Рішення № 84615877, 27.09.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2019 р. № 400/1950/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", вул. Набережна, 64, Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286

до відповідача:Миколаївська митниця ДФС, вул.Московська, 57-А, Миколаїв, 54017

про:визнання протиправним та скасування рішення від 20.02.2019 р. №UA504010/2019/000031/1, картку відмови від 20.02.2019 р. №UA504010/2019/00053,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (далі-позивач) звернулося з позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2019 р. № UA504010/2019/000031/1 та карточку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 20.02.2019 р. №UA504010/2019/00053.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час декларування митної вартості імпортованого товару визначив його вартість відповідно до ціни контракту, всі необхідні документи були надані, а тому відповідач безпідставно застосував резервний метод визначення митної вартості товару.

Відповідач подав до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначив, що подані позивачем документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (страхування), не подано повних відомостей щодо ціни товару, документально не підтверджено заявлена митна вартість та її обчислення, а тому спірне рішення є правомірним.

Ухвалою від 01.07.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представники сторін надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2019 року між позивачем та Altis Group International LLC, USA (далі - Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір поставки від 06.02.2019 року, в межах якого Продавцем здійснювалась поставка товару - натрію їдкого (гідроксид натрію) за ціною 339,00 грн. Евро за 1 тону. Продавець зобов`язаний поставити товар на умовах СFR ДБМП (м. Миколаїв, Україна), згідно з ІНКОТЕРМС - 2010.

З метою ввезення товару на територію України, позивач 19.02.2019 року надав до відповідача для митного оформлення електрону митну декларацію № UA5040/2019/000427 від 19.02.2019 р. в якій вартість за 1 тонну 339,00 Евро.

В якості основних документів для підтвердження митної вартості товару Позивач надав відповідачу інвойс, Договір, сертифікат аналіз товару, митну декларацію країни відправлення, сертифікат походження товару форми EUR1, коносамент, вантажний маніфест.

При перевірці митної вартості товару, відповідач повідомив позивача електронним листом про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Відповідачем витребувано: 1) Бухгалтерську документацію: - щодо проведення оплати згідно п. 5.3. договору, - щодо оплати складових митної вартості (страхування) 4 - щодо формування ціни товару з документальних обґрунтуванням ціни товару (витрат на доставку товару до пункту призначення, страхування, - щодо вартості соди каутичної, гідроксід натрію (луг) натрію їдкого технічного та гул натрію їдкого, очищений)), 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається. Оскільки подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості; не подання повних відомостей щодо ціни товару.

На підтвердження митної вартості товару, заявленої за ціною контракту, позивач надав відповідачу:

- платіжне доручення № 00756 від 15.02.2019 року, що підтверджує факт сплатив за страховим полісом № 652409523.19/НГЗ-Д-19-071 від 13.02.2019 року;

- паспорт якості № 58523 від 11.02.2019 року;

- платіжний документ № 6830 від 13.02.2019 року, що підтверджує сплату авансового платежу відповідно умов п. 5.3. Договору.

Додатково відповідача повідомлено, що відповідно до умов Контракту від 06.02.2019 року та комерційного інвойсу № 205021210 від 10.02.2019 року умовами поставки є CFR ДБМП (м. Миколаїв, Україна) відповідно до міжнародних правил Інкотермс-2010. Інших договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов`язаних з Контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається, не укладалось, тому що позивач є кінцевим споживачем продукту.

За результатами контролю правильності визначення митної вартості товару відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA504010/2019/000031/1 від 20.02.2019 року, яким визначено митну вартість товару за ціною 0, 3799 Евро/кг.

Митну вартість товару, що імпортується скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товару - за резервним методом, за ціною товару ввезеного на митну територію України згідно з митною декларацією від 26.04.2018 року №UA504010/2018/1200.

Крім того, винесено картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 20.02.2019 р. № UA504010/2019/00053.

З метою розмитнення товару позивач подав нову митну декларацію, у якій ціна ввезеного товару була визначена відповідно до прийнятого відповідачем рішення про визначення митної вартості та було сплачено усі обов`язкові платежі.

Відповідно до ст. 49, 50 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч. 2 цієї статті.

Як визначено в ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.03.2019 р. по справі № 814/921/17.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 6 цієї статті митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно приписів ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, виходив із того, що подані позивачем документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості та не подано повних відомостей щодо ціни товару.

Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст. 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Відповідно до положень ст. 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Одним із видів діяльності позивача є виробництво глинозему. Сода каустична застосовується позивачем у виробництві, тобто позивач є кінцевим споживачем продукту.

З метою використання у своєму виробництві NaOH, позивач уклав з Altis Group International LLC, USA (далі - Продавець) зовнішньоекономічний договір поставки від 06.02.2019 року, в межах якого Продавцем здійснювалась поставка товару - нарту їдкого (гідроксид натрію).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було надано митниці безпосередньо інвойс, договір, сертифікат аналізу товару, митна декларація країни відправлення, сертифікат аналізу товару, митну декларацію країни відправлення, сертифікат походження товару форми EUR1, коносамент, вантажний маніфест, чітко визначена ціна в розмірі 399,00 Евро. за 1 тонну.

Згідно з ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначені у відзиві підстави для коригування митної вартості товарів є безпідставними, оскільки позивачем були надані всі документи які були у нього в наявності. Розбіжностей у документах, наданих позивачем для митного оформлення, щодо вартості товарів немає. Надані позивачем документи не містять ознак підробки, тому правових підстав для коригування митної вартості у відповідача немає.

За таких обставин, позов належить задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 33133003) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 39536431) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 39536431) про коригування митної вартості товарів від 20.02.2019 р. №UA504010/2019/000031/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 20.02.2019 р. №UA504010/2019/00053.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 39536431) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 33133003) судовий збір в розмірі 19210,00грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар