Рішення № 84616176, 24.09.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1942/19

24 вересня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Канюка Н.В.

представника позивача Войнарського А .Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Теребовлянської міської ради про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Теребовлянської міської ради (далі - відповідач), в якому просить зобов`язати Теребовлянську міську раду погодити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,50 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 , та ведення особистого селянського господарства - 0,25 га в межах населеного пункту с.Застіноче Теребовлянського району Тернопільської області, для приватизації ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.06.2019 року позивач звернувся до Теребовлянської міської ради із завою про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,50 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 , та ведення особистого селянського господарства - 0,25 га в межах населеного пункту с.Застіноче Теребовлянського району Тернопільської області, для приватизації. Листом від 01.07.2019 року №795/02-13/з відповідач повідомив, що подана технічна документація не може бути погодження, оскільки не погоджена між суміжними користувачами (власниками) земельних ділянок.

Беручи до уваги те, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі виготовлена з дотриманням вимог земельного законодавства, позивач вважає таку відмову Теребовлянської міської ради протиправною, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 27.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 24.09.2019 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві (а.с.3-4).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча Теребовлянська міська рада належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Причини неявки суду не повідомлено, відзив у встановлений судом строк не надано.

У відповідності до п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 передано безкоштовно в приватну власність та постійне користування ділянку загальною площею 0,47 га, в тому числі для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с.Застіноче - 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,22 га, згідно рішенням Острівецької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 17.08.1995 року №39 (а.с.12).

Рішенням Теребовлянської міської ради від 21.12.2017 року №3131 надано дозвіл ОСОБА_2 на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність, загальною площею 0,60 га, в АДРЕСА_1 , в тому числі 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за рахунок земель житлової та громадської забудови, угіддя - землі одно-двоповерхової забудови, та 0,35 га - для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, угіддя - рілля. Виготовлену документацію подати для розгляду та затвердження сесією міської ради (а.с.18).

Позивач 14.06.2019 року звернувся до міського голови Теребовлянської міської ради із заявою про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,50 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 , та ведення особистого селянського господарства - 0,25 га в межах населеного пункту с.Застіноче Теребовлянського району Тернопільської області, для приватизації (а.с.5).

Листом від 01.07.2019 року №795/02-13/з "В порядку інформування" Теребовлянська міська рада повідомила, що подана технічна документація не може бути погоджена, оскільки належним чином не погоджена між суміжними користувачами (власниками) земельних ділянок (а.с.6).

Не погодившись із таким рішеннями органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян. Одними з основних принципів земельного законодавства є забезпечення рівності права власності на землю громадян та забезпечення гарантій прав на землю.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами врегульовано главою 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Згідно ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами ч.7 ст.118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Як передбачено ч.8-11 ст.118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Серед іншого, ст.25 Закону України "Про землеустрій" визначені види документації із землеустрою, зокрема, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про землеустрій" у цьому Законі наведені нижче основні терміни вживаються в такому значенні:

проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом;

технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Отже, законодавство розрізняє проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) як два різних види документації із землеустрою. Відповідно, кожна з них виготовляється в залежності від обставин, вказаних заявником в клопотанні та прийнятих за результатами розгляду такого рішень. При цьому, не зважаючи на те, що розроблення таких видів документації направлені на отримання земельної ділянки у власність (користування), кожен з них має свій порядок та особливості, які фактично залежать від того, чи є земельна ділянка сформованою в розумінні ЗК України з дотриманням усіх умов визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.14-18 ст.186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується:

Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності;

власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.

Оригінал відповідної документації із землеустрою подається розробником для погодження територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та іншим суб`єктам, які здійснюють погодження документації із землеустрою, - копії такої завіреної розробником документації.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії цих висновків є необмеженим.

Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.

Отже, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується, зокрема, органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст.122 ЗК України, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності. Після отримання такої документації, відповідний орган зобов`язаний протягом десяти робочих днів безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Таким чином, ЗК України не передбачено право взагалі не розглядати питання затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки або проекту землеустрою із подальшою передачею земельної ділянки у власність, а закріплено, що орган місцевого самоврядування зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Вказана правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 03.07.2018 року у справі №389/73/15-а.

Як встановлено судом, 14.06.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,50 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 , та ведення особистого селянського господарства - 0,25 га в межах населеного пункту с.Застіноче Теребовлянського району Тернопільської області, для приватизації (а.с.5).

Однак, Теребовлянською міською радою листом від 01.07.2019 року №795/02-13/з "В порядку інформування" повідомлено, що подана технічна документація не може бути погодження, оскільки належним чином не погоджена між суміжними користувачами (власниками) земельних ділянок (а.с.6).

Суд відзначає, що в межах даного адміністративного спору позивач звернувся до міського голови не із зверненням, а із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив ОСОБА_2 відповідь у формі листа.

При цьому, посилання на те, що технічна документація належним чином не погоджена між суміжними користувачами (власниками) земельних ділянок, є безпідставними, оскільки погодження міським головою технічної документації з землеустрою не супроводжується його обов`язком чи правом на перевірку погоджень від інших землекористувачів та не може бути підставою для відмови на заяву позивача про погодження технічної документації.

Тобто, погодження технічної документації міським головою не залежить від погодження земельної ділянки сусідніми землекористувачами, які вказані у кадастровому плані земельної ділянки.

Суд вважає, що лист від 01.07.2019 року щодо неможливості погодити технічну документацію не є обгрунтованим, та фактично стосується розгляду спору між суміжними землекористувачами в той час, як предметом розгляду вказаної заяви було необхідність погодження міського голови технічної документації на земельну ділянку.

Отже, встановлені судом обставини та системний аналіз вищенаведених законодавчих норм свідчать про те, що Теребовлянською міською радою в особі міського голови, як компетентним органом у вирішенні земельних питань, не було розглянуто питання про погодження технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , а відтак дає підстави для висновку про протиправність, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, дій відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача від 14.06.2019 року шляхом надіслання листа в порядку інформування від 01.07.2019 року №795/02 - 13/з.

Що стосується позовної вимоги зобов`язати відповідача погодити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч.4 ст.245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку з ч.2 ст.2 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Однак, як і будь-який інший спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

З`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, порушене право позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що з огляду на визнання протиправними дій відповідача при розгляді звернення від 14.06.2019 року про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,50 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 , та ведення особистого селянського господарства - 0,25 га в межах населеного пункту с.Застіноче Теребовлянського району Тернопільської області, для приватизації ОСОБА_2 , порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача розглянути заяву, з врахуванням висновків суду.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною дії Теребовлянської міської ради щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_2 від 14.06.2019 року шляхом надіслання листа в порядку інформування від 01.07.2019 року №795/02 - 13/з.

Зобов`язати міського голову Теребовлянської міської ради розглянути заяву ОСОБА_2 від 14.06.2019 року про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,50 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 , та ведення особистого селянського господарства - 0,25 га в межах населеного пункту с.Застіноче Теребовлянського району Тернопільської області, для приватизації ОСОБА_2 з врахуванням висновків суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2019 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.