Ухвала суду № 84588312, 24.09.2019, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/2761/19

номер провадження 2-з/695/19/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.,

за участі

секретаря Розпутньої І.Г.

розглянувши в судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Золотоніська районна державна нотаріальна контора, товариство з обмеженою відповідальністю «Красногірське», Золотоніська районна державна адміністрація, про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання державного акту на земельну ділянку недійсним, про визнання права власності на 1/6 частину житлового будинку та на 1/2 частину земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Золотоніська районна державна нотаріальна контора, товариство з обмеженою відповідальністю «Красногірське», Золотоніська районна державна адміністрація, про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання державного акту на земельну ділянку не дійсним, про визнання права власності на 1/6 частину житлового будинку та на 1/2 частину земельної ділянки.

Вимоги вказаної заяви мотивовані тим, що предметом даного позову є земельна ділянка розміром 3,13 г., розташована в с. Антипівка Золотоніського району Черкаської області, а також житловий будинок АДРЕСА_1 . Заявник звернулася до суду із відповідним позовом, в якому просить визнати за нею факт прийняття спадщини, визнати державний акт на земельну ділянку недійсним, та визнати за нею право власності на 1/6 частину вказаного вище житлового будинку та на 1/2 частину зазначеної земельної ділянки.

Оскільки між позивачем та відповідачем, у володінні якої фактично перебуває зазначене вище майно існує спір, заявник вважає, що ОСОБА_2 отримавши копію позовної заяви, може на власний розсуд розпорядитися зазначеним вище майном, а тому на даний час є всі підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому, так як відповідач по справі може позбутися зазначеного майна.

За таких обставин заявник вважає, що наявні достатні підстави для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Нормами ст. 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом встановлено, що до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 , третя особа Золотоніська районна державна нотаріальна контора, товариство з обмеженою відповідальністю «Красногірське», Золотоніська районна державна адміністрація, про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання державного акту на земельну ділянку не дійсним, про визнання права власності на 1/6 частину житлового будинку та на 1/2 частину земельної ділянки.

Отже встановлення факту прийняття спадщини, а відповідно і виникнення прав заявника на вказане майно ще підлягає встановленню в судовому засіданні із відповідним дослідженням усіх доказів та доводів сторін по справі так само, як і правомірність отримання ОСОБА_2 відповідних прав на вказане майно.

Суд зважає, що згідно ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до норм ст.. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Однак заявником не надано суду жодного доказу про те, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити в майбутньому виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до норм ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки матеріали заяви взагалі не містять жодних доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому, суд приходить до висновку, що наведені в заяві доводи ґрунтуються на припущеннях та переконаннях самого заявника.

Також суд зважає, що з матеріалів справи не вбачається достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб, та які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Таким чином, дослідивши встановленні обставини, проаналізувавши вищенаведені правові норми та всі доводи заявника, суд вважає, що у задоволенні вимог заявника про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Золотоніська районна державна нотаріальна контора, товариство з обмеженою відповідальністю «Красногірське», Золотоніська районна державна адміністрація, про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання державного акту на земельну ділянку не дійсним, про визнання права власності на 1/6 частину житлового будинку та на 1/2 частину земельної ділянки – відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя: Степченко М.Ю.