Ухвала суду № 84595926, 30.09.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3596/19

провадження №1-кс/619/1913/19

УХВАЛА

іменем України

30 вересня 2019 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської областіБолибок Є.А.за участю:секретаря судового засіданняМолотко А.В.розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні №12019220280001178 від 03.09.2019, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ;за участю: сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження: прокурораЗаболотного В.О. підозрюваноїОСОБА_1

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

До суду надійшло клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обґрунтовуючи його ризиками, які зазначені у пунктах 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_1 отримала додатки до клопотання, в яких зазначено певні докази, і, перебуваючи на свободі, остання буде мати можливість здійснювати незаконний вплив на свідків, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що нею скоєно умисний середньої тяжкості злочин, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду на території України або виїхати за межі держави, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Також ОСОБА_1 будь-яким іншим чином може перешкоджати кримінальному провадженню (п.4 ч.1 ст.177 КПК України). Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимою, в тому числі і за вчинення аналогічних корисливих злочинів, на шлях виправлення не стала, відповідних висновків для себе не зробила та знов вчинила умисний, корисливий злочин. Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, вважає, що застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, які зазначені у ньому.

У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_1 не заперечувала проти задоволення клопотання.

Встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимою: 09.12.2009 Ленінським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.185, ч.1 ст.263 КК України до 2 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування призначеного покарання з визначенням іспитового строку 2 роки; 22.04.2010 Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі; 25.10.2012 Ленінським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309, ч.2 ст.263, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 16.05.2014 Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.357, ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі; 24.07.2014 Дергачівським районним судом Харківської області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ст.395, ч.4 ст.70, ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 26.08.2014 Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, 23.06.2018 звільнена з установи Державної кримінально-виконавчої служби по відбуттю строку покарання; 06.11.2018 Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту; 16.04.2019 Дергачівським районним судом Харківської області за ст.395 КК України до 1 місяця 10 днів арешту, у відношенні якої 31.07.2019 до Дергачівського районного суду Харківської області скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України, на шлях виправлення не стала, відповідних висновків для себе не зробила та повторно вчинила умисний, корисливий злочин за наступних обставин: 02.09.2019 о 12:12 годин, ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні ТОВ «Руш», магазин «Єва» №553, розташованого за адресою: Харківська область м. Дергачі вул. Сумський шлях/вул. Вокзальна та належить ТОВ «РУШ» код ЄДРПОУ 32007740, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, пройшла до торгової зали, магазину «Єва» №553, стала навпроти однієї із вітрин з туалетною водою, переслідуючи корисливу мету збагачення за рахунок чужого майна, впевнилася в тім, що її подальші дії ніким помічені не будуть, взяла правою рукою з вітрини: парфумовану воду «Carlo Bonetti» L’home, ємністю 100 мл, яку запаковано в картонну упаковку та сховала її під верхній одяг. Далі, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 прослідувала до вітрини з біжутерією звідки, переслідуючи корисливу мету збагачення за рахунок чужого майна, впевнилася в тім, що її подальші дії ніким помічені не будуть, взяла правою рукою з вітрини: сережки OLA-LA 2018AWN625-1, які поклала до кишені брюк та після цього прослідувала далі по торговій залі. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 прослідувала до вітрини з ножицями звідки, переслідуючи корисливу мету збагачення за рахунок чужого майна, впевнилася в тім, що її подальші дії ніким помічені не будуть, взяла правою рукою з вітрини: 2шт манікюрних нижниць staleks-classic 61/2, які поклала до кишені брюк.

Після чого ОСОБА_1 не розплатившись за парфумовану воду «Carlo Bonetti» L’home, ємністю 100 мл, сережки OLA-LA 2018AWN625-1 та 2 шт манікюрних нижиць «staleks-classic» 61/2 з метою закінчення злочинного умислу прослідувала до вхідних дверей магазину «Єва» № 553, поза касовою зоною та намагалася покинути торгівельну залу, однак не змогла довести свій намір до кінця з причин, що не залежали від її волі, так як була затримана працівниками магазину «Єва» №553 разом з викраденим майном. У разі доведення ОСОБА_1 свого злочинного умислу до кінця, вона заподіяла би ТОВ «РУШ» код ЄДРПОУ 32007740, матеріальний збиток згідно висновку судово - товарознавчої експертизи №19673 від 23.09.2019, на загальну суму 856 гривень 99 копійок.

Окрім цього, 04.09.2019 о 17:20 годин, ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні «Crорр Town», розташованого за адресою: Харківська область Дергачівський район сел. Мала Данилівка вул. Кільцевий шлях №4А та належить ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» код ЄДРПОУ 32435513, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету наживи за рахунок чужого майна, пройшла до торгової зали магазину «Crорр Town», стала навпроти однієї із торгових вішалок для одягу та переслідуючи корисливу мету збагачення за рахунок чужого майна, впевнилася в тім, що її подальші дії ніким помічені не будуть, зняла з вішалки: дві теніски чоловічі «Crорр», WM 594-99Х-М чорного кольору, розміру-М, з якими прослідувала до примірювальної роздягальні. У роздягальні ОСОБА_1 одягнула одну з тенісок на себе та поверх неї вдягнула свій верхній одяг. Другу теніску ОСОБА_1 сховала під верхній одяг. Після чого ОСОБА_1 не розплатившись за дві теніски чоловічі «Cropp»,WM 594-99Х-М чорного кольору, розміру-М з метою закінчення злочинного умислу прослідувала до вхідних дверей магазину «Crорр Town», поза касовою зоною та намагалася покинути торгівельну залу, однак не змогла довести свій намір до кінця з причин, що не залежали від її волі, так як після спрацювання сигналізації була затримана працівниками магазину «Crорр Town» разом з викраденим майном. У разі доведення ОСОБА_1 свого злочинного умислу до кінця, вона заподіяла би ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» код ЄДРПОУ 32435513, матеріальний збиток згідно висновку судово - товарознавчої експертизи №19223 від 17.09.2019, на загальну суму 698 гривень 00 копійок. 27.09.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифіковану Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР, надалі «Конвенція». За визначенням Європейського суду з прав людини обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин (справа K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Слідчим суддею проведено аналіз всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства, зокрема практика ЄСПЛ, яка відповідно до частиною 5 статті 9 КПК України застосовується у кримінальному процесуальному законодавстві України (Рішення у справі «Смирнова проти Росії», скарги № 46133/99 та 48183/99, від 08.06.1995 у справі «Ягчі і Саргін проти Туреччини», від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії» тощо).

Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з ч.1 ст.181 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повинен перевірити чи достатньо підстав для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, національні суди повинні з`ясувати, чи є домашній арешт до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов`язків, а також, чи є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням іншого запобіжного заходу.

При обранні виду запобіжного заходу суди враховують вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, свідчать про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється.

Слідчим суддею розглядалась можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_1 , оскільки зазначені у клопотанні обставини свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а надані докази обґрунтовують ці обставини.

Відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного слідчий суддя покладає обов`язки, які передбачені п.п.2,3 цієї частини статті.

На виконання ч.6 ст.194 КПК України слідчий суддя зазначає, що обов`язки, які покладені на підозрювану ОСОБА_1 не можуть перевищувати двох місяців.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні.

Статтею 205 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Керуючись ст.ст. 177-179, 181, 186, 193, 194, 196, 203, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити повністю.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заборонити підозрюваній ОСОБА_1 залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступного дня.

Зобов`язати підозрювану ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 на строк до 26 листопада 2019 року такі обов`язки:

- не відлучатися за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для організації виконання начальнику Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області.

Дергачівський ВП ГУНП в Харківській області повинен негайно поставити на облік ОСОБА_1 і повідомити про це слідчому Долгову А.В.

Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної ОСОБА_1 мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваній ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню та діє по 26 листопада 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Є. А. Болибок