Ухвала суду № 84615084, 16.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

16 вересня 2019 року Справа № 280/3343/19 Провадження: м. ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул.Фортечна, буд. 65, код ЄДРПОУ 38625593)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський завод автотранспортних запчастин» (72356, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Обільне, вул. Залізнична, 16, код ЄДРПОУ 30641508)

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі ГУ ДСНС у Запорізькій області, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський завод автотранспортних запчастин» (далі ТОВ «Мелітопольський завод автотранспортних запчастин», відповідач), в якому просить зобов`язати відповідача забезпечити доступ до його об`єктів за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Обільне, вул. Залізнична, 16 (в т.ч. всіх приміщень та обладнань) для здійснення заходів перевірки пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту працівникам підрозділів позивача, при цьому, надати всі необхідні документи відповідача для здійснення такої перевірки за вказаною адресою і забезпечити присутність уповноважених осіб відповідача при здійсненні перевірки.

На обґрунтування позовних вимог посилається на приписи ст. 64, 66 Кодексу цивільного захисту України, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 8, ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та зазначає, що у зв`язку з позаплановою перевіркою 29.05.2019 працівники позивача прибули до адміністративної будівлі ТОВ «Мелітопольський завод автотранспортних запчастин» за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Обільне, вул. Залізнична, 16, де їх зустрів співробітник охорони відповідача. Вказує, що співробітник позивача повідомив охоронцю, що вони прибули для проведення позапланової перевірки на заводі з питань дотримання правил пожежної та техногенної безпеки та пред`явив посвідчення на перевірку (№50 від 29.05.2019), надавши йому копію посвідчення на перевірку, про що у посвідченні є підпис охоронця, а також пред`явив своє службове посвідчення, однак після ознайомлення з документами охоронець зателефонував до керівництва та повідомив, що не допустить до проведення позапланової перевірки об`єкту, при цьому, не повідомивши жодних поважних причин. З метою підтвердження факту не допуску для позапланової перевірки до об`єкту відповідача, співробітник позивача викликав поліцію та за їх участі було складено акт №108 від 29.05.2019 стосовно неможливості здійснення заходу державного нагляду. Вище викладене, на думку позивача, свідчить про перешкоджання керівництва відповідача здійснити перевірку позивачем, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки і уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки. Зважаючи на вище викладені події та факти щодо перешкоджання відповідачем у здійсненні перевірки, а також те, що відповідачем не надано доказів усунення ним порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх законних прав і забезпечення виконання покладених на нього державною повноважень.

Ухвалою судді від 16.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Перше судове засідання призначене на 05 серпня 2019 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 05 серпня 2019 року надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву (вх. №32426), відповідно до якого із посиланням на приписи ст. 4, 8, 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 67, 70 Кодексу цивільного захисту України, п. 1, пп. 2 п. 3, п.7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, зауважує, що закон не наділяє орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, правом звертатись до суду з позовами про зобов`язання юридичних чи фізичних осіб забезпечити посадовим особам ДСНС доступ до перевірки, адже це право і обов`язок визначені законом. При цьому, норми ст. 8, 10 згадуваного Закону визначають правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), передбачають право, умови та підстави суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органі державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), однак, на думку відповідача, не встановлюють і не наділяють контролюючі органи повноваженнями звертатись до адміністративного суду з вимогами зобов`язати суб`єкти господарювання допустити посадових осіб до здійснення функції державного контролю. Звертає увагу суду на те, що питання щодо права органу державного нагляду (контролю) на звернення до суду з позовом про зобов`язання суб`єкта господарювання допустити його посадових осіб до проведення перевірки неодноразово було предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, під час вирішення справи №826/853/17 (постанова від 26.09.2018), справи №824/2473/15-а (постанова від 07.09.2018), справи №818/1735/17 (постанова від 22.08.2018), справа №814/2764/16 (постанова від 06.06.2019). На підставі наведеного, просить провадження у справі закрити.

05 серпня 2019 року відкладено розгляд справи на 11 вересня 2019 року.

Представником позивача надано до матеріалів справи відповідь на відзив (вх. №37621 від 11.09.2019), у якій додатково вказує, що жодного порушення з боку органу державного нагляду відповідачем зазначено не було, а тому ухилення від законодавчо визначеного обов`язку з боку відповідача від виконання положень Закону дає вагомі підстави вважати про наявність серйозних порушень у сфері пожежної безпеки. Щодо звернення до суду зазначає, що предметом позову є допуск посадових осіб для здійснення заходу державного нагляду, покликаного на встановлення та виявлення порушень, які можуть загрожувати життю та здоров`ю людини та громадянина, тобто осіб, які працюють на підприємстві або мешкають поряд з об`єктом, діяльність якого може загрожувати їх життю та здоров`ю, що в свою чергу згідно зі ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю. Також наголошує, що справи, наведені відповідачем за аналогічним предметом є сумнівними, адже зазначені рішення додані до відзиву не були, що дозволило б впевнитись у їх змісті, при цьому, позивачем була здійснена спроба ознайомитись із зазначеними справами в Єдиному державному реєстрі судових рішень, але зазначені відповідачем постанови відсутні. Звертає увагу суду, що за аналогічним предметом за участі ГУ ДСНС у Запорізькій області у касаційній інстанції була розглянута справа (копія додана до відповіді на відзив). Враховуючи вищезазначене, просить суд врахувати порушення зобов`язання відповідача та задовольнити адміністративний позов.

Представник позивача надав суду заяву (вх. №37643 від 11.09.2019) про розгляд справи у письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача також звернувся до суду із заявою (вх. №37647 від 11.09.2019) про розгляд справи у письмовому провадженні. З позовом не згоден.

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Мелітопольський завод автотранспортних запчастин» (код ЄДРПОУ 30641508) є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 10.12.1999, видами економічної діяльності за КВЕД-2010 є 28.30 Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства (основний), 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів, 24.51 Лиття чавуну, 25.40 Виробництво зброї та боєприпасів, 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування, 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання, 55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщування, 33.11 Ремонт і техногенне обслуговування готових металевих виробів, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з Планом-графіком проведення позапланових заходів нагляду (контролю) у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у травні 2019 року, затвердженого наказом від 26.04.2019 №194 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) ГУ ДСНС у Запорізькій області» та на підставі посвідчення на проведення позапланової перевірки від 29.05.2019 №50 у період з 29 по 30 травня 2019року фахівцями ГУ ДСНС у Запорізькій області здійснено виїзд до адміністративної будівлі ТОВ «Мелітопольський завод автотранспортних запчастин» за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Обільне, вул. Залізнична, 16.

Посвідчення № 50 від29.05.2019 пред`явлена перевіряючими працівнику відповідача ОСОБА_1 та вручено також копію, про що свідчить підпис вказаної особи у відповідній графі посвідчення.

З метою підтвердження факту не допуску для позапланової перевірки до об`єкту відповідача, співробітник позивача викликав поліцію та за їх участі було складено акт №108 від 29.05.2019 стосовно неможливості здійснення заходу державного нагляду.

ГУ ДСНС України у Запорізькій області, вважаючи, що наявні підстави для звернення до суду з вимогою допустити до здійснення перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання ТОВ «Орбіта-Сервіс», вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, на об`єкті, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 9, звернулось з даним позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

При прийнятті ухвали суд виходив з наступного.

Пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: на публічно-правові спори, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Частиною четвертою статті 46 КАС України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень, в яких можуть бути відповідачами фізичні та юридичні особи, в чітко визначених законами України випадках.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 09.10.2012 у справі № 21-177а12, 22.09.2015 у справі №П/811/3781/14 та постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №826/7962/16, 06.06.2018 у справі № П/811/289/16, 13.06.2018 у справі №815/332/17 та 22.08.2018 у справі № 818/1735/17.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 (далі Закон № 877-V).

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 877-V, виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.

Пунктом 1 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу.

Аналогічні положення закріплено у частині другій статті 68 Кодексу цивільного захисту України, згідно з якою у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі - Положення № 1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра Внутрішніх Справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Положення № 1052 основними завданнями ДСНС є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Пунктом 7 Положення № 1052 закріплено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Головне управління служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, як орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Разом з тим суд звертає увагу, що у статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено лише підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Інших випадків, коли повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються шляхом звернення до суду Кодекс цивільного захисту України не передбачає.

Закон не наділяє орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, правом звертатися до суду з позовами про зобов`язання юридичних чи фізичних осіб забезпечити посадовим особам ДСНС доступ до перевірки, адже це право і обов`язок визначені законом.

Так, згідно з частиною першою статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

При цьому, статтею 10 Закону № 877-V закріплено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону.

У той же час, нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення закріплено відповідальність суб`єктів господарювання у разі невиконання приписів та постанов, невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку.

Вказані норми визначають правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), передбачають право, умови та підстави суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), однак не встановлюють і не наділяють контролюючі органи повноваженнями звертатися до адміністративного суду з вимогами зобов`язати суб`єкт господарювання допустити посадових осіб до здійснення функції державного контролю.

Суд звертає увагу на те, що питання щодо права органу державного нагляду (контролю) на звернення до суду з позовом про зобов`язання суб`єкта господарювання допустити його посадових осіб до проведення перевірки неодноразово було предметом розглядом у Верховному Суді, зокрема, під час вирішення справи №826/853/17 (постанова від 26.09.2018), справи №824/2473/15-а (постанова від 07.09.2018), справи №818/1735/17 (постанова від 22.08.2018).

Згідно з правовим висновком, викладеним у даних судових рішеннях Верховного Суду, звернення до суду є способом здійснення повноважень відповідного суб`єкта владних повноважень, під час якого суд здійснює попередній судовий контроль, перевіряючи наявність законних підстав для втручання суб`єкта владних повноважень (позивача), а отже запобігаючи можливим порушенням прав, свобод та інтересів фізичних або прав та інтересів юридичних осіб.

Звернення суб`єкта владних повноважень до суду не є способом захисту його прав чи інтересів, оскільки адміністративне судочинство має інше завдання. Суб`єкт владних повноважень, який звертається до суду, повинен обґрунтувати підстави звернення та зазначити їх у позовній заяві. Відсутність цих відомостей свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

У разі встановлення судом відповідних правових підстав для звернення до суду, прямо визначених у Конституції або законах України, суд може відкрити провадження в адміністративній справі за позовом суб`єкта владних повноважень і вирішувати її по суті.

Судовий розгляд у справі за позовом суб`єкта владних повноважень, який подано до суду за відсутності необхідних передумов, не може призвести до виконання завдання адміністративного судочинства - захисту прав фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно, якщо суб`єкт владних повноважень звернувся до суду без передбачених законом підстав, і це з`ясовано судом на стадії відкриття провадження, то суд відмовляє у відкритті провадження, оскільки спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Якщо ці обставини були з`ясовані судом після відкриття провадження, суд закриває провадження у справі. Розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів та не належить до юрисдикції жодного іншого суду.

Суд не знаходить підстав для відступлення від цього правового висновку. Аналогічні підходи слід застосовувати до усіх суб`єктів владних повноважень, які мають наглядові функції.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Головне управління служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області не має правових підстав для звернення до суду для здійснення визначених законом повноважень, тому провадження у даній справі підлягає закриттю.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства суд закриває провадження в адміністративній справі.

У відповідності до частини першою статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відповідно, якщо суб`єкт владних повноважень звернувся до суду без передбачених законом підстав, і це з`ясовано судом після відкриття провадження, суд закриває провадження у справі. Розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів та не належить до юрисдикції жодного іншого суду.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною другою статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частини першої цієї статті, - повністю.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення №3686 від 05.07.2019, згідно із яким встановлено, що під час звернення до суду із даним позовом позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1921,00 грн.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 238, ст.241-243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський завод автотранспортних запчастин» про зобов`язання вчинити певні дії.

Повернути Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області з Державного бюджету України, сплачену платіжним дорученням №3686 від 05.07.2019 (оригінал міститься в матеріалах справи №280/3343/19) суму судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Роз`яснити позивачу, що на підставі ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала, постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, у відповідності до ч. 2 ст. 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В.Батрак