Ухвала суду № 84588063, 27.09.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14136/19

УХВАЛА

27 вересня 2019 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Єршова Л.С., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, застосування наслідків недійсного правочину та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся адвокат Каркіщенко А.В. в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Російської Федерації, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 15.07.2019 року ГУ МВС Росії по м. Москва, з позовом до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири під АДРЕСА_4 , укладеного від імені ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , посвідченого 14 грудня 2018 року, Борисовою Н.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого у реєстрі під №2282; застосування наслідків недійсного правочину шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 одержану за недійсним договором квартиру під АДРЕСА_5 АДРЕСА_6 ; визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру під АДРЕСА_4 .

Предмет та підстава позову – визнання недійсним правочину у зв`язку з тим, що він був спрямований на заволодіння чужим майном, та застосування наслідків його недійсності.

Відповідно до ухвали суду від 23 серпня 2019 року вказаний позов було залишено без руху.

03.09.2019 року представник позивача - адвокат Каркіщенко А.В. надав до суду заяву про усунення недоліків.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Зазначена позовна заява подана з додержанням вимог статей 175, 177 ЦПК України. Відсутні підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Враховуючи викладене, позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

З огляду на матеріали справи та враховуючи вимоги ч. 3 ст. 274 ЦПК України, суддя встановив, що справу необхідно слухати за правилами загального позовного провадження, та з метою виконання завдань підготовчого провадження, передбачених ст. 189 ЦПК України, провести підготовче засідання.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зокрема зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом з позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.

Разом з позовом позивач надав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_4 та заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта майна: 1722199951101).

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.ч. 1, 3-7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи те, що позивачем надано відомості про належність спірного майна відповідачу, а також співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначеної заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до вимог статті 154 ЦПК України зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суддею встановлено, що позивач є громадянином Російської Федерації, не має зареєстрованого місця проживання в Україні та у суду відсутні відомості щодо наявності у позивача на території України майна, окрім того, що є предметом спору.

Таким чином у зазначеному випадку у разі забезпечення позову застосування зустрічного забезпечення є обов`язковим.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Суддею встановлено, що у заяві про забезпечення позову представник позивача надає суду пропозицію щодо зустрічного забезпечення у розмірі 2000,00 грн., проте на думку судді, зазначена сума не співмірна із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

При цьому суддя вважає за доцільне визначити позивачеві розмір зустрічного забезпечення у сумі 200000 (двісті тисяч) гривень та зобов`язати сплатити вказану суму на депозитний рахунок суду у строк, передбачений пунктом 8 ст. 154 ЦПК України.

Також, разом з позовом позивачем надано до суду заяви про витребування доказів від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Борисової Н.В, від Адміністрації Державної прикордонної служби України та від Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

Щодо вказаного клопотання суддя зазначає наступне.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частиною 1 статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами 6, 7, 8, 9 ст. 84 ЦПК України передбачено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом пяти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що на даний час позивач по справі позбавлений можливості самостійно надати суду зазначені в клопотанні про витребування доказів документи, а вищевказані документи мають суттєве значення для подальшого розгляду справи по суті, є всі обґрунтовані підстави для задоволення зазначеного клопотання про витребування доказів.

Керуючись ст.ст. 7, 19, 76-84, 149-154, 157, 175, 177, 187, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, застосування наслідків недійсного правочину та визнання права власності,прийняти до розгляду та відкрити провадження по справі.

Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Підготовче судове засідання по справі призначити на 12 листопада 2019 року о 16 годині 30 хвилин.

Підготовче судове засідання відбудеться в залі судових засідань № 216 у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси (вул. Балківська, 33, 2 поверх).

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідачі мають право пред`явити зустрічний позов.

Заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, застосування наслідків недійсного правочину та визнання права власності, задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_4 та встановити заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта майна: 1722199951101).

Ухвалу для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Російської Федерації, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 15.07.2019 року ГУ МВС Росії по м. Москва.

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Застосувати зустрічне забезпечення позову.

Визначити позивачеві розмір зустрічного забезпечення у сумі 200000 (двісті тисяч) гривень та зобов`язати позивача сплатити вказану суму на депозитний рахунок суду (Отримувач: ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26302945, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, МФО: 820172, № рахунку: 37317035005435) у строк, що не перевищує десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову та зобов`язати позивача у вказаний строк надати до суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Витребувати у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Борисової Ніни Вадимівни (65125, м. Одеса, вул. Осіпова, буд. АДРЕСА_8 ) посвідчену належним чином копію нотаріальної справи, що стосується вчинення нотаріальної дії – посвідчення 14 грудня 2018 року ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_4 Леонідівною (або її представником) та ОСОБА_2 , зареєстрований у реєстрі під № 2282.

Витребувати з Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м.Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію про перетинання фізичною особою державного кордону України відносно ОСОБА_1 (російською мовою « ОСОБА_5 »), громадянки Російської Федерації, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Мінськ Білоруської РСР, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 округу АДРЕСА_9 АДРЕСА_2 у період з 2007 року по даний час.

Витребувати з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (м.Одеса, вул. Преображенська, 44) довідку про реєстрацію особи громадянином України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Мінськ Білоруської РСР.

Роз`яснити виконавцям ухвали в частині витребування доказів, що відповідно до ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Витребувані документи до 12 листопада 2019 року направити до Приморського районного суду м.Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33, або видати на руки пред`явнику ухвали суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в частині забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, при цьому оскарження ухвали в частині забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України в апеляційному порядку ухвала може бути оскаржена лише з підстав порушення правил підсудності та забезпечення позову. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Згідно з ст. 354 та відповідно до п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Суддя Л.С. Єршова