Ухвала суду № 84615715, 30.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №442/5961/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 вересня 2019 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Фермерського господарства «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» до Дрогобицької міської ради про визнання протиправним та скасування витягу з рішення,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшла позовна заява Фермерського господарства «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» до Дрогобицької міської ради, із вимогою - визнати протиправним та скасувати витяг з рішення від 30.10.2018 року №1410 «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 624 кв.м. в АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 4610600000:01:028:0185 та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 650 кв.м. у АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 4610600000:01:028:0184 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.08.2019 адміністративну справу №442/5961/19 за позовом Фермерського господарства «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» до Дрогобицької міської ради про визнання протиправним та скасування витягу з рішення - передано на розгляд Львівського окружного адміністративного суду.

Вказана справа надійшла на адресу Львівського окружного адміністративного суду 25.09.2019 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, таку передано для розгляду судді Сасевича О.М.

Згідно ч.8 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до вимог ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

-відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

-позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

-немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як встановлено суддею, позивачем у позові не зазначено, зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи - відповідача та не вказано про відсутність відомостей щодо коду ЄДРПОУ останнього; також не зазначено адреси електронної пошти сторін і засобів зв`язку відповідача та не вказано відомостей щодо їх відсутності; також не зазначено адрес місця проживання третіх осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Згідно з вимогами ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання юридичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року 1921,00 грн.

Таким чином, за подання до суду даного позову, що містить одну вимогу немайнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн.).

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Водночас, позивач до позовної заяви, у якості документа про сплату судового збору, долучив копію платіжного доручення №17 від 16.08.2019 року на суму 300,00 грн., а не його оригінал.

Проте, необхідно зауважити, що подана позивачем в якості доказу сплати судового збору копія платіжного доручення не є належним доказом сплати судового збору, оскільки такий платіжний документ подається до суду лише в оригіналі.

Таким чином, копія платіжного доручення, що долучена позивачем як додаток до позовної заяви не містять доказів зарахування сплаченої суми судового збору у розмірі 300,00 грн. до Державного бюджету України, а тому не може бути прийнята судом, як належний доказ сплати судового збору за звернення Фермерського господарства «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» до суду із даним позовом.

Отже, за подання до суду даної позовної заяви позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі, що дорівнює різниці між сумою судового збору, що підлягає сплаті та сумою сплаченого судового збору (за умови надання оригіналу платіжного доручення №17 від 16.08.2019 року) за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Залізничному районі м.Львів/Залізничний/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34315206084082; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: «судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і «Судова влада України».

Згідно ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Позивачем в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору зазначено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Відділ Держкадастру у місті Дрогобичі Дрогобицького міськрайонного управління Держакадастру у Дрогобицькому районі та м.Дрогобичі Львівської області.

З врахуванням викладеного, суддя роз`яснює позивачу його право звернутись до суду із відповідним клопотанням про залучення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Відділу Держкадастру у місті Дрогобичі Дрогобицького міськрайонного управління Держакадастру у Дрогобицькому районі та м.Дрогобичі Львівської області до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, в якому необхідно обґрунтувати доцільність залучення третіх осіб, вказати вірне найменування юридичної особи та визначити при цьому їх процесуальний статус (на чиїй стороні позивача чи відповідача виступають).

Згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Проаналізувавши прохальну частину позову, суддя відзначає, що позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, зазначивши конкретно, що саме є предметом оскарження в означеному спорі, позаяк витяг з рішення суб`єкта владних повноважень не підлягає оскарженню окремо від основного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписами частини 2 ст.122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Установлений КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати витяг з рішення від 30.10.2018 року №1410. У свою чергу, із даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 20.08.2019 року, тобто після спливу шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.

При цьому, позивачем до позовної заяви не було надано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом.

Додатково суддя звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Тому, при визначенні початку цього строку суддя з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

В силу частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).

Згідно частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, суддя вважає за необхідне надати позивачу час для подання та обґрунтування належними доказами заяви про поновлення строку звернення до суду та вказати поважні підстави для його поновлення.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, суддя вважає, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву Фермерського господарства «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» до Дрогобицької міської ради про визнання протиправним та скасування витягу з рішення.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали - п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сасевич О.М.