Рішення № 84615685, 30.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3666/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2019р. №0085910-5207-1502,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.05.2019р. №0085910-5207-1502, посилаючись на те, що всупереч положенням Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1204 від 25.12.2015р., податковим органом до спірного податкового повідомлення-рішення від 16.05.2019р. №0085910-5207-1502 не додано розрахунку податкового зобов`язання у якому б зазначалася інформація про базу оподаткування, податкову ставку. Також, позивач наголошує, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться об`єкт незавершеного будівництва. Дані про площу відсутні. Таким чином, база оподаткування, що застосована контролюючим органом для визначення у податковому повідомленні-рішенні від 16.05.2019р. №0085910-5207-1502 розміру податку, на думку позивача, ГУ ДФС в Одеській області отримана з порушенням приписів п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України.

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 17.07.2019р. вхід.№ЕП/5284/19), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.05.2019р. №0085910-5207-1502, оскільки відповідно до даних Державного реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 як за власником рахується незавершене будівництво, об`єкт житлової нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Також, відповідач зазначає, що виключно податкове повідомлення-рішення визначає суму грошового зобов`язання у встановлених законом випадках, та є підставою для сплати такого зобов`язання. Натомість, будь-які розрахунки чи інші документи мають виключно інформативний характер, та не можуть слугувати підставою для розрахунку грошового зобов`язання, штрафних (фінансових) санкцій, та їх сплати.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/3666/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2019р. №0085910-5207-1502.

Ухвалою суду від 17.09.2019р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження по справі.

Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 16.05.2019р. з урахуванням положень п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0085910-5207-1502.

Не погодившись з означеним податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 16.05.2019р. №0085910-5207-1502, позивач - ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання його протиправними, та скасування.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.05.2019р. №0085910-5207-1502 є правомірними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ОСОБА_1 на праві власності належить об`єкт нерухомого майна - «незавершене будівництво, об`єкт житлової нерухомості», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи, належним чином засвідченою копією Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.04.2019р. №163389379.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з положеннями підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Судом з`ясовано, що 11.01.2017р. Ізмаїльською міською радою прийнято Рішення №1885-VІІ «Про встановлення на 2017рік ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яким встановлено на 2017рік - з 01.01.2017р. на території Ізмаїльської міської ради на ступні ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб в залежності від типів таких об`єктів нерухомості (без врахування місця розташування (зональності)): для об`єктів житлової нерухомості усіх типів, крім перелічених у п.1.2. ч.1 цього рішення, - 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за І кв. метр бази оподаткування; для садових та дачних будинків, площа яких не перевищує 30кв. метрів, кімнат у багатосімейних (комунальних) квартирах - застосовується нульова ставка податку; для об`єктів нежитлової нерухомості незалежно від їх типів, крім окремих типів об`єкті нежитлової нерухомості, перелічених в п.1.4 ч.1 цього рішення, - 1,5 відсотка ро зміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податково го) року, за 1 кв. метр бази оподаткування; для господарських (присадибних) будівель, до яких належать сараї, хліви, гара жі. літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо, та для об`єктів нежитлової нерухомості підприємств та установ комуна льної та спільної власності територіальних громад Одеської області, та для гаражів, що розташовані на території земельних ділянок гаражних кооперативів, автокооперативів, - застосовується нульова ставка податку. Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі од ночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

У подальшому, Рішенням Ізмаїльської міської ради від 28.02.2018р. №3230-VІІ «Про внесення змін та доповнень до рішення Ізмаїльської міської ради "Про встановлення на 2017 рік ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" №1885-VІІ від 11.01.2017р.» внесено зміни та доповнення до рішення Ізмаїльської міської ради "Про встанов лення на 2017рік ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" №1885-VII від 11.01.2017р., а саме: пункт 1.4. частини 1 рішення викладено в наступній редакції: « 1.4 для господарських (присадибних) будівель, до яких належать сараї, хліви, га ражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, потреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформа торні підстанції тощо, для об`єктів нежитлової нерухомості установ комунальної та спіль ної власності територіальних громад Одеської області, для гаражів, що розташовані на те риторії земельних ділянок гаражних кооперативів, автокооперативів, - застосовується нульова ставка податку"; частину 1 рішення доповнено пунктом 1.5. наступного змісту: « 1.5 для об`єктів нежитлової нерухомості, які належать суб`єктам господарювання, визначеним Законами України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання» та «Про захист економічної конкуренції», обов`язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виникає з 01.01.2018р. - відповідно до ставки, встановле ної пунктом 1.3 цього рішення».

Згідно з п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, здійснюється виходячи із загальної площі об`єкта житлової нерухомості, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, та відповідної ставки податку, шляхом множення бази оподаткування на ставку податку.

Як встановлено судом, та зазначено вище, ОСОБА_1 на праві власності належить об`єкт нерухомого майна - «незавершене будівництво, об`єкт житлової нерухомості», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи, належним чином засвідченою копією Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.04.2019р. №163389379.

При цьому, у Відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.04.2019р. №163389379 інформація щодо площі вказаного об`єкта нерухомого майна відсутня.

З матеріалів справи вбачається, що визначаючи ОСОБА_1 в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 16.05.2019р. №0085910-5207-1502 суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у загальному розмірі 69971,98грн. ГУ ДФС в Одеській області до уваги взято наступні показники: адреса об`єкта нерухомості - Одеська область АДРЕСА_1 ; загальна площа об`єкта нерухомості - 805,3кв.м.; розмір частки у праві спільної власності, кв.м. в залежності від періоду володіння - 1; пільга у вигляді зменшення бази оподаткування в залежності від періоду володіння - 0; ставка податку (% від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року) - 1,5% (3723 * 1,5% = 55,85грн.); сума податку - 5831грн./міс.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018рік» з 1 січня 2018 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено у сумі 3723 гривні на місяць.

Таким чином, з урахуванням вищеокреслених законодавчих приписів, судом встановлено, що обчислення ГУ ДФС в Одеській області суми податку з об`єктів нежитлової нерухомості, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , контролюючим органом здійснено з порушенням положень п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, оскільки як встановлено судом, та зазначено вище база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом, зокрема, на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас, судом з`ясовано, що інформацію щодо загальної площі об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , котрий належить позивачу - ОСОБА_1 , Головним управлінням ДФС в Одеській області взято з Відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, та в жодному разі не з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як того вимагають положення чинного податкового законодавства України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, на котрі посилається суб`єкт владних повноважень як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , власником об`єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа якого складає 805,3кв.м., є ОСОБА_2 , та в жодному разі не позивач - ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 7.1.3 п. 7.1 ст. 7, п. 23.1 ст. 23, п. 24.1 ст. 24 Податкового кодексу України, під час встановлення податку обов`язково визначається такий елемент як база оподаткування.

Базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання.

Одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, судом встановлено, що Головним управлінням ДФС в Одеській області, у межах розгляду даної справи, не доведено, що загальна площа об`єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , котрий належить позивачу - ОСОБА_1 , становить 805,3кв.м.

Суд також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо неправомірності донарахування контролюючим органом спірної суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідно наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.05.2019р. №0085910-5207-1502.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2019р. №0085910-5207-1502, задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.05.2019р. №0085910-5207-1502.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 768(сімсот шістдесят вісім)грн. 40коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.