Рішення № 84616540, 27.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 р. Справа № 520/8157/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у обмеженні пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.01.2016 року;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року відповідно до розрахунку на доплату за дорученням №Д2003003732/15;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2016 року без обмеження максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року відповідно до розрахунку на доплату за дорученням №Д2003003732/15;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів з 01.01.2016 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", у зв`язку із несвоєчасною виплатою пенсії за вислугу років.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, пенсія призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Після прийняття Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року та отримання нової довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року та виплачено суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 року, інша частина перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року зазначена в розрахунку на доплату з 01.01.2016 року за дорученням № Д2003003732/15 буде виплачена після виділення коштів на фінансування з державного бюджету починаючи з 01.01.2019 року відповідно до вимог Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року. Позивач вважає незаконною невиплату йому перерахованої пенсії з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, а також обмеження пенсії максимальним її розміром до 10 прожиткових мінімумів - 10 740,00 грн., у зв`язку з чим просить суд здійснити виплату пенсії за вказаний період без обмеження її максимальним розміром.

Крім того, позивач також зазначив, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не нарахував та не виплатив позивачу компенсацію втрати частини доходу на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати" і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2001 р. №159, у зв`язку із порушенням строку виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що з 01.01.2016 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області №100/30820-2003003732 від 20.03.2018. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок та виплату пенсії позивачу без врахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), отримує пенсію за вислугу років, яка призначена з 04.07.2008 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (пенсійна справа № 2003003732) в розмірі 66% грошового забезпечення.

Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

Відповідно до відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та від 11.11.2015 № 988 та на підставі отриманої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області від 20.03.2018 року № 100/30820-2003003732 пенсіонеру ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за вислугою років з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року, що підтверджено копією розрахунку ПФУ на доплату (виплату. утримання) пенсії за пенсійною справою №2003003732 за Дорученням № Д НОМЕР_2 /15.

За період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року після перерахунку визначено щомісячний розмір пенсії позивача 10 740,00 грн. з обмеженням максимальним розміром. Суму щомісячної доплати після перерахунку визначено 6 504,29 грн. виходячи з розрахунку: 10 740,00 грн. - підлягало виплаті щомісяця, 4 235,71 грн. - фактично виплачувалося, 6 504,29 грн. - сума доплати.

З 01.01.2018 року по 01.03.2018 року після перерахунку визначено щомісячний розмір пенсії позивача 11 503,31 грн. без обмеження максимального розміру. Суму щомісячної доплати після перерахунку визначено 7 267,60 грн. виходячи з розрахунку: 11 503,31 грн. - підлягало виплаті щомісяця, 4 235,71 грн. - фактично виплачувалося, 7 267,60 грн. - сума доплати.

Позивач звернувся до пенсійного органу із вимогою виплатити частину недоплаченої пенсії, однак пенсійний орган відмовлено у виплаті недоплаченої пенсії у зв`язку із прийняттям постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103, згідно п.3 якої, сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року обчислюється органами ПФУ станом на 01.01.2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету починаючи з 01.01.2019 року.

У відзиві на позов представник пенсійного органу зазначив, що позивачу було виплачено суму перерахованої пенсії з 01.01.2018 року, що також підтверджено позивачем в уточненому позові.

В той час, інша частина перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, яка міститься в розрахунку на доплату за Дорученням № Д 2003003732/15, буде виплачена після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету, відповідно до положень Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року в такому порядку:

- з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

- з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Не погоджуючись із невиплатою перерахованої суми пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року та обмеження її максимальним розміром у цей період на рівні 10 740 грн., позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

З приводу позовних вимог позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у обмеженні пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.01.2016 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2016 року без обмеження максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, а саме: ч. 7 ст. 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 року відсутня ч. 7 ст. 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17 та від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, в редакції Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII, чинній на час здійснення позивачу перерахунку пенсії, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати 10740 грн.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього ж Закону обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

Отже, враховуючи, що ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/201, то внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774 від 06.12.2016 року до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

В той час, на період з 01.01.2016 року по 19.12.2016 року включно запроваджено обмеження щодо розміру призначених та перерахованих пенсій, зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Крім того, передбачені ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обмеження пенсій максимальним розміром введені в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII.

Також, згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016, при цьому судами встановлено, що пенсія позивачу призначена з 04.07.2008 року, що підтверджено протоколом ГУПФУ в Харківській області за пенсійною справою №2003003732 (МВС) від 04.07.2008 року (а.с. 27).

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 20.12.2016 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 20.12.2016 року без обмеження максимальним розміром.

Такий висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеного в постановах від 15.04.2019 року по справі № 127/4270/17, від 12.09.2019 року по справі № 750/12889/16-а, яка враховується судом відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при вирішенні даної справи.

З приводу позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року відповідно до розрахунку на доплату за дорученням №Д2003003732/15 та зобов`язання виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року відповідно до розрахунку на доплату за дорученням №Д2003003732/15, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ).

Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Стаття 63 Закону № 2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 (далі Постанова № 103), пунктом 3 якої, відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб Кабінет Міністрів України, постановив перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

- з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

- з 1 січня 2020 р. щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Отже, Постановою №103 визначено обов`язок відповідача проводити виплату перерахованих з 01.01.2016 року пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 01.01.2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в порядку визначеному Постановою №103 з 01.01.2019 року.

Що стосується встановлення Постановою №103 порядку виплати заборгованості з перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, слід зазначити, що таке право надано Кабінету Міністрів України частиною четвертою статтею 63 Закону №2262-ХІІ, якою визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, Постанова №103 не позбавляє позивача права на перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення поліцейських згідно Постанови №988 та права на виплату перерахованої пенсії з 01 січня 2018 року, а лише визначає особливий порядок виплати заборгованості, що виникла з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року (включно) у зв`язку із таким перерахунком.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в ухвалі від 02 травня 2018 року у справі №818/1076/18, а саме: Постанова №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону №2262-XII та Постанови №988, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

Відповідно частини першої статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року № 794-VII, акти Кабінету Міністрів України (постанови і розпорядження) є обов`язковими для виконання.

Враховуючи те, що пункт 3 Постанови №103, що визначає порядок виплати перерахованих пенсій, є чинним, не скасований та не визнаний неконституційним, відповідач у спірних відносинах не мав права не враховувати його приписи при здійсненні перерахунку пенсії позивачеві за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та виплаті перерахованої суми пенсії за цей період.

Отже, суд дійшов висновку про те, що відповідач, виплачуючи позивачу перераховану пенсію з обмеженням, встановленим пунктом 3 постанови №103, не порушив вимог ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ, а отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та зобов`язання виплатити позивачу суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року відповідно до розрахунку на доплату за дорученням №Д2003003732/15.

Позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів з 01.01.2016 року підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ від 19.10.2000 року (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до положень ст. ст. 1 та 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно положень п.2 та 3 Порядку № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У п.4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 вказаного вище Закону).

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання у відзиві на позов представника відповідача на те, що виплата громадянам суми компенсації проводить в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, оскільки основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 55 Закону №2262-XII, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1 - 3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 19 грудня 2011 року (справа № 6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17) та від 18 липня 2018 року (справа № 490/6755/15-а).

Враховуючи те, що пенсійним органом при перерахунку позивачу пенсії за період з 20.12.2016 року по 31.12.2017 року протиправно обмежено її максимальним розміром, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 20.12.2016 року по 31.12.2017 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вищевказане, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.8 ст. 139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні з 20.12.2016 року ОСОБА_1 перерахованої пенсії максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити з 20.12.2016 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 20.12.2016 року по 31.12.2017 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати".

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.