Рішення № 84592964, 19.09.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2455/19

Провадження № 2/185/2348/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 вересня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду м. Павлограда цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом

В С Т АНОВИВ

20 березня 2019 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, відповідно до якого просила суд визнати за ОСОБА_1 , право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її сина - ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову вона зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_7 . За час свого життя її син придбав квартиру за адресою : АДРЕСА_1 . Зазначена квартира була придбана на Павлоградській товарній біржі 10.04.1998 року. Крім неї, спадкоємцями першої черги за законом є рідна мати спадкодавця, її чоловік - ОСОБА_5 (рідний батько спадкодавця), та ОСОБА_3 (рідний син спадкодавця). У встановлений законом шестимісячний строк вона звернулася до органів нотаріату. Але постановою приватного нотаріуса у вчинені нотаріальної дії було відмовлено по причині не виконання спадкодавцем за життя вимог щодо реєстрації нерухомого майна. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.09.2018 року по цивільній справі 185/9855/17 було визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна: двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 , укладеного 10 квітня 1998 року та зареєстрованого 10.04.1998 на Павлоградській товарній біржі за реєстровим №4/22-НД. ОСОБА_5 (батько спадкодавця) відмовився від прийняття спадщини померлого сина на її користь, про що ним було подано заяву долучену до матеріалів спадкової справи. Перед зверненням до органів нотаріату, за попередньою домовленістю між спадкоємцями, ОСОБА_3 був виділений автомобіль і він не заперечував проти визнання позову на її користь. Таким чином ОСОБА_3 (її онук) і ОСОБА_5 (її чоловік) не заперечують проти прийняття нею можливо належних їм частин спадщини. Вважає, що колишня дружина її сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкоємцем не являється, оскільки між нею та її сином шлюб розірвано на підставі рішення Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2005 року, тобто десять років назад, до смерті її сина. Крім того, після розірвання шлюбу з її сином вона не заявляла ніяких вимог стосовно поділу майна. І як їй відомо, до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.

Позивач та її представник в судовому засіданні зазначили, що позов підтримують у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні, яке відбулося 21 червня 2019 року, позовні вимоги не визнали.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду невідомо.

Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, та аналізуючи все у своїй сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Частиною 1 ст. 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом під час дослідження матеріалів справи встановлено, що померлий - спадкодавець гр. ОСОБА_7 є власником нерухомого майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2018 року, відповідно до якого визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , укладений 10 квітня 1998 року між ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , зареєстрований 10.04.1998 на Павлоградській товарній біржі за реєстровим №4/22-НД(арк.с.7-8).

Також судом встановлено, що ОСОБА_7 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 у період з 07 липня 1990 року по 12 травня 2005 року, що підтверджується копією виписки з рішення Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2005 року, відповідно до якого шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 зареєстрований 07 липня 1990 року відділом м. Красноармейська Донецької області було розірвано(арк.с.13).

Спадкодавець гр. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть(арк.с.6).

Гр. ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги за законом після померлого ОСОБА_7 , а саме: є матір`ю спадкодавця що встановлено рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2018 року(арк.с.7-8).

Гр. ОСОБА_5 є спадкоємцем першої черги за законом після померлого ОСОБА_7 , а саме батьком спадкодавця, та окрім цього останній відмовився від прийняття спадщини після померлого сина - ОСОБА_7 , на користь матері померлого, його дружини - гр. ОСОБА_1 , що підтверджується копією заяви зареєстрованої у приватного нотаріуса (арк.с.11).

Гр. ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги за законом після померлого ОСОБА_7 , а саме: є сином спадкодавця що підтверджується сторонами справи, та не спростовується ними ж.

Гр. ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк зверталася до органів нотаріату, але постановою приватного нотаріуса у вчинені нотаріальної дії було відмовлено по причині не виконання спадкодавцем за життя вимог щодо реєстрації нерухомого майна (арк.с.9-10).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки судом встановлено, що нерухоме майно, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_1 була куплена 10 квітня 1998 року спадкодавцем у період перебування у зареєстрованому шлюбі із гр. ОСОБА_4 , а саме: з 07 липня 1990 року по 12 травня 2005 року, а тобто це нерухоме майно є спільною сумісної власності подружжя, а їх частки відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, є рівними, а тобто по Ѕ частині на кожного з подружжя(дружина та чоловіка).

Виходячи з вищенаведеного вбачається, що спадковим майном є не ціла квартира, а Ѕ частини квартири, яка належить спадкодавцю на праві спільної сумісної власності подружжя, а тому враховуючи також те, що син спадкодавця, як спадкоємець першої черги за законом після померлого ОСОБА_7 , також має право на свою частку, та також, те, що ця Ѕ частина нерухомості спадкового майна померлого буде ділитися між всіма спадкоємцями першої черги за законом, а саме сином, матір`ю та батьком померлого, проте враховуючи те, що батько померлого відмовився у встановленому законом порядку від своєї спадкової частки нерухомого майна на користь матері померлого спадкодавця, а син спадкодавця заперечував в судовому засіданні проти того, щоб його частка дісталася позивачу, то суд приходить до висновку, що 1/2(3/6) частки поділити на 3 спадкоємців першої черги за законом та отримаємо по 1/6 частці на кожного, проте враховуючи те, що один із спадкоємців(батько спадкодавця) відмовився від своєї частки на користь другого(позивач), то суд приходить до висновку, що потрібно задовільнити в такій частині позовні вимоги, а саме визнати за позивачем 2/6 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її сина ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а в іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України суд -

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/6 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її сина ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір в сумі 128.33 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір в сумі 128.33 гривень.

Витрати на судовий збір в сумі 513.34 гривень покласти на ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 27 вересня 2019 року.

Учасники справи:

ОСОБА_1 - РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_3 - РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_5;

ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1

ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_3 .

Суддя:В. О. Головін