Ухвала суду № 84601734, 24.09.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кп/243/759/2019

Справа №243/8566/19

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2019 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого - судді Дюміної Н.О.,

суддів Сидоренко І.Ю., Хаустової Т.А.,

при секретарі Ревва Е.Г.,

за участю прокурора Крамаренко В.О.,

потерпілого ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників Горелика Є.Б., Тесленка М.С., Склярова С.Д., Хомилєва С.Г., Самохіна В.В., Соловйова В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальну провадження № 12015050230001516 від 23.08.2015 року відносно обвинувачених:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, маючий на утриманні малолітню дитину, працюючим виконуючим обов`язки директора ТОВ «Сударь», раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, одруженого, маючий на утриманні малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Енем Теучезького району Краснодарського краю, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України, -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Свердловськ Луганської області, громадянина України, неодруженого, маючий на утриманні малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 257, ч. 4 ст.187 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою суду від 02 серпня 2019 року обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 30 вересня 2019 року включно. На теперішній час обвинувачені утримуються під вартою в умовах Бахмутській УВП № 6 Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

У судовому засіданні прокурором Крамаренко В.О. було заявлено клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вони обґрунтовано підозрюються у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, можуть незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, з яким мешкають в одному місті, спонукаючи до зміни наданих небажаних для них свідчень, надання бажаних для них свідчень у подальшому чи давання завідомо неправдивих свідчень, а також перешкоджанню їх явці до органів досудового розслідування та суду, знищити або сховати речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень та місцезнаходження яких їм відоме. Так, досудовим розслідуванням встановлено, що вчинення розбійного нападу планувалось з застосуванням зброї, інших спеціально підшуканих предметів для вчинення розбійного нападу: ножі, дерев`яні біти, тощо, які до цього часу не знайдені, а тому перебуваючи на свободі, підозрювані зможуть знищити вказані речі.

Інші запобіжні заходи не зможуть запобігти існуючим ризикам, а відтак застосування більш м`яких запобіжних заходів є недоцільним.

У судовому засіданні обвинувачені та їх захисники заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на його необгрутованість та безпідставність.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники Горелик Є.Б., Тесленко М.С. в судовому засіданні зазначили, що обвинувачений більш ніж 7 місяців перебуває під вартою, хоча йому висунуте необґрунтоване обвинувачення. Обвинувачений має тісні соціальні зв`язки, двох неповнолітніх дітей, постійне місце роботи, є директором підприємства. Просили обрати до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захіж у виді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Самохін В.В. у зв`язку з необґрунтованістю пред`явленої обвинуваченому підозри та обвинувачення просили відмовити прокурору в задоволенні клопотання та обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники Скляров С.Д. Хомилєв С.Г. зазначили, що на утриманні обвинуваченого ОСОБА_4 є неповнолітня дитина, матір-інвалід пенсійного віку. Вважають, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 взагалі не існує жодного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник Соловйова В.Б. в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту. На обґрунтування своїх доводів зазначили, що ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв`язки, бажає одружитись, однак в нього прострочений паспорт. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 має хворобу, належне лікування якої він не може отримувати в умовах ізолятора.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання прокурора.

Заслухавши думку прокурора, потерпілого, обвинувачених, захисників обвинувачених, колегія суддів приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку. Повторно розглядається питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судовий розгляд не завершений до його спливу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключено у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту та обвинуваченим не наведено.

До цього часу судовий розгляд кримінального провадження не розпочатий, свідки, потерпілий в кримінальному провадженні не допитувались, а отже не виключена і можливість впливу на низ обвинуваченими. Також не досліджувались речові докази в кримінальному провадженні, деякі з яких ще не знайдені, а отже не виключена можливість пошкодити чи знищити їх.

Таким чином, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Суд, також вважає, необґрунтованими твердження захисників про можливість забезпечення належної поведінки обвинувачених шляхом обрання йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту та не можуть бути прийняті судом, виходячи з конкретних обставин даного кримінального провадження та осіб обвинувачених.

Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючи обставини справи, та те, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , закінчується 30 вересня 2019 року та що у цей строк судовий розгляд справи не відбудеться, на теперішній час наявна обґрунтована підозра відносно обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів, які є тяжкими злочинами і покарання за які передбачені у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна.

Таким чином, з метою запобігання вищезазначеним ризикам та з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків, суд вважає за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 22 листопада 2019 року.

Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України щодо можливості обвинуваченими перешкоджати кримінальному провадженню, а також зі ступеня тяжкості інкримінованих обвинуваченим злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 29, 42, 45, 68, 177, 178, 183, 197, 314, 315, 395 КПК України, Рішенням Конституційного суду України № 4-р/2019 від 13.06.2019 року, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України відкласти на «14» листопада 2019 року на 09 годину 00 хвилин.

Клопотання прокурора Слов`янської місцевої прокуратури Крамаренко В.О. про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на 60 (шістдесят) діб, тобто до 22 листопада 2019 року, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України, якого утримувати в Бахмутській УВП № 6 Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на 60 (шістдесят) діб, тобто до 22 листопада 2019 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, якого утримувати в Бахмутській УВП № 6 Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на 60 (шістдесят) діб, тобто до 22 листопада 2019 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України, якого утримувати в Бахмутській УВП № 6 Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на 60 (шістдесят) діб, тобто до 22 листопада 2019 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України, якого утримувати в Бахмутській УВП № 6 Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали проголошено 26 вересня 2019 року.

Головуючий суддя Н.О. Дюміна

Судді І.О.Сидоренко

Т.А. Хаустова