Ухвала суду № 84611682, 30.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 вересня 2019 року Справа 160/8035/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Златіна С.В.

при секретарі – Піскун Я.В.

представника позивача – не з`явився

представника відповідача – Довгуль В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду по адміністративній справі № 160/8035/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до суду, у якому останній просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 року № Ф-2460-53/29.

Ухвалою суду від 04.09.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

У поданому клопотанні позивач зазначив про те, що ним строк звернення до адміністративного суду пропущений з поважних причин через те, що позивач вчасно подавав позовну заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, однак ухвалами суду від 18.06.2019 року та від 25.04.2019 року позовну заяву повернуто позивачу через її неналежне оформлення. Позивач користуючись своїм процесуальним правом після усунення недоліків позовної заяви повторно подавав позовну заяву до суду. Рівень доступу до правосуддя має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду.

Суд, дослідивши клопотання позивача, встановив наступне.

Суд під час відкриття провадження у адміністративній справі не вирішував питання про визнання поважними причин пропущення позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду.

Предметом позову є скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 року № Ф-2460-53/29.

Згідно ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав – учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Частиною 3 статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.

Судом встановлено, що позивач отримав оскаржувану вимогу у грудні 2018 року, що підтверджується інформацією, яка наведена позивачем у позовній заяві.

У відповідності до частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

З позовною заявою до адміністративного суду позивач звернувся лише 19.08.2019 року.

Отже, позивач станом на момент звернення з позовом до суду пропустив шестимісячний строк встановлений ч.2 ст.122 КАС України та ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

У відповідності ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Суд зазначає, що позивач не зміг вчасно подати позов до адміністративного суду через те, що останній неодноразово звертався до суду із даним позовом, однак ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 року № 160/3687/19 та від 18.06.2019 року № 160/5476/19 позовну заяву повернуто.

Таким чином, строк звернення з адміністративним позовом до суду підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 256 КАС України суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду – задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до статті 256 КАС України.

Суддя (підпис) С.В. ЗлатінЗ оригіналом згідно

Помічник судді Лісна А.М.