Ухвала суду № 84603916, 26.03.2015, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1099/15-к

Провадження № 1-кс/307/137/15

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

26 березня 2015 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушко В.І., при секретарі Герич Є.І. з участю прокурора Баник С.Ю., слідчого Волос В.В., захисника Бурлака Б.Б., розглянувши клопотання слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України у Закарпатській області Волос В.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, раніше не судимого,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Тячівського РВ УМВСУ у Закарпатській області Волос В.В. за погодженням з прокурором прокуратури Тячівського району Закарпатської області Баник С.Ю. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015070160000476 від 24 березня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.289 ч.2, 186 ч.5 КК України.

Вказує на те, що досудовим розслідуванням по справі встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється в тому, що він, 24 березня 2015 року, близько 09 години 15 хвилин, знаходячись на вулиці Чапаєва в с АДРЕСА_2 , Тячівського району, не маючи права на користування автомобілем марки «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_1 , умисно, повторно, всупереч волі законного користувача ОСОБА_2 , незаконно заволодів вказаним автомобілем, який був припаркований із заведеним двигуном навпроти магазину «ПП Сасин», після чого, сівши за кермо вказаного автомобіля, поїхав у напрямку с.Нересниця, де по дорозі був затриманий власником автомобіля ОСОБА_2 .

Крім цього, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що він, 24 березня 2015 року, близько 09 години 15 хвилин, знаходячись на АДРЕСА_3 Чапаєва в с. АДРЕСА_2 району, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння золотими та срібними ювелірними виробами, не маючи права на користування автомобілем марки «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований із заведеним двигуном навпроти магазину «ПП Сасин», всупереч волі законного користувача ОСОБА_2 , відкрито, незаконно заволодів вказаним автомобілем, в якому знаходилися два кейси з золотими ювелірними виробами та два кейси з срібними ювелірними виробами на загальну суму близько 2 000 000 гривень, після чого, сівши за кермо вказаного автомобіля, поїхав у напрямку с. Нересниця, де по дорозі був затриманий власником автомобіля ОСОБА_2 , внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, ОСОБА_1 було затримано о 17 годині 38 хвилин 24 березня 2015 року.

Підставою для внесення даного клопотання стало те, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 289 ч.2 КК України та ст. 186 ч.5 КК України, тобто є підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив тажкий та особливо-тяжкий злочини, які відповідно до даних норм закону караються позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років та від восьми до тринадцяти років. Окрім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_1 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, знаходячись на волі може незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим вбачається необхідність у застосуванні відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали досудового розслідування, заслухавши показання підозрюваного ОСОБА_1 , який свою причетність до вчинених кримінальних правопорушень не визнав та заперечив щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши пояснення слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України у Закарпатській області Волос В.В., який просить клопотання задовольнити, захисника Бурлака Б.Б., який просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки той знаходиться на амбулаторному лікуванні, прокурора, який в судовому засіданні зазначив, що є достатні підстави щодо підозри ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих йому злочинів, суд дійшов наступного висновку.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

ОСОБА_1 підозрюється у вчинені злочинів передбачених ст.289 ч.2 КК України за кваліфікуючими ознаками, як незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вчинене повторно, санкція статті якої передбачає покарання від п`яти до восьми років позбавлення волі із конфіскацією майна та ст.186 ч.5 КК України за кваліфікуючими ознаками як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в особливо великих розмірах, санкція статті якої передбачає покарання від восьми до тринадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна.

За матеріалами справи підозра ОСОБА_1 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, ОСОБА_1 було затримано о 17 годині 38 хвилин 24 березня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Таким чином, беручи до уваги наведене, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочини, за які кримінальним законодавством України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років позбавлення волі із конфіскацією майна та від восьми до тринадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, при цьому підозрюваний є особою, що раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжких злочинів на території інших областей, і знову підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, що свідчить про його стійку криміногенну поведінку, та фактично схильний до вчинення дій насильницького характеру, внаслідок чого може в подальшому, в разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, здійснити повторні кримінальні проступки щодо інших осіб.

Посилання прокурора на можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, що знаходячись на волі підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином також є доцільними, внаслідок чого, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, до підозрюваного слід застосувати виключний запобіжний захід в виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно вимог ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину (санкцією ст. 186 ч.5 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до тринадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна), - у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати).

Тому, при визначені розміру застави, суд враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, його сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства і вважає доцільним визначити ОСОБА_1 заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі двісті мінімальних заробітних плат, яка зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, із визначенням розміру застави.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 17 годин 38 хвилин 24 березня 2015 року.

Строк дії ухвали – до 17 годин 38 хвилин 23 травня 2015 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі двісті мінімальних заробітних плат в сумі 243 600 (двісті сорок три тисячі шістсот) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Тячівського районного суду: р/р 3731301800042; МФО (код банку) 812016; ЄДРПОУ 26213408; Банк отримувача – ГУ ДКСУ в Закарпатській області; одержувач – ТУ ДСА України в Закарпатській області .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом строку дії ухвали, тобто до 23 травня 2015 року.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у виді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки :

1) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дій зазначених обов`язків до 23 травня 2015 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Тячівський районний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави;

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним – в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя : В.І. Бобрушко