Рішення № 84615593, 30.09.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

30 вересня 2019 р.справа № 400/1213/19

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286

до відповідачаМиколаївської митниці ДФС, вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017

провизнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA504010/2019/000029/2 від 16 лютого 2019 р., UA504010/2019/000030/2 від 17 лютого 2019 р., UA504010/2019/000032/2 від 21 лютого 2019 р., UA504010/2019/000033/2 від 21 лютого 2019 р., UA504010/2019/000037/2 від 22 лютого 2019 р., визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA504010/2019/00050 від 16 лютого 2019 р., UA504010/2019/00051 від 17 лютого 2019 р., UA504010/2019/00054 від 21 лютого 2019 р., UA504010/2019/00055 від 21 лютого 2019 р., UA504010/2019/00062 від 22 лютого 2019 р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (надалі - позивач або Товариство) звернулось з адміністративним позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби (надалі - відповідач або Митниця), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA504010/2019/000029/2 від 16 лютого 2019 р., UA504010/2019/000030/2 від 17 лютого 2019 р., UA504010/2019/000032/2 від 21 лютого 2019 р., UA504010/2019/000033/2 від 21 лютого 2019 р., UA504010/2019/000037/2 від 22 лютого 2019 р., визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA504010/2019/00050 від 16 лютого 2019 р., UA504010/2019/00051 від 17 лютого 2019 р., UA504010/2019/00054 від 21 лютого 2019 р., UA504010/2019/00055 від 21 лютого 2019 р., UA504010/2019/00062 від 22 лютого 2019 р.

На обґрунтування своїх вимог позивач послався на наступні обставини: основним видом господарської діяльності Товариства є виробництво глинозему. Одним з компонентів у виробництві глинозему, є каустична сода (натр їдкий), яку позивач закуповує із-за кордону на підставі зовнішньоекономічних контрактів. На підставі контракту, укладеного в січні 2018 р. з ТОВ "Вектор" (Російська Федерація), Товариство закупило натр їдкий за ціною 389,0 доларів США за 1 тонну. За умовами контракту, продавець поставляв товар на умовах СРТ згідно з правилами ІНКОТЕРМС-2010, при цьому ціна товару включала всі витрати по доставці товару. 16, 17, 21 і 22 лютого 2019 р. для митного оформлення партії товару, позивач подав до Митниці п`ять електронних митних декларацій: UA504010/2019/000398, UA504010/2019/000411, UA504010/2019/000435, UA504010/2019/000440 і UA504010/2019/000470, в яких митна вартість товару була визначена ним за основним методом - ціною контракту. Під час митного оформлення, відповідач поставив під сумнів заявлену позивачем митну вартість товару і витребував додаткові документи, які були надані в повному обсязі. Незважаючи на отримання всіх документів, які безсумнівно підтверджують складові митної вартості товару, Митниця прийняла картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA504010/2019/00050 від 16 лютого 2019 р., UA504010/2019/00051 від 17 лютого 2019 р., UA504010/2019/00054 від 21 лютого 2019 р., UA504010/2019/00055 від 21 лютого 2019 р., UA504010/2019/00062 від 22 лютого 2019 р., а також рішення про коригування митної вартості товарів UA504010/2019/000029/2, UA504010/2019/000030/2, UA504010/2019/000032/2, UA504010/2019/000033/2, UA504010/2019/000037/2 від тих же дат. На переконання позивача, Митниця безпідставно відмовила в митному оформленні товару за ціною контракту і протиправно визначила іншу митну вартість, ніж та, яка була задекларована Товариством. Позивач посилається на подання ним до Митниці всіх документів, які підтверджують складові задекларованої митної вартості і які не містили будь-яких розбіжностей або неточностей. Наполягає на вірному визначенні митної вартості за основним методом, передбаченим Митним кодексом України (надалі - МК України), а саме за ціною контракту.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні та зазначив, що при виконанні митних формальностей спрацювала система управління ризиками. За результатами оцінки ризиків модулем АСАУР (автоматизована система аналізу та управління ризиками) згенеровано обов`язкові митні процедури у виді контролю правильності визначення митної вартості. Відповідач посилається на те, що надані позивачем для митного оформлення документи не містили всіх даних, які б підтверджували задекларовану ним митну вартість товару, зокрема відсутня інформація щодо страхування вантажу, маються розбіжності в зразках підписів представника ТОВ "Вектор". Ці обставини розцінені Митницею як підстава для коригування митної вартості товару за другорядним методом (а. с. 135-143).

Справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

28 травня 2019 р. судом прийнято ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (а. с. 154-155).

Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження (а. с. 145, 147).

Згідно із ст. 194 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони клопотали про розгляд справи за їх відсутності, суд розглядає справу в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі матеріалів.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

18 січня 2018 р. Товариство уклало контракт № ВКТ/КС-086/18-01-2018/18-022 з ТОВ "Вектор" (Російська Федерація) на поставку натру їдкого (гідроксиду натрію) (п. 1.1. контракту); ціна на товар визначається на умовах СРТ, ст. Жовтнева Одеської ж/д, у відповідності до ІНКОТЕРМС-2010 та включає в себе всі витрати щодо доставки товару (п. 2.1. і п. 3.1. контракту); вартість кожної партії товару визначається в окремих специфікаціях (п. 2.2. контракту); валюта контракту - російські рублі (п. 2.3. контракту) (а. с. 10-17).

Додатком до контракту є специфікація № 5 на поставку натру їдкого в кількості 6 000,0 +/-10% тонн, за ціною 398,0 доларів США за тонну, на загальну суму 2 334 000,0 доларів США (а. с. 18).

Вказаний вантаж задекларовано позивачем за електронними митними деклараціями UA504010/2019/000398, UA504010/2019/000411, UA504010/2019/000435, UA504010/2019/000440 і UA504010/2019/000470 (а. с. 33, 39 зворот, 71 зворот, 90 зворот, 109 зворот).

16, 17, 21, 22 лютого 2019 р. Митниця надіслала Товариству електронні повідомлення, в яких вимагала надати документи щодо страхування товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, договори з третіми особами, платіжні документи і доручення представника ТОВ "Вектор" (а. с. 34, 65, 85, 104, 124).

На кожне повідомлення, Товариство надіслало листи, якими Митницю було повідомлено, що товар сторонами контракту не страхувався, вказано на відсутність договорів з третіми особами та додано доручення представника ТОВ "Вектор" (а. с. 35, 66, 87, 105, 125).

За результатами опрацювання поданих позивачем документів, Митниця склала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA504010/2019/00050 від 16 лютого 2019 р., UA504010/2019/00051 від 17 лютого 2019 р., UA504010/2019/00054 від 21 лютого 2019 р., UA504010/2019/00055 від 21 лютого 2019 р., UA504010/2019/00062 від 22 лютого 2019 р. (а. с. 37, 67, 88, 107, 127).

Одночасно, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів UA504010/2019/000029/2, UA504010/2019/000030/2, UA504010/2019/000032/2, UA504010/2019/000033/2, UA504010/2019/000037/2 (а. с. 36, 68, 87, 106, 126).

Як стверджує відповідач, Рівненською митницею митне оформлення аналогічного товару за митною декларацією UA807170/2019/7153 від 8 лютого 2019 р. здійснено за ціною 0,5678 доларів США, а тому спірними рішеннями цілком правомірно скориговано митну вартість товару позивача на підставі другорядного методу на рівні 37,4880 російських рублів.

В подальшому, з метою розмитнення товару, який необхідний у господарській діяльності Товариства, останнє подало нові митні декларації UA504010/2019/000403, UA504010/2019/000412, UA504010/2019/000449, UA504010/2019/000458, UA504010/2019/000474, в яких товар задекларовано за митною вартістю, яка визначена відповідачем.

Як передбачено ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 57 ч. 2 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Стаття 54 ч. 6 МК України надає органу доходів і зборів право відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ст. 55 ч. 1 МК України).

Згідно із ст. 53 ч. 3 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Вищенаведеною нормою законодавець встановив загальний перелік документів, які можуть бути витребувані митним органом для перевірки правильності визначення митної вартості товару і її не слід розуміти таким чином, що в кожному випадку митний орган повинен витребовувати всі перелічені документи - які саме документи витребовувати, митний орган повинен вирішувати в кожній конкретній ситуації з урахуванням всіх обставин і характеристик товару що декларується.

Позивач повідомляв відповідача про те, що умовами контракту страхування товару не передбачено, а тому неодноразові вимоги відповідача надати документи щодо страхування товару, безпідставні.

Не можуть бути взяті до уваги і доводи відповідача про те, що іншою митницею аналогічний товар розмитнений за іншою вартістю ніж задекларована позивачем.

Сам по собі факт відмінності ціни, яка наводиться декларантом від звичайної ціни на аналогічні товари, не може беззастережно свідчити про її невірне визначення декларантом, так як ціна товару є результатом домовленості продавця і покупця та залежить від багатьох факторів, а тому в господарських правовідносинах звичайною практикою є встановлення різної ціни на один і той самий товар.

При розгляді адміністративної справи № 826/12037/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78159391), Верховним Судом в постанові від 27 листопада 2018 р. висловлена правова позиція, згідно якої наявність в інформаційних базах даних митного органу даних про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням іншої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Відсутність підписів на платіжному дорученні в іноземній валюті або банківських металах № 750 від 15 лютого 2019 р. пояснюється тим, що таке доручення подавалось в електронному виді, що дозволяється приписами Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затверджене постановою Правління Національного банку України 28 липня 2008 р. № 216, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 р. за № 910/15601 (а. с. 123).

Що стосується тверджень відповідача про відмінність підписів представника ТОВ "Вектор", які містяться в інвойсах, від зразка підпису в довіреності, то незначні візуальні відмінності не можуть розглядатись судом в якості розбіжностей або ознак підробки цих документів.

Відповідно до ст. 57 ч. 1-3 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Стаття 77 ч. 2 КАС України покладає на відповідача обов`язок доведення правомірності свого рішення.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість визначення ним митної вартості товару позивача за основним методом, а наявність в його базах даних інформації про аналогічні товари з іншою митною вартістю, не є свідченням помилкового визначення її позивачем. Інші наведені відповідачем обставини, такого висновку не спростовують, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 17 469,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 01817 від 17 квітня 2019 р. (а. с. 4), який підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ЄДРПОУ 33133003) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська,57-а, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431,) задовольнити.

2. Рішення про коригування митної вартості товарів UA504010/2019/000029/2 від 16 лютого 2019 р., UA504010/2019/000030/2 від 17 лютого 2019 р., UA504010/2019/000032/2 від 21 лютого 2019 р., UA504010/2019/000033/2 від 21 лютого 2019 р., UA504010/2019/000037/2 від 22 лютого 2019 р., визнати протиправними та скасувати.

3. Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA504010/2019/00050 від 16 лютого 2019 р., UA504010/2019/00051 від 17 лютого 2019 р., UA504010/2019/00054 від 21 лютого 2019 р., UA504010/2019/00055 від 21 лютого 2019 р., UA504010/2019/00062 від 22 лютого 2019 р., визнати протиправними та скасувати.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ЄДРПОУ 33133003) судові витрати у виді судового збору в розмірі 17 469,84 грн. (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят дев`ять гривень вісімдесят чотири копійки).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз