Рішення № 84611695, 27.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року Справа № 160/6678/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування нарахування у сумі 6552,48 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

ПРОЦЕДУРА

1. До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач, з урахуванням уточнень від 13.08.2019 року, просить суд:

- скасувати нарахування ГУ ДФС України у Дніпропетровській області, у сумі 6552,48 грн. (шість тисяч п`ятсот п`ятдесят дві гривні, 48 коп.), які нараховані за період з 01.02.2018 року по 30.11.2018 року до сплати ОСОБА_1 , як особі - яка займається незалежною професійною діяльністю.

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 16.07.2019 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суду від 19.07.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України.

4. 13.08.2019 року позивачем були усунуті недоліки, викладені в ухвалі суду від 19.07.2019 року.

5. Ухвалою суду від 27.08.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/6678/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування нарахування у сумі 6552,48 гривень, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.

6. Ухвалою суду від 27.08.2019 року також було витребувано у відповідача, належним чином засвідчені, докази по справі, а саме:

- вимогу про сплату боргу № Ф-3978-58 від 16.05.2019 року на суму 8180,36 гривень;

- детальний розрахунок вимоги № Ф-3978/58 від 16.05.2019 року на загальну суму 8180,36 гривень;

- лист відповідача № 78519/10/04/36-58-50-21 від 09.07.2019 року;

- докази на підтвердження заборгованості позивача у сумі 6552,48 грн., яка оскаржується позивачем та всі матеріали щодо суті цього спору.

7. 10.09.2019 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов, а також, відповідачем було надано витребувані судом докази по справі.

8. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

9. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

10. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

11. Отже, рішення у цій справі приймається судом 27.09.2019 року, тобто у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

12. У позовній заяві, позивач зазначив про те, що він перебував на обліку в Нікопольському управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області як фізична особа-підприємець з 27.04.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_2, вид діяльності за КВЕД 69.10. діяльність у сфері права.

13. Також вказав про те, що одночасно він був платником єдиного податку 2 групи, сплачував єдиний податок у розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати та перебував на спрощеній системі оподаткування.

14. На підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 06.08.2015 року № 45 є адвокатом, що посвідчується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю за № 2963.

15. 30.11.2018 року припинив підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця.

16. Проте, 01.07.2019 року позивач отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 року № Ф-3978-58 від ГУ ДФС України у Дніпропетровській області в розмірі 8180,36 грн. з призначенням платежу «погашення заборгованості з ЄСВ».

17. Вказав про те, що з цією вимогою частково не погоджується та вважає її неправомірною, незаконною та необґрунтованою, та такою що підлягає скасуванню в частині нарахування суми у розмірі 6552,48 грн., яка нарахована у період з 01.02.2018 року по 30.11.2018 року, як особі, - яка займається незалежною професійною діяльністю.

18. 05.07.2019 року позивач звернувся до ГУ ДФС України у Дніпропетровській області з листом щодо надання роз`яснень щодо нарахованої суми боргу у розмірі 8180,36 гривень.

19. Листом № 78519/10/04-36-58-50-21 від 09.07.2019 року відповідач повідомив позивачу про те, що він перебуває на обліку у відповідача не лише як фізична особа -підприємець, а і з 01.02.2018 року як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність.

20. Отже, на думку позивача, починаючи з 01.02.2018 року контролюючий орган нараховував ЄСВ в подвійному розмірі, а саме як фізичній особі-підприємцю та як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність.

21. 10.07.2019 року він звернувся до відповідача вдруге, з заявою про надання розшифровки сум, які були нараховані як фізичній особі-підприємцю та окремо особі, яка проводить незалежну професійну діяльність з 01.02.2018 року по 30.11.2018 року; та надання розшифровки, яким чином зараховувались податки, які позивач сплачував за період з 01.02.2018 року по 30.11.2018 року.

22. 10.07.2019 року відповідачем була надана відповідь № 79541/10/04-36-58-50-21, в якій було вказано про те, що у період з 01.02.2018 року по 31.12.2018 року позивачу, як фізичній особі - підприємцю нараховано єдиний внесок в сумі 9009, 66 грн. та сплачено за вказаний період 9010, 60 гривень. Відповідач також зазначив в своєму листі, що у період з 01.02.2018 року по 31.12.2018 року позивачу, як особі - яка займається незалежною професійною діяльністю нараховано єдиний внесок в сумі 6552,48 грн. за 2018 рік.

23. На думку позивача, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа, а тому відповідач незаконно та безпідставно нарахував йому єдиний внесок в сумі 6552,48 грн. за 2018 рік, за період з 01.02.2018 року по 30.11.2018 року, як особі, - яка займається незалежною професійною діяльністю, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом про скасування цього нарахування.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

24. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що згідно реєстраційних даних АІС «Податковий Блок» ОСОБА_1 перебуває на обліку, як фізична особа - підприємець з 27.04.2005 року по 30.11.2018 року та як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат) з 01.02.2018 року.

25. Відповідно до облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, загальна сума заборгованості станом на 30.04.2019 року, становить 8180,36 гривень, із них:

- 1330,88 грн. по терміну сплати 19.10.2018 року за ІІІ квартал 2018 року нараховані, як фізичній особі - підприємцю;

- 2457,18 грн. по терміну сплати 19.10.2018 року за III квартал 2018 року нараховані, як особі - яка займається незалежною професійною діяльністю;

- 1638,12 грн. по терміну сплати 11.12.2018 року IV квартал 2018 року нараховані, як фізичній особі - підприємцю, згідно ліквідаційної декларації від. 11.12.2018 року № 59891511;

- 2754,18 грн. по терміну сплати 19.04.2019 року за І квартал 2019 року нараховані, як особі - яка займається незалежною професійною діяльністю.

26. Також відповідач вказав, про те, що впровадженим алгоритмом за період з 01.02.2018 року по 30.11.2018 року ОСОБА_1 , як фізичній особі-підприємцю та особі, яка проводить незалежну професійну діяльність було нараховано єдиний внесок в сумі 13924,02 грн., в т.ч.:

- 2457,18 грн. по терміну сплати 19.04.2018 року за І квартал 2018 року нараховані, як фізичній особі - підприємцю;

- 1638,12 грн. по терміну сплати 19.04.2018 року за І квартал 2018 року нараховані, як особі - яка займається незалежною професійною діяльністю;

- 2457,18 грн. по терміну сплати 19.07.2018 року за II квартал 2018 року нараховані, як фізичній особі - підприємцю;

- 2457,18 грн. по терміну сплати 19.07.2018 року за II квартал 2018 року нараховані, як особі - яка займається незалежною професійною діяльністю;

- 2457,18 грн. по терміну сплати 19.10.2018 року за III квартал 2018 року нараховані, як фізичній особі - підприємцю;

- 2457,18 грн. по терміну сплати 19.10.2018 року' за ІІІ квартал 2018 року нараховані, як особі - яка займається незалежною професійною діяльністю.

27. На підставі вищевказаного, вважає, що відповідачем правомірно та обґрунтовано прийнято оскаржуване позивачем рішення, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

28. Судом встановлено, що позивач перебував на обліку в Нікопольському управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області як фізична особа-підприємець починаючи з 27.04.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_2, вид діяльності за КВЕД 69.10. діяльність у сфері права та відповідно був платником єдиного податку.

29. На підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 06.08.2015 року № 45 позивач є адвокатом, що посвідчується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю за № 2963.

30. 30.11.2018 року позивач припинив підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця, що підтверджується повідомленням про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

31. 16.05.2019 року контролюючим органом було прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3978-58 від 16.05.2019 року в розмірі 8180,36 гривень, з призначенням платежу «погашення заборгованості з ЄСВ», яку позивачем було отримано 01.07.2019 року.

32. Вказану вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3978-58 від 16.05.2019 року в розмірі 8180,36 гривень контролюючим органом було сформовано, з тих підстав, що відповідно до облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, станом на 30.04.2019 року, загальна сума заборгованості становить 8180,36 гривень, із них:

- 1330,88 грн. по терміну сплати 19.10.2018 року за ІІІ квартал 2018 року нараховані, як фізичній особі - підприємцю;

- 2457,18 грн. по терміну сплати 19.10.2018 року за III квартал 2018 року нараховані, як особі - яка займається незалежною професійною діяльністю;

- 1638,12 грн. по терміну сплати 11.12.2018 року IV квартал 2018 року нараховані, як фізичній особі - підприємцю, згідно ліквідаційної декларації від. 11.12.2018 року №59891511;

- 2754,18 грн. по терміну сплати 19.04.2019 року за І квартал 2019 року нараховані, як особі, - яка займається незалежною професійною діяльністю.

33. Отже, на підставі вищевикладеного відповідачем була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 року № Ф-3978-58 на загальну суму 8180,36 гривень.

34. Так, не погоджуючись із цією вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3978-58 від 16.05.2019 року, позивач звернувся до відповідача із заявою від 05.07.2019 року, в якій просив надати обґрунтований розрахунок боргу та надати роз`яснення з приводу підстав нарахування суми боргу вказану у вимозі від 16.05.2019 року № Ф-3978-58.

35. Листом № 78519/10-04-36-58-50-21 від 09.07.2019 року відповідач повідомив позивачу про те, що ОСОБА_1 , перебував на обліку в Нікопольському управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як фізична особа - підприємець з 27.04.2005 року по 30.11.2018 року, обліковувався на загальній системі оподаткування та відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464 був платником єдиного внеску. З 01.02.2018 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ, як особа яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат). Станом на 01.07.2019 року в інтегрованій картці платника по єдиному внеску для фізичних осіб - підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність рахується заборгованість в сумі 8180,36 грн., із них

- 1330,88 грн. по терміну сплати 19.10.2018 року ІІІ квартал 2018 року нараховані, як фізичній особі - підприємцю;

- 2457,18 грн. по терміну сплати 19.10.2018 року за III квартал 2018 року нараховані, як особі - яка займається незалежною професійною діяльністю;

- 1638,12 грн. по терміну сплати 11.12.2018 року IV квартал 2018 року нараховані, як фізичній особі - підприємцю, згідно ліквідаційної декларації від. 11.12.2018 року № 5989151;

- 2754,18 грн. по терміну сплати 19.04.2019 року за І квартал 2019 року нараховані, як особі - яка займається незалежною професійною діяльністю.

36. 10.07.2019 року позивач звернувся вдруге до відповідача із заявою в якій просив надати розшифровку сум, які були нараховані як фізичній особі та окремо особі, яка проводить незалежну професійну діяльність з 01.02.2018 року по 30.11.2018 року, а також просив надати розшифровку, яким чином зараховувались податки, які він сплачував за період з 01.02.2018 року по 30.11.2018 року.

37. Листом № 79541/10/04-36-58-50-21 від 10.07.2019 року контролюючий орган повідомив позивачу про те, що впровадженим алгоритмом за період з 01.02.2018 року по 30.11.2018 року ОСОБА_1 , як фізичній особі-підприємцю та особі, яка проводить незалежну професійну діяльність було нараховано єдиний внесок в сумі 13924,02 грн., в т.ч.:

- 2457,18 грн. по терміну сплати 19.04.2018 року за І квартал 2018 року нараховані, як фізичній особі - підприємцю;

- 1638,12 грн. по терміну сплати 19.04.2018 року за І квартал 2018 року нараховані, як особі - яка займається незалежною професійною діяльністю;

- 2457,18 грн. по терміну сплати 19.07.2018 року за II квартал 2018 року нараховані, як фізичній особі - підприємцю;

- 2457,18 грн. по терміну сплати 19.07.2018 року за II квартал 2018 року нараховані, як особі - яка займається незалежною професійною діяльністю;

- 2457,18 грн. по терміну сплати 19.10.2018 року за III квартал 2018 року нараховані, як фізичній особі - підприємцю;

- 2457,18 грн. по терміну сплати 19.10.2018 року' за ІІІ квартал 2018 року нараховані, як особі - яка займається незалежною професійною діяльністю.

38. Також, у листі ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.07.2019 року вказано, що по терміну сплати 11.12.2018 року проведено нарахування єдиного внеску за IV квартал 2018 року (жовтень - листопад 2018 року), як фізичній особі - підприємцю, згідно ліквідаційного звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік від 11.12.2018 року № 59891511 в сумі 1638,12 гривень. З 01.02.2018 по 31.12.2018 року ОСОБА_1 , було сплачено єдиний внесок в сумі 9010,60 гривень. Станом на 31.12.2019 року в інтегрованій картці платника по єдиному внеску рахується заборгованість в сумі 5426,18 грн., із них:

- 1330,88 грн. по терміну сплати 19.10.2018 року за III квартал 2018 року нараховані, як фізичній особі - підприємцю;

- 2457,18 грн. по терміну сплати 19.10.2018 року за III квартал 2018 року нараховані, як особі - яка займається незалежною професійною діяльністю;

- 1638,12 грн. по терміну сплати 11.12.2018 року IV квартал 2018 року нараховані, як фізичній особі - підприємцю, згідно ліквідаційної декларації від 11.12.2018 року №59891511;

- 2754,18 грн. по терміну сплати 19.04.2019 року за І квартал 2019 року нараховані, як особі - яка займається незалежною професійною діяльністю.

39. Отже, не погодившись із вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3978-58 від 16.05.2019 року в частині нарахованої суми у розмірі 6552,48 грн., за період з 01.02.2018 року по 31.12.2018 року про нарахування ОСОБА_1 , як особі, - яка займається незалежної професійною діяльністю, позивач звернувся до суду із цим позовом, посилаючись на безпідставне нарахування цієї суми.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

40. Статтею 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» унормовано, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

41. Відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

42. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

43. Згідно пунктів 63.1, 63.2 ст. 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

44. Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

45. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

46. Пунктом 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

47. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

48. Відповідно до п. 65.2 ст. 65 Податкового кодексу України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

49. Згідно п.п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 Податкового кодексу України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

50. Відповідно до положень ч.4 п. 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

51. У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

52. Відповідно до положень п. 178.1, п. 178.2 ст. 178 Податкового кодексу України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

53. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

54. Згідно з п.4, п.5 ч.1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності

55. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

56. Згідно з ч.5 ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, тобто для осіб, що провадять незалежну професійну діяльність встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

57. Відповідно до п.19 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 року особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є фізичними особами-підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування.

58. Податковий кодекс України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність.

59. Однак, необхідно зазначити, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Такий обов`язок контролюючого органу передбачено п.п.65.4.4 п.65.4 ст. 65 Податкового кодексу України.

60. Тобто, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

61. Таким чином, з системного аналізу положень Податкового кодексу України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткуванню згідно ст. 178 Податкового кодексу України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

62. Крім того, законом №2464 не передбачений порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

63. Разом з тим, питання сплати ЄСВ регулюється не тільки вказаним Законом, але і нормами Податкового кодексу України, які є взаємопов`язані та повинні досліджуватися в сукупності.

64. Суд, також, звертає увагу не те, що за положеннями чинного Податкового кодексу України, необхідність подачі окремих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виникає лише у разі, якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем, здійснює відмінні види діяльності.

65. Практика Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06), які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.

66. Також дана позиція суду підтверджується практикою Вищого адміністративного суду України, зокрема, постановою від 21.01.2016 року у справі №808/7758/13-а, в якій суд дійшов висновку, що особа, яка перебуває на обліку в органі державної податкової служби як фізична особа-підприємець не потребує додаткової реєстрації як самозайнята особа.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

67. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував на обліку в Нікопольському управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як фізична особа - підприємець з 27.04.2005 року по 30.11.2018 року, де обліковувався на загальній системі оподаткування та відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464 був платником єдиного внеску (вид господарської діяльності 69.10 - діяльність у сфері права).

68. Починаючи з 01.02.2018 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ, як особа яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат).

69. Отже, слід зазначити про те, що у цій справі, спірним є питання оплати позивачем ЄСВ за двома підставами, а саме: як фізичною особою - підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування та особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність з одного і того ж виду діяльності за КВЕД.

70. Проте, як вбачається з матеріалів справи позивач є самозайнятою особою та здійснює, як підприємницьку діяльність, так і незалежну професійну діяльність (адвоката).

71. Отже, судом встановлено, що позивач здійснюючи підприємницьку діяльність за кодом КВЕД 69.10 - діяльність у сфері права та адвокатську діяльність займається одним і тим же видом підприємницької діяльності.

72. Слід зауважити, що позивач здійснюючи підприємницьку діяльність за кодом КВЕД 69.10 - діяльність у сфері права та адвокатську діяльність у сфері права та адвокатську діяльність займається одним і тим же видом підприємницької діяльності, а отже у нього не виникає обов`язку подання звітності як особи, що провадить незалежну професійну діяльність, адже у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

73. За таких обставин, позивач, перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та вести єдиний податковий облік та сплату податків, саме як фізична особа-підприємець 2 групи єдиного податку за видом діяльності у сфері права.

74. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вимога Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-3978-58 від 16.05.2019 року в частині нарахування суми в розмірі 6552,48 грн., яка нарахована за період з 01.02.2018 року по 30.11.2018 року, ОСОБА_1 як особі, - яка займається незалежною професійною діяльністю, суперечить податковому законодавству, а тому є протиправною та відповідно підлягає скасуванню.

75. Таким чином, з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування нарахування у сумі 6552,48 гривень.

76. Отже, з урахуванням вищевикладеного позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування нарахування у сумі 6552,48 гривень, підлягають задоволенню та визнанню протиправною та скасуванню вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-3978-58 від 16.05.2019 року в частині нарахування ОСОБА_1 суми у розмірі 6552,48 грн., яка нарахована за період з 01.02.2018 року по 30.11.2018 року, як особі, - яка займається незалежною професійною діяльністю.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

77. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

78. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

79. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

80. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

81. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

82. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).

83. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

84. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

85. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

86. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності нарахування ЄСВ в подвійному розмірі, позивачу як фізичній особі-підприємцю та як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність у загальному розмірі 6552,48 гривень.

87. Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування нарахування у сумі 6552,48 гривень, підлягають задоволенню та визнанню протиправною та скасуванню вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-3978-58 від 16.05.2019 року в частині нарахування ОСОБА_1 суми у розмірі 6552,48 грн., яка нарахована за період з 01.02.2018 року по 30.11.2018 року, як особі, - яка займається незалежною професійною діяльністю.

88. Щодо розподілу судових витрат.

89. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

90. Беручи до уваги те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., і суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, складає 768,40 гривень.

91. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

92. Адміністративний позив ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування нарахування у сумі 6552,48 гривень - задовольнити.

93. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-3978-58 від 16.05.2019 року в частині нарахування ОСОБА_1 суми у розмірі 6552,48 грн., яка нарахована за період з 01.02.2018 року по 30.11.2018 року, як особі, - яка займається незалежною професійною діяльністю.

94. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

95. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1

96. Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856).

97. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

98. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

99. Повний текст рішення складено 27.09.2019 року.

Суддя В.В Ільков