
Справа №: 635/7317/19
У Х В А Л А
27 вересня 2019 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області колегіально у складі
головуючого судді Дем`яненко І.В.,
суддів Зінченка О.В.
Малихіна О.О.
за участю
прокурора Харченко Є.Г.
секретаря судового засідання Тимошенко К.О.
захисників обвинувачених Мартиненка С.В.,
Зубенко В.В.,
Найдьонової О.Г..
Деркач С.А.,
потерпілих ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2
ОСОБА_3
представника потерпілого Тарасенка А.В.
обвинувачених ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Люботин, Харківської області обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12001822043000423, який надійшов від Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області, згідно якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України,
в с т а н о в и в:
До Люботинського міського суду Харківської області 26 вересня 2019 року надійшов обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12001822043000423, згідно якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України.
Підготовче судове засідання призначено на 27 вересня 2019 року о 12 год. 00 хв.
В судове засідання з`явилися прокурор, представник потерпілого, потерпілі, захисники обвинувачених, доставлено конвоєм обвинувачених.
Прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, обраним ухвалами слідчого судді Харківського районного суду Харківської області, оскільки строк його обрано до 27 вересня 2019 року включно. Клопотання обґрунтоване тим, що відносно ОСОБА_4 наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України, а також наявні ризики, які враховувались судом при обранні цієї міри запобіжного заходу, вони не відпали і продовжують існувати, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.
Також прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, обраного ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 червня 2019 року, оскільки строк його обрано до 27 вересня 2019 року включно. Клопотання обґрунтоване тим, що відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 наявна обґрунтована підозра у вчиненні ними злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, а також наявні ризики, які враховувались судом при обранні цієї міри запобіжного заходу, вони не відпали і продовжують існувати, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Тарасенко А.В. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу, обрану відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись на те, що ОСОБА_4 є викривачем, та на теперішній час перебуває у небезпеці. В обґрунтування заявленого клопотання ОСОБА_7 зазначає, що ОСОБА_4 надав свідчення, які можуть свідчити про замовний характер інших більш небезпечних злочинів, за участю інших осіб. В місцях позбавлення волі на ОСОБА_4 чиниться тиск з метою того, щоб він відмовився від своїх свідчень. Крім того, ОСОБА_7 просив застосувати до ОСОБА_4 всі можливі заходи безпеки з боку Держави.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, виходячи з наступного. На теперішній час він перебуває у цивільному шлюбі, від якого має сина 1 року, тому перебуваючи на свободі міг би допомогти родині, яка потребує коштів, він би доглядав за дитиною, яку бажає виховувати, а дружина мала б змогу працювати.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат Мартиненко С.В. зазначив, що прокурором заявлено клопотання із значними процесуальними порушеннями, ризики, зазначені прокурором є надуманими та недоведеними. Крім того, він просив врахувати, що родині його підзахисного бракує коштів, а ОСОБА_4 , в свою чергу, міг би допомогти родині.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник Деркач С.А. просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на істотне порушення процесуальних норм, його необґрунтованість. Просили врахувати, що обвинувачений не переховувався від слідства та суду, відсутні підстави вважати, що він може чинити тиск на свідків та потерпілих. Також зазначили, що ОСОБА_5 перебуває у цивільному шлюбі, мав джерела доходу, працював за кордоном, за отримані кошти утримував родину з двома дітьми, має дозвіл на виїзд до Польші та запрошення на роботу за кордон.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на істотне порушення процесуальних норм, його необґрунтованість, недоведеність ризиків. Крім того, просили врахувати, що ОСОБА_6 є інвалідом ІІІ групи, отримує соціальну допомогу, має житло.
Обвинувачені та їх захисники вказували на безпідставність заявлених клопотань, недоведеність ризиків, які вважали припущеннями прокурора, просили застосувати більш м`які запобіжні заходи.
Потерпілий ОСОБА_1 підтримав думку свого представника.
Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали думку прокурора.
Колегія суддів, вислухавши учасників провадження, дослідивши направлені до суду матеріали, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.12 ч.1 ст. 42 КПК України обвинувачений має право заявляти клопотання про застосування заходів безпеки, щодо себе та членів своєї сім`ї, близьких родичів.
Обвинувачений ОСОБА_4 , який приймає участь разом з захисником, з зазначеним клопотанням не звертався.
Згідно п.5 ч.1 ст. 56 КПК України потерпілий за наявності на те підстав має право заявляти клопотання про застосування заходів безпеки, щодо себе та членів своєї сім`ї, близьких родичів.
Відповідно до п.а. ч.2 ст. 20 Закону України « Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 року приводом для вжиття заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути заява учасника кримінального судочинства, члена його сім`ї або близького родича.
Аналізуючи вищевказані норми у їх сукупності, суд приходить до висновку, що представник потерпілого не є суб`єктом уповноваженим на звернення з таким клопотанням, оскільки воно стосується права обвинуваченого.
Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду. Як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на них процесуальних обов`язків.
Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Разом з тим, як передбачено правовою позицією ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 злочинів, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Ухвалами Харківського районного суду Харківської області від 28 червня 2019 року до обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту строком до 10 липня 2019 року включно.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28 червня 2019 року до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту строком до 24 серпня 2019 року включно.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08 липня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту строком до 27 серпня 2019 року включно
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 липня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді взяття під варту строком до 27 серпня 2019 року включно
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 серпня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді взяття під варту строком до 27 вересня 2019 року включно
Ухвалами Харківського районного суду Харківської області від 22 серпня 2019 року обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді взяття під варту строком до 27 вересня 2019 року включно
При обранні запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 слідчим суддею було враховано наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ними інкримінованих злочинів.
Також слідчий суддя вважав підтвердженим наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Суд вважає, що на даний час відсутні підстави, які б вказували, що ризики, враховані при обранні запобіжного заходу, зменшились або відпали, так як обвинувачені та їх захисники не надали суду доказів наявності будь-яких обставин, які свідчать про те, що такі ризики зменшились або відпали.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 26 вересня 2019 року надійшов до суду, підготовче судове засідання не проведено.
Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 181, 194, 199 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні клопотання представника потерпілого - адвоката Тарасенка Анатолія Володимировича - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - задовольнити повністю.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» продовжити на 60 днів до 25 листопада 2019 року включно.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» продовжити на 60 днів до 25 листопада 2019 року включно.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» продовжити на 60 днів до 25 листопада 2019 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Люботинський міський суд Харківської області протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення їм копії ухвали.
Головуючий суддя (підпис) І.В.Дем`яненко
Судді (підпис)
О.В. Зінченко
(підпис) О.О.Малихін
Судове рішення № 84596751, Люботинський міський суд Харківської області було прийнято 27.09.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 635/7317/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: