Рішення № 84616077, 18.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/986/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача-2 та відповідача-3 - Пономаренка А.Є.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради прокурорів України, Генеральної прокуратури України та Прокуратури Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ради прокурорів України /далі - відповідач-1/, Генеральної прокуратури України /далі - ГПУ, відповідач-2/ та Прокуратури Полтавської області /далі - відповідач-3/ про:

- визнання протиправним та скасування рішення Ради прокурорів України №16 від 20 лютого 2019 року "Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області";

- визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора України №28к від 22 лютого 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру");

- поновлення на посаді керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області;

- зобов`язання прокуратури Полтавської області виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу /а.с. 7-22 т.1/.

Позов обґрунтований тим, що з 09 грудня 2015 року позивач працювала на посаді керівника Кобеляцької місцевої прокуратури, однак наказом Генерального прокурора України №28к від 22 лютого 2019 року її було звільнено із займаної посади у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини третьої статті 41 Закону України "Про прокуратуру"), на підставі рекомендації Ради прокурорів України, викладеної в рішенні №16 від 20 лютого 2019 року, за поданням виконуючого обов`язки прокурора Полтавської області Глушка А.М. №11-08вих-19 від 03 січня 2019 року. З вказаним звільненням позивач не погоджується, оскільки подання на її звільнення №11-08вих-19 від 03 січня 2019 року за своїм змістом відповідало попереднім двом поданням №11-2101вих18 від 07 вересня 2018 року та №11-2328вих-18 від 26 жовтня 2018 року, за якими Рада прокурорів України рішеннями №111 та №156 не рекомендувала її звільнення. Також подання №11-08вих-19 від 03 січня 2019 року містить факти, по яких не проводилась відповідна перевірка в Кобеляцькій місцевій прокуратурі, та містить факти практичної допомоги, які вже були предметом обговорення на засіданні Ради прокурорів України 26 грудня 2018 року. По аналогічним у поданнях фактам прокурором Полтавської області скеровано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів дисциплінарну скаргу, за якою дисциплінарне провадження закрито через відсутність дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 . Рішення Ради прокурорів України №16 від 20 лютого 2019 року прийнято з порушенням вимог статей 41, 43 та 44 Закону України "Про прокуратуру", оскільки невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків прокурором є дисциплінарним проступком та питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення має вирішуватись Радою прокурорів України за ініціативою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів відповідно до частини шостої статті 49 Закону України "Про прокуратуру". Оскаржуване рішення Ради прокурорів України не містить ані описової, ані мотивувальної частин. Висновки про неналежне виконання позивачем посадових обов`язків не відповідають фактичним обставинам. Факт притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен бути обов`язковою передумовою та безумовною підставою для прийняття наказу про звільнення прокурора з адміністративної посади.

Відповідач-1 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 62-66 т.9/ зазначив, що наказом Генерального прокурора України №28к від 22 лютого 2019 року позивача звільнено з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини третьої статті 41 Закону України "Про прокуратуру"), на підставі рішення Ради прокурорів України «Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області» №16 від 20 лютого 2019 року. З вказаним наказом про звільнення позивача було ознайомлено під підпис 20 березня 2019 року - у перший робочий день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (лікарняного) позивача. Рекомендацію на звільнення з адміністративної посади ОСОБА_1 надано за результатами розгляду подання виконуючого обов`язки прокурора Полтавської області Глушка А.М. №11-08вих19 від 03 січня 2019 року, внесеного відповідно до частини третьої статті 11, пункту 5 частини дев`ятої статті 71 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням вимог пункту 14 розділу V Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури, і долучених до подання документів. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 січня 2019 року у справі №826/13848/17, звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді не є видом дисциплінарного стягнення, а є наслідком реагування на передбачені частиною першою статті 41 Закону України "Про прокуратуру" обставини, у тому числі неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, та процедура звільнення прокурора (за виключенням Генерального прокурора України) з адміністративної посади здійснюється в межах прокурорського самоврядування і безпосередньо не пов`язана зі здійсненням Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарного провадження відносно такого прокурора. Отже, рішення Ради прокурорів України №16 від 20 лютого 2019 року "Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області" прийняте в межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, встановлений законодавством, зокрема відповідно до частини третьої статті 41, частини першої статті 49, пункту 5 частини дев`ятої статті 71 Закону України "Про прокуратуру".

У відзиві на позовну заяву /а.с.135-139 т.3/ відповідач -2 посилався на те, що позивача звільнено із займаної посади наказом Генерального прокурора України №28к від 22 лютого 2019 року у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини третьої статті 41 Закону України "Про прокуратуру"), на підставі рекомендації Ради прокурорів України, викладеної в рішенні №16 від 20 лютого 2019 року. Згідно з пунктом 1 частини дев`ятої статті 41 Закону України "Про прокуратуру" рекомендація Ради прокурорів України про звільнення прокурора з адміністративної посади є обов`язковою умовою для такого звільнення Генеральним прокурором. Таким чином, позивача звільнено у відповідності до пункту 1 частини дев`ятої статті 41 Закону України "Про прокуратуру". Процедура звільнення прокурора (за виключенням Генерального прокурора України) з адміністративної посади здійснюється в межах прокурорського самоврядування і безпосередньо не пов`язана зі здійсненням Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарного провадження відносно такого прокурора, а тому позивача звільнено не в порядку дисциплінарного провадження правомірно. Безпідставним є твердження позивача про порушення Генеральним прокурором України вимоги частини третьої статті 40 КЗпП України у зв`язку з її звільненням у період тимчасової непрацездатності, оскільки відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України «Про прокуратуру» звільнення прокурора з адміністративної посади не припиняє його повноважень прокурора, а також не тягне за собою розірвання трудових відносин з цим працівником. На виконання вимог частини п`ятої статті 41 Закону України "Про прокуратуру" позивачу було запропоновано перелік вакантних посад прокурорів місцевих прокуратур Полтавської області станом на 20 березня 2019 року та наказом прокурора Полтавської області №83к від 20 березня 2019 року позивача згідно з поданою нею заяви призначено на посаду прокурора Решетилівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області на час відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами основного працівника, а тому трудові відносини з ОСОБА_1 не припинено. Отже, оскаржуваним наказом позивача звільнено лише з адміністративної посади, а не з посади в органах прокуратури.

У відзиві на позовну заяву /а.с.41-50 т.3/ відповідач-3 вказав, що чинним законодавством не встановлено обмежень у кількості звернень з поданням до Ради прокурорів України про звільнення з адміністративної посади за неналежне виконання посадових обов`язків, в тому числі з посиланням на недоліки, які вже були предметом розгляду на засіданнях Ради прокурорів України та залишились не усунутими. Подання виконуючого обов`язки прокурора Полтавської області Глушка А.М. №11-08вих-19 від 03 січня 2019 року, на підставі якого прийнято рішення Ради прокурорів України №16 від 20 лютого 2019 року, ґрунтується не лише на фактах перевірки стану організації роботи на основних напрямках прокурорської діяльності в Кобеляцькій місцевій прокуратурі з 07 по 14 вересня 2018 року, а й містить недоліки практично по всім напрямкам прокурорської діяльності з червня 2018 року, які не були усунуті ОСОБА_1 ані на момент перевірки у вересні 2018 року, ані на час надання практичної допомоги у листопаді 2018 року. Твердження позивача про те, що подання містить факти, щодо яких перевірка в Кобеляцькій місцевій прокуратурі не проводилася, є надуманим позивачем, адже в позовній заяві позивач не навела жодного порушення, яке на її думку не було предметом перевірки. Підставою ініціювання питання про звільнення позивача з адміністративної посади були не лише фактичні порушення, які можливо усунути у майбутньому у разі належної організації контролю з боку керівника місцевої прокуратури, а й порушення, які на момент звернення із поданням неможливо усунути (як приклад, викривлення статистичної звітності, пропущення строків оскарження незаконних судових рішень або поновлення законності лише за втручанням прокуратури області та вчинення відповідних дій у встановлені процесуальні строки). Наявність позитивних результатів за декількома напрямами організації прокурорської діяльності не знімають з керівника відповідальності за прорахунки та недоліки по більшості показникам статистичного звіту, а в деяких випадках - відсутності взагалі. Недоліки, які викладені у поданні про звільнення позивача, були результатом проведеної перевірки стану організації роботи на основних напрямах прокурорської діяльності в Кобеляцькій місцевій прокуратурі з 07 по 09 вересня 2018 року, яка оформлена доповідною запискою. ОСОБА_1 . будь-яких письмових заперечень щодо викладених фактів порушень в організації роботи щодо захисту прав і свобод дітей не надавала, як це передбачено пунктом 8.21 Регламенту прокуратури області. Твердження позивача про відсутність фактів порушення при розгляді звернень громадян не відповідає дійсності, адже на недотримання позивачем вимог пункту 5.7 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, яким передбачено дводенний термін проходження документів від керівництва прокуратури до виконавця, вказують випадки розгляду звернень ОСОБА_2 від 06 лютого 2018 року, ОСОБА_3 від 02 березня 2018 року, ОСОБА_4 від 29 березня 2018 року тощо. В порушення вимог Положення про єдину систему підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України позивачем не видано наказу, який регламентує порядок та процедуру проведення спільного колективного навчання у підпорядкованій прокуратурі та відділах, та не запроваджено проведення спільного колективного навчання не рідше одного разу на місяць. Частина шоста статті 49 Закону України "Про прокуратуру" не наділяє Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів виключним правом звернення до Ради прокурорів України з приводу звільнення прокурора з адміністративної посади, а покладає обов`язок ініціювати таке питання, якщо за результатами дисциплінарного провадження стосовно прокурора, який обіймає адміністративну посаду, КДКП встановила неналежне виконання ним посадових обов`язків. Право керівника регіональної прокуратури на звернення з поданням про звільнення керівника місцевої прокуратури з адміністративної посади передбачено пунктом 14 розділу V Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України №351 від 18 грудня 2017 року. Нормативно-правовими актами не передбачено вимог до складання та оформлення рекомендації Ради прокурорів України, в тому числі щодо її вмотивованості. Відсутність законодавчо закріплених вимог до змісту рішення Ради прокурорів України свідчить про безпідставність тверджень позивача щодо обов`язковості конкретизації в такому рішенні підстав для її звільнення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 15 січня 2019 року у справі № 826/13848/17. Лист ОСОБА_1 , в якому вона інформує про свою тимчасову непрацездатність, надійшов на адресу прокуратури 25 лютого 2019 року, а самі листки непрацездатності (за період з 21 лютого 2019 року по 15 березня 2019 року та з 16 березня 2019 року по 19 березня 2019 року) - 25 березня 2019 року, про що свідчить запис у книзі обліку вхідної кореспонденції. Позивача не звільнено з органів прокуратури, а призначено за її заявою на іншу посаду, а тому підстави для стягнення витрат за час вимушеного прогулу відсутні.

До суду надійшли відповідь на відзив Прокуратури Полтавської області /а.с. 92-96 т.8/, відповідь на відзив Генеральної прокуратури України /а.с.97-101 т.8/ та відповідь на відзив Ради прокурорів України /а.с. 73-77 т.9/, в яких позивач зауважує, що відповідачем-2 та відповідачем-3 не спростовано жодного факту позовної заяви щодо належної її роботи; ніяких заперечень щодо наведених нею критеріїв відзиви не містять; критеріїв оцінки її роботи згідно галузевих наказів Генерального прокурора України, що викладені у прикладах позову, відповідачами до уваги не взято; у відзиві на позовну заяву відповідача -3 зазначаються нові факти, які не були предметом перевірки та не вказані у поданні, та наводяться малозначні приклади порушень, які не можуть бути підставою для звільнення. Крім того, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів дійшла висновку про відсутність в її діях дисциплінарного проступку на посаді керівника Кобеляцької місцевої прокуратури. Протокол засідання Ради прокурорів України №2 від 20 лютого 2019 року не містить посилань на порушення нею законодавства України та невиконання нею повноважень, передбачених статтею 13 Закону України "Про прокуратуру".

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті, а представник відповідача-2 та відовідача-3 просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав, викладених у відповідних відзивах на позовну заяву.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився, хоча відповідач-1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи /а.с. 135 т.9/.

16 вересня 2019 року до суду надійшли пояснення відповідача-1 /а.с. 136- 137 т.9/, в яких Голова Ради прокурорів України Місюра М. просив у задоволенні позову відмовити у зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю та зазначив, що представник Ради прокурорів України Єлісєєв С.О. не може з`явитись на засідання 19 вересня 2019 року через хворобу.

Частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом першим частини третьої цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що відповідач-1 причину неявки представника Єлісєєва С.О. не підтвердив відповідними доказами та як суб`єкт владних повноважень не був позбавлений можливості направити до суду іншого свого представника, суд визнав причину неявки представника відповідача-1 неповажною та визнав за можливе проводити судове засідання за відсутності представника відповідача-1.

Заслухавши вступне слово учасників справи та дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Наказом Генерального прокурора України №800к від 09 грудня 2015 року ОСОБА_1 призначена керівником Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області строком на п`ять років з 15 грудня 2015 року, що підтверджується записом №17 від 15 грудня 2015 року у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 /а.с.25 т.1, 44-52 т.9/.

Згідно з наказом Генерального прокурора України №28к від 22 лютого 2019 року звільнено старшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру"), про що зроблено запис №18 у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 /а.с. 173 т.3, 44-52 т.9/.

Наказом прокурора Полтавської області №83к від 20 березня 2019 року ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Решетилівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури тимчасово на час відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами ОСОБА_6 згідно із заявою ОСОБА_1 від 20 березня 2019 року /а.с. 120-121 т.3, 44-52 т.9/.

Не погодившись із своїм звільненням з адміністративної посади, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року /далі - Закон № 1697-VII/.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 39 Закону № 1697-VII адміністративною посадою у місцевій прокуратурі є посада керівника місцевої прокуратури.

Порядок звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді встановлений статтею 41 Закону № 1697-VII.

Так, згідно із пунктом 3 частини першої вказаної статті звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2, 3, 6 - 8, 11 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України з підстави неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

Відповідно до пункту 14 розділу V "Звільнення прокурора з посади" Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 351 від 18 грудня 2017 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 січня 2018 року за № 113/31565 /далі - Положення № 351/, для звільнення прокурора з адміністративної посади, визначеної пунктами 2, 3, 6 - 8, 11 частини першої статті 39 Закону, з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, Генеральний прокурор або керівник регіональної прокуратури вносить мотивоване подання до Ради прокурорів України з долученням копій документів, які свідчать про неналежне виконання прокурором посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

Зі змісту наведених норм вбачається, що для звільнення прокурора з адміністративної посади керівника місцевої прокуратури з підстави неналежного виконання прокурором посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, керівник регіональної прокуратури вносить мотивоване подання до Ради прокурорів України з долученням копій документів, які свідчать про неналежне виконання прокурором посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

Частиною першою статті 11 Закону № 1697-VII зокрема визначено, що керівник регіональної прокуратури: 3) призначає на посади та звільняє з посад прокурорів регіональних та місцевих прокуратур у встановленому цим Законом порядку; 7) призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом; 10) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що у разі відсутності керівника регіональної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника регіональної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника регіональної прокуратури.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до наказу Генерального прокурора України №1316к від 19 грудня 2018 року прокурору Полтавської області Чібісову Дмитру Олеговичу надано невикористану частину щорічної відпустки за період роботи з 21 листопада 2016 року до 20 листопада 2017 року тривалістю 15 календарних днів з 26 грудня 2018 року по 11 січня 2019 року. На час відпустки Чібісова Д.О. виконання обов`язків прокурора Полтавської області покладено на першого заступника прокурора цієї області Глушка А.М. /а.с. 51 т.3/.

03 січня 2019 року виконуючий обов`язки прокурора Полтавської області Глушко А. звернувся до Ради прокурорів України з поданням про звільнення з адміністративної посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, №11-08вих-19, в якому просив Раду прокурорів України встановити неналежне виконання керівником Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області старшим радником юстиції ОСОБА_1 посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, та внести рекомендацію Генеральному прокурору України про звільнення з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області старшого радника юстиції ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру". До вказаного подання долучено документи на підтвердження неналежного виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків, установлених для адміністративної посади керівника місцевої прокуратури, в тому числі копії доповідних записок про результати перевірки стану організації роботи на основних напрямах прокурорської діяльності в Кобеляцькій місцевій прокуратурі від 07-14 вересня 2018 року ( на 29 арк); про результати надання практичної допомоги керівнику Кобеляцької місцевої прокуратури від 12- 23 листопада 2018 року (у 3-х прим. на 47 арк); про результати перевірки з питань організації роботи з прийому громадян, розгляду звернень і запитів в Кобеляцькій місцевій прокуратурі від 19- 23 листопада 2018 року (на 8 арк) /а.с.52-113 т.3/.

Таким чином, із поданням про звільнення позивача з адміністративної посади №11-08вих-19 від 03 січня 2019 року до Ради прокурорів України звернулася уповноважена відповідно до статті 11 Закону України "Про прокуратуру" та пункту 14 Положення № 351 особа та до вказаного подання долучила копії документів, які свідчать про неналежне виконання прокурором посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, а тому процедура внесення подання про звільнення позивача з адміністративної посади відповідачем-3 дотримана.

Пунктами 1 та 5 частини дев`ятої статті 71 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що Рада прокурорів України: 1) вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом; 5) розглядає звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.

Згідно із частиною восьмою вказаної статті повноваження та порядок роботи Ради прокурорів України визначаються цим Законом та положенням про Раду прокурорів України.

Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року затверджено Положення про Раду прокурорів України /далі - Положення про Раду прокурорів України/, яке визначає організаційні засади діяльності, повноваження та порядок роботи Ради прокурорів України.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення про Раду прокурорів України до основних завдань Ради прокурорів належить участь у призначенні та звільненні прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених Законом.

Згідно із підпунктом 4.1 пункту 4 Положення про Раду прокурорів України Рада прокурорів вирішує питання внутрішньої діяльності прокуратури, а також інші питання, безпосередньо не пов`язані з виконанням повноважень прокурорів, зокрема: 1) вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених Законом.

Підпунктом 7.5 пункту 7 Положення про Раду прокурорів України встановлено, що за результатами розгляду винесених на обговорення питань Рада прокурорів відкритим голосуванням простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні, приймає рішення, яке готується доповідачем або секретарем Ради прокурорів. У разі набрання однакової кількості голосів "за" і "проти" голос головуючого на засіданні є вирішальним.

Відповідно до підпункту 7.6 пункту 7 Положення про Раду прокурорів України прийняте рішення набирає чинності з часу його прийняття та підписується головуючим не пізніше п`яти робочих днів після проведення засідання. У цей же строк секретар складає протокол, який підписується ним та головуючим.

Чинними нормами Закону України "Про прокуратуру" та Положення про Раду прокурорів України не встановлено вимог до складання та оформлення рішення Ради прокурорів України, в тому числі щодо його змісту та ступеню вмотивованості із наведенням фактів неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу з протоколу засідання Ради прокурорів України №2 від 20 лютого 2019 року /а.с. 67-71 т. 9/ на порядок денний вказаного засідання поставлено питання 1. "Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області". Участь у засіданні Ради прокурорів України взяли: ОСОБА_1, Глушко Андрій Миколайович - перший заступник прокурора Полтавської області, Галицький Олег Васильович - заступник прокурора Полтавської області. На засіданні заслухали представників прокуратури Полтавської області, які підтримали подання №11-08вих-19 від 03 січня 2019 року, та ОСОБА_1 , яка не погодилася з фактами, які вказані в поданні, повністю заперечувала їх та подала свої письмові пояснення від 18 лютого 2019 року з відповідними додатками /а.с.104-212 т.5/.

За результатами розгляду подання №11-08вих-19 від 03 січня 2019 року та дослідження документів, доданих до такого подання, Рада прокурорів України вирішила рекомендувати звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області у зв`язку з неналежними виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади /а.с.67-71 т.9/.

Вказані результати оформлені рішенням Ради прокурорів України №16 від 20 лютого 2019 року "Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області" за підписом голови Ради прокурорів України Місюри М.

Зі змісту вказаного рішення слідує, що Рада прокурорів України на підставі пункту 3 частини першої статті 41 та статті 71 Закону України "Про прокуратуру", пункту 4.1 Положення про Раду прокурорів України, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, Регламенту Ради прокурорів України, затвердженого рішенням Ради прокурорів України №53 від 12 грудня 2017 року, вирішила рекомендувати звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади /а.с.102 т.5/.

Частиною третьою статті 41 Закону № 1697-VII передбачено, що наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, встановлюється Радою прокурорів України з дотриманням передбачених статтею 47 цього Закону гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.

Враховуючи, що під час розгляду Радою прокурорів України питання про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади, остання була особисто присутня на засіданні та надавала Раді прокурорів України відповідні усні та письмові пояснення, Радою прокурорів України додержано право особи на участь в засіданні, надання пояснень та висловлення заперечень.

Таким чином, вказане рішення Ради прокурорів України №16 від 20 лютого 2019 року прийнято відповідачем-1 в межах наданих законодавством повноважень та з дотриманням процедури його прийняття, а також передбачених Законом України "Про прокуратуру" гарантій особи.

Надаючи оцінку підставі прийняття Радою прокурорів України рішення №16 від 20 лютого 2019 року "Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області", суд враховує таке.

Підставою для внесення рекомендації Ради прокурорів України про звільнення прокурора з адміністративної посади відповідно до пункту 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру" є неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

При цьому жодною нормою Закону України «Про прокуратуру» не встановлено критеріїв визначення неналежного виконання посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, тобто не встановлено ступеню значимості та суттєвості такого неналежного виконання посадових обов`язків та необхідної кількості встановлених порушень та фактів неналежного виконання посадових обов`язків, а також їх часових меж.

Повноваження керівника місцевої прокуратури визначені частиною першою статті 13 Закону № 1697-VII, згідно із якою керівник місцевої прокуратури: 1) представляє місцеву прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями; 2) організовує діяльність місцевої прокуратури; 3) у десятиденний строк із дня вивільнення посади повідомляє Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у місцевій прокуратурі; 4) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів місцевої прокуратури; 4-1) призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом; 4-2) контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення та узагальнення практики застосування законодавства, інформаційно-аналітичне забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій; 5) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

Наведений перелік повноважень керівника місцевої прокуратури не є вичерпним.

Інші повноваження встановлюються також у наказах про розподіл обов`язків між прокурорськими працівниками.

Відповідно до пункту 9 Наказу Генеральної прокуратури України № 15 від 19 січня 2017 року "Про основні засади організації роботи в органах прокуратури України" обов`язки між керівництвом органів прокуратури розподіляються наказами Генерального прокурора, керівників регіональних та місцевих прокуратур.

Так, згідно з наказом Кобеляцької місцевої прокуратури №139 від 09 листопада 2018 року "Про розподіл обов`язків між прокурорськими працівниками Кобеляцької місцевої прокуратури" до повноважень керівника Кобеляцької місцевої прокуратури віднесено загальне керівництво роботою місцевої прокуратури та питання: організації діяльності місцевої прокуратури; представництво місцевої прокуратури у зносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, іншими державними органами, особами, підприємствами, установами та організаціями; координація діяльності правоохоронних органів та взаємодії з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування у протидії злочинності; здійснення кадрової роботи, у тому числі виконання функцій органу, уповноваженого власником здійснювати прийом на роботу, звільнення з роботи; забезпечення виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів місцевої прокуратури та виховання кадрів; контролю за веденням та аналізом статистичних даних, організації вивчення та узагальнення практики застосування законодавства, інформаційно-аналітичного забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій; організації роботи з питань статистики, ведення первинного обліку роботи ІАС "Облік та статистика органів прокуратури", Єдиного реєстру досудових розслідувань, здійснення нагляду за обліком кримінальних правопорушень та достовірністю даних звітності правоохоронних органів; організації роботи з питань внутрішньої безпеки; організації зв`язків з громадськістю та засобами масової інформації; організації роботи з питань правового забезпечення та систематизації законодавства; організації нагляду в галузі міжнародного співробітництва під час кримінального провадження; організації особистого прийому громадян, розгляду звернень та запитів, забезпечення доступу до публічної інформації; організації забезпечення режиму секретності, ведення секретного діловодства; організації діловодства у місцевій прокуратурі; координації діяльності першого заступника, заступників керівника місцевої прокуратури з питань, вирішення яких потребує комплексного підходу /а.с.27-37 т.2/.

Аналогічні повноваження керівника місцевої прокуратури встановлені наказами Кобеляцької місцевої прокуратури "Про розподіл обов`язків між прокурорськими працівниками Кобеляцької місцевої прокуратури" №2 від 06 січня 2017 року, №16 від 18 квітня 2017 року, №17 від 06 червня 2018 року /а.с. 200-224 т.7, 39-88 т.8/.

На засіданні Ради прокурорів України від 20 лютого 2019 року на підставі подання в.о. прокурора Полтавської області №11-08вих-19 від 03 січня 2019 року та доданих до нього документів встановлено та в протоколі №2 від 20 лютого 2019 року /а.с.67-71 т.9/ зафіксовано неналежне виконання керівником Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_1 посадових обов`язків, а саме: «згідно листа Управління СБУ в Полтавській області від 18 січня 2019 року №66/26-200дск повідомлено, що Управлінням СБУ в Полтавській області у Кобеляцькій місцевій прокуратурі у період з 14 листопада 2018 року по 23 листопада 2018 року проведено комплексну перевірку стану охорони державної таємниці (Акт № 66/26-4454 від 23 листопада 2018 року). Виявлені у ході перевірки стану охорони державної таємниці обставини підпадають під визначення пункту 3 частини другої статті 23 і частини другої статті 26 Закону України "Про державну таємницю". У зв`язку з цим, за наслідками перевірки керівнику Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_1 розпорядженням Управління СБУ в Полтавській області від 17 січня 2019 року №11д скасовано допуск до державної таємниці за формою 2. Вказане унеможливлює подальше перебування ОСОБА_1 на посаді керівника Кобеляцької місцевої прокуратури. Окрім того, з`ясовано та прийнято до уваги при прийнятті рішення факти неналежного виконання посадових обов`язків, які вказані в поданні та за якими рішення Радою ще не приймалось. Так, мають місце недоліки при розподілі обов`язків між прокурорськими працівниками місцевої прокуратури. За жодним із прокурорів Кобеляцької місцевої прокуратури не закріплено нагляд за додержанням прав і свобод дітей органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, зокрема щодо розшуку осіб, які переховуються від органів слідства та суду, ухиляються від відбування покарання, безвісті зниклих дітей у відповідності до вимог пункту 7 наказу Генеральної прокуратури України № 16гн від 06 грудня 2014 року "Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей". Не враховано конституційні зміни при покладенні на першого заступника керівника місцевої прокуратури Мацка О.М. та на прокурорів місцевої прокуратури обов`язків щодо забезпечення та, відповідно, здійснення підтримання державного обвинувачення в суді. На жодного з прокурорів не покладено безпосереднє здійснення нагляду за додержанням законодавства щодо вимог режиму, порядку та умов тримання, а також відбування покарання засудженими у Машівській виправній установі № 9. У порушення вимог пункту 4 розділу 2 Інструкції про порядок забезпечення доступу до публічної інформації в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України № 75 від 17 квітня 2018 року "Про затвердження Інструкції про порядок забезпечення доступу до публічної інформації в органах прокуратури України" за керівником місцевої прокуратури не закріплено обов`язок оприлюднення інформації. При виданні наказу про розподіл обов`язків не враховано вимоги пункту 7 наказу Генеральної прокуратури України № 223 від 18 вересня 2015 року "Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародного співробітництва", а саме, керівник місцевої прокуратури не закріпила за собою організацію нагляду в галузі міжнародного співробітництва. Викликали зауваження організація роботи з документами, які надходять від вищестоящих прокуратур, що передбачено пунктом 6.1 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України № 103 від 24 лютого 2016 року. Не повною мірою дотримуються вимоги пункту 5.2 вищезазначеної Інструкції щодо вчинення резолюцій на документах, що надходять від прокуратури області. Керівництвом місцевої прокуратури не забезпечено належне опрацювання листів прокуратури області, в яких критично оцінювалася робота місцевої прокуратури чи вказувалось на позитивні напрацювання інших прокуратур. Виявлено порушення при складанні графіку присвоєння чергових рангів головному спеціалісту з питань захисту державних таємниць Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_9 через неврахування положень статті 39 Закону України "Про державну службу", пункту 10 Порядку присвоєння рангів державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 306 та відповідних роз`яснень Національного агентства України з питань державної служби, у тому числі надісланих Генеральною прокуратурою України 31 січня 2018 року за № 11/1/3-53вих-18. Стан прокурорського нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності також викликає зауваження. В місцевій прокуратурі відсутній єдиний підхід до здійснення нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності. Фактично керівник місцевої прокуратури самоусунулась від виконання зазначеної функції та виконання обов`язків на вказаному напрямі роботи здійснювали лише уповноважені прокурори та начальники відділів місцевої прокуратури. Прокурорами на документах із грифом "ДСК" зазначається як підстава надання обмежувального напису наказ Генерального прокурора України № 158 від 30 грудня 2014 року, який втратив чинність на підставі наказу № 325 від 15 грудня 2017 року. Перевірки законності заведення та закриття оперативно-розшукових справ категорії "Розшук" здійснюються прокурорами без офіційного надходження таких ОРС до прокуратури. Окрім того, стан нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні також викликає зауваження. Вивченням довідок прокурорів місцевої прокуратури щодо повноти реєстрації, законності розгляду заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення установлено, що на них відсутня дата складання, а окремі не містять підпису керівництва підрозділу поліції. Станом на 12 листопада 2018 року відсутня довідка за жовтень місяць поточного року. Мають місце факти штучного нарощування показників поставлених на облік укритих злочинів. Установлено, що прокурорський нагляд за досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях вказаної категорії потребує посилення адже вивченням кримінальних проваджень з`ясовано, що у більшості із них розслідування фактично не здійснюється, що залишається без будь-якого прокурорського реагування. Не забезпечено перевірки матеріалів ЖЕО у всіх підрозділах поліції. Керівником Кобеляцької місцевої прокуратури не забезпечено ефективне процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, розпочатих за повідомленнями Всеукраїнського руху проти політичної корупції "Під контролем". Викликає суттєві зауваження стан процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, хід слідства у яких перебуває на контролі прокуратури області. Не забезпечено своєчасне виявлення незаконних судових рішень та їх ефективне апеляційне оскарження, що сприяло тому, що рівень апеляційного реагування по місцевій прокуратурі на вироки місцевих судів з 2016 року є найнижчим в області. Недоліки мають місце і на напрямі організації діяльності з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Керівником прокуратури не забезпечено належне виконання наказу Генеральної прокуратури України №264 від 25 липня 2016 року щодо своєчасності, повноти і достовірності внесення до ІАС "ОСОП" відомостей про прокурорську діяльність та її результати. Не забезпечено належної організації роботи при отриманні та опрацюванні відомостей щодо наявності підстав для застосування представницьких повноважень, які визначено у пункті 3 наказу Генерального прокурора України №6гн від 28 травня 2015 року "Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень". Кобеляцькою місцевою прокуратурою не вивчались питання самовільного зайняття державних сільськогосподарських земель та/або їх несвоєчасного звільнення після закінчення строку користування. Без належного прокурорського реагування залишилися питання використання бюджетних коштів. За споглядальної позиції керівника місцевої прокуратури не забезпечено якісне вивчення матеріалів виконавчого провадження та відповідне реагування на рішення, дії (бездіяльність) службових осіб державної виконавчої служби» /а.с.67-71 т.9/.

Наявність фактів неналежного виконання посадових обов`язків підтверджено доповідною запискою про результати надання практичної допомоги керівнику Кобеляцької місцевої прокуратури в організації діяльності щодо нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та підтримання обвинувачення від 12-23 листопада 2018 року; доповідною запискою про результати надання практичної допомоги в організації координації діяльності керівнику Кобеляцької місцевої прокуратури від 12-22 листопада 2018 року; доповідною запискою про результати надання практичної допомоги керівнику Кобеляцької місцевої прокуратури від 12-23 листопада 2018 року; доповідною запискою про результати перевірки з питань організації роботи з прийому громадян, розгляду звернень і запитів у Кобеляцькій місцевій прокуратурі від 19-23 листопада 2018 року; висновком службового розслідування за фактом створення керівником Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_1 умов для виникнення конфлікту інтересів між працівниками цієї ж прокуратури від 22 грудня 2018 року та ін. /а.с.116-199 т.4, а.с. 83-101 т. 5/.

Таким чином, встановлені на засіданні факти давали відповідачу-1 підстави для прийняття рішення про рекомендацію звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

Враховуючи викладене, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Ради прокурорів України №16 від 20 лютого 2019 року "Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області" задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора України №28к від 22 лютого 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру"), суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону № 1697-VII до повноважень Генерального прокурора належить призначення прокурорів на адміністративні посади та звільнення їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом.

Частиною другою наведеної статті встановлено, що Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України.

За змістом абзацу 7 частини першої статті 41 Закону № 1697-VII звільнення з адміністративної посади, передбаченої пунктами 1 - 8, 11 - 13 частини другої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором з підстав, визначених законодавством.

Пунктом 15 розділу V "Звільнення прокурора з посади" Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури передбачено, що рішення про звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2, 3, 6 - 8, 11 частини першої статті 39 Закону, на підставі пункту 3 частини першої статті 41 Закону приймаються Генеральним прокурором за наявності відповідної рекомендації Ради прокурорів України.

Під час звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 7, 8, 11 частини першої статті 39 Закону, копія відповідного наказу не пізніше наступного дня після видання надсилається для відома керівнику регіональної прокуратури /пункт 18 вказаного розділу/.

Отже, за наявності у Генерального прокурора відповідних повноважень, передбачених законом, та рішення Ради прокурорів України №16 від 20 лютого 2019 року "Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області" Генеральний прокурор України Луценко В. мав достатні правові та фактичні підстави для прийняття наказу №28к від 22 лютого 2019 року про звільнення з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області старшого радника юстиції ОСОБА_1 у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру").

Частиною четвертою статті 41 Закону № 1697-VII визначено, що звільнення прокурора з адміністративної посади чи припинення його повноважень на адміністративній посаді, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини другої цієї статті, не припиняє його повноважень прокурора.

Відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону № 1697-VII після звільнення прокурора з адміністративної посади або припинення його повноважень на цій посаді він не пізніше одного місяця призначається на одну з вакантних посад у цьому ж органі прокуратури або в разі відсутності вакантних посад переводиться на посаду до іншого органу прокуратури того ж або нижчого рівня за його письмовою згодою. У таких випадках рішення про призначення на посаду приймається керівником відповідного органу прокуратури.

У разі відмови прокурора від призначення на вакантну посаду у відповідному органі прокуратури або від переведення на посаду до іншого органу прокуратури у зазначений строк прокурор звільняється з посади прокурора.

До моменту прийняття рішення про призначення прокурора на посаду, переведення на посаду до іншого органу прокуратури або звільнення з посади прокурора повноваження відповідного прокурора зупиняються із збереженням гарантій матеріального, соціального та побутового забезпечення, передбачених законодавством для прокурорів.

З матеріалів справи вбачається, що 20 березня 2019 року ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Решетилівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури тимчасово на час відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами ОСОБА_6 на підставі наказу прокурора Полтавської області №83к від 20 березня 2019 року згідно із заявою ОСОБА_1 від 20 березня 2019 року, а тому відповідачем-2 дотримано гарантії при звільненні прокурора з адміністративної посади.

Відхиляючи доводи позивача, суд виходить з наступного.

Аргумент позивача стосовно того, що подання в.о. прокурора Полтавської області Глушка А. №11-08вих-19 від 03 січня 2019 року /а.с. 113-174 т.1/ відтворює зміст двох попередніх подань прокурора Полтавської області №11-2106вих18 від 07 вересня 2018 року /а.с.27-39 т.1/ і №11-2328вих18 від 26 жовтня 2018 року /а.с. 41-70 т.1/ та включає такі самі порушення, що й ці два подання, суд вважає неспроможним, оскільки всі три подання складені за різними матеріалами та доповідними записками, що унеможливлює їх ідентичність.

Так, подання прокурора Полтавської області Чібісова Д. №11-2106вих18 від 07 вересня 2018 року складено на підставі копії листа Ради прокурорів України № 01/1/5-275-18 від 11 жовтня 2018 року із скаргою на протиправні дії посадових осіб Кобеляцької місцевої прокуратури на 5 арк.; витягу з ЄРДР про рух кримінального провадження на 1 арк.; витягів з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження на 2 арк; довідки про вивчення кримінального провадження на 4 арк.

Подання прокурора Полтавської області Чібісова Д. №11-2328вих18 від 26 жовтня 2018 року складено на підставі копії доповідної записки про результати перевірки стану організації роботи на основних напрямах прокурорської діяльності в Кобеляцькій місцевій прокуратурі від 07-14 вересня 2018 року на 29 арк.; копії витягів з наказів про преміювання на 12 арк.

Подання в.о. прокурора Полтавської області Глушка А. №11-08вих-19 від 03 січня 2019 року складено на підставі копій доповідної записки про результати перевірки стану організації роботи на основних напрямах прокурорської діяльності в Кобеляцькій місцевій прокуратурі від 07-14 вересня 2018 року ( на 29 арк); доповідної записки про результати надання практичної допомоги керівнику Кобеляцької місцевої прокуратури від 12- 23 листопада 2018 року (у 3-х прим. на 47 арк); доповідної записки про результати перевірки з питань організації роботи з прийому громадян, розгляду звернень і запитів в Кобеляцькій місцевій прокуратурі від 19- 23 листопада 2018 року (на 8 арк).

Різна кількість сторінок у вказаних поданнях (подання №11-2106вих18 від 07 вересня 2018 року - 13 сторінок, подання №11-2328вих18 від 26 жовтня 2018 року - 30 сторінок, подання №11-08вих-19 від 03 січня 2019 року - 62 сторінки) також вказує на їх неідентичність.

Таким чином, рішення Ради прокурорів України №111 від 02 жовтня 2018 року та №156 від 26 грудня 2018 року, якими вирішено не рекомендувати звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області у зв`язку з неналежним невиконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади /а.с.26, 40 т.1/, та оскаржуване рішення Ради прокурорів України №16 від 20 лютого 2019 року "Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області", прийняті за результатами розгляду різних подань та матеріалів щодо встановлених фактів неналежного невиконання позивачем посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

Також є безпідставним довід позивача про те, що порушення, які викладені у поданні №11-08вих-19 від 03 січня 2019 року, є ідентичними порушенням, вказаним у дисциплінарній скарзі прокурора Полтавської області про вчинення керівником Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, оскільки дисциплінарна скарга прокурора Полтавської області №11-2257вих-18 від 16 жовтня 2019 року /а.с. 184-193 т.7/ про вчинення керівником Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_1 дисциплінарного проступку ґрунтується на матеріалах перевірки, призначеної наказом Генерального прокурора України № 97 від 21 травня 2018 року, яка проведена у період з 29 травня 2018 року по 07 червня 2018 року /а.с. 2-33 т.3, 193 т.7/, а подання №11-08вих-19 від 03 січня 2019 року ґрунтується на матеріалах доповідної записки про результати перевірки стану організації роботи на основних напрямах прокурорської діяльності в Кобеляцькій місцевій прокуратурі від 07-14 вересня 2018 року; доповідної записки про результати надання практичної допомоги керівнику Кобеляцької місцевої прокуратури від 12- 23 листопада 2018 року; доповідної записки про результати перевірки з питань організації роботи з прийому громадян, розгляду звернень і запитів в Кобеляцькій місцевій прокуратурі від 19- 23 листопада 2018 року.

Окрім цього, позивач зауважувала, що за результатами розгляду дисциплінарної скарги прокурора Полтавської області №11-2257вих-18 від 16 жовтня 2019 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів прийнято рішення №91дп-19 від 27 березня 2019 року /а.с. 2-33 т.3/, яким закрито дисциплінарне провадження щодо прокурора Решетилівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_1, оскільки за результатами перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності членом Комісії 23 січня 2019 року складено висновок від 22 грудня 2018 року /а.с.120-134 т.7/ про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора ОСОБА_1 .

Суд вважає, що прийняття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів рішення №91дп-19 від 27 березня 2019 року про закриття дисциплінарного провадження не свідчить про відсутність підстав для звільнення позивача із адміністративної посади, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII встановлено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстави невиконання чи неналежного виконання службових обов`язків.

Відповідно до статті 44 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.

Абзац перший частини першої статті 45 Закону № 1697-VII визначає, що дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Згідно із частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Частина шоста зазначеної статті 49 Закону № 1697-VII передбачає, що у разі якщо Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів за результатами дисциплінарного провадження стосовно прокурора, який обіймає адміністративну посаду, встановила неналежне виконання ним посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, Комісія у випадках, коли призначення на таку посаду відповідно до цього Закону здійснюється за рекомендацією Ради прокурорів України, ініціює перед Радою прокурорів України розгляд питання про внесення рекомендації щодо звільнення прокурора з адміністративної посади.

Таким чином, звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді не є видом дисциплінарного стягнення, а є наслідком реагування на передбачені частиною першою статті 41 Закону України "Про прокуратуру" обставини, у тому числі неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади. Процедура звільнення прокурора (за виключенням Генерального прокурора України) з адміністративної посади здійснюється в межах прокурорського самоврядування і безпосередньо не пов`язана зі здійсненням Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарного провадження відносно такого прокурора.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 15 січня 2019 року у справі №826/13848/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 79207723) та від 24 квітня 2019 року у справі №808/1350/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 81479132).

Враховуючи викладене, вирішення питання про звільнення позивача з адміністративної посади правомірно здійснено не в порядку дисциплінарного провадження.

Частина шоста статті 49 Закону № 1697-VII не наділяє Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів виключним правом звернення до Ради прокурорів України з приводу звільнення прокурора з адміністративної посади, а покладає обов`язок ініціювати таке питання, якщо за результатами дисциплінарного провадження стосовно прокурора, який обіймає адміністративну посаду, КДКП встановила неналежне виконання ним посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, у випадках, коли призначення на таку посаду відповідно до цього Закону здійснюється за рекомендацією Ради прокурорів України.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 січня 2019 року у справі №826/13848/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 79207723).

Отже, наведеним суд відхиляє довід позивача про відсутність у виконуючого обов`язки прокурора Полтавської області Глушка А. права вносити подання щодо її звільнення з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури.

Щодо аргументу позивача про її звільнення з адміністративної посади у період тимчасової непрацездатності суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 40 Кодексу законів про працю України встановлено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Згідно із частиною четвертою статті 41 Закону № 1697-VII звільнення прокурора з адміністративної посади чи припинення його повноважень на адміністративній посаді, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини другої цієї статті, не припиняє його повноважень прокурора.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №808/1350/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 81479132), заборона звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності розповсюджується на звільнення працівника з роботи з підстав, визначених частиною першої статті 40 КЗпП України (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), та не стосується звільнення особи з адміністративної посади згідно пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з листками непрацездатності серії АДЦ №347567 від 21 лютого 2019 року та серії АДЦ №102731 від 16 березня 2019 року /а.с.116-117, 175 т.3/ ОСОБА_1 у період з 21 лютого 2019 року по 19 березня 2019 року перебувала на лікарняному та повинна стати до роботи 20 березня 2019 року, що також підтверджується заявою ОСОБА_8 від 21 лютого 2019 року (вх.№11 від 25 лютого 2019 року) /а.с.123 т.3/.

Судом встановлено, що 20 березня 2019 року в перший день виходу з лікарняного позивача було ознайомлено із наказом Генерального прокурора України №28к від 22 лютого 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру"), про що ОСОБА_1 проставлена відмітка на такому наказі /а.с.174-177 т.3/.

ОСОБА_1 звернулась до прокурора Полтавської області із заявою від 20 березня 2019 року про призначення її на посаду прокурора Решетилівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури на час відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами ОСОБА_6 /а.с.178 т.3/ та 20 березня 2019 року наказом прокурора Полтавської області №83к від 20 березня 2019 року позивача призначено тимчасово на зазначену посаду /а.с. 120-121 т.3/.

Отже, суд вважає необґрунтованим довід позивача про неможливість її звільнення з адміністративної посади у період тимчасової непрацездатності, оскільки трудові відносини із позивачем в органах прокуратури не припинено, а тому вимога частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України щодо неможливості звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності, не поширюється на спірні правовідносини.

Враховуючи, що позовні вимоги про поновлення на посаді керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області та зобов`язання прокуратури Полтавської області виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу є похідними вимогами від основних позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення Ради прокурорів України №16 від 20 лютого 2019 року та наказу Генерального прокурора України №28к від 22 лютого 2019 року, щодо яких суд дійшов висновків про відсутність підстав для їх задоволення у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Повністю відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Ради прокурорів України (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011), Генеральної прокуратури України (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011, ідентифікаційний код 00034051) та Прокуратури Полтавської області (вул. 1100-річчя Полтави, буд. 7, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 02910060) про визнання протиправними та скасування рішення Ради прокурорів України №16 від 20 лютого 2019 року та наказу Генерального прокурора України №28к від 22 лютого 2019 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 вересня 2019 року.

Суддя Н.І. Слободянюк