Рішення № 84611784, 30.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
30.09.2019
Номер справи
160/7291/19
Номер документу
84611784
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року Справа № 160/7291/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укршлях» до Одеської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2019 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просив: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500010/2019/000012/2 від 18.02.2019 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500010/2019/00065; зобов`язати Одеську митницю ДФС прийняти і подати для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області висновок про повернення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Укршлях» надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита в сумі 39 208,98 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 18.02.2019 року представником декларанта було подано митну декларацію №UA500010/2019/003986 (номер встановлений після коригування - №UA500010/2019/00065). Відповідно до даної декларації була заявлена митна вартість, що вказана в Специфікації №1 від 09.12.2018 року. Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного та резервного методів. Загальна сума товарів за даною митною декларацією була встановлена декларантом у сумі 28 212,43 дол.США.

18.02.2019 року державним інспектором митниці Вінник К.В. було складено та направлено декларанту повідомлення із зазначенням причин та сумнівів митного органу щодо заявленої вартості товарів декларантом, а також запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості. Тому позивачем додатково було надано висновок експерта від 11.02.2019 р. №20-21/02-2019, доповнення до контракту, страховий поліс №4018200770Е ОТ, прайс-лист від 01.12.2018 р., проформа інвойс від 01.12.2018 р. №4018500313, каталог, переклад експортної декларації від 11.02.2019 р., коносамент від 30.12.2018 р. №ZIMUNDL6033549 та листом від 18.02.2019 року повідомлено, що інші документи надаватись не будуть. На підставі наданих документів Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/0000012/2 від 18.02.2019 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00065. Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті відповідачем суперечать вимогам Митного кодексу України, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 05.08.2019 року було відкрито провадження по даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду 05.09.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав пакет документів, необхідних для визначення митної вартості за ціною договору, проте вони мали розбіжності, та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Всі обставини справи вказували на наявність встановлених законом причин неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо імпортованих товарів. У зв`язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів відповідачем послідовно було перейдено до наступних методів визначення митної вартості та застосовано третій.

Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару №UA500010/2019/0000012/2 від 18.02.2019 року та оформленні спірної картки відмови №UA500010/2019/00065 діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

До суду 18.09.2019 року від позивача надійшла заява, в якій повідомлено, що відповідь на відзив на позов ним подаватися не буде, позовні вимоги підтримав.

Третя особа, до теперішнього часу, на адресу суду будь-які пояснення щодо позовної заяви не надіслала.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позов, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «Укршлях» та «MRL TYRES LIMITED» INDIA був укладений зовнішньо-економічний контракт №0112 від 01.12.2018 р. За умовами даного контракту, ТОВ «Укршлях» (Покупець) купує товар у «MRL TYRES LIMITED» INDIA (Продавець).

Між ТОВ «Клевер Тім» та ТОВ «Укршлях» був укладений Договір транспортного експедирування №0611/18/02 від 06.11.2018 р.

10.01.2019 року між ТОВ «Алідарт» та ТОВ «Укршлях» був укладений Договір доручення №65 на надання митно-брокерських послуг.

На умовах та в рамках зовнішньо-економічного контракту між ТОВ «Укршлях» та «MRL TYRES LIMITED» INDIA №0112 від 01.12.2018 p. було організовано у лютому 2019 року поставку товарів з Індії до України.

Так, для підтвердження митної вартості товарів Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) №UA500010/2019/002888 від 07.02.2019 року уповноваженою особою декларанта (ТОВ "АЛІДАРТ", 65014, м.Одеса, вул.Маразліївська, буд.1/20, оф.418) подані пакувальний лист № 4018200770 від 19.12.2018 року, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 4018200770 від 19.12.2018 року, коносамент №ZIMUNDL6033549 від 30.12.2018 року, навантажувальний документ №4018200770 від 19.12.2018 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 09.12.2018 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 0112 від 01.12.2018 року, копія митної декларації країни відправлення № 9759020 від 20.12.2018 року.

На підставі наданих документів та додатково поданих документів Одеською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/0000012/2 від 18.02.2019 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00065.

Рішенням про коригування митної вартості товарів від 18.02.2019 року товарів №UА500010/2019/0000012/2 було здійснено коригування вартості за одиницю товару, а саме:

- шини пневматичні гумові нові, для використання на сільськогосподарських транспортних засобах і машинах: MRL14.0/65-16 14PR MAW 905TL - 4 шт., MRL10.0/75-15.3 16PR MAW 200TL - 409 шт. Всього 413 шт. Виробник: «MR1, TYRES LIMITED» країна виробництва IN. Торгівельна марка - «MRL»;

- шини пневматичні гумові нові, з протектором типу «ялинка» для використання на сільськогосподарських транспортних засобах і машинах RL14.9-24 14PRMRT 329ТТ - 2 шт., MRL12/4-28 8PR MRT 329ТТ - 72 шт. Всього 74 шт. Виробник: «MRL TYRES LIMITED» країна виробництва IN. Торгівельна марка - «MRL».

Причини за яких митний орган відмовив у митному оформленні товарів полягають у тому, що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четверті статі 53 МКУ.

Внаслідок коригування вартості товарів митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала 39 208,98 грн.

Правомірність та обґрунтованість рішення про коригування митної вартості товару №UA500010/2019/0000012/2 від 18.02.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00065 є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Статтею 49 МКУ визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.4 та 5 ст.58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч.3 ст.318 МКУ митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МКУ визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МКУ встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ декларант, який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МКУ передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з ч.1 ст.53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.1, 2 ст.54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МКУ, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.6 ст.53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як було зазначено вище, на підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи:

- пакувальний лист (Packing list) ;

- рахунок-фактура (інвойс) 4018200770 від 19.12.2018 р.;

- коносамент (Bill of lading);

- автотранспортна накладна (Road consignment note);

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin);

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару;

- страховий поліс;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №1 від 09.12.2018 р.;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №0112 від 01.12.2018 р.;

- додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (Договір про надання послуг митого брокера);

- висновок експерта від 08.02.2019 р.;

- інші некласифіковані документи;

- копія митної декларації країни відправлення;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UА500010/2019/002888 від 07.02.2019 р. було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: до митного оформлення не було надано страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, внаслідок чого неможливо було перевірити витрати на страхування товарів як складову частину числового значення митної вартості товарів; в рахунку-фактурі (інвойсі) та в зовнішньоекономічному контракті відрізняються підписи і печатки сторін; у поданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення умов поставки (FОВ) відрізняються від тих, що вказані у документах (CIF), які подані до митного оформлення, що унеможливлювало ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою.

Так, позивачем на вимогу посадової особи відповідача додатково було надано висновок експерта від 11.02.2019 р. №20-21/02-2019, доповнення до контракту, страховий поліс №4018200770Е ОТ, прайс-лист від 01.12.2018 р., проформа інвойс від 01.12.2018 р. №4018500313, каталог, переклад експортної декларації від 11.02.2019 р., коносамент від 30.12.2018 р. №ZIMUNDL6033549 та листом від 18.02.2019 року повідомлено, що інші документи надаватись не будуть.

Суд вважає, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та згідно яких скориговано митну вартість товарів, з огляду на таке.

Так, між позивачем та «MRL TYRES LIMITED» INDIA був укладений зовнішньо-економічний контракт №0112 від 01.12.2018 р. (далі - контракт).

За умовами даного контракту, ТОВ «Укршлях» (Покупець) купує товар у «MRL TYRES LIMITED» INDIA (Продавець). Відповідно до п.4.1. Контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США та вказується у специфікаціях на кожну партію товару. Згідно з п.5.1. Контракту, оплата за партію товару здійснюється на умовах відстрочення платежу на 40 банківських днів з моменту отримання товару покупцем. Відповідно до додаткової угоди виробник розраховує кінцеву ціну на продукцію згідно з розрахунком собівартості продукції для кожної партії окремо. У зв`язку з оптовими поставами, виробник має право надавати знижку на продукцію на кожну партію окремо.

Між ТОВ «Клевер Тім» та позивачем був укладений Договір транспортного експедирування №0611/18/02 від 06.11.2018 р., згідно до якого ТОВ «Клевер Тім» бере на себе зобов`язання за винагороду виконувати або організовувати комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта морським і наземним транспортом, а також інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта.

10.01.2019 року між ТОВ «Алідарт» та позивачем був укладений Договір доручення №65 на надання митно-брокерських послуг.

На умовах та в рамках зовнішньо-економічного контракту між ТОВ «Укршлях» та «MRL TYRES LIMITED» INDIA №0112 від 01.12.2018 p. було організовано у лютому 2019 року поставку товарів з Індії до України.

Таким чином, на момент подання декларації, ціну за поставлений товар не сплачено, оскільки згідно умов Контракту передбачено відстрочення платежу на 40 банківських днів з моменту отримання товару, у зв`язку з чим документи, які б підтверджували про оплату товару були відсутні і їх подання було неможливим. Відповідно правил Інкотермс 2010, на заявлених умовах поставки СІF продавець зобов`язаний здійснити страхування товару за власний рахунок та зобов`язаний передати всі необхідні документи покупцеві.

Крім того, відомості, що містяться у страховому полісі, дозволяють ідентифікувати експортну операцію з конкретною поставкою товару, отже відсутність в ньому даних про відсоткову ставку страхування, загальну суму страхування та розмір страхової премії не є підставою для коригування митної вартості товару.

В Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року №2 "Про узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України", в редакції від 13.03.2012 року зазначено: "помилково відсутня інформація у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься".

Також, в разі, якщо митний орган вважає, що виплати на страхування проводились, то обов`язок доказування понесення декларантом таких витрат покладається на контролюючий орган.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МКУ. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 р. у справі №21-127а15.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

З наведеного видно, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Суд зауважує, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість. Також додатково декларант надав додаткові документи та повідомив митний орган про те, що надані всі наявні на момент декларування документи, інші документи надаватися не будуть.

Разом з тим, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МКУ. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МКУ.

В силу частини п`ятої статті 53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Таким чином, позивачем надано до митниці документально підтверджені дані про ціну договору, ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 МКУ, а також не містили в собі розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Водночас відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.11.2014 р. по справі № 826/18065/13-а.

Також, щодо наявності в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, суд зазначає, що вказане не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" №2 від 13.03.2017 р., у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Вказане кореспондується із Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 року №598, у яких зазначено, що графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі 33 також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, позивач задля підтвердження митної вартості товарів за основним методом виконав свій обов`язок та до декларації митної вартості надав всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ, а також наявні у нього документи, передбачені ч.3 ст.53 МКУ.

Таким чином, позивачем для оформлення товару за методом №1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості товару. За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В рішенні по справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при винесені рішення про коригування митної вартості товарів №UА500010/2019/000012/2 від 18.02.2019 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500010/2019/00065 відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Одеську митницю ДФС прийняти і подати для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області висновок про повернення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Укршлях» надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита в сумі 39208,98 грн., суд зазначає на таке.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надмірно сплачених платежів законодавчо врегульовані нормами МКУ, Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України та нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України.

Так, згідно із частинами першою - четвертою статті 301 МКУ повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - БК) та Податкового кодексу України (далі - ПК).

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 ПК України та статті 301 МКУ, крім випадків наявності у платника податкового боргу.

Процедура проведення повернення митних та інших платежів, по: та/або надмірно сплачених до бюджету встановлена Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених митних платежів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 р. № 643 (далі - Порядок №643).

Відповідно до Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків.

Пунктом 3 розділу III Порядку №643 передбачено, що у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ; 4) напрям(и) перерахування суми коштів (на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів, для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава на депозитний рахунок 3734 митниці та інші); 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.

До заяви додаються документи, що підтверджують суму надміру сплачених митних платежів.

Як видно з наведеного вище, наданню висновку про повернення надмірно сплачених платежів передує певна встановлена законодавством процедура.

За таких обставин, передчасним є звернення до суду з такою позовною вимогою, оскільки із заявою про повернення коштів ТОВ «Укршлях» до Одеської митниці ДФС не зверталося, а тому в цій частині слід відмовити позивачу.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, слід повернути позивачу частину судових витрат по справі в сумі 960,50 грн. (1 921 грн. : 2)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500010/2019/000012/2 від 18.02.2019 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500010/2019/00065.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (65078, м.Одеса, вул.Гайдара, 21А, код ЄДРПОУ 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укршлях» (49000, м.Дніпро, пр.Б.Хмельницького, 9, оф.11, код ЄДРПОУ 42482444) судові витрати по справі у розмірі 960,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма

Часті запитання

Який тип судового документу № 84611784 ?

Документ № 84611784 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 84611784 ?

Дата ухвалення - 30.09.2019

Яка форма судочинства по судовому документу № 84611784 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 84611784 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 84611784, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 84611784, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 30.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 84611784 відноситься до справи № 160/7291/19

Це рішення відноситься до справи № 160/7291/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 84611782
Наступний документ : 84611786