Ухвала суду № 84615683, 30.09.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відвід судді

30 вересня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/4004/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Чернявської Т.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву Приватного підприємства «СТС-Компані» про відвід судді Чернявської Т.І. від розгляду справи за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Приватного підприємства «СТС-Компані» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках в загальній сумі 244540,90 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом Головного управління ДФС у Луганській області (далі – позивач) до Приватного підприємства «СТС-Компані» (далі – відповідач), в якому позивач просить стягнути на користь місцевого бюджету кошти з рахунків платника податків Приватного підприємства «СТС-Компані» у банках, які його обслуговують, в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 244540,90 грн, у тому числі 132301,47 грн – основний платіж, 53026,13 грн - штрафні санкції та 59213,27 грн – пеня, за наслідками розгляду клопотання позивача вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до роз`яснень Ради суддів України, викладених у посібнику «Особливості конфлікту інтересів у діяльності судді та рекомендації щодо його запобігання і врегулювання у типових ситуаціях», затвердженому рішенням Ради суддів України від 02 березня 2018 року № 12, з метою врегулювання конфлікту інтересів через наявність у судді близької особи, яка працювала в Головному управлінні ДФС у Луганській області, в ухвалі від 16 вересня 2019 року було розкрито інформацію, що рідна сестра судді з 13 квітня 2017 року по 28 серпня 2019 року працювала в Головному управлінні ДФС у Луганській області на посаді заступника начальника управління - начальника відділу розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб, а з 29 серпня 2019 року рідна сестра судді працює в Головному управлінні ДПС у Луганській області на посаді начальника відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування управління податків і зборів з фізичних осіб. Також в ухвалі від 16 вересня 2019 року про відкриття провадження у справі було зазначено, що якщо після розкриття інформації про роботу близької особи в Головному управлінні ДФС у Луганській області та Головному управлінні ДПС у Луганській області, учасниками справи не буде заявлений відвід судді, конфлікт інтересів вважатиметься врегульованим. Якщо після розкриття інформації учасниками справи судді буде заявлено відвід, заяву про відвід буде вирішено у порядку, визначеному процесуальним законом.

30 вересня 2019 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 49736/2019 від Приватного підприємства «СТС-Компані» надійшла заява від 27 вересня 2019 року про відвід судді Чернявської Т.І. від розгляду справи (арк. спр. 52).

В заяві від 27 вересня 2019 року відповідач зазначив, що суддя Чернявська Т.І. не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу, оскільки у суду є прямий конфлікт інтересів через те, що рідна сестра судді працює в установі позивача, в якій займає адміністративно-розпорядчу посаду, що дає їй можливість прямо впливати на позицію суду. До того ж у Приватного підприємства «СТС-Компані» є сумніви у об`єктивності суду через те, що суд направив відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі із зазначенням обов`язку відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, однак самого позову та відповідних додатків до нього відповідачу так і не направив, тим самим штучно створив перешкоди відповідачу для здійснення захисту своїх прав в суді.

Розглянувши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку, що заяву необхідно задовольнити з огляду на таке.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» під реальним конфліктом інтересів розуміється суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; під потенційним конфліктом інтересів розуміється наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

При цьому приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» судді зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Рішенням Ради суддів України від 02 березня 2018 року № 12 схвалено посібник на допомогу судді: «Особливості конфлікту інтересів у діяльності судді та рекомендації щодо його запобігання і врегулювання у типових ситуаціях», який відтворює позицію Ради суддів України - єдиного органу, уповноваженого на здійснення контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів.

Відповідно до роз`яснень Ради суддів України, викладених у посібнику «Особливості конфлікту інтересів у діяльності судді та рекомендації щодо його запобігання і врегулювання у типових ситуаціях», у випадку розгляду суддею справи, учасником якої є підприємство, установа або організація, у трудових відносинах з яким знаходиться близька особа судді або ця особа виконує роботу (надає послуги) за цивільно-правовим договором з підприємством, установою, організацією, наявний конфлікт інтересів, пов`язаний з немайновим інтересом судді.

Такий конфлікт інтересів відповідно до рішення Ради суддів України від 04 листопада 2016 року № 75 «Про роз`яснення щодо наявності конфлікту інтересів» вирішується шляхом самовідводу або повідомлення про його наявність та відводу.

Підпунктом 4 частини першої статті 4 Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2, передбачено обов`язок суб`єкта конфлікту інтересів вживати заходів щодо, зокрема, самостійного врегулювання конфлікту інтересів (в тому числі - в процесуальному порядку).

Відповідно до статей 1, 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, закріплено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто, суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах стороннього спостерігача.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до статті 9 Конституції України та частини другої статті 8 КАС України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Суд у демократичному суспільстві має викликати довіру і, насамперед, у сторін процесу, а один із чинників, який забезпечує безсторонність суду, полягає у тому, щоб сумніви в безсторонності суду були усунені.

В пунктах 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02, рішення від 9 листопада 2006 року) зазначено, що відповідно до усталеної практики суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38). Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

В пункті 81 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» (Заява № 65518/01, рішення від 6 вересня 2005 року) суд нагадав, що «неупередженість», в сенсі статті 6 параграф 1, має визначатися суб`єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (див. Bulut v. Austria, рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 256, параграф 31 та Thomann v. Switzerland, рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 815, параграф 30). У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця. Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді даної справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина третя статті 39 КАС України).

Частиною третьою статті 40 КАС України визначено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною першою статті 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги викладені в заяві доводи, пов`язані з висловленою позивачем недовірою у неупередженості судді при розгляді справи та прийнятті рішення внаслідок роботи близької особи (рідної сестри) в Головному управлінні ДФС у Луганській області та Головному управлінні ДПС у Луганській області, враховуючи, що суд у демократичному суспільстві має викликати довіру і, насамперед, у сторін процесу, а один із чинників, який забезпечує безсторонність суду, полягає у тому, щоб сумніви в безсторонності суду були усунені, з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, уникнення будь-яких можливих сумнівів по справі щодо об`єктивності і неупередженості судді Чернявської Т.І. при розгляді справи, заява про відвід судді Чернявської Т.І. підлягає задоволенню.

Щодо тверджень Приватного підприємства «СТС-Компані» в обґрунтування поданої заяви про відвід судді, що суддя Чернявська Т.І. є необ`єктивною через те, що суд направив відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі із зазначенням обов`язку відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, проте не направив відповідачу позовну заяву та додані до неї документи, чим штучно створив перешкоди відповідачу для здійснення захисту своїх прав в суді, суд зазначає таке.

По-перше, згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

По-друге, частиною першою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 161 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Оскільки в даній справі Головне управління ДФС у Луганській області є суб`єктом владних повноважень, при поданні адміністративного позову останній на виконання вимог частини другої статті 161 КАС України додав до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів – Список 1 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих з відбитком поштового штемпелю за 10 вересня 2019 року, Список № 2836 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в Сєвєродонецьк-1 відправником ГУ ДФС у Луганській області, та фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» ВПЗ Сєвєродонецьк-1 від 10 вересня 2019 року.

З Списку 1 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих з відбитком поштового штемпелю за 10 вересня 2019 року, Списку № 2836 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в Сєвєродонецьк-1 відправником ГУ ДФС у Луганській області, та фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» ВПЗ Сєвєродонецьк-1 від 10 вересня 2019 року вбачається, що позовна заява з додатками направлена Головним управлінням ДФС у Луганській області Приватному підприємству «СТС-Компані» за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 2-Г, поштовим відправленням № 9340102530053.

Відповідно до інформації щодо пошуку поштових відправлень, розміщеної на вебсайті Укрпошти, поштове відправлення за трек-номером 9340102530053 з 11 вересня 2019 року перебуває у точці видачі/доставки та 14 вересня 2019 року не вручене під час доставки з інших причин (арк. спр. 56).

По-третє, відповідно до пункту 8 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Згідно з частиною п`ятою статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Оскільки подання заяв по суті справи відповідно до приписів частини четвертої статті 159 КАС України є правом учасників справи, суд в ухвалі від 16 вересня 2019 року про відкриття провадження у справі запропонував відповідачу, а не зобов`язав останнього, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, що відповідає положенням частини п`ятої статті 162 та пункту 8 частини дев`ятої статті 171 КАС України.

З огляду на викладене, твердження відповідача про необ`єктивність судді Чернявської Т.І. через те, що суд направив відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі із зазначенням обов`язку відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, проте не направив відповідачу позовну заяву та додані до неї документи, чим штучно створив перешкоди відповідачу для здійснення захисту своїх прав в суді, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного підприємства «СТС-Компані» про відвід судді Чернявської Т.І. від розгляду справи задовольнити.

Відвести суддю Чернявську Тетяну Іванівну від розгляду справи № 360/4004/19 за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Приватного підприємства «СТС-Компані» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках в загальній сумі 244540,90 грн.

Справу № 360/4004/19 передати керівнику апарату суду для визначення автоматизованою системою документообігу суду головуючого судді у справі в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.І. Чернявська