Рішення № 84616623, 30.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 вересня 2019 р. № 520/9203/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченка А.В., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області щодо не здійснення перерахунку та виплати основної державної пенсії ОСОБА_1 на підставі прямої дії ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 70%, починаючи з 25.04.2019 року та скасувати Рішенням відповідача №337/03.35-20 від 13.08.2019 року "Про відмову в перерахунку пенсії" і зобов`язати відповідача починаючи з 25.04.2019 року здійснити перерахунок та виплату основної державної пенсії позивачу на підставі прямої дії ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановлене законом на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 70%, тобто як добуток п`яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності, починаючи з 25.04.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Міжрайонною радіологічною МСЕК № 2 ОСОБА_1 було встановлено другу групу інвалідності з 01.10.2008 року безстроково, захворювання пов`язані з фактором іонізіруючого випромінювання дії на організм від наслідків аварії на ЧАЕС, довідка № 018797 від 11.09.2008 року.

ОСОБА_1 перебував на обліку в Чугуївському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області. Позивачу призначена державна пенсія по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, а також додаткова пенсія згідно Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796 - XII (надалі - Закон № 796 ).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з 21.08.2019 Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області припинило свою діяльність, про що внесено запис №14581120009029567.

Згідно статті 104 Цивільного кодексу України Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області є правонаступником усіх прав і обов`язків реорганізованих управлінь.

Встановлено, що позивач знаходився на зборах і брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 05.10.1986 по 30.11.1986 року у складі в/ч 34003.

Відповідно до копії довідки від 21.08.2018 року №8635-01/23 позивач з 10.12.1986 року по 06.03.1987р. був призваний на військові збори та в складі військової частини 34102 брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і став інвалідом 2-ї групи та віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою військової частини.

Як слідує з копії посвідчення серії Серія НОМЕР_2 , виданого 26.09.2008 року, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Згідно копії посвідчення Серія НОМЕР_3 , виданого 04.03.1998 року ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії .

Відповідачем з 25.04.2019 року нарахована та виплачується позивачу пенсія з порушенням норм чини законодавства, а саме: частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної зароби плати, п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11,2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15,11.2017р. №851 «Про внесе; змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

13.08.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо встановлення розміру пенсії відповідно прямої дії ч.3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати та відсотку втрати працездатності, але Рішенням № 337/03.35-20 від 14.08.2019 року управління з питань застосування пенсійного законодавства сектору з питань призначення та перерахунків пенсій №3 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області «Про відмову в перерахунку пенсії» відповідач відмовив ОСОБА_1 в перерахунку призначеної пенсій з огляду на відсутність підстав такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсії.

Вказане Рішення отримано 30.08.2019 року.

Відмову відповідача позивач вважає незаконною і дискримінаційною, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: Чорнобильської катастрофи; інших ядерних аварій та випробувань; військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Статтею 10 Закону № 796-ХІІ, визначено що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які: безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців; працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості; а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006 № 231-V визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, частиною 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, вказаною нормою у редакції, чинній з 01.10.2017, передбачено, що особам, які брали участь: у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З аналізу вищезазначених правових норм у вищевказаних редакціях вбачається, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Отже, відповідно до зазначеної норми Закону право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, є у наступних категорій осіб, які внаслідок прийняття участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС стали особами з інвалідністю:1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань; 2) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Як слідує з матеріалів справи, позивач отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії відповідно до статті 54 Закон № 796-ХІІ в розмірі відшкодування фактичних збитків як інвалід 2 групи, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Таким чином, пенсія по інвалідності з розрахунку п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року має бути виплачена зазначеним особам.

Також суд зазначає, що проходження строкової служби віднесено до осіб, що брали участь у військових навчаннях та не завжди може відноситись до осіб, які брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС.

Суд звертає увагу на Постанову Кабінету Міністрів від 15 листопада 2017 р. N 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Постанова) згідно якої Кабінетом Міністрів України було внесено зміни Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Так, Пенсійному фонду України було доручено забезпечити проведення перерахунків пенсій, призначених особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, за матеріалами пенсійних справ.

Пунктом 3 Постанови прямо встановлено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 жовтня 2017 року.

Суд звертає увагу і на те, що зазначеною Постановою доповнено пункт 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пунктом 9-1 такого змісту: за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою.

Тобто, за бажанням усіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою.

Згідно до вимог статей 22, 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Тому, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

За Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту (пункт 1,3 статті 116 Конституції України).

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний суд України у рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 чітко визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося таке звуження, а саме: звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики.

Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов`язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховною Суду України № 9 від 01.11.1996 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акту, з точки зору його відповідності Конституції та у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, акт прямої дії.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень, крім того, що має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб`єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) так звані "похідні повноваження".

"У спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області щодо не здійснення перерахунку та виплати основної державної пенсії ОСОБА_1 на підставі прямої дії ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 70%, починаючи з 25.04.2019 року.

Скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області відповідача № 337/03.35-20 від 13.08.2019 року "Про відмову в перерахунку пенсії".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області починаючи з 25.04.2019 року здійснити перерахунок та виплату основної державної пенсії ОСОБА_1 на підставі прямої дії ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановлене законом на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 70%, тобто як добуток п`яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності, починаючи з 25.04.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.