Рішення № 84616579, 30.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 р. № 520/7265/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під.2 поверх 3, м. Харків, 61022, ідентифікаційний код - 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу для призначення пенсії, оформленої рішенням Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 30.11.2018 за №270;

- скасувати рішення Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 30.11.2018 за №270 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу для призначення пенсії;

- в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язати Київське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 07.11.2018;

- в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, визначити Київському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України м. Харкова розумний строк виконання вказаного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком є протиправними та такими, що порушують право позивача на вільне володіння своїм майном у вигляді пенсії.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Ухвалою суду від 30.09.2019 замінено відповідача по справі, Київське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження - майдан Свободи, буд. 5, під.2 поверх 3, м. Харків, 61022, ідентифікаційний код - 14099344).

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що ОСОБА_1 подана до Управління заява від 07.11.2018 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При розгляді документів, доданих ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії встановлено, що дублікат трудової книжки виданий 22.05.2000р. На момент оформлення дублікату трудової книжки діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993р. № 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за № ПО (із змінами та доповненнями), яка діє на сьогоднішній день. Оскільки оформлення дублікату трудової книжки проведено без додержання вимог діючої Інструкції, зарахування до стажу періоди роботи з 10.10.1990р. по 28.10.1995р., з 04.11.1995р. по 28.12.2000р. без надання уточнюючих документів підстави відсутні. По поданим документам страховий стаж складає лише 21 рік 8 місяців 4 дні, стаж на пільгових умовах по списку № 2 складає 10 років 10 місяців 3 дні. У зв`язку з цим, права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 не має, відтак у позові слід відмовити.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судовим розглядом встановлено, що позивач 07 листопада 2018 року звернувся до Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, оскільки мас загальний трудовий стаж 31 рік 10 місяців, з яких пільговий стаж роботи становить 12 років 7 місяців 7 днів.

Рішенням Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 30 листопада 2019 року №270 відмовлено ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах роботи за списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач не погодившись з винесеним рішенням звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відмовляючи у призначені позивачу пенсії за віком на пільгових умовах Київське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова посилалось на той факт, що дублікат трудової книжки ОСОБА_1 оформлено без додержання вимог діючої Інструкції, відтак для зарахування до стажу періоди роботи з 10.10.1990р. по 28.10.1995р., з 04.11.1995р. по 28.12.2000р. без надання уточнюючих документів відсутні законні підстави.

Нормами ч.1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основним спірним питанням у даній справі, з огляду на підстави відмови позивачу у призначенні пенсії за віком є не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 10.10.1990 по 28.10.1995, з 04.11.1995 по 28.12.2000.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058, який набув чинності з 1 січня 2004 року.

Пунктом 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно до ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

З моменту запровадження системи персоніфікованого обліку, страховий стаж розраховується за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Щодо визначення періоду роботи до моменту впровадження системи персоніфікованого обліку, то за цей період страховий стаж розраховується у відповідності з Законом України "Про пенсійне забезпечення".

За правилами ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; б) творча діяльність осіб, передбачених пунктом "в" статті 3 цього Закону. При цьому творча діяльність членів Спілки письменників України, Спілки художників України. Спілки композиторів України, Спілки кінематографістів України. Спілки театральних діячів України, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об`єднані відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону зараховується в стаж роботи незалежно від сплати страхових внесків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок республіки починаючи з дня опублікування або першого публічного виконання чи публічного показу твору даного автора; в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; г) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв`язку І в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; е) тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи; є) час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду: ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку; з) період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.

Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії надано відповідачу наступні документи: трудову книжку НОМЕР_1 , "паспорт условий труда на рабочем месте электрогазосварщика", накази (з Додатками №1 до них) від 30.12.2003 №47а/хоз та від 24.02.2004 №7а/хоз., від 02.11.2009 №53а/хоз, від 03.11.2014 №35а/хоз "Про результати атестації робочих місць за умовами праці", довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27.09.2018 №65689/3, довідку від 27.09.2018 №65688/3, №65687/3, №65686/3, №164.

Суд дослідивши копію трудової книжки позивача встановив, що його загальний трудовий стаж станом на 07.11.2018 року становить 31 рік 10 місяців 22 дні, а саме ОСОБА_1 працював:

- з 27.01.1982р. по 30.04.1982р. на Заводе "Электроприбор" на посаді "слесаря-сборщика радиоаппаратуры 1-го разряда";

- з 01.05.1982р. по 31.01.1983р. на Заводе "Электроприбор" на посаді "слесаря-сборщика радиоаппаратуры 2-го разряда";

- з 01.02.1983р. по 03.10.1990р. на Заводе "Электроприбор" на посаді "слесаря-сборщика радиоаппаратуры 3-го разряда";

- з 10.10.1990р. по 28.10.1995р. в Акціонерному товаристві "БАЙС" на посаді слюсаря 3 - го розряду;

- з 04.11.1995р. по 28.12.2000р. в Закритому акціонерному товаристві Інженерно - консультаційна фірма з безпеки ПТМ "ПІДЙОМ" на посаді робітника;

- з 01.11.2005р. по 31.03.2006р. в Інституті радіофізики та електроніки НАН України ім. О.Я..Усикова на посаді слюсаря-ремонтника 3-го розряду;

- з 01.04.2006р. по 31.08.2006р. в Інституті радіофізики та електроніки НАМ України ім. О.Я..Усикова на посаді електрогазозварника 4-го розряду;

- з 01.09.2006р. по 01.01.2007р. в Інституті радіофізики та електроніки НАН України ім. О.Я..Усикова на посаді електрогазозварника 5-го розряду;

- з 02.01.2007р. по 07.11.2018р. в Інституті радіофізики та електроніки ПАН України ім. О.Я..Усикова на посаді електрогазозварника 6-го розряду, де наразі і працює позивач.

Крім того, суд зазначає, що в період роботи ОСОБА_1 в Інституті радіофізики та електроніки НАН України ім. О.Я. Усикова на посадах: електрогазозварника 4-го розряду, електрогазозварника 5-го розряду, дані посади (професії) були атестовані відповідно до вимог чинного законодавства та включені до Переліку робочих місць, виробництв, професій і посад, на яких підтверджено результатами атестації право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2 та інші пільги та компенсації Інститут радіофізики та електроніки НАМ України ім. О.Я. Усикова.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 3 вищезазначеного Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання робота до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

При цьому, згідно з ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вищезазначеній правовій нормі кореспондують приписи п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, згідно з якими основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 "днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів".

За змістом п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Поряд із цим, відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи-працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права та інтереси.

Таким чином, позивач не несе відповідальність за порушення третіми особами вимог ведення трудових книжок.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 р. у справі №754/14898/15-а провадження № К/9901/11030/18 та від 17.07.2018 у справі №220/989/17, провадження № К/9901/3158/17.

Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.11.2018 за №270 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу для призначення пенсії.

Водночас, суд зазначає, що вимога про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.11.2018 за №270 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу для призначення пенсії, охоплює позовну вимогу щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу для призначення пенсії, оформленої рішенням Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 30.11.2018 за №270, оскільки саме рішення, а не дії створює відповідні правові наслідки.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 07.11.2018, суд зазначає наступне.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Так, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Згідно Рекомендацій Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Так, відповідно до пункту 10.3 Постанови Пленуму ВАСУ від 20.05.2013 року у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов`язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє. Суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Тобто, суд не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких регламентована чинним законодавством та зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати те чи інше рішення.

Таким чином, суд доходить висновку, що для повного захисту порушених прав позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 07.11.2018, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про задоволення позову в частині скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.11.2018 за №270 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу для призначення пенсії; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 07.11.2018, з урахуванням висновків суду.

Щодо вимоги ОСОБА_1 , в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, визначити Київському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України м. Харкова розумний строк виконання вказаного рішення суду, не підлягає задоволенню, оскільки нормами даної статті визначені повноваження суду при вирішенні справи, та разом з тим дана вимога не є належним способом захисту порушених прав позивача, так як за своєю суттю не є взагалі вимогою.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під.2 поверх 3, м. Харків, 61022, ідентифікаційний код - 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення - задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.11.2018 за №270 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу для призначення пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 07.11.2018, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 768.40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під.2 поверх 3, м. Харків, 61022, ідентифікаційний код - 14099344).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О.Чудних