Рішення № 84596346, 30.09.2019, Зміївський районний суд Харківської області

621/2719/19

2-о/621/71/19

РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Вельможної І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Акулової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Геніївська сільська рада Зміївського району Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

17.09.2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Геніївська сільська рада Зміївського району Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій заявник просить встановити факт її спільного проживання разом з Полі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті останньої.

В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати - ОСОБА_3 .

Як вбачається з довідки № 303, виданої виконавчим комітетом Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області 11.06.2019 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1998 року по день своєї смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

На момент смерті ОСОБА_3 у будинку були зареєстровані та постійно проживали: зять ОСОБА_4 , онука ОСОБА_5 , правнуки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Крім них, на день смерті ОСОБА_3 в будинку проживала дочка померлої ОСОБА_1 , 1948 року народження, без реєстрації.

Внаслідок смерті матері відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/2 частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Вона є єдиною спадкоємицею після смерті матері. Батько, а чоловік померлої ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . На день смерті матері вона фактично проживала, але не була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки приватним нотаріусом Зміївського РНО Лещенко Л.В. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, вона вимушена звернутися до суду для встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на момент смерті.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, свої вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , про, що 30.12.2000 року складено відповідний актовий запис № 23, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Задонецькою сільською радою Зміївського району Харківської області 30.12.2000 року. (а. с. 8).

Факт родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_9 підтверджується даними копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , де її батьками зазначено " ОСОБА_8 " та " ОСОБА_3 ", та копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 . (а. с. 10,13).

Батько заявника ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується даними копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 . (а. с. 12).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/2 частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується даними копії свідоцтва про право власності, виданого Зміївським дослідним господарством 18.08.1994. (а. с. 9).

Як вбачається з довідки № 303, виданої виконавчим комітетом Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області 11.06.2019 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1998 року по день своєї смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_3 в будинку були зареєстровані та постійно проживали зять ОСОБА_4 , онука ОСОБА_5 , правнуки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Окрім них, на день смерті ОСОБА_3 в будинку проживала дочка померлої ОСОБА_1 , 1948 року народження, без реєстрації. (а. с. 14).

Приватним нотаріусом Зміївського РНО Лещенко Л.В. у листі №266/01-16 від 18.07.2019 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки нею не надано документів,Ю що підтверджують факт прийняття спадщини. (а. с. 15).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

За змістом норм статей 1268-1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Згідно з п.п. 3.21, 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Отже, у випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до абзацу 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання однією сімєю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Відповідно до п. 23 Постанови № 7 від 30.05.2007 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.ст. 78, 81 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суду надані належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 спільно проживала за однією адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_9 , на день смерті останньої, тобто 29.12.2000 року.

Оскільки судом встановлено факт спільного проживання заявника з померлою матір`ю на день її смерті, суд вбачає підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1220, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 10-13, 78-81, 247, 263-265, 293, 315, 352-354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Геніївська сільська рада Зміївського району Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом з Полі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті останньої.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково до Харківського Апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення або в порядку ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Судове рішення складено 30.09.2019 року.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_5 , виданий 16.02.2001 року Зміївським РВ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: Геніївська сільська рада Зміївського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04396868, юридична адреса: 63433, Харківська область, Зміївський район, с. Геніївка, вул. Вишнева, буд. № 32.

Головуючий: