Вирок № 84596300, 30.09.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2553/19

Номер провадження 1-кп/623/234/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурора Козир М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Тарабарова В.І.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018220320000961 від 01 жовтня 2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця села Хмелов , Роменської області, українця, громадянина України, пенсіонера, одруженого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2018 року, близько 10 годині 25 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем Volkswagen LT46, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався зі швидкістю не менше 92-97 км/год., що згідно з висновком судової автотехнічної експертизи №7/521 СЕ-19 від 29 травня 2019 року з технічної точки зору, не знаходиться в причинному зв`язку з подією та наслідками, по автошляху Київ-Харків-Довжанський зі сторони міста Слов`янськ, Донецької області, в напрямку міста Харків.

Під час руху в районі перехрестя автошляху Київ-Харків-Довжанський та вулиці Шкільної в селі Кам`янка, Ізюмського району, Харківської області, водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечною для інших учасників руху об`їзду перешкоди» та під час руху з обраною ним швидкістю для населених пунктів, з моменту виникнення небезпеки, не вжив заходів своєчасного гальмування без зміни напрямку свого руху, здійснив під час гальмування маневр вліво, в результаті чого стався наїзд на велосипедиста малолітнього ОСОБА_2 , який, порушуючи вимоги пункту 10.2 Правил дорожнього руху України, здійснював виїзд на проїзну частину дороги з права наліво відносно напрямку руху водія ОСОБА_1 .

Внаслідок дорожньо-транспортної події велосипедист малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої тупої травми тіла: забій головного мозку важкого ступеню з контузіями головного мозку, з крововиливами під оболонки головного мозку, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №54-13/19 від 22 лютого 2019 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, загрозливих для життя, та закритий двобічний перелом нижньої щелепи в області кут, а ліворуч зі зсувом і тіла праворуч в області 3-4 зубів, закритий перелом лівої донної кістки, які згідно з зазначеної судово-медичної експертизи відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що потягли за собою тривалий розлад здоров`я.

Порушення пункту 12.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 , які відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №7/521 СЕ-19 від 29 травня 2019 року з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з подією та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем Volkswagen LT46, реєстраційний помер НОМЕР_2 , при обраній швидкості руху мав технічну можливість запобігти наїзду на велосипедиста, однак, не вжив заходів своєчасного гальмування без зміни напрямку свого руху, не зорієнтувався у дорожній обстановці, під час гальмування здійснив маневр вліво, в результаті чого стався наїзд на велосипедиста малолітнього ОСОБА_2 , що спричинило вищевказані наслідки, що кваліфікується за частиною 2 статті 286 КК України.

В рамках кримінального провадження прокурором Ізюмської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради 10 617 гривень 84 копійки витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2

До позову додано лист та розрахунок фактичних витрат від 21 березня 2019 року комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради, згідно змісту якого ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в дитячому нейрохірургічному відділенні закладу з 01 жовтня 2018 року по 19 жовтня 2018 року, що складає 19 ліжко-днів, вартість становить 10 617 гривень 84 копійки.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 286 КК України, вину свою визнав повністю, у скоєному розкаявся, цивільний позов прокурора визнав в повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні просила суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за частиною 2 статті 286 КК України у виді 5 років позбавлення волі з застосуванням статті 75 КК України з випробуванням на 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами, позов просила задовольнити в повному обсязі, до набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Захисник Тарабаров В. І. просив призначити його підзахисному покарання у виді 3 років позбавлення волі зі звільненням від призначеного покарання з випробуванням на 1 рік, права керування не позбавляти.

Представник потерпілого ОСОБА_3 просила призначити менш суворе покарання, ніж просила прокурор.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Тарабаров В.І., представник потерпілого Решетнікова Н.В. та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 2 статті 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, пенсіонер, одружений, строкову військову службу проходив, не судимий, характеризується за місцем проживання добре, про що свідчать: копія військового квитка, характеристика з місця проживання, інформація на особу, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе, при виявленому низькому ризику не становить небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб).

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, який вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , відповідно до статті 12 КК України віднесений до тяжких злочинів.

Обставини, які згідно статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , не встановлено.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, відшкодував завдану шкоду, у представника потерпілого відсутні вимоги до нього, характеризується за місцем проживання добре, до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, враховуючи доповідь органу пробації, яким визначено на низькому рівні ризики повторного вчинення правопорушення та небезпеки для суспільства, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання з застосуванням статті 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Заявлений цивільний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що з приводу отриманих тілесних ушкоджень малолітній потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у дитячому нейрохірургічному відділенні комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради з 01 жовтня 2018 року по 19 жовтня 2018 року, вартість проведених в стаціонарі Ізюмської ЦМЛ 19 ліжко-днів становить 10 617 гривень 84 копійки.

Відповідно до статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Згідно частини 3 даної статті, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності АРК або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

З огляду на ці обставини, те, що обвинувачений визнає цивільний позов, прокурором надано докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, то наявні правові підстави для його задоволення.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані з проведенням судових автотехнічних експертиз в сумі 7 660 гривень 16 копійок, за проведення транспортно-трасологічної експертизи в сумі 4290 гривень, що проводились Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС Ураїни, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешти, накладені згідно ухвал Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03 жовтня 2018 року у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а відповідні речові докази після набрання вироком законної сили слід повернути власникам.

Керуючись статтями 50, 65-67, 75, 76, частиною 2 статті 286 КК України, статтями 100, 124, 126, 349, 370, 374 КПК України, статтею 1206 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, та призначити покарання у виді 4 (ЧОТИРЬОХ) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги статті 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк - 1 (ОДИН) рік.

На підставі статті 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Задовольнити цивільний позов прокурора Ізюмської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради 10 617 (десять тисяч шістсот сімнадцять) гривень 84 копійки в рахунок компенсації витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 (розрахунковий рахунок 31412544020002, отримувач: УК в м. Харкові/м. Харків/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37999649, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації бюджету: 24060300).

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №1094/18 від 10 січня 2019 року в розмірі 4290 гривень 00 копійок, за проведення автотехнічної експертизи №1095/18 від 18 грудня 2018 року в розмірі 2574 гривні 00 копійок, за проведення автотехнічної експертизи №1096/18 від 08 січня 2019 року в розмірі 2574 гривні 00 копійок, за проведення автотехнічної експертизи №7/521СЕ-19 від 29 травня 2019 року в розмірі 2512 гривень 16 копійок, всього 11 950 гривень 16 копійок, які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок №31419544700005, отримувач: держава, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Слобідському районі м. Харкова.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03 жовтня 2018 року, на автомобіль Volkswagen LT46, реєстраційний номер НОМЕР_2 , велосипед, чорного кольору.

Речові докази - автомобіль Volkswagen LT46, реєстраційний номер НОМЕР_2 , білого кольору, 2003 року випуску, номер шасі (кузову, рами) НОМЕР_3 , повернути ОСОБА_1 , велосипед, чорного кольору, повернути представнику потерпілого ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, прокурору.

Головуючий суддя О.М. Герцов