
Дата документу 25.09.2019 Справа № 554/6242/19
Провадження № 2/554/2217/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2019 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді - Троцької А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування пред`явлених позовних вимог посилається на те, що 27.08.2011 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . Від шлюбу мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з нею та знаходиться на її утриманні. Сімейне життя не склалося, почали виникати сварки, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин та окремого проживання з квітня 2019 року. Подальше збереження шлюбу вважає неможливим. Відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дітей, тому просить розірвати шлюб та стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини доходів відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня звернення до суду з позовом.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зя`вилась надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, направив заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 200 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем, суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню з таких підстав.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 27.08.2011 року виконкомом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області вбачається, що сторони 27.08.2011 року зареєстрували шлюб, актовий запис №155 (а.с.5).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 19.09.2012 року Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача та відповідача народилась донька ОСОБА_4 (а.с.7), а ІНФОРМАЦІЯ_1 народився спільний син ОСОБА_3 , копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 08.02.2014 року Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції (а.с.6).
Як встановлено із позовної заяви, подружжя сімейно-шлюбних стосунків не підтримує та проживає окремо з квітня 2019 року, спір про майно між сторонами не заявлено, суперечок про місце проживання дітей немає.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Відповідно до ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Враховуючи, що фактично шлюб між подружжям розпався, сімейні стосунки припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, суд вважає, що позов обґрунтовано, та підтверджено доказами, тому він підлягає задоволенню.
Окрім того, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно положень частини 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Встановлено, що суду не надано жодного доказу наявності у відповідача інших утриманців, проблем зі здоров`ям чи матеріальним становищем.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідачем надано суду заяву в якій останній зазначав, що позовні вимоги визнав повністю.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про задоволення вимог в частині стягнення аліментів.
Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Згідно ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Позивач від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів звільнена на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Разом з тим, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України та вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Решта 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,259,263-265,268, 273, 354 ЦПК України, 105, 112-114, 180,182,184,192 СК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 27.08.2011 року Щербанівською сільською радою, актовий запис №155.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище - ОСОБА_1 .
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини доходів відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.07.2019 року і до повноліття дітей.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, тобто 384 грн. 20 коп., сплаченого нею при подачі позовної заяви згідно квитанції №0.0.1405067866.1 від 11.07.2019 року, банк платника АТ КБ «ПриватБанк», отримувач УК в м. Полтава (31216206700005), код отримувача 38019510, банк отримувача 899998.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - до Полтавського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 .
Суддя Октябрського
районного суду м.Полтави Троцька А.І.
Судове рішення № 84586950, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 25.09.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/6242/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: