Рішення № 84615677, 30.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4110/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової прокуратури Південного регіону України (вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012) про визнання бездіяльність протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом (а.с.25-29) до Військової прокуратури Південного регіону України, в якому позивач просить: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому - ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 02.04.2018 року; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому - ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 02.04.2018 року.

Позивач зазначив, що він підполковник юстиції, проходив військову службу у військовій прокуратурі Південного регіону України у період з 30.04.2015 по 02.04.2018. У період з 30.05.2017 до 17.09.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, є учасником бойових дій.

Пунктом 12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачена додаткова пільгова відпустка для учасника бойових дій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він не використовував вказану відпустку, компенсацію за невикористану додаткову відпустку не отримував. 27.05.2019 він звернувся до військового прокурора Південного регіону України щодо виплати йому компенсації за невикористану додаткову відпустку, але 08.07.2019 року отримав лист, яким у зазначеній виплаті відмовлено.

На думку позивача, відповідач протиправно не виплатив грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2017, 2018 роки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». А тому вважає бездіяльність органу владних повноважень, у наслідок якої йому не нарахована та не виплачена компенсація за невикористані додаткові відпустки за 2017,2018 роки, порушує його права, які підлягають захисту у суді.

Також позивач зазначив, що 16.05.2019 року за результатами розгляду зразкової справи №620/4218/18, за адміністративним провадженням №Пз/9901/4/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду надав відповідні висновки, а саме, суд задовольнив вимоги позивача у зазначеному аналогічному провадженні в повному обсязі, зазначивши, що припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку.

Ухвалою суду від 15.07.2019 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків (а.с.18-20).

Ухвалою суду від 01.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 2-4).

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (а.с.63-65), в якому вважав позов необґрунтованим та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування відзиву представник відповідача вказав, що додаткова відпустка передбачена в ст.16-2 Закону України «Про відпустки», не належить до такого виду відпусток як «щорічні відпустки». Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи. Законом України «Про відпустки» не передбачено виплату грошової компенсації за не використані дні додаткової відпустки окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності. У зв`язку з чим Військова прокуратура Південного регіону України позбавлена можливості нарахувати та виплачувати грошову компенсацію невикористаних днів додаткової відпустки окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності. Представник відповідача стверджує, що Військова прокуратура Південного регіону України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, представник відповідача вважає, що посилання позивача на рішення Верховного Суду від 16.06.2019 року по справі №620/4218/18 (зразкова справа) не можна брати до уваги, оскільки вказане рішення не набрало законної сили та переглядається в апеляційному порядку Великою Палатою Верховного Суду. А тому відсутня остаточна правова позиція Верховного Суду щодо типового застосування норм матеріального права у справах за позовами осіб, яким відмовлено у виплаті грошової компенсації при звільненні за невикористані дні додаткової відпустки окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивач є підполковником юстиції та проходив військову службу у військовій прокуратурі Південного регіону України у період з 30.04.2015 по 02.04.2018 року.

У період з 30.05.2017 до 17.09.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції. 08.11.2017 рішенням засідання комісії Генеральної прокуратури України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій він отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 29.10.2018 року. Вказані обставини не оспорюються учасниками справи.

Наказом військової прокуратури Південного регіону України від 02.04.2018 року позивач звільнений з військової прокуратури та виключений зі списків особового складу військової прокуратури Південного регіону України та усіх видів забезпечення. Згідно вказаного наказу позивач використав у повному обсязі основну відпустку за 2018 рік (а.с.10).

27.05.2019 позивач звернувся до військового прокурора Південного регіону України щодо виплати йому компенсації за невикористану додаткову відпустку за період 2017-2018 рік передбачену ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яку він не використав та не отримав при звільненні компенсацію за невикористані дні вказаної відпустки (а.с.130)

Листом військової прокуратури Південного регіону України від 25.06.2019 року за №18-10035вих-19 позивача повідомлено, що відповідно до ст.24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки. Додаткова відпустка передбачена ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є пільгою, гарантованою державою та не належить до виду щорічних. Підстав для проведення нарахування та виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не вбачається (а.с.14-15).

Позивач вважаючи, що його права порушені звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини регламентовані Законом України «Про відпустки» від 05.11.1996 року №504/96-ВР (далі - Закон України «Про відпустки»), Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Статтею 4 Закону України «Про відпустки» встановлені види щорічних відпусток, а саме основна та додаткова, а також інші додаткові відпустки.

Статтею 16-2 Закону встановлена додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності, зокрема, учасникам бойових дій додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік».

Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зокрема, учасникам бойових дій надається така пільга, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік (п.12).

Статтею 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Знаходження ст.16-2 Закону України «Про відпустки» у розділі ІІІ вказаного Закону, якій має назву «Додаткові відпустки у зв`язку з навчанням. Творча відпустка. Відпустка для підготовки та участі у змаганнях. Додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності» стало підставою для твердження представника відповідача, що додаткова відпустка встановлена ст.16-2 для учасника бойових дій із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік, не відноситься до щорічних відпусток.

Проте суд вважає таке твердження представника відповідача у відзиві на позов помилковим, оскільки зміст статті свідчить про те, що вказана відпустка надається тривалістю 14 календарних днів на рік, тобто щорічно тривалістю 14 днів.

Крім того, статтею 10 Закону України «Про відпустки» розділу ІІ «Щорічні відпустки» регламентований порядок надання щорічних відпусток.

Згідно з п.8 ч.13 ст.10 Закону України «Про відпустки» щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Вказана норма співвідноситься з п.12 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, позивачу, якій не використав щорічну додаткову відпустку, при його звільненні відповідач повинен був нарахувати та виплатити компенсацію за невикористану відпустку.

Крім того, суд вважає, що вказана справа є типовою.

Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У рішенні Верховного Суду від 16.06.2019 року по справі №620/4218/18 (зразкова справа) зазначено, що ознаками типової справи є: - позивач, фізична особа: учасник бойових дій, звільнений з військової служби; - відповідач, суб`єкт владних повноважень: військова частина, на якій позивач перебував на забезпечені; -підстави спору: а) фактичні - відносини, які виникли між учасником бойових дій і військовою частиною щодо проходження ним публічної (військової) служби, ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; б) нормативні - норми права, які регулюють відносини між позивачем і відповідачем щодо проходження публічної (військової) служби, набуття статусу учасника бойових дій, нарахування та виплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; - предмет спору: а) протиправна бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в період визначений підпунктами 17-18 ст.101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, звільнених з військової служби, яким було відмовлено у виплаті грошової компенсації при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в період визначений підпунктами 17-18 ст.101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Верховний Суд у рішенні від 16.06.2019 року по справі №620/4218/18 зазначив, що відповідно до ч. 14 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації. Таким чином, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2015 року по 2018 рік.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 21.08.2019 року залишила без змін рішення Верховного Суду від 16.06.2019 року по зразковій справі №620/4218/18.

У постанові ВП Верховного Суду від 21.08.2019 року також зазначено, що грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи встановлені обставини суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,5,6,7,9,242-246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової прокуратури Південного регіону України (вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 38296363) про визнання бездіяльність протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової прокуратури Південного регіону України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учасника бойових дій за період з 2017 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 02.04.2018 року.

Зобов`язати військову прокуратуру Південного регіону України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 02.04.2018 року.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.