Рішення № 84587477, 30.09.2019, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/524/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сиволапа Д.С.,

секретаря - Кулинченко О.А.,

розглянувши заочно, за правилами загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Шишацького районного суду Полтавської області із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного між ними та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

При цьому аліменти просила стягувати у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача, або за умови, якщо відповідач не працює і немає інших доходів із середньої заробітної плати працівника відповідної категорії або некваліфікованого працівниками в м. Полтаві, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позовні вимоги в частині розірвання шлюбу позивач обґрунтувала тим, що подружні стосунки припинились через відмінність поглядів на шлюб та сім`ю, нехтування відповідача сімейними цінностями, ініціювання ним сварок.

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність та підтримання позовних вимог.

Відповідач, будучі належним чином повідомленим судом про час та місце розгляду справи за місцем своєї реєстрації (ч.8 ст. 128 ЦПК) в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв по суті справи від нього не надходило.

В зв`язку з цим, суд відповідно до норм ст. 280 ЦПК України розглядає справу у заочному порядку та ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Так, 30 січня 2016 року сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відділі ДРАЦС Шишацького РУЮ у Полтавській області зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 30 січня 2016 року (а.с.8).

Сторони мають спільну доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_2 , виданим 25.08.2016 (а.с.9)

Згідно доводів позовної заяви з березня 2019 року позивач проживає разом з дитиною окремо від відповідача.

Позивач в категоричній формі наполягає на розірванні шлюбу, вважаючи збереження сім`ї неможливим. Майнових претензій сторони один до одної не висловлювали. Спір щодо місця проживання неповнолітньої дитини на даний час відсутній.

Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

За змістом ст.ст. 54, 55 СК України базовою засадою побудови сімейних відносин є рівність чоловіка і жінки, взаємні почуття любові і поваги, взаємодопомоги і підтримки.

Згідно ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст. 112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що подальше спільне життя подружжя неможливе, оскільки це суперечило б волі та інтересам щонайменше одного з них (позивача), суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Враховуючи те, що позивач не виявила бажати змінити прізвище на дошлюбне, суд, керуючись вимогами ст. 113 СК України, вважає необхідним залишити за нею після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_1 ».

З доводів позовної заяви випливає, що відповідач, проживаючи окремо від дитини, коштів на її утримання не надає. Вищевказане твердження відповідачем не спростовано.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів судом поміж іншого враховується стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що неповнолітня дитина потребує належного утримання від обох батьків, зважаючи на відсутність домовленості між батьками про характер та обсяг утримання спільної дитини, нездійснення відповідачем, який проживає окремо від дитини, участі в її постійному утриманні в добровільному порядку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів в цілому є законними та обґрунтованими.

Натомість вони підлягають частковому задоволенню. Так, посилаючись у позовній заяві на нечинну редакцію ч.3 ст. 195 СК України, позивач просить стягнути аліменти у 1/4 частини всіх видів доходів відповідача, або за умови, якщо відповідач не працює і немає інших доходів із середньої заробітної плати працівника відповідної категорії або некваліфікованого працівниками в м. Полтаві.

В той же час згідно ч.3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Таким чином питання обчислення розміру заборгованості за аліментами є компетенцією державного виконавця на стадії виконання рішення суду, а отже суд на даній стадії розгляду справу позбавлений процесуальних прав та можливостей визначати розмір заборгованості по аліментам в тому числі й щодо платника аліментів який не має доходу.

Крім того позивач просить стягувати аліменти у розмірі не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в той час, як згідно ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним стягувати аліменти у розмірі, передбаченому ч.2 ст. 182 СК України та не вважає це виходом за межі позовних вимог, оскільки збільшення мінімального гарантованого розміру аліментів з 30 до 50 відсотків не призведе до збільшення частки аліментів по відношенню до розміру доходів їх платника (1/4).

В зв`язку з задоволенням позовних витрат, суд на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України покладає судові витрати у справі на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 768,40 грн. на відшкодування сплаченого нею судового збору за розірвання шлюбу

Враховуючи те, що позивач при подачі позову була звільнена від сплати судового збору в частині позовних вимог про стягнення аліментів - судовий збір за вказаною вимогою у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 24, 54, 55, 110, 112 СК України, ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 280-284, 353 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований 30 січня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шишацького районного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 3, між громадянином України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Бухуни Шишацького району Полтавської області та громадянкою України ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Комишня Миргородського району Полтавської області - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити за позивачем набуте нею у шлюбі прізвище « ОСОБА_1 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої у АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. на відшкодування сплаченого нею судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA7989999800000312111256026001 код класифікації доходів бюджету 22030106 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Копію судового рішення, після набрання ним законної сили, направити до Шишацького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду у частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути переглянуто Шишацьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржено відповідачем до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області в 30 денний строк з дня постановлення судом ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області в 30 денний строк з дня його підписання.

Головуючий суддя Д.С. Сиволап