерційні умови продажу товару, за відсутністю цих даних приймаються базисні умови продажу ЕХ\У (покупець приймає товар у вказаному місці та несе всі витрати пов`язані з транспортуванням товару до митного кордону України);

відсутнє документальне підтвердження складових митної вартості, а саме: вартості доставки по території Америки до порту відправлення, вартості навантаження на судно, вартості морського перевезення, вартості страхування вантажу, вартості на обробку в порту Литви, вартості перевезення від Литви до митного кордону України тощо. Декларантом не надано жодного фінансового документу - рахунків, відповідних договорів на надання послуг тощо;

у митній декларації транзитної держави Литви від 28.01.2019 № МRN 19LTLС0100ЕK022Е24 відправник/експортер вказана незрозуміла фірма - UАВ AUTOVERSLO LOGISTIKA (Литва), а зазначена вартість 5732,57 Євро відрізняється від вартості за інвойсом - 6538,00 дол. США, а також не відповідає заявлена вага ТЗ (у декларації країни відправлення вага Т/3 складає 2100 кг, а у митній декларації поданій до митного оформлення зазначена вага Т/3 на рівні 1800 кг).

Підчас судового розгляду представник позивача не зміг обгрунтувати правомірність існування зазначених розбіжностей а також пояснити яким чином здійснювалаося транспортування товару.

До матеріалів справи надано копію інвойса, проте будь-яких банківських документів, або інших доказів, що підтверджують оплату за даним інвойсом до матеріалів справи позивачем не надано.

Враховуючи виявлені критерії ризиків, встановлені розбіжності та недостатності документів, що підтверджують складові заявленої митної вартості транспортного засобу, 02.04.2019 було повідомлено декларанта, у відповідності з вимогами частини 3 статті 53 МКУ, про необхідність надання додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості товару, а саме:

- копію митної декларації країни відправлення.

- виписку з бухгалтерської документації (рахунки на оплату т/з, рахунки транспортних витрат, рахунки з аукціона, рахунки сбіра за аукціон інше, інформацію щодо комплектності та комплектації);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

- прохання надати пояснення по формі сплати Т/3 і документальне підтвердження сплати.

Також, в електронному повідомленні декларанту було доведено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (прінт-скрінт повідомлення надається).

У висновку Верховного Суду щодо нормативного регулювання подібних спірних правовідносин, Верховний суд зазначив, що «Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві.» (постанова від 02.04.2019 по справі №826/14258/15 (адміністративне провадження №К/9901/23135/18), постанова від 02.04.2019 по справі №815/4150/14 (адміністративне провадження №К/9901/3483/18), постанова від 09.04.2019 по справі №826/15850/15 (адміністративне провадження №К/9901/14825/18).

Відтак, саме на позивача покладається обов`язок доведення правильності визначення митної вартості свого ТЗ, заявленої у ЕМД TJА807190/2019/009745 від 02.04.2019.

12.04.2019 декларантом було додатково надано документ щодо сплати за інвойсом №94241445 від 09.11.2018. За результатом вивчення вказаного рахунку посадовими особами митниці встановлено, що по-перше, вказаний документ не містить відміток банківської установи, а по-друге, платником у вказаному рахунку виступала не ОСОБА_1 , а інша особа LEVIQTON CORPORATION, яка не має відношення до придбання даного ТЗ, що не спростувало сумнівів митниці в заявленій позивачем митній вартості.

Крім того, посадовими особами митниці було встановлено, що вартість продажу даного ТЗ на аукціоні США складала 15 000,00 дол. США, без врахування зборів аукціону ІААІ, (лот №19902756), згідно інформаційного ресурсу AutoAstat.com (копія прінт-скріну додається до відзиву на позов), а за інформацією, що міститься у електронному довіднику NADAguides встановлена мінімальна вартості Т/3 на ринку Америки у розмірі - 18325,00 дол.США (прінт-скрін витягу з електронного довідника додається до відзиву на позов).

Відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій посадовими особами митного органу під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися, зокрема, такі джерела інформації як спеціалізовані . програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформацію, отриману від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформацію отриману з мережі Інтернет.

Враховуючи викладене, 15.04.2019 митним органом було проведено консультацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МКУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформлені товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначену митну вартість товарів, зокрема, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст. 58 МКУ встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Вищевикладене обґрунтовує неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості щодо товару позивача та законність прийняття Харківською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до положень ч.З ст.57 МКУ митним органом було послідовно проаналізовано можливість визначення митної вартості товару позивача за другорядними методами.

Стосовно неможливості прийняття методу оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів (ст.59 МКУ) - тому що відсутня інформація щодо вартості операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. У митниці відсутня така інформація, а декларантом не надавалась така інформація.

Стосовно неможливості прийняття методу оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (ст. 60 МКУ) - тому що відсутня інформація щодо вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. У митниці відсутня така інформація, а декларантом не надавалась така інформація.

Стосовно неможливості прийняття методу оцінки на основі віднімання вартості (ст. 62 МКУ): - із за відсутності даних та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару (не надана (відсутня) інформація):

щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані;

відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України;

відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування

Стосовно неможливості прийняття методу оцінки на основі додавання вартості (ст. 63 МКУ) - із за відсутності даних та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару:

на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів;

витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;

прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну тощо.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

15.04.2019 за результатами опрацювання запиту, головним державним інспектором відділу контролю митної вартості митниці Ковшиковим В. В. було визначено митну вартість транспортного засобу за резервним методом на рівні 18725,00 євро (Рішення про коригування митної вартості U А807000/2019/001962/2).

В ході судового розгляду встановлено, що вищевказаний транспортний засіб, був оформлений у митному відношенні за МД UA807190/2019/011645 від 03.05.2019 з урахуванням вимог частини сьомої статті 55 МКУ. Саме вказана декларація у відповідності до положень ч. 8 ст. 264 МКУ є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень З боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статею 79 КАС України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що відповідач в ході судового розгляду довів правомірність прийнятих ним рішень,в той час як позивач не надав достатніх доказів для доведення неправомірності оскаржуваних рішень відповідача.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС України про скасування рішення і картки відмови - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 27.09.2019 року.

Суддя Кухар М.Д.