Рішення № 84604192, 26.09.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10856/19 2-о/335/153/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Запоріжжі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

26.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із вказаною заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Макіївка Донецької області.

В обґрунтування заяви заявник вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Макіївка Донецької області померла його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З метою отримання свідоцтва про державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 , заявник звернувся до Олександрівського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Однак, за результатами розгляду звернення, відділом ДРАЦС надано відповідь про відмову у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про смерть від 20.07.2019 року, Серії НОМЕР_1 , оскільки таке свідоцтво видане установою, що знаходиться на непідконтрольній території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Встановлення факту смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно заявнику для здійснення державної реєстрації смерті померлої, що здійснюється державним органом України та вирішення питання відносно встановлення опіки та піклування над його неповнолітнім братом.

Заявник заяву підтримав, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

За таких обставин, та враховуючи, що розгляд даної справи відповідно до вимог частини другої статті 317 ЦПК України здійснюється невідкладно, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності заявника та представника заінтересованої особи на підставі доказів які маються в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку у судове засідання учасників справи, суд на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Суд, розглянувши заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями наступних документів:

- свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , Серії НОМЕР_2 від 15.07.1997 року, актовий запис № 284 від 15.07.1997 року;

- витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб від 18.09.2019 року, що підтверджує зміну дошлюбного прізвища ОСОБА_3 на шлюбне прізвище - ОСОБА_4 , та в подальшому відомості про розірвання шлюбу та залишення після розірвання шлюбу прізвища ОСОБА_4 );

- свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_3 від 09.11.2010 року, актовий запис № 299 від 09.11.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_5 після реєстрації шлюбу прийняла прізвище чоловіка ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Макіївка Донецької області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла, що підтверджується копіями наступних документів:

- свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого 20.07.2019 року Червоногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області;

- лікарським свідоцтвом про смерть № 491 від 20.07.2019 року;

- довідкою про причину смерті № 491 від 20.07.2019 року.

Для отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявник звернувся до Олександрівського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області.

Однак, листом від 06.09.2019 року № 275/17.1-06-178 Олександрівським районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області ОСОБА_1 було відмовлено у реєстрації смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Макіївка Донецької області, з підстав того, що аналіз документів, наданих заявником, свідчить, що для підтвердження факту смерті пред`явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia, Ilascu and Others v. Moldova and Russia), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Згідно до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1650 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і визначає датою її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та місцем смерті м. Макіївка Донецької області.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно заявнику для здійснення державної реєстрації смерті померлої, що здійснюється державним органом України та вирішення питання відносно встановлення опіки та піклування над його неповнолітнім братом.

Приписами ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, а відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах, в тому числі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, що надасть йому можливість отримати свідоцтво про смерть, видане відповідним державним органом України тощо.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 259, 265, 315, 317, 319 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Макіївка Донецької області.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Повні відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

Зацікавлена особа: Олександрівський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції: юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Приходська, буд. 58 код ЄДРПОУ 42987331.

Суддя В.О. Макаров