Постанова № 84603303, 17.09.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/4046/19

Провадження № 3/333/1265/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., за участю: секретаря судового засідання Єрохіної А.Б., прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2 Мордвінова А.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від начальника Запорізького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Беленок В.П. відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Василівка, Горностаївського району, Херсонської області, українця, громадянина України, працюючого ПП «Доценко» (до 14.09.2018 року перебував на посаді водій-поліцейський взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Запорізькій області), зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, до адміністративної відповідальності не притягався,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частини першої та другої ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язанні подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частина перша статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рик за формою, що визначається Національним агентством.

Вимогами частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», поліцейські є суб`єктами, на яких поширюється дія вищевказаного Закону.

Згідно вимог ст.59 Закону України «Про національну поліцію» служба в поліції визначається як державна служба особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень та згідно з ст.61 Закону України «Про національну поліцію» на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції».

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції, і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Враховуючи положення пп.6 п.3 ст.13 Закону України «Про національну поліцію» до складу поліції віднесена поліція особового призначення.

Згідно з наказом ГУНП в Запорізькій області від 08.09.2017 № 446 о/с, сержанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського – водія взводу № 2 роти № 3 батальйону поліції особливого призначення ГУНП.

17.04.2016 року ОСОБА_1 склав Присягу поліцейського на вірність Українському народові.

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 29.12.2017 № 601 о/с сержантові поліції ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання - старший сержант поліції.

Відповідно до наказу ГУНП в Запорізькій області від 12.09.2018 № 354 о/с, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням, з посади поліцейського-водія взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення ГУНП, з 14.09.2018.

Згідно положень п.5 ч.1 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції», Національного агентства з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Відповідно до п.п.1 п.1 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №2 від 10.06.2016 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088 та із змінами, внесеними згідно з рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №1 від 18.08.2016, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 за № 1153/29283 і набрало чинності з 23.08.2016, Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) визначило, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи.

Так, до першого етапу – з 00 годин 00 хвилин 01.09.2016 року для декларацій (повідомлень) та суб`єктів декларування, які передбачені абзацом першим частини другої статті 45 Закону (декларації осіб, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування), службових осіб, які 01.09.2016 року чи пізніше цієї дати припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та станом на день такого припинення займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище.

До другого етапу – з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017 року для всіх інших суб`єктів декларування та декларацій (повідомлень), передбачених Законом.

Крім цього, зазначена у пункті 1 цього ж рішення декларація (повідомлення) подається згідно із Законом шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно п.п.2 п.5 розділу ІІ Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 10.06.2016 року «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстровано в міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089, Національне агентство з питань запобігання корупції визначило, що декларація суб`єкта декларування, який припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб`єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення.

ОСОБА_1 , звільняючись 14.09.2018 року з посади поліцейського-водія взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Запорізькій області, відповідно до підпункту «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та будучи ознайомленим із вимогами вказаного Закону, у тому числі, в частині вимог фінансового контролю, усупереч вимогам ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно та без поважних причин подав лише 23.09.2018 року декларацію перед звільненням особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до листа голови НАЗК від 02.03.2017 року дата публікації документів, яка вказана у публічній інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі – Реєстр), співпадає з фактичною датою подання суб`єктами декларування документів до Реєстру.

Таким чином, ОСОБА_1 , порушив вимоги ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції Закону №1700-VII від 14.10.2014 року) – несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Після роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнав повністю, пояснивши, що він дійсно у період з 08.09.2017 року по 14.09.2018 року перебував на посаді поліцейського-водія взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Запорізькій області. При призначенні на вказану посаду він був ознайомлений з вимогами ЗУ «Про запобігання корупції» та підписував відповідне попередження. Після звільнення він за місцем свого мешкання: АДРЕСА_1 23.09.2018 року подав декларацію суб`єкта декларування, який припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави. Поважні причини своєчасного неподання декларації у нього були відсутні, так як він вважав, що вказану декларацію необхідно подати впродовж 10 днів з моменту звільнення. У скоєному щиро розкаюється.

У судовому засіданні прокурор Запорізької місцевої прокуратури № 2 Мордвінов А.О. вказав на обставини, викладені у протоколі, зазначивши наявність у діях ОСОБА_1 ознак корупційного діяння. Просив суд призначити стягнення у виді мінімального розміру штрафу, передбачений санкцією відповідної статті.

Суддя, опитавши особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вислухавши думку прокурора, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшла від начальника Запорізького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Беленок В.П. дійшов до такого.

Протокол №11/2019 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією відносно ОСОБА_1 складений 21.06.2019 року старшим оперуповноваженим Запорізького управління ДВБ НП України Азаровим В.С., тобто уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про запобігання корупції». Матеріал, який був зібраний під час складення протоколу про вчинення адміністративного корупційного правопорушення відповідає вимогам чинного законодавства України, та у судове засідання не були надані рішення суду про визнання дій працівників Запорізького управління ДВБ НП – неправомірними.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідків, а також іншими документами.

Вимоги ст.252 КУпАП передбачають, що орган (посадова особа), оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні, вина останнього у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП України, на думку судді, повністю підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, а саме:

- даними наказу начальника ГУ НП від 08.09.2017 року № 446 о/с, згідно якого ОСОБА_1 призначений на посаду поліцейського-водія взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Запорізькій області (а.с. 18);

- даними наказу начальника ГУ НП від 12.09.2018 року № 354о/с, згідно якого ОСОБА_1 був звільнений з посади поліцейського-водія взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Запорізькій області (а.с. 17);

- даними, згідно яких ОСОБА_1 попереджений про зобов`язання дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», а також щодо необхідності подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених ЗУ «Про запобігання корупції» (а.с. 19-20);

- даними Національного агентства з питань запобігання корупції, згідно яких вбачається, що ОСОБА_1 як особа, яка припинила свою діяльність, несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, а саме: 23.09.2018 року (а.с. 22-26);

- даними Департаменту міської ради, згідно яких ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Оцінюючи вказані докази, суддя дійшов висновку, що вони не суперечать один одному, а навпаки доповнюють та підтверджують обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суддя вважає встановленим, що ОСОБА_1 , будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, при звільненні з посади поліцейського-водія батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Запорізькій області, порушив вимоги ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При призначенні розміру адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , дотримуючись вимог ст. 33 КУпАП, суддя враховує особу правопорушника, ступінь його вини, його майновий стан, характер скоєного правопорушення, ступінь суспільної небезпеки, його здоров`я.

Відповідно до ст.34 КУпАП судом враховується щире розкаяння ОСОБА_1 , а обставин, що обтяжують відповідальність останнього, суддя не вбачає.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень у подальшому, буде доцільним та достатнім застосувати до нього штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який передбачений санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП, оскільки таке стягнення, на думку суду, повністю досягне мети його застосування.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись вимогами Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 9, 33-35, 172-6 ч.1, 221, 245-253, 268, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 гривні 20 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України; Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: 31211256026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір за постановою суду про накладення адміністративного стягнення, Комунарський районний суд м. Запоріжжя).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк (не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного м. Запоріжжя

м. Запоріжжя Р.С. Холод