Вирок № 84586132, 30.09.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/10401/14-к

Провадження № 1-кп/524/5/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року Автозаводський районний суд м.Кременчука в складі:

головуючого судді - Предоляк О.С,

при секретарі судового засідання - Мальованої В.О., Гладкої К.О., Тараненко А.Г.

з участю:

прокурора - Реви В.С., Дубодєла А.М., Матвєєва Д.М., Бунецького І.М., Магди В.Л.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 , його захисника Стаханова М.В., обвинуваченого ОСОБА_2 , його захиснка Самойленка М.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014170090001411, по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, не одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 189, ч.2 ст.190, ч.2 ст. 194, ч.3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Севастополь АРК Крим, українця, громадянина України, освіта вища, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6, фізична особа-підприємець, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

13.05.2014 року о 03 годині, на ОСОБА_4 , який в цей час знаходився біля під`їзду житлового будинку АДРЕСА_3 , вчинено розбійний напад невстановленою особою. У ході нападу злочинець змусив потерпілого відчинити його власний автомобіль «Хюндай ІХ 35» державний номер НОМЕР_1 з якого відкрито заволодів майном ОСОБА_4 , серед якого був відеореєстратор із флеш-карткою «Digital DCR-101", візитниця з візитними картками, ключі від автомобіля «Хюндай ІХ 35» державний номерний знак НОМЕР_1 та зв`язка ключів від квартири, гаража, дачного будинку. Після вчинення розбійного нападу злочинець утік з місця події разом із викраденим майном.

Після нападу, потерпілий ОСОБА_4 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо нього злочину. При цьому, останній попросив допомоги у свого родича, ОСОБА_2 , який раніше працював у правоохоронних органах на посадах дізнавача та слідчого, щодо розкриття даного злочину, так як вважав, що правоохоронці проводять розслідування та розкриття злочину, вчиненого відносно нього, на неналежному рівні. Оскільки ОСОБА_2 вже не працював у правоохоронних органах та не мав досвіду оперативної роботи з метою розкриття злочинів, потерпілий ОСОБА_4 попросив останнього познайомити його із ОСОБА_1 , який на той час займав посаду старшого оперативного працівника ВВБ в Полтавській області та мав спеціальне звання майора міліції, з метою залучити його до розкриття розбійного нападу щодо нього. У середині травня місяця 2014 року, точна дата судовим розглядом не встановлена, ОСОБА_2 познайомив потерпілого ОСОБА_4 зі ОСОБА_1 Зустріч відбулась навпроти Свято- Миколаївського собору по вул. 29 вересня в м. Кременчуці . У ході даної зустрічі потерпілий ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_1 про вчинений щодо нього злочин, обставини вчинення злочину, а також висунув свої припущення щодо кола осіб, які могли його вчинити та можливі підстави для вчинення злочину. Також, потерпілий повідомив ОСОБА_1 про рід своєї діяльності, місце проживання, тощо. Маючи значний досвід роботи в правоохоронних органах на оперативних посадах ОСОБА_1 пообіцяв потерпілому ОСОБА_4 надати допомогу в розкритті розбійного нападу.

У подальшому, після проведення декількох зустрічей із ОСОБА_4 , у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які були до цього часу знайомі, працювали разом у Комсомольському МВ УМВС України в Полтавській області та були обізнані про статки потерпілого ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_4 шляхом обману та зловживання довірою останнього, який вони вирішили реалізувати під виглядом надання допомоги у розкритті розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_4 та поверненні останньому викрадених у нього речей в ході нападу при чому заздалегідь не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов`язання. З метою отримання грошових коштів від ОСОБА_4 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомили йому, що їм необхідно їхати до м. Дніпропетровська з метою встановлення особи, яка вчинила на нього напад, та задля повернення викрадених у потерпілого під час нападу речей. Для чого, останні, отримали від потерпілого грошові кошти в сумі 1000 гривень начебто для заправки автомобіля паливом. Продовжуючи вводити в оману ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вдали вигляд, що поїхали до м. Дніпропетровська, де начебто впіймали злочинця та забрали в нього деякі речі ОСОБА_4 , при чому свої злочинні дії підтверджували надісланою на мобільний телефон ОСОБА_4 з мобільного телефону ОСОБА_2 фотографією з м. Дніпропетровська, хоча насправді знаходились на дачі у ОСОБА_2 - в с. Мала Кохнівка Кременчуцького району. О 23-30 години ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, щоб той виходив з будинку на подвір`я, де ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передадуть йому відібрані у злочинця документи (картки, ключі від автомобіля, тощо належність яких під час досудового та судового слідства потерпілому підтверджена не була, походження переданих речей не встановлено), які начебто були викрадені в нього 13.05.2014 року. За вказану допомогу наступного дня на АГЗС, що в АДРЕСА_5 , ОСОБА_4 передав останнім грошову винагороду в сумі 1000 доларів США та 2000 гривень за допомогу у відшуканні речей.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 05.07.2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зустрілись із ОСОБА_4 на АГЗС, що по вул. Залізничній, 12 в м. Кременчуці та домовились про наступну поїздку до м. Дніпропетровська за рештою речей ОСОБА_4 , які не вдалося забрати першого разу. З метою протиправного збагачення грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 1000 гривень, з корисливих мотивів, під виглядом надання допомоги у відшуканні та поверненні речей, зазделегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання щодо поїздки до м. Дніпропетровська, ОСОБА_2 отримав у кафе ПАБ «Маріо» 1000 гривень для вказаної поїздки, які за попередньою домоволеністю її попрохав передати ОСОБА_2 ОСОБА_4 07.07.2014 року на вищевказаній автозаправочній станції ОСОБА_2 , передав ОСОБА_4 пакет, в якому знаходились візитки, пластикові картки та відео реєстратор без флеш картки та монітору (належність усіх переданих речей потерпілому під час досудового та судового слідства не була підтверджена, походження переданих речей не встановлено, оскільки всі вони не мають будь-яких ознак, за допомогою яких їх можна було б ідентифікувати), які він начебто разом зі ОСОБА_1 привіз із м. Дніпропетровська.

Окрім того, у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за попередньою змовою між собою, з метою протиправного збагачення, виник прямий умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 100 доларів США, під виглядом надання допомоги у відшуканні злочинців, які здійснили на ОСОБА_4 розбійний напад. Зазделегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 07.07.2014 року отримали від ОСОБА_4 100 доларів США за начебто отримання інформації про вхідні, вихідні дзвінки та смс повідомлення по телефонним номерам, які їм надав сам ОСОБА_4 . Вказаними вище шахрайськими діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдали потерпілому ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 4000 гривень, 100 доларів США та 1000 доларів США, що по курсу НБУ, станом на 20.06.2014 року становить (1100 Х 11.8546 + 13040 гривень), тобто на загальну суму 17 040гривень.

Крім того, в червні місяці 2014 року, точної дати та часу під час судового розгляду встановлено не було, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на таємне викрадення майна ОСОБА_4 з місяця проживання останнього. Так, достовірно знаючи, і будучи впевненим, що ОСОБА_4 та його родина переховуються на морі, від осіб, які погрожують їм розправою та вимагають грошові кошти, 16.06.2014 року ОСОБА_1 пропонує невстановленій під час досудового розслідування особі, яка підписана у мобільному телефоні останнього як «ІНФОРМАЦІЯ_8» у програмі для телефонних дзвінків «Viber», вчинити крадіжку речей із квартири особи, яка звернулась до нього по допомогу. 22.06.2014 року ОСОБА_1 домовляється по телефону із особою, яка підписана у мобільному телефоні останнього як «ІНФОРМАЦІЯ_8» у програмі для телефонних дзвінків «Viber», та яка знаходиться в м. Дніпропетровську, про вчинення крадіжки з квартири ОСОБА_4 . Так, ОСОБА_1 , своїми порадами та вказівками надає особі, яка підписана у мобільному телефоні останнього як «ІНФОРМАЦІЯ_8» у програмі для телефонних дзвінків «Viber», інформацію про місцезнаходження квартири, зокрема : будинок, поверх, інформацію, що в квартирі відсутня сигналізація, а також про те, що господарі знаходяться поза межами міста - на морі та приїдуть лише 23.06.2014 року в другій половині дня. Для реалізації свого злочинного задуму ОСОБА_1 придбаває стартовий пакет мобільного оператора ТОВ «Астеліт» «LIFE :)» № НОМЕР_2 , який використовує для здійснення дзвінків для надання інформації невстановленим слідством особам, які в нічний час 22.06.2014 року приїздять із м. Дніпропетровська та шляхом проникнення до квартири ОСОБА_4 через дах та у вікно лоджії, шляхом віджимну пластикового вікна проникають до квартири АДРЕСА_7 на восьмому АДРЕСА_3 , та вчиняють крадіжку особистих речей потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме: обручки чоловічої із золота червоного та жовтого кольору навпіл; обручки жіночої із золота червоного та жовтого кольору навпіл; обручки жіночої із золота з білими камінцями; обручки жіночої із золота з одним каменем коричневого кольору; обручки чоловічої із золота з одним чорним камінцем; 3 ланцюжків жіночих із золота; ланцюжка чоловічого із золота вагою 56 гр.; браслету чоловічого із золота вагою - 32 гр.; 4 хрестиків із золота маленьких; хрестика чоловічого із золота вагою близько 10-15 гр.; кулону із золота прямокутного чорно-золотистого кольору - загальною вартістю 80000 грн., позолоченного годинника «Breding» із браслетом із чорно-коричневої шкіри вартістю 5000 грн.; ключа від автомобіля «Hundai ІХ 35» вартістю 3000 грн.; 200 Євро відповідно до курсу НБУ станом на 22.06.2014 року 9200Х16.1460 +3229грн); 200 доларів США відповідно до курсу НБУ станом на 22.06.2014 року (200Х11.8546 +2371грн.). Вказаними вище діями ОСОБА_4 було завдано матеріального збитку на загальну суму 103 600 грн.

Крім того, ОСОБА_1 достовірно знаючи про обставини, які відбуваються в житті потерпілого ОСОБА_4 , а саме про вчинення на нього невстановленою особою розбійного нападу, про вчинення невстановленою особою підпалу його дачного будинку та крадіжки з неї речей, а також отримуючи необхідну йому інформацію безпосередньо від потерпілого ОСОБА_4 та його двоюрідного брата, ОСОБА_2 , вирішує збагатитися за рахунок потерпілого ОСОБА_4 шляхом вчинення відносно останнього вимагання грошових коштів. Так, достовірно знаючи про рівень прибутку потерпілого та про його психологічний стан після вчинення щодо нього та його майна ряду злочинів, маючи злочинний умисел на незаконне вимагання у ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 120 000 гривень, поєднане із погрозами застосування насильства відносно ОСОБА_4 та його родини, ОСОБА_1 придбав у невстановлений спосіб і час два мобільні телефони - «Самсунг» імеі: НОМЕР_3 та «Нокіа» 3220 імеі: НОМЕР_4 , в які вставив сім-карти з номерами НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 для відправки потерпілому смс-повідомлень із погрозами.

Так, упродовж періоду часу з 12.06.2014 року по 16.07.2014 року ОСОБА_1 , володіючи інформацією, яку знають лише близькі родичі, достовірно знаючи про наміри, життєві ситуації ОСОБА_4 , із заздалегідь приготовлених вищевказаних мобільних телефонів із номерами мобільного оператора «Київстар» : НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , направляв на мобільні телефони ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_5 короткі текстові повідомлення з вимаганнями грошових коштів в сумі 120 000 гривень, поєднані з погрозами вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, погрозами зґвалтування ті іншими залякуючими фразами, а саме: «…Небудешь отвечать…я тебе уши отрежу…»; «Мы выждем готовь уши»; «…как мин будешь попадать на деньги макс на здоровье близких…»; «…Я так понимаю надо твою жену «изнасиловать» чтоб ты понял…»; «…Это будет продолжаться столько сколько будет надо. Накрайняк завалим другие будут сговорчивей…»; «…Ты поддалкиваешь нас к действию своим молчанием. Я тебе… точно ухо отрежу…»; «…Гарантии тебе слово. Да и выбора у тебя нет а то здохнеш…»; «…ОСОБА_75 если твой будет морозится мы твоему диме ноги испортим. И …ему кто поможет…»; «Если андрик непонимает будут страдать родственники. Повлияй а то мамы папы сестры браться дети…».

Зазначені злочинні дії ОСОБА_1 , направлені на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_4 в сумі 120 000 гривень, шляхом вимагання, були припинені після затримання обвинуваченого ОСОБА_1 16.07.2014 року правоохоронними органами.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою причетність до вчинення інкреминуємих та встановлених судом кримінальних правопорушень, категорично заперечив. Суду повідомив, що вважає себе невинуватим. Давати показання у вільній формі відмовився, погодився відповідати на запитання сторін та повідомив суду, що з потерпілим знайомий не був, прізвище його дізнався лише з матеріалів кримінального провадження. Про те, що ОСОБА_6 та двоюрідний брат ОСОБА_7 на ім`я ОСОБА_8 одна і та ж особа, дізнався в суді. На його думку, всі події, описані в справі є вимислом. Стверджує, що не брав ніяких грошових коштів у ОСОБА_9 , допомагав останньому, бо про це його просив ОСОБА_7, допомога полягала у наданні порад. З приводу коштів, які він виплатив під час попереднього судового розгляду даної справи, суду повідомив, що він їх не платив, а виплатила їх його співмешканка ОСОБА_10 на вимогу самого потерпілого ОСОБА_4 , який казав про необхідність відшкодування йому шкоди і якщо вона йому буде відшкодована, то він не буде мати претензій до ОСОБА_1 Ці ж кошти йому згодом повернув сам потерпілий, який сказав, що помилився і тому повертає кошти.

Промова захисника ОСОБА_1 - Стаханова М.В. долучена до матеріалів справи. Звертав увагу суду на недопустимість доказів, які детально ним проаналізовані.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 суду пояснив, що свою вину у вчиненні встановленого судом кримінального правопорушення, не визнає повністю, уточнивши, що під час першого судового засідання він помилково визнав свою вину за ст. 190 КК України. Вважає, що жодних злочинів він не вчиняв. Повідомив, відповідаючи на запитання сторін, що потерпілий ОСОБА_4 є його двоюрідним братом. У них були гарні стосунки, проте останнім часом вони погіршились через його затримання та підозру в шахрайстві та вимаганні щодо брата.

Промова захисника ОСОБА_2 . - Самойленка М.О. долучена до матеріалів справи, як і окремо подане клопотання про визнання доказів недопустимими. Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні поставлених у провину злочинів не доведена допустимими, належними та переконливими доказами поза розумним сумнівом, а відтак суду належить ухвалити виправдувальний вирок через недоведення участі ОСОБА_2 у вчиненні злочину.

Не зважаючи на не визнання вини обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їх винність у вчиненні встановлених судом злочинів у повній мірі доведена наступними зібраними та дослідженими судом доказами, а саме:

-відомостями, що місяться у заяві про кримінальне правопорушення від 03.07.2014 року згідно якої ОСОБА_4 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України, просить провести перевірку законності дій та притягнути до відповідальності працівників міліції ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та малознайомого на ім`я ОСОБА_14 , який відрекомендувався працівником ВВБ, які протягом останнього місяця переслідують, організовують на нього розбійний напад, квартирну крадіжку, підпал дачі, порчу його майна та автомобіля з вимогою надати 100 000 грн. Суд, вважає цей доказ допустимим та таким, що відповідає вимогам чинного КПК України та звертає увагу, що в поданій до правоохоронних органів заяві, написаній власноручно потерпілим ОСОБА_4 та ним же підписаній мова йде про вимагання у нього 100 000 тисяч гривень.

-протоколом огляду телефону від 18.07.2014 року потерпілого ОСОБА_4 з якого вбачається, що слідчим оглянутий мобільний телефон «Iphone 5-s», який 18.07.2014 року надав потерпілий, в якому при огляді встановлено контакти та смс-повідомолення, що зберігаються в памяті мобільного телефону. Встановлено ІМЕІ даного телефону - НОМЕР_8 , картка мобільного оператора «Київстар» із зазначенням на ній НОМЕР_62, телефон сфотографовано, вимкнуто та поміщено до прозорого файлу, який зав`язаний ниткою. До протоколу додається фототаблиця з фотокарками та пояснювальними написами до них. Як вбачається із вказаного протоколу він був проведений в присутності двох понятих, які поставили свої підписи у протоколі, що не оспорюється сторонами. Зі змісту даного протоколу вбачається, що на адресу потерпілого ОСОБА_4 починаючи з 12.06.2014 року почали надходити смс-повідомлення із погрозами, зокрема відправник у цих смс-повідомленнях згадував про родину потерпілого, його дружину, сина та вимагав сплатити йому 100 000 тис., а згодом 120 000 тис., при чому в направлених смс - повідомленнях не міститься вказівки на валюту, в якій відправник вимагає грошові кошти. Смс - повідомлення з погрозами надходили на адресу потерпілого з телефону з номерами мобільного оператору «Київстар» - НОМЕР_10 , НОМЕР_11 та НОМЕР_12 . Також, із оглянутої в судовому засіданні фототаблиці до даного протоколу вбачається, що в папці «Viber», мається переписка між потерпілим та ОСОБА_2 , згідно якої вбачається, що останній 19.05.2014 року повідомляє потерпілого, що вони повертаються з м. Дніпропетровськ та знайшли якісь речі потерпілого та повідомляє, щоб потерпілий «готовил поляну». Також, сповіщає останнього, що на їх думку напад на потерпілого хтось замовив.

З огляду на заявлене захисником клопотання про визнання вказаного протоколу огляду телефону потерпілого ОСОБА_4 недопустимим доказом суд вважає за необхідне зазначити наступне. Зміст та порядок складання відповідає вимогам ст.ст.104, 105 КПК України. Щодо відсутності підпису потерпілого у протоколі, то суд зазначає, що з пояснень допитаного у судовому засіданні слідчого ОСОБА_77 ., який складав даний протокол вбачається, що телефон для огляду йому надав потерпілий, однак під час огляду самого телефону потерпілий не був присутнім, а були присутні лише поняті. Таким чином. слідчим не було порушено норм КПК України. Щодо зазначення на останньому аркуші даного протоколу огляду номеру телефону, який не належить потерпілому, то суд з огляду на пояснення слідчого, погоджується, що мала місце технічна опечатка в самому протоколі, оскільки під час огляду самого телефону встановлено його ІМЕІ, номер телефону - НОМЕР_13 , на який надходили смс-повідомлення з погрозами та який повністю збігається із номером потерпілого, вказаного у поданій заяві про вчинення злочину від 03.07.2014 року. За таких обставин у суду не виникає жодних сумнівів у тому, що оглядався саме мобільний телефон потерпілого ОСОБА_4 з номером мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_14 . Також слідчий ОСОБА_77. суду пояснив, яким чином переносив на папір дані з мобільного телефону та як виготовлялась фото таблиця до протоколу, всі дії слідчого були проведені в присутності понятих, що підтверджено їх підписами. Клопотань про виклик понятих для допиту до суд, сторони не заявляли. Порушення, на які вказує сторона захисту не є істотними чи такими, що порушують права обвинувачених. Отже, підстав, для визнання даного протоколу огляду від 18.07.2014 року та фото таблиці до нього, з підстав, передбачених у ст.ст. 86, 87, 89 КПК України суд не вбачає.

-протоколом огляду телефону від 18.07.2014 року потерпілої ОСОБА_5 з якого вбачається, що був оглянутий мобільний телефон марки «Sony» Xperia, який остання надала 18.07.2014 року, в якому при огляді встановлено контакти та смс-повідомолення. Як вбачається із вказаного протоколу він був проведений в присутності двох понятих, які поставили свої підписи у протоколі, що не оспорюється сторонами. Зі змісту даного протоколу вбачається, що на адресу потерпілої ОСОБА_5 , починаючи з 12.06.2014 року почали надходити смс-повідомлення із погрозами, зокрема відправник у цих смс-повідомленнях згадував про її родину, чоловіка та сина, при цьому вимагав сплатити йому 100 000 тис., а згодом 120 000 тис., при чому в направлених смс - повідомленнях не міститься вказівки на валюту, в якій відправник вимагає грошові кошти. Смс - повідомлення з погрозами надходили на адресу потерпілого з телефону з номерами мобільного оператору «Київстар» - НОМЕР_10 , НОМЕР_11 та НОМЕР_12 .

З огляду на заявлене захисником клопотання про визнання вказаного протоколу огляду телефону потерпілої ОСОБА_5 недопустимим доказом суд проаналізувавши зімст процесуального документу та порядок складання вважає, що останній відповідає вимогам ст.ст.104, 105 КПК України. Щодо відсутності підпису потерпілої у протоколі, то з пояснень слідчого ОСОБА_77. , який складав даний протокол вбачається, що телефон для огляду йому надала сама потерпіла ОСОБА_5 , однак під час огляду самого телефону потерпіла не була присутньою. Слідча дія проводилась за участю понятих. Таким чином слідчим не було порушено вимог КПК України. Щодо співпадання останнього аркушу даного протоколу з протоколом огляду телефону потерпілого ОСОБА_4 , то суд, з огляду на пояснення слідчого, погоджується, що мала місце технічна опечатка в самому протоколі, оскільки помилково була долучена остання сторінка з іншого протоколу, проте на зміст самого протоколу це жодним чином не впливає, оскільки остання сторінка містить лише дані про ІМЕІ телефону, та його подальшу долю і підписи слідчого та понятих. Під час огляду самого телефону встановлено його ІМЕІ, номер телефону, на який надходили смс-повідомлення з погрозами. За таких обставин у суду не виникає жодних сумнівів у тому, що оглядався саме мобільний телефон потерпілої ОСОБА_5 з номером мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_15 . Також, слідчий ОСОБА_77. суду пояснив, яким чином переносив на папір дані з мобільного телефону та як виготовлялась фото таблиця до протоколу, всі дії слідчого були проведені в присутності понятих, що підтверджено їх підписами. Клопотань про виклик понятих для допиту до суду, сторони не заявляли. Порушення, на які вказує сторона захисту не є істотними чи такими, що порушують права обвинувачених. Отже підстав, для визнання даного протоколу огляду телефону потерпілої ОСОБА_5 від 18.07.2014 року та фото таблиці до нього, з підстав, передбачених у ст.ст. 86, 87, 89 КПК України суд не вбачає.

-протоколом обшуку від 16.07.2014 року автомобіля марки «Opel Astra» чорного кольору, державний номер НОМЕР_16 , з якого вбачається, що в ході проведення обшуку виявлено в салоні автомобіля: поліс № АВ 19478879 на ОСОБА_1 , поліс № АС 17943370 на ОСОБА_1 , картка НОМЕР_18 від 10.10.2011 року, картка НОМЕР_19 від 05.10.2013 року, корінець повістки про виклик на ім`я ОСОБА_16 , корінець повістки про виклик на ім`я ОСОБА_17 , паперове зображення невідомої особи з написами та зазначеним номером телефону НОМЕР_20 , довідка з бази «Армор» на ОСОБА_18 зі зворотного боку фото невідомої особи та написи з зазначенням номерів телефону НОМЕР_21 та НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 - вказані документи поміщені до конверту № 1. З салону автомобіля також вилучено 1 флеш накопичувач Toshiba 29b, який поміщений до пакету № 3, портмоне з документами: висновок про допуск до права керування транспортними засобами від 03.06.2013 року, висновок про допуск до права керування транспортними засобами від 12.03.2013 року, квитанція від 25.12.2010 року, чек на суму 5 грн., медична довідка на ОСОБА_1 , посвідчення водія ОСОБА_1 , грошова купюра 200 гривень КН 0893905, технічний паспорт на автомобіль Опель Астра, довідка з Кременчуцької 3 міської лікарні, довіреність ОСОБА_10 , судова повістка на ОСОБА_1 , які поміщені до конверту № 2. З попільнички автомобіля, яка знаходиться під магнітолою, було вилучено сім- картку «Київстар» № НОМЕР_25 , яку поміщено до конверту № 3 з флеш накопичувачем. З бардачка автомобіля вилучено ніж в чорних ножнах та поміщено до пакету № 4. З багажника автомобіля вилучено ніж в ножнах камуфляжного кольору, поміщено до пакету № 5. До протоколу додається сд-диск з відео-фіксацією протоколу обшуку від 16.07.2014 року. Даний обшук був проведений у присутності захисника ОСОБА_1 , адвоката Дзюби І.І. Заяв та зауважень до протоколу не надійшло як від адвоката та так і від інших учасників слідчої дії.

У подальшому до Октябрського районного суду м. Полтави у межах територіальної юрисдикції органу, що проводив досудове розслідування, старший слідчий СВ прокуратури Полтавської області Завезіон Є.Л. 17.07.2014 року звернувся із клопотанням в межах 24 годин після проведення обшуку із клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля марки «Opel Astra» чорного кольору, державний номер НОМЕР_16 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_10 та яким користувався ОСОБА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та майна, яке здобуте у результаті його вчинення, а також інші предмети і документи, які мають значення для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.07.2014 року задовлено подане клопотання про надання дозволу старшому слідчому СВ прокуратури Полтавської області Завезіон Є.Л. на проведення обшуку автомобіля марки «Opel Astra» чорного кольору, державний номер НОМЕР_16 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_10 та яким користувався ОСОБА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також інші предмети і документи, які мають значення для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

Суд вважає наданий протокол обшуку автомобіля від 16.07.2014 року марки «Opel Astra» чорного кольору, державний номер НОМЕР_16 , допустимим доказом, оскільки обшук проведено згідно з вимогами ст.ст. 233 та 234 КПК України, в присутності понятих, захисника підозрюваного ОСОБА_1 , спеціаліста та із застосуванням відеозапису. Обшук автомобіля проводився без ухвали слідчого судді в зв`язку з переслідуванням та затриманням в порядку ст.. 208 КПК України цього дня підозрюваної особи та в зв`язку з необхідністю вилучити можливі речові докази. Підстави для негайного проведення обшуку автомобіля до постановлення ухвали судом перевірені слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави та їм була надана правова оцінка. Суд не сприймає доводи сторони захисту щодо невірно вказаного часу проведення даної слідчої дії, а саме, що слідчий Гонжак А.І. повідомив час початку слідчої дії як 17:41 год., в той час як у протоколі вказаний зовсім інший час - 19:40 год. Слідчий Гонжак А .І., будучи допитаним в якості свідка, суду пояснив, що помилився, заповнюючи протокол та записав час, названий кимось із оточуючих. З переглянутого відеозапису вбачається, що слідчий дійсно назвав час початку слідчої дії, з оглянутого відеозапису учасники слідчої дії могли переконатися, що на годиннику було саме 17:41 год., а отже час початку проведення обшуку у протоколі вказаний невірно та помилково, на відеозаписові, який є невід`ємним додатком до протоколу, оголошений правильний час початку слідчої дії. Той факт, що учасник слідчої дії, прокурор відділу процесуального керівництва прокуратури Полтавської області Дубодєл А.М. не підписав вказаний протокол, не є істотним порушенням та не робить автоматично даний протокол недопустимим доказом, оскільки зі змістом протоколу, переліком вилучених речей, були ознайомлені всі учасники даної слідчої дії, що підтверджено наданим відеозаписом.

Отже підстав, для визнання даного протоколу обшуку автомобіля від 16.07.2014 року марки «Opel Astra» чорного кольору, державний номер НОМЕР_16 та додатку до нього у вигляді відеозапису, з підстав, передбачених у ст.ст. 86, 87, 89 КПК України, суд не вбачає.

-протоколом додаткового обшуку від 17.07.2014 року з якого вбачається, що при проведенні додаткового обшуку автомобіля марки «Опель Астра», державний номер НОМЕР_16 , виявлено знизу ліворуч від керма бардачок, при відкритті якого було знайдено сім-картку «ДіДжус»№ НОМЕР_26 , яка в подальшому запакована до паперового конверту № 1. Також виявлено та вилучено аркуш паперу з логотипом «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_20 , яка запакована до поштового конверту № 2. В подальшому виявлено та вилучено батарею від мобільного телефону «Самсунг», мобільний телефон з логотипом марки «Самсунг» імеі: НОМЕР_3 , мобільний телефон «Нокіа» 3220 імеі: НОМЕР_4 , дісконтна карта «Фішка» № НОМЕР_27 , які запаковано до паперового конверта № 3. З багажнику автомобіля виявлено та вилучено рукавички чорного кольору, які запаковані до паперового конверту № 4. Також в якості додатку наданий сд-диск із відео-фіксацією протоколу додаткового обшуку від 17.07.2014 року. У подальшому старший слідчий СВ прокуратури Полтавської області Завезіон Є.Л. від 18.07.2014 року звернувся із клопотанням про надання дозволу на проведення додаткового обшуку автомобіля марки «Opel Astra» чорного кольору, державний номер НОМЕР_16 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_10 та яким користувався ОСОБА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також інші предмети і документи, які мають значення для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження до Октябрського районного суду м. Полтави.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.07.2014 року надано дозвіл слідчим СВ прокуратури Полтавської області на проведення додаткового обшуку автомобіля марки «Opel Astra» чорного кольору, державний номер НОМЕР_16 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_10 та яким користувався ОСОБА_1 , з метою виявлення та вилучення сім-картки «ДіДжус» № НОМЕР_26 ; аркуш паперу з логотипом «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_21 ; батарею від мобільного телефону «Самсунг»; два мобільні телефони «Самсунг»; мобільний телефон «Nokia»; рукавички чорного кольору. Слід зазначити, що слідчий суддя у своїй ухвалі ретельно дослідив обставини за яких необхідно було надати дозвіл саме на проведення додаткового обшуку вказаного автомобіля, зазначивши в ухвалі, що оскільки у слідства були достатні підстави для проведення додаткового обшуку автомобіля марки «Opel Astra» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_16 . Дана ухвала слідчого судді учасниками провадження не оскаржувалась. Як вбчається з самого протоколу обшуку за наданого відеозапису, під час проведення даної слідчої дії був присутній захисник ОСОБА_1 , адвокат Дзюба І.І., тому права підозрюваного ОСОБА_1 не були порушені та були захищені під час проведення вказаної слідчої дії. Жодних заяв, скарг чи зауважень учасники слідчої дії не висловлювали, що вбачається з тексту самого протоколу додаткового обшуку, так і з наданого суду відеозапису.

Щодо зауважень сторони захисту з приводу того, що в протоколі додаткового обшуку не зазначено, що буде проводитися відеозапис та не вказано на який технічний пристрій, то суд вважає, що доказом у розумінні ст. 84 КПК України є перш за все сам протокол додаткового обшуку, а відеозапис проведення слідчої дії є його додатком, проте сам відеозапис не може замінити собою протокол проведення слідчої дії. За таких обставин суд вважає, що даний протокол складений у порядку, передбаченому ст.ст. 104, 105 КПК України. З дослідженого судом відеозапису вбачається, що слідчий роз`яснив учасникам слідчої дії, що буде застосовуватися відеозапис на відеокамеру, назвав її технічні дані, назву та повідомив, хто буде здійснювати відеозапис цієї слідчої дії. Сам відеозапис проведення додаткового обшуку автомобіля марки «Opel Astra» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_16 був відкритий сторонам у порядку ст.290 КПК України, отже сторони мали можливість із ним ознайомитися, переглянути, скопіювати тощо.

Суд не вбачає підстав для визнання даного доказу недопустимим, оскільки відсутні підстави, передбачені ст.ст. 86, 87, 89 КПК України. Сам протокол додаткового обшуку від 17.07.2014 року складений відповідно до вимог ст.ст. 104, 105 КПК України, а сама слідча дія проведена у відповідності з вимогами ст.ст. 223, 233 та 234 КПК України.

-протоколом огляду від 05.08.2014 року з фото таблицею до нього та відеозаписом проведення слідчої дії, згідно з якого вбачається, що слідчим проведено огляд паперового конверту № 3 із надписом «Виявлені та вилучені з бардачка зліва від керма автомобіля «Опель Астра» державний номер НОМЕР_16 наступні речі: батарея від мобільного телефону з надписом «Самсунг», мобільний телефон «Самсунг» з імеі НОМЕР_3 , мобільний телефон «Нокіа 3220» імеі: НОМЕР_28 , двостороння карта № НОМЕР_27 ». Під час даного огляду слідчим були оглянуте два мобільні телефони, що знаходились у конверті, встановлено їх ІМЕІ, що відображено в протоколі. Також оглянуто картку «Фішка». Слідчим зазначено, що всі перераховані предмети будуть направлені для проведення дактилоскопічної експертизи, всі вони сфотографовані та поміщені назад до паперового конверту і опечатані печаткою прокуратури. До протоколу доданий сд-диск від 05.08.2014 року із записом слідчої дії.

-

-протоколом огляду мобільних телефонів «Nokia 3220» та «Samsung» з фототаблицею до нього від 06.09.2014 року з якого вбачається, що на даних мобільних телефонах містяться смс-повідомолення, які були створені на даних мобільних телефонах та відправлені на мобільні телефони потерпілих ОСОБА_4 ( НОМЕР_14 ) та ОСОБА_5 ( НОМЕР_15 ). З огляду даних мобільних телефонів вбачається, що смс-повідомлення почали відправлятися на телефони потерпілих саме 12.06.2014 року, що цілком узгоджується з протоколами оглядів мобільних телефонів потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як і те, що останнє повідомлення на телефон потерпілої ОСОБА_5 надійшло 16.07.2014 року об 16 год. 39 хв. з номеру НОМЕР_12 , сім-картка з номером якого знаходилась в телефонах «Nokia 3220» та «Samsung», вилучених під час додаткового обшуку з автомобіля ОСОБА_1 Також у папці «Входящие» міститься текстове повідомлення від потерпілого ОСОБА_4 « Я готов общаться, что вы хотите», що також співпадає із відправленим повідомленням з мобільного телефону потерпілого на телефон вимагача.

Обидва досліджені протоколи оглядів складені відповідно до вимог ст.ст. 104, 105 та 223 КПК України, тому суд не вбачає підстав для визнання даного доказу недопустимим, оскільки відсутні підстави, передбачені ст.ст. 86, 87, 89 КПК України.

Суд зважає і на те, що через годину після отримання останнього повідомлення з погрозами ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, та з моменту його затримання та вилучення вищевказаних мобільних телефонів, надходження смс - повідомлень із погрозами та вимаганням грошових коштів припинилось, що беззаперечно вказує на причетність ОСОБА_1 до вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_4

-показами свідка ОСОБА_23 , яки й суду пояснив, що влітку 2014 року, точної дати вже не пам`ятає, проте знає, що це був святковий день - день бухгалтера він приїхав за запрошенням ОСОБА_24 до кафе «Маріо» відпочити, так як був знайомий зі ОСОБА_24 по роботі із нею. Там йому повідомили, що ОСОБА_12 , сина ОСОБА_25 , який також повинен був бути присутнім на святкуванні, затримали та відвезли до колишнього Автозаводського РВ УМВС України в Полтавській області, що по вул. Київській, 7. Йому стало цікаво, і тому він також направився до міліції, також хотів підтримати матір ОСОБА_2 Коли підійшов до райвідділку, то побачив ОСОБА_12 , який був у наручниках та сидів в легковому автомобілі поруч із працівниками поліції, також там він бачив там же ОСОБА_20 . Зі слів матері ОСОБА_2 йому відомо, що ОСОБА_26 та ОСОБА_27 брати. Оскільки він знаходився там близько до півночі, то бачив всі процесуальні дії, які проводились. Він бачив, як проводили обшук автомобілів Деу, яким керував ОСОБА_27 та Опель чорного кольру. Автомобіль Деу належить матері ОСОБА_12 , а автомобіль Опель, як він пізніше дізнався, іншому обвинуваченому по даній справі на прізвище ОСОБА_28 Першим обшукали автомобіль Опель, огляд відбувався хвилин 30, дивились ретельно, і під ковриками, і в бардачку. Після проводився обшук автомобіля Деу, також ретельно, тривав хвилин 45. Під час обшуків ні в автомобілі Деу, ні в автомобілі Опель нічого протизаконного не знайшли. По закінченню обшуків, автомобіль Деу відігнали, а автомобіль Опель залишився стояти на місці, проте його ніхто не опечатав. Близько 23-30 години, з Автозаводського РВ вийшло двоє чоловіків, вони направились до автомобіля Опель. Він бачив, як в автомобілі Опель засвітилось світло, наче хтось відкрив двері. Він припустив, що вказані чоловіки проникли до салону автомобіля, хоча всі слідчі дії були вже завершені. Оскільки він стояв на порозі райвідділку, то не бачив, чи сідали ці чоловіки до салону, чи робили там щось інше. Після цього він побачив, як ці ж чоловіки направились до Автозаводського РВ. Він не бачив, щоб вони складали якихось процесуальних документів даної слідчої дії. Також він не бачив, щоб у руках цих чоловіків були якісь предмети. На уточнюючи запитання учасників процесу свідок відповів, що вже не пам`ятає всіх деталей даної події, однак вважає, що оскільки в салоні автомобіля загорілось світло, то дверцята або ж багажник відкривали саме ці чоловіки, проте самої дії відкриття дверей чи багажного відділення він не бачив.

-висновком судово-авторознавчої експертизи № 10482 за матеріалами кримінального провадженя № 12014170090001411 від 12.12.2014 року з додатками, відповідно до якого тексти 85 смс - повідомлень у додатку № 1 (окрім повідомлення за № 54), 21 смс - повідомлення в додатку № 2,10 смс - повідомлень у додатку № 3 та 384 повідомлень у додатку № 4 - складені однією особою. Текст смс - повідомлення за № 54 додатку № 1 - складено іншою особою. За дослідженими текстами 85 смс - повідомлень у додатку № 1 (окрім повідомлення № 54), 21 смс - повідомлення в додатку № 2,10 смс - повідомлень у додатку № 3 та 384 повідомлень у додатку № 4 встановлені такі риси соціально-біографічного портрета їх автора: російська мова є основною розмовною та ймовірно, рідною для автора досліджуваних текстових повідомлень, однак, він також володіє навичками спілкування українською літературною мовою; рівень культури автора характерний для осіб із вищою або неповною вищою освітою; автор текстових повідомлень, імовірно, має досвід роботи у правоохоронних органах; автором текстових повідомлень, ймовірно, є особа віком від 25 років. Вирішити питання щодо встановлення за текстом смс - повідомлення за № 54 у додатку № 1 будь-яких соціально-біографічних рис його автора - не видається можливим через причини, наведені в п.2 дослідження.

Даний висновок судового експерта складений у відповідності з вимогами КПК України та Закону України «Про судову експертизу», належною особою, яка попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 385 КК України. Висновки даної експертизи мають значення доказу для справи, оскільки підтверджують той факт, що автором усіх смс - повідомлень є одна особа, яка ймовірно має досвід роботи у правоохоронних органах. Крім того, даним висновком встановлені такі риси соціально-біографічного портрета їх автора: російська мова є основною розмовною та ймовірно, рідною для автора досліджуваних текстових повідомлень, однак, він також володіє навичками спілкування українською літературною мовою. Під час допиту в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_1 , а також стилю його мовлення під час постановки питань учасникам процесу, заявлення клопотань тощо, судом встановлено, що останній спілкується переважно російською мовою, яка є для нього більш прийнятною та зручною. В той же час розуміє українську мову та володіє навичками спілкування українською літературною мовою.

З огляду на вищенаведене суд вважає доведеним стороною обвинувачення в судовому засіданні того факту, що автором відправлених потерпілим смс - повідомлень є саме ОСОБА_1

-Витягом з кримінального провадження № 12014170090001847, внесеного до ЄРДР 25.06.2015 року за заявою ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України, фабула якого: 25.06.2014 року надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що в період часу з 19.06.2014 року по 24.06.2014 року невстановлена особа шляхом проникнення до квартри № АДРЕСА_30, скоїла крадіжку майна.

-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правпорушення від 25.06.2014 року, згідно якого гр. ОСОБА_4 заявив, 24.06.2014 року близько 20-00 години виявив крадіжку речей , грошових коштів та золотих виробів.

В ході проведення досудового слідства за даним епізодом слідчим встановлено обсяг викраденого майна у потерпілого ОСОБА_4 шляхом проведення його допитів, що підтверджується наданим суду Реєстром матеріалів досудового розслідування. Суд також зважає на те, що сторонами кримінального провадження в судовому засіданні не заперечувався обсяг викраденого майна та його вартість за вказаним епізодом.

-протоколом огляду місця події від 25.06.2014 року, згідно якого під час огляду квартири АДРЕСА_9 , слідчим виявлено, що на момент огляду вхідні двері до квартири відчинено, в квартирі порядок речей порушений. З місця огляду вилучено сліди матеріалу. Також встановлено, що на момент огляду було відчинено пластикове вікно в лоджії квартири з ознаками відкриття його шляхом «віджиму».

-

-протоколом затримання підозрюваного у вчиненні злочину особи в порядку ст. 208 КПК України, складеного 16.07.2014 року, з якого вбачається, що об 18.00 год. затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протокол складений згідно з вимогами КПК України, зокрема ст.208 Кодексу, за участі захисника підозрюваного - адвоката Свириденка В.М., в присутності двох понятих. Під час затримання слідчий ОСОБА_77. здійснив обшук затриманої особи, ОСОБА_1 , та виявив і вилучив наступні речі : ключ від автомобіля «Опель Астра» з пультом сигналізації «Шерифф», зарплатну карту «Приватбанку» № НОМЕР_29 , зв`язку ключів в кількості 8 шт., два магніти, посвідчення НОМЕР_63 та мобільний телефон "SAMSUNG Galaxy s 4 GT". Описано одяг затриманої особи. В графі «Зауваження та доповнення до протоколу» відсутні будь-які скарги, зауваження чи доповнення до даного протоколу з боку учасників слідчої дії, в тому числі й від затриманого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Свириденко В.М. Вручена пам`ятка затриманій особі. Суд вважає, що зазначений протокол затримання складено з дотриманням вимог ст.ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України уповноваженою особою - старшим слідчим СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77. за участю понятих та захисника затриманого. В протоколі вказано підстави затримання (п.2), на підтвердження якого вказана кваліфікація кримінального правопорушення, за підозрою в якому затримано ОСОБА_1 (ч.3 ст.189 КК України). Затриманому ОСОБА_1 повідомлено підстави затримання, його права, повідомлено його співмешканку - ОСОБА_10 , про затримання, а також повідомлено орган безоплатної правової допомоги, під час затримання приймав участь адвокат затриманого на договірних засадах, адвокат Свириденко В.М. Процедуру, місце, час та порядок проведення процесуальних дій при затриманні підозрюваного ОСОБА_1 чітко визначено змістом протоколу. Обшук ОСОБА_1 під час затримання проведено з дотриманням вимог ч.3 ст.208, ч.7 ст.223, ст.236 КПК України. Протокол затримання був підписаний понятими, особою яка його склала, підозрюваним ОСОБА_1 , його захисником - адвокатом Свириденко В . М., від яких будь-яких зауважень не надійшло.

-протоколом огляду телефону від 01.08.2014 року відповідно до якого встановлено, що вилучений мобільний телефон у ОСОБА_1 було поміщено до паперового конверту, на якому вказано, що поміщений до конверту мобільний телефон "SAMSUNG Galaxy s 4 GT І 9500" в чохлі зі шкіри чорного кольору. Маються підписи понятих, захисника Свириденко В.М. та затриманого ОСОБА_1 , слідчого. Сам конверт заклеєний та опечатаний биркою з мокрим відтиском «Слідчий відділ прокуратури Полтавської області». На момент огляду конверт заклеєний, жодних ушкоджень не має. Слідчим було розкрито вказаний конверт та оглянуто вилучений мобільний телефон, в ході огляду слідчий встановив та зазначив ІМЕІ телефону НОМЕР_30 , а також модель телефону "SAMSUNG Galaxy 5 GT І 9500" , крім того слідчим було встановлено, що в мобільному телефоні знаходиться сім-картка оператора мобільного зв`язку «Київстар» з номером : НОМЕР_33 . В ході проведення даного огляду застосовувалася фотозйомка фотоапаратом «Olympus» та фото таблиця з кольоровими фотознімками долучена до протоколу огляду. В ході огляду слідчим було оглянуто дані, що містяться в пам`яті даного мобільного телефону, було встановлено контакти абонентів, а також смс - повідомлення, що містяться у пам`яті телефону та оглянуто папку «Viber». З оглянутої папки «Viber» встановлено, що ОСОБА_1 веде переписку з невідомим абонентом, який підписаний в телефоні як «ІНФОРМАЦІЯ_8». Зокрема маються текстові повідомлення за 16.06.2014 року, де ОСОБА_1 пропонує невстановленій особі вчинити крадіжку речей з квартири особи, яка звернулась до нього по допомогу. Абонент «ІНФОРМАЦІЯ_8» погоджується на вчинення крадіжки та навіть вказує на кваліфікацію, на яку він погоджується - « под. 185/3». При цьому характеризує власника квартири як заможну, жадібну людину, яка дуже багата. З оглянутої в судовому засіданні переписки вбачається, що ОСОБА_1 надав невстановленій особі повну інформацію щодо місця розташування квартири потерпілого ОСОБА_4 , зокрема зазначає, що квартира в 9-ти поверховому будинку, повідомляє, що відсутня сигналізація та що власники квартири (сім`я ОСОБА_30 ) на морі й повернуться тільки 23.06.2014 року в другій половині дня, так як він вирішує начебто проблеми потерпілого. 22.06.2014 року обвинувачений ОСОБА_1 домовляється по телефону із невстановленою особою з м. Дніпропетровська про вчинення крадіжки з квартири ОСОБА_4 . Так, ОСОБА_1 придбаває стартовий пакет мобільного оператора ТОВ «Астеліт» «LIFE» № НОМЕР_2 , який використовує для здійснення дзвінків для надання інформації невстановленим слідством особам, які 22.06.2014 року приїздять та шляхом проникнення до квартири ОСОБА_4 через вікно лоджії з даху на восьмий поверх проникають до квартири АДРЕСА_7 та вчиняють крадіжку особистих речей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Судом не встановлено правових підстав для визнання вище перелічених письмових доказів, наданих суду, недопустимими. При цьому, судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові Касаційного кримінального суду від 15.02.2018 року у справі №357/14462/14-к, згідно якої якість змісту процесуальних документів, складених під час досудового розслідування, не може бути підставою для визнання доказів недопустимими.

Як слідує з показань обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , останні категорично заперечують, що їх дії підпадають під ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.190 (шахрайство). Проте обидва обвинувачених не заперечували, що виконували прохання потерпілого щодо надання йому допомоги, як і не заперечували щодо поїздок у м. Дніпропетровськ для перевірки на пречитність до скоєного на потерпілого нападу невідомої особи, як і не заперечували обвинувачені щодо фактів проведених зустрічей із потерпілим ОСОБА_4 , в тому числі й зустрічей, які були переглянуті під час дослідження доказів, наданих прокурором, і не заперечували що змісту проведених між ними розмов.

З дослідженого судом протоколу огляду речей від 07.07.2014 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 видав працівникам прокуратури та міліції пакет, який йому передав під час зустрічі ОСОБА_2 , та в якому знаходився відео реєстратор та ряд карток, які, як стверджував під час зустрічі ОСОБА_2 , належали саме потерпілому ОСОБА_4 . За даний пакет ОСОБА_2 отримав винагороду від потерпілого ОСОБА_4 .

З дослідженого судом протоколу огляду від 20.08.2014 року,- слідчим в присутності понятих та директора АЗС «Пропан- Бутан » був оглянутий зміст наданого файлу з відеозаписом з камер-відеоспостереження на автозаправочній станції по вул . Залізничній , 12 в м. Кременчуці. Згідно даного відеозапису вбачається, що 07.07.2014 року мається запис зустрічі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_24 , під час якої зафіксовано спілкування обвинувачених із потерпілим ОСОБА_4 .

Крім того, матеріали кримінального провадження містять заяви про відшкодування обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суми матеріального збитку потерпілому, яка дорівнює саме сумі завданого збитку від шахрайських дій відповідно обвинувального акту.

Суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_1 , що завдану матеріальну шкоду за епізодом шахрайства, відшкодовував не він, оскільки з матеріалів справи вбачається, що грошові кошти отримував потерпілий саме від ОСОБА_1

Врахувуючи наведене, а також з врахуванням досліджених доказів, матеріалів справи у їх сукупності, показань самих обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в тому числі що стосується вчинення шахрайських дій, які не узгоджуються між собою та протирічать одне одному як то що до знайомства з потерпілим ОСОБА_4 , факту обміну між ОСОБА_1 та потерпілим номерами мобільних телефонів, часу та причин для поїздок у м. Дніпропетровськ та в іншому, суд вважає, що лише діючи узгоджено між собою щодо необхідності встановлення особи, яка вчинила напад на потерпілого ОСОБА_4 13.05.2014 року, необхідності поїздок у м. Дніпропетровськ із метою встановлення цієї особи, необхідності отримання роздруківок з номерів телефонів осіб, яких потерпілий підозрює у вчиненні злочинів щодо нього, обвинувачені могли отримувати грошові кошти від потерпілого начебто для надання допомоги останньому у поверненні викрадених під час нападу речей та встановленні особи що його скоїла, при цьому не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання.

Крім встановлених судом злочинів, органами досудового розслідування ОСОБА_1 інкриміновано вчинення кримінального правопорушенння, передбаченого ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 194, ч.3 ст. 357 КК України, за наступних обставини

Згідно з висунутим 11.11.2014 року обвинуваченням, ОСОБА_1 , маючи умисел на заволодіння майном ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що останній вдома відсутній, 13.05.2014 року близько 03-00 години прибув до багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_9 та став чекати ОСОБА_4 біля під`їзду № 4. Дочекавшись потерпілого ОСОБА_4 , коли останній підходив до східців свого під`їзду, з метою заволодіння майном ОСОБА_4 , ОСОБА_1 напав на нього з лівої сторони ззаду, застосувавши до останнього психологічне насильство у вигляді погроз пістолетом, які ОСОБА_4 сприймав, як реальну небезпеку для свого життя та здоров`я. ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи прямий умисел на заволодіння особистими речами ОСОБА_4 , переконавшись, що у потерпілого окрім ключа від автомобіля при собі немає ніяких цінних речей, погрожуючи потерпілому пістолетом, змусив останнього відчинити автомобіль «Хюндай ІХ 35» державний номер НОМЕР_1 з якого відкрито заволодів майном ОСОБА_4 , а саме: відео реєстратором з флеш карткою «Digital DCR-101" вартістю 350грн., наручним годинником «Романсон» чорного кольору вартістю 4000грн., візитницею з візитними картками, ключем від автомобіля «Хюндай ІХ 35» державний номер НОМЕР_1 вартістю 3000грн та зв`язкою ключів від квартири, гаража та дачі. Після вчинення розбійного нападу ОСОБА_1 втік з місця нападу.

Крім цього, під час розбійного нападу на ОСОБА_4 , 13.05.2014 року ОСОБА_1 , побачив в бардачку автомобіля «Хюндай ІХ 35» документи ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_5 Усвідомлюючи важливість вказаних документів для ОСОБА_4 , а саме, те, що заволодіння вказаними документами істотно ускладнить реалізацію ОСОБА_4 своїх прав, свобод та законних інтересів у ОСОБА_1 виник прямий умисел, на заволодіння з корисливих мотивів вказаними документами, а саме: паспортом громадянина України ОСОБА_4 , технічним паспортом на автомобіль «Хюндай ІХ 35» державний номер НОМЕР_1 , посвідченням водія на ім`я ОСОБА_4 , посвідченням водія на ім`я ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_1 заволодів вказаними документами.

В подальшому, близько 01-00 години, 19 червня 2014 року ОСОБА_1 діючи повторно, умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи обізнаним про місце знаходження садового будинку, який на праві власності належить ОСОБА_4 та розташований за адресою: АДРЕСА_31 , на власному автомобілі «Опель Астра» державний номер НОМЕР_34 приїхав за вищевказаною адресою. Маючи ключі від вхідних дверей садового будинку, які ОСОБА_1 забрав у ОСОБА_4 13.05.2014 року, з прямим умислом, усвідомлюючи, що посягає на власність ОСОБА_4 , проник в середину дачного будинку, звідки таємно викрав пневматичну рушницю ОСОБА_4 марки «Hatsan" mod 80 magnum , вартість якої відповідно до висновку експерта № 485 від 29.10.2014 року складає 900 (дев`ятсот) грн., що знаходилась в кутку жилої кімнати на першому поверсі. Після чого, з холодильника, що розташований в тій же кімнаті ОСОБА_1 взяв ключі від подсібного приміщення дачного будинку, що розташоване зліва від вхідних дверей та таємно викрав двигун від човна марки Yamaha F413MNS, вартістю 21097 (двадцять одна тисяча дев`яносто сім) грн. Вказані речі ОСОБА_1 помістив до автомобіля, після чого, на стіні будинку з білої силікатної цегли зробив напис червоною фарбою з аерозольного балону «ГОТОВЬ УШИ», з метою залякування потерпілого. Вказані викрадені речі ОСОБА_1 перевіз до домогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_12 . Вказаними незаконними діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 21 997 (двадцять одна тисяча дев`ятсот дев`яносто сім) грн.

Продовжуючи свою діяльність, перебуваючи на подвір`ї садового будинку ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_31 , обвинувачений ОСОБА_1 маючи умисел на знищення майна, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, проник до жилої кімнати будинку, що розташована на першому поверсі дачного будинку, де біля тильної стіни за допомогою бензину, який знаходився в каністрі в кімнаті, розлив вказаний бензин та шляхом підпалу знищив дачний будинок ОСОБА_4 , тим самим, заподіявши останньому збитків на суму 160473 грн.

Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_32 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 187, , ч.2 ст. 194, ч.3 ст. 357 КК України, сторона обвинувачення посилається на фактичні дані, які досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні, та містяться в :

- Світлокопії витягу з кримінального провадження № 42014170000000240, згідно з яким 10.09.2014 року була внесена заява ОСОБА_4 до ЄРДР про вчинення гр. ОСОБА_17 зазделегідь не обіцяного приховування тяжкого злочину;

- Світлокопії постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 10.09.2014 року, згідно з якою виділено з матеріалів досудового розслідування за № 12014170090001411 матеріали досудового розслідування щодо дій ОСОБА_17 , які полягали у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства та вчинення вимагання, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи або таким, що завдало майнової шкоди у великих розмірах. Дані матеріали направлені до слідчого відділу прокуратури Полтавської області для організації проведення досудового розслідування;

- Світлокопії повідомолення про зміну раніше повідомоленої підозри від 11.09.2014 року відносно ОСОБА_17 , згідно з якою ОСОБА_17 підозрюється у зазделегідь необіцяному приховувані знарядь вчинення тяжкого злочину, тобто у вчиненні кримінального правпорушення, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України;

- Світлокопії обвинувального акту у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правпорушення, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України підозрюваним ОСОБА_17 ;

- Світлокопії угоди про визнання винуватості від 11.09.2014 року, яка укладена між старшим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прократури Полтавської області Шаталовим С.В. та підозрюваним ОСОБА_17 ;

- Світлокопії вироку Октябрського районого суду м.Полтави відносно ОСОБА_17 за ч.1 ст. 396 КК України, який не набрав законної сили;

- Витягу з кримінального провадження № 12014170090001411, згідно з яким 13.05.2014 року була внесена заява ОСОБА_4 до ЄРДР про вчинення ОСОБА_1 розбійного нападу та заволодіння майном останнього. Правова кваліфікація: 187 ч.1 КК України.

- Витягу з кримінального провадження № 12014170090001411, згідно з яким 19.06.2014 року була внесена усна заява до ЄРДР про те, що на території дачної дільниці № АДРЕСА_33 трапилось загорання меблів, внаслідок несправної електричної проводки. Правова кваліфікація: 194 ч.2 КК України. Підозрювана особа: ОСОБА_1

- Витягу з кримінального провадження № 12014170090001411, згідно з яким 25.05.2014 року була внесена заява ОСОБА_4 до ЄРДР про вчинення невстановленою особою крадіжки з квартири АДРЕСА_32 . Правова кваліфікація: ст. 27 ч.5, 185 ч.3 КК України. Підозрювана особа: ОСОБА_1

- Витягу з кримінального провадження № 12014170090001411, згідно з яким 03.07.2014 року була внесене повідомолення до ЄРДР про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 незаконно вимагала від потерпілого ОСОБА_4 120 000 доларів США, поєднані з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень останньому та його рідним. Правова кваліфікація: ст. 189 ч.2 КК України. Підозрювана особа: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

- Витягу з кримінального провадження № 12014170090001411, згідно з яким 27.10.2014 року до ЄРДР були внесені відомості про те, що ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 з метою протиправного збагачення, під виглядом допомоги у поверненні речей, зазделегіждь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання, вчинили ряд шахрайських дій відносно ОСОБА_4 , чим завдали останньому матеріальних збитків на суму 17 040грн. Правова кваліфікація: ст. 190 ч.2 КК України. Підозрювана особа: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

- Витягу з кримінального провадження № 12014170090001411, згідно з яким 29.10.2014 року до ЄРДР були внесені відомості про те, що ОСОБА_1 під час вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_4 заволодів паспортом та іншими важливими особистими документами ОСОБА_4 Правова кваліфікація: ст. 357 ч.3 КК України. Підозрювана особа: ОСОБА_1

- Витягу з кримінального провадження № 12014170090001411, згідно з яким 27.10.2014 року до ЄРДР були внесені відомості про те, що в ніч з 18 на 19 червня 2014 року з садового будинку ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_31 , ОСОБА_1 викрав особисті речі ОСОБА_4 , а саме: човновий двигун та пневматичну гвинтівку, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд. Правова кваліфікація: ст. 185 ч.3 КК України. Підозрювана особа: ОСОБА_1

- Витягу з кримінального провадження № 42014170000000166, згідно з яким 03.07.2014 року до ЄРДР були внесені відомості про те, що працівники правоохоронних органів вимагають особисте майно у потерпілого. Правова кваліфікація: ст. 189 ч.3 КК України.

- Доручення заступника начальника СВ прокуратури Полтавської області Ральського А.А. від 03.07.2014 року відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України про проведення досудового розслідування за фактом вимагання ОСОБА_2 , ОСОБА_17 та ОСОБА_1 у потерпілого ОСОБА_4 коштів в сумі 100 000 грн., які поєднані з насильством, небезпечним для життя та здоров`я останнього, яке направлено старшому слідчому СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77

- Повідомолення старшого слідчого СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77. від 03.07.2014 року про початок досудового розслідування за фактом вимагання ОСОБА_2 , ОСОБА_17 та ОСОБА_1 у потерпілого ОСОБА_4 коштів в сумі 100 000 грн., які поєднані з насильством, небезпечним для життя та здоров`я останнього.

- Постанова про визначення групи прокурорів від 03.07.2014 року в кримінальному провадженні № 42014170000000166.

- Повідомлення від 03.07.2014 року про визначення прокурорів у кримінальному провадженні;

- Доручення начальника СВ прокуратури Полтавської області Буряка А.М. від 23.07.2014 року відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України про проведення досудового розслідування за фактом розбійного нападу на ОСОБА_4 , яке направлено старшому слідчому СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77

- Постанови про визначення групи прокурорів від 23.07.2014 року.

- Повідомлення від 23.07.2014 року про визначення прокурорів у кримінальному провадженні.

- Постанови від 23.07.2014 року про об`єданння матеріалів досудового розслідування.

- Доручення начальника СВ прокуратури Полтавської області Буряка А.М. від 29.07.2014 року відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України про проведення досудового розслідування за фактом крадіжки з квартри ОСОБА_4 , яке направлено старшому слідчому СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77

- Постанови про визначення групи прокурорів від 29.07.2014 року.

- Повідомлення від 29.07.2014 року про визначення прокурорів у кримінальному провадженні.

- Постанови від 29.07.2014 року про об`єданння матеріалів досудового розслідування.

- Доручення начальника СВ прокуратури Полтавської області Буряк А.М. від 11.08.2014 року відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України про проведення досудового розслідування за фактом умисного знищення майна, яке направлено старшому слідчому СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77

- Постанови про визначення групи прокурорів від 11.08.2014 року.

- Повідомлення від 11.08.2014 року про визначення прокурорів у кримінальному провадженні.

- Постанови від 11.08.2014 року про об`єданння матеріалів досудового розслідування.

- Рапорта від 27.10.2014 року старшого слідчого СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77. про надання дозволу на внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

- Доручення начальника СВ прокуратури Полтавської області Буряка А.М. від 27.10.2014 року відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України про проведення досудового розслідування за фактом вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шахрайських дій відносно ОСОБА_4 , яке направлено старшому слідчому СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77

- Постанови про визначення групи прокурорів від 27.10.2014 року.

- Повідомлення від 27.10.2014 року про визначення прокурорів у кримінальному провадженні.

- Постанови від 27.10.2014 року про об`єданння матеріалів досудового розслідування.

- Рапорта від 29.10.2014 року старшого слідчого СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77. про надання дозволу на внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

- Доручення начальника СВ прокуратури Полтавської області Буряка А.М. від 30.10.2014 року відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України про проведення досудового розслідування за фактом викрадення ОСОБА_1 човного двигуна та пневматичної рушниці з дачного будинку ОСОБА_4 , яке направлено старшому слідчому СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77

- Постанови про визначення групи прокурорів від 30.10.2014 року.

- Повідомлення від 30.10.2014 року про визначення прокурорів у кримінальному провадженні.

- Постанова від 30.10.2014 року про об`єданння матеріалів досудового розслідування.

- Рапорта від 29.10.2014 року старшого слідчого СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77. про надання дозволу на внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

- Доручення начальника СВ прокуратури Полтавської області Буряка А.М. від 30.10.2014 року відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України про проведення досудового розслідування за фактом викрадення ОСОБА_1 паспорта та інших важливих документів ОСОБА_4 , яке направлено старшому слідчому СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77

- Постанови про визначення групи прокурорів від 30.10.2014 року.

- Повідомлення від 30.10.2014 року про визначення прокурорів у кримінальному провадженні.

- Постанови від 30.10.2014 року про об`єданння матеріалів досудового розслідування.

- Клопотання від 09.09.2014 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні внесено до ЄРДР за № 120141700900001411 від 13.05.2014 року до трьох місяців, тобто до 14.10.2014 року.

- Постанови від 09.09.2014 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні внесено до ЄРДР за № 120141700900001411 від 13.05.2014 року до трьох місяців, тобто до 14.10.2014 року.

- Клопотання від 06.10.2014 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні внесено до ЄРДР за № 120141700900001411 від 13.05.2014 року до чотирьох місяців, тобто до 16.11.2014 року.

- Постанови від 08.10.2014 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні внесено до ЄРДР за № 120141700900001411 від 13.05.2014 року до трьох місяців, тобто до 14.10.2014 року.

- Супровідного листа № 18/17-817 від 03.11.2014 року про направлення на адресу начальника СВ прокуратури Полтавської області матеріалів перевірки за зверненням гр. ОСОБА_4 щодо неправомірних дій окремих працівників міліції, для прийняття рішення.

- Рапорта від 03.07.2014 року оперупоноваженого в ОВС ВВБ в Полтавській області ДВБ МВС України ОСОБА_33 про те, що гр. ОСОБА_4 звернувся до ВВБ в Полтавській області та повідомив, що група працівників міліції вчинила відносно нього ряд тяжких злочинів з метою вимагання в нього неправомірної вигоди в сумі 100 000грн.

- Заяви від 03.07.2014 року гр. ОСОБА_4 , в якій останній просить провести перевірку законості дій та притягнути до відповідалності прцівників міліції ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та малознайомого на ім`я ОСОБА_14 , який відрекомендувався працівником ВВБ, які протягом місяця, переслідують, організовують на нього розбійний напад, квартирну крадіжку, підпал дачі, порчу його авто з вимогою 100 000 грн.

- Доручення в порядку ст. 40 КПК України, згідно якого старший слідчий СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77. доручає оперативним працівникам провести повний комплекс оперативно-пошукових заходів, направлених на встановлення відомостей про посадових осіб, які причетні до неправомірних дій відносно ОСОБА_4 (анкетні дані, посади, адреси реєстрації/проживання, засоби зв`язку), а також на перевірку їх причетності до скоєння інших епізодів злочинної діяльності; вжити інших заходів, направлених на оперативне супроводження досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014170000000166, яке отримано оперупноваженим в ОВС ВВБ ОСОБА_33

- Рапорта від 04.07.2014 року оперупоноваженого в ОВС ВВБ ОСОБА_33 , згідно якого проведеними заходами встановлено особи, які можливо причетні до неправомірних дій відносно гр. ОСОБА_4 : оперупоноважений в ОВС ВВБ в Полтавській області ДВБ МВС України майор міліції ОСОБА_1 , оперупоноважений БЗПВ СКР ЛВ на станції Кременчук УМВС України на Південній залізниці старший лейтенант міліції ОСОБА_2 , оперупноважений СКР ЛВ на станції Кременчук УМВС України на Південній залізниці старший лейтенант міліції ОСОБА_17 .

- Рапорта від 10.07.2014 року оперупоноваженого в ОВС ВВБ ОСОБА_33 , згідно якого встановлено, що 10.07.2014 року на мобільний телефон гр. ОСОБА_4 з номеру НОМЕР_12 надійшло смс-повідомолення з черговою погрозою та вимаганням грошових коштів в сумі 110 000.

- Доручення в порядку ст. 40 КПК України згідно якого старший слідчий СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77. доручає оперативним працівникам: провести повний комплекс оперативно-пошукових заходів, направлених на встановлення відомостей про вищезазначених працівників міліції, а саме: повні анкетні дані, посади, адреси реєстрації та фатичного місця проживання, встановлення наявності іншого нерухомого та рухомого майна, засоби зв`язку, місця постійного відвідування, коло осіб з якими спілкуються; перевірити на причетність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_17 до якоєння інших злочинів; перевірити на причетність ОСОБА_4 до вчинення незаконних діянь, за які можливо на даний час останньому надходять погрози та вимагання; в разі необхідності провести огляд, помітку та вручення зазделегідь ідентифікованих засобів - грошовоих коштів; вжити інших заходів, напрвлених на оперативне супроводження досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014170000000166, яке отримано оперупноваженим в ОВС ВВБ ОСОБА_33

-Рапорта від 07.07.2014 року оперупоноваженого в ОВС ВВБ ОСОБА_33 , згідно якого проведеними заходами встановлено особи, які можливо причетні до неправомірних дій відносно гр. ОСОБА_4 : оперупоноважений в ОВС ВВБ в Полтавській області ДВБ МВС України майор міліції ОСОБА_1 , оперупоноважений БЗПВ СКР ЛВ на станції Кременчук УМВС України на Південній залізниці старший лейтенант міліції ОСОБА_2 , оперупноважений СКР ЛВ на станції Кременчук УМВС України на Південній залізниці старший лейтенант міліції ОСОБА_17 Повідомлено, що здійснено виїзд до м.Кременчука, де в присутності понятих здійснено огляд та вручення зазделегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів, а саме: 100 доларів США, які в подальшому на вимогу ОСОБА_2 гр. ОСОБА_4 передав оперупоноваженому ОСОБА_1 за нібито витребування останнім роздруківки мобільного телефону невстановленої особи, яка 13.05.2014 року скоїла напад на ОСОБА_4 ..

- Протокола огляду, помітки та вручення зазделегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 07.07.2014 року, згідно з яким грошові купюри надані ОСОБА_4 для перевірки його заяви щодо вимагання неправомірної вигоди працівниками міліції являють собою купюру номіналом 100 (сто) доларів США (нового зразка). Купюра серії LB 64187714 K.

- Протокола огляду автомобіля від 07.07.2014 року, згідно з яким метою проведення даного огляду є необхідність впевнетись у тому, що в указаному автомобілі зайвих речей, предметів, документів, технічних засобів. При проведено огляді з автомобіля було вилучено всі речі та документи. Під час проведеного огляду автомобіля Хюндай ІХ 35 державний номер НОМЕР_1 було проведено огляд його власника ОСОБА_4 , яки вказав, що будь-яких інших грошових коштів, кредитних карток, інших речей чи документів при собі немає. Після проведення огляду, ОСОБА_34 на автомобілі Хюндай ІХ 35 державний номер НОМЕР_1 направився на зустріч з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на автозаправочну станцію, що в м.Кременчуці, вул. Залізнична, 12.

-Протокола огляду речей від 07.07.2014 року, згідно з яким предметом огляду являється прозорий полімерний пакет в якому знаходиться відео реєстратор та ряд карток. Відео реєстратор з кріпленням, модель RO DCR 101 серійний номер 011314029 на якому характерно видно відбитки пальців. Після проведенного огляду відео реєстратор поміщений до паперової коробки оклеєно бірками з відтиском печатки ВВБ в Полтавській області «Для пакетів № 17» та засвідчено підписами понятих та учасників. В подальшому проведено огляд карток: «М`ясна лавка» зі штрих кодом 9999999195389 ; «Фокстрот» № 11029808515 , штрих код 11029808515; автозаправних станцій «Sokar Level» № 8040 1000 0025 8665 ; Ресторан Кременчука № 9297; ресторана «Авто-Гриль Мисливець Кременчук» № 0310; «MILK место вкусных встреч» № 2271; мережі автозаправних станцій «WOG» № 777777020008623 ; «Висока кухня столичних майстрів на околоиці» № 0398 ; Ікони: «Пресвятої Богородиці Б. М . Скоропослужниця ПОТОЦКАЯ», «Святой Опостол Андрей Первозванный», «Молитва Водителя», «Святого Князя Дмитрия Донского », Візитні картки: лікаря кардіолога 3 міської лікарні ОСОБА_37 ; авто мийки № 2 «Karcher»; «Альтернативные источники энергии». Після проведеного огляду картки були поміщені до паперової коробки, опечатані біркою з відтиском печатки ВВБ в Полтавській області «Для пакетів № 17» та засвідчено підписами понятих та учасників.

-Клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Полтавської області Завезіон Є.Л. від 17.07.2014 року про надання дозволу на проведення обшуку житла та іншого володіння особи, а саме: за адресою АДРЕСА_12 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правпорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також інших предметів і документів, які мають значення для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

-Ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 18.07.2014 року про надання дозволу старшому слідчому СВ прокуратури Полтавської області Завезіон Є.Л. на проведення обшуку житла та іншого володіння особи, а саме: за адресою АДРЕСА_12 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правпорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також інших предметів і документів, які мають значення для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

-протокол обшуку від 16.07.2014 року, в ході якого виявлено в приміщенні літньої кухні під диваном чорну воздушку марки «HATSAN» MOD 80 MAGNUM (пневматична рушниця). Дану пневматичну рушницю вилучено, яку опечатано в чорний поліетиленовий пакет, який зав`язаний білою ниткою та скріплена печаткою СВ прокуратури Полтавської області із підписами учасників обшуку.

-клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Полтавської області Завезіон Є.Л. від 18.07.2014 про надання дозволу на проведення додаткового обшуку автомобіля марки «Opel Astra» чорного кольору, державний номер НОМЕР_16 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_10 та яким користувався ОСОБА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також інші предмети і документи, які мають значення для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

-ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 18.07.2014 року про надання дозволу старшому слідчому СВ прокуратури Полтавської області Завезіон Є.Л. на проведення обшуку автомобіля марки «Opel Astra» чорного кольору, державний номер НОМЕР_16 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_10 та яким користувався ОСОБА_1 , з метою виявлення та вилучення сім-картку «ДіДжус» № НОМЕР_64 аркуш паперу з логотипом «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_21 ; батарею від мобільного телефону «Самсунг»; два мобільні телефони «Самсунг»; мобільний телефон «Nokia»; рукавички чорного кольору.

-протоколу додаткового обшуку від 17.07.2014 року, згідно з яким при проведенні додаткового обшуку автомобіля марки «Опель Астра» державний номер НОМЕР_16 виявленознизу ліворуч від керма бардачок, при відкритті якого було знайдено сім-картку «ДіДжус»№ НОМЕР_26 , яка в подальшому запакована до паперового конверту № 1. Також виявлено та вилучено аркуш паперу з логотипом «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_20 , яка запакована до поштового конверту № 2. В подальшому виявлено та вилучено батарею від мобільного телефону «Самсунг», мобільний телефон з логтипом марки «Самсунг» імеі: НОМЕР_3 , мобільний телефон «Нокіа» 3220 імеі: НОМЕР_4 , дісконтна карта «Фішка» № НОМЕР_27 , які запаковано до паперового конверта № 3. З багажнику автомобіля виявлено та вилучено рукавички чорного кольору, які запаковані до паперового конверту № 4.

-Сд-диск з відео- фіксацією протоколу додаткового обшуку від 17.07.2014 року.

-Клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Полтавської області Завезіон Є.Л. від 17.07.2014 про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля марки «Opel Astra» чорного кольору, державний номер НОМЕР_16 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_10 та яким користувався ОСОБА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також інші предмети і документи, які мають значення для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

-Ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 18.07.2014 року про надання дозволу старшому слідчому СВ прокуратури Полтавської області Завезіон Є.Л. на проведення обшуку автомобіля марки «Opel Astra» чорного кольору, державний номер НОМЕР_16 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_10 та яким користувався ОСОБА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також інші предмети і документи, які мають значення для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

-Протоколу обшуку від 16.07.2014 року, згідно з яким в ході проведення обшуку виявлено в салоні автомобіля: поліс № АВ 19478879 на ОСОБА_1 , поліс № АС 17943370 на ОСОБА_1 , картка НОМЕР_18 від 10.10.2011 року, картка НОМЕР_19 від 05.10.2013 року, корінець повістки про виклик на ОСОБА_16 , корінець повістки про виклик на ОСОБА_17 , паперове зображення невідомої особи з написами та зазначеним номером телефона НОМЕР_20 , довідка з бази Армор на ОСОБА_18 зі зворотнього боку фото невідомої особи та написи з зазначенням номерів телефону НОМЕР_21 та НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 - вказані документи поміщені до конверту № 1. З салону автомобіля вилучено 1 флеш накопичувач Toshiba 29b, який поміщений до пакету № 3. портмоне з документами: висновок про допуск до права керування транспортними засобами від 03.06.2013 року, висновок про допуск до права керування транспортними засобами від 12.03.2013 року, квитанція від 25.12.2010 року, чек на суму 5 грн, медична довідка на ОСОБА_1 , посвідчення водія ОСОБА_1 , 200 гривень КН 0893905, технічний паспорт на автомобіль Опель Астра, довідка з Кременчуцької 3 міської лікарні, довіреність ОСОБА_10 , судова повістка на ОСОБА_1 , які поміщені до конверту № 2. З папільнички автомобіля, яка знаходиться під магнітолою вилучено Сім картку «Київстар» № НОМЕР_25 , яку поміщено до конверту № 3 з флеш накопичувачем. З бардачка автомобіля вилучено ніж в чорнх ножнах та поміщено до пакету № 4. З багажника автомобіля вилучено ніж в ножнах камуфляжного кольору, поміщено до пакету № 5.

-Сд-диск з відео- фіксацією протоколу додатквого обшуку від 16.07.2014 року.

-Постанови від 30.07.2014 року про призначення судової дактилоскопічної експертизи.

-Висновку експерта № 668 від 07.08.2014 року з фототаблицею, згідно з яким в резульаті проведеного досілдження встановлено, що на поверхні предмету циліндричної форми жовтого кольору, який було вилучено в с.Піщане Кременчуцького району Полтавської області, слідів папілярних узорів не виявлено.

-постанови від 22.08.2014 року про призначення судової дактилоскопічної експертизи.

-висновку експерта № 730 від 28.08.2014 року з фототаблицею, згідно з яким в резульаті проведеного дослідження встановлено, що на поверхні обільного телефону Nokia 3220 імеі: НОМЕР_4 ; мобільного телефону Samsung SGH-C270 imei: НОМЕР_3 , акумулятора BL-5B до мобільного телфону Nokia; акумулятора до мобільного телефону Samsung; картці «Fishka» № НОМЕР_27 , які було виявлено та вилучено 17.07.2014 року під час обушку автомобіля ОСОБА_1 «Опель Астра» державний номер НОМЕР_16 , слідів папілярних узорів рук не виявлено.

-постанова від 15.10.2014 року про призначення експертизи вибухових пристроїів.

-- висновку експерта № 150 від 31.10.2014 року з фототаблицею, згідно з яким наданий на дослідження предмет являється - корпусом ручної димової гранати білого диму РДГ-2Б, який виготоволений промисловим способом. Даний предмет до бойових припасів, вибухових пристроїв не відноситься, вибухової речовини в своїй конструкції не містить. Даний об`єкт до здатності викликати вибух не придатний у зв`язку з тим, що знаходиться у використаному стані.

-Постанова від 15.10.2014 року про призначення судової балістичної експертизи.

-Висновку експерта № 903 від 29.10.2014 року, згідно з яким надані на дослідження сім гільз, до категорії бойових припасів не відносяться, а являються: - три гільзи являються частинами бойових припасів - стріляними гільзами пістолентого патрона «ПМ» калібру 9х18мм; - чотири гільзи являються частинами бойових припасів - стріляними гільзами - проміжного війського патрона калібру 5,45х39мм. Три пістолетних гільзи «ПМ» калібру 9х18мм відстріляні з двох екземплярів зброї; - чотири проміжних військових гільз калібру 5,45х39мм відстріляні з двох екземплярів зброї.

-Постанова від 23.09.2014 року про призначення експертизи волокон та волокнистих матеріалів.

-Висновку судової експертизи з дослідження полімерних матеріалів і виробів з них № 10814 від 20.10.2014, згідно з яким на поверхні рукавички чорного кольору, вилученої з багажного відділення автомобіля «Опель Астра» державний номер НОМЕР_16 , є нашарування в вигляді окремих мікрочасток речовини синього кольору, яка являє собою поліетилен. Нашарування лакофарбових матеріалів на поверхні рукавички чорного кольору, вилученої з багажного відділення автомобіля «Опель Астра» НОМЕР_16 відсутні.

-Висновку судової експертизи з дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів № 10815 від 21.10.2014 року, згідно з яким на поверхні наданої на дослідження трикотажної рукавички відсутні сліди пально-матисльних матеріалів нафтової природи, напівсентитичних та синтетичних мастильних матеріалів.

-Протоколу огляду телефону від 18.07.2014 року гр. ОСОБА_4 , згідно з яким був оглянутий мобільний телефон «Iphone 5-s», який 18.07.2014 року надав потерпілий, в якому при огляді встановлено контакти та смс-повідомолення. Встановлено ІМЕІ даного телефону - НОМЕР_8 , картка мобільного оператора «Київстар» із зазначенням на ній НОМЕР_62, № НОМЕР_42 , який сфотографовано, вимкнуто та поміщено до прозорого файлу, який зав`язаний ниткою.

-Фототаблиці до протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_4 ..

-Протоколу огляду телефону від 18.07.2014 року гр. ОСОБА_5 , згідно з яким був оглянутий мобільний телефон марки «Sony» Xperia, який 18.07.2014 року надала потерпіла, в якому при огляді встановлено контакти та смс-повідомолення. Встановлено ІМЕІ даного телефону - НОМЕР_8 , картка мобільного оператора «Київстар» із зазначенням на ній НОМЕР_62, № НОМЕР_42 , який сфотографовано, вимкнуто та поміщено до прозорого файлу, який зав`язаний ниткою.

-Протоколу огляду від 29.07.2014 року з фототаблицями, згідно з яким було оглянуто подвір`я за адресою: АДРЕСА_8 , що належить ОСОБА_38 під час огляду подвір`я ОСОБА_39 пояснив, що димова шашка в моент диміння знаходилась біля цоколю з каміння паркану лицьової стоони подвір`я, під хвірткою. Оглянувши вказане місце вбачається, що під хвірткою на бетонній доріжці та на камінні цоколю паркану залишились сліди горіння у вигляді темно жовтих невизначеної форми плям. В подальшому ОСОБА_38 вказав, що на стовпах вхідно хвіртки, на паркані залишились сліди червоного кольору. Пояснивши, що 15.06.2014 року на вказаному місці було зроблено надпис червоною фарбою з аерозольного балону «Ты готов» на правому стовпі та позначення у вигляді хреста на лівому стовпі. Також, ОСОБА_38 вказав на бетонну доріжку, яка веде від хвіртки до вхідних дверей будинку, на якій були виявлені предмети ззовні схожі на відстріляні гільзи. Під час огляду вилучено сім предметів ззовні схожі на відстріляні гільзи та предмет схожий на димову шашку.

-Протоколу огляду від 20.08.2014 року з фототаблицями, згідно з яким при огляді файлу встановлено, що під час зустрічі на АГЗС ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували в палатці для відпочинку, після чого всі учасники, окрім ОСОБА_1 підійшли до ОСОБА_24 , з якою обійнялись та спілкувались, після чого покинули місце зустрічі. Даний файл з відео записом вилучений.

-Сд-диск із записом відеозапису з камер зовнішнього спостерження до протоколу огляду від 20.08.2014 року.

-Протоколу огляду від 05.08.2014 року з фототаблицею, згідно з яким проведено огляд паперового конверту № 3 з надписом «Виявлені та вилучені з бардачка зліва від керма автомобіля «Опель Астра» державний номер НОМЕР_16 наступні речі: батарея від мобільного телефону з надписом «Самсунг», мобільний телефон «Самсунг» з імеі НОМЕР_3 , мобільний телефон «Нокіа 3220» імеі: НОМЕР_28 , двостороння карта № НОМЕР_27».

-Сд-диск до протоколу огляду від 05.08.2014 року.

-Протоколу огляду телефонів «Nokia 3220» та «Samsung» з фототаблицею від 06.09.2014 року, згідно з яким встанволено контакти, смс-повідомолення.

-Клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77. від 28.07.2014 року про тимчасовий доступ до документів ПрАТ «Київстар», надання інформації про вхідні, вихідні, дзвінки, смс повідомолення, та ІМЕІ телефонів по телефонним номерам, якими користувалися ОСОБА_1 : НОМЕР_43 , ОСОБА_2 НОМЕР_44 , ОСОБА_17 НОМЕР_45 та з яких надходило смс повідомолення з погрозами: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 .

-Ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 31.07.2014 року про задоволення клопотання про тимчасовий доступ до документів ПрАТ «Київстар», надання інформації про вхідні, вихідні, дзвінки, смс повідомолення, та ІМЕІ телефонів по телефонним номерам, якими користувалися ОСОБА_1 : НОМЕР_43 , ОСОБА_2 НОМЕР_44 , ОСОБА_17 НОМЕР_45 та з яких надходило смс повідомолення з погрозами: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 .

-Супровідний на виконання ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави.

-Доручення на виконання ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави.

-Протокол тимчасового доступу від 20.08.2014 року, згідно з яким в ході даної слідчої дії вилучено носій інформації лазрений оптичний CD диск MastAK 3406 з електронними документами та їх відображенням, що містять відомості про час, тривалість та місце здійснення вхідних, вихідних дзвінків та коротких текстових повідомолень абонентів ПрАТ «Киїстар»: НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , НОМЕР_45 НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 .

-Сд-диск з електронними документами та їх відображенням, що містять відомості про час, тривалість та місце здійснення вхідних, вихідних дзвінків та коротких текстових повідомолень абонентів ПрАТ «Киїстар»: НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , НОМЕР_45 НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 .

-Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судду, суду від 31.07.2014 року, згідно з яким вилучено оптичний диск з електронними документами та їх відображенням, що містять відомості про час, тривалість та місце здійснення вхідних, вихідних дзвінків та коротких текстових повідомолень абонентів ПрАТ «Киїстар»: НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , НОМЕР_45 НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 .

-Роздруківка телефонних дзвінків та з`єднань в інтернеті ОСОБА_1 за 12-13.05.2014 року.

-Роздруківка телефонних дзвінків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за 12-13.05.2014 року.

-Роздруківка телефонних дзвінків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за 19.05.2014 року.

-Прив`язка мобілних телефонів до місця.

-Протоколу огляду телефону від 01.08.2014 року марки «Samsung Galahy 5 GT-19500» з фототаблицею, що був вилучений у ОСОБА_1 , згідно з яким встановлено контакти смс-повідомолення, повідомолення в папці «Viber». Встановлено ІМЕІ даного телефону - НОМЕР_30 , картка мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_43 .

-Клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Полтавської області Завезіон Є.Л. від 17.07.2014 року про надання дозволу на проведення обшуку житла та іншого володіння особи, а саме: за адресою АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_10 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правпорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також інших предметів і документів, які мають значення для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

-Ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 17.07.2014 року про надання дозволу старшому слідчому СВ прокуратури Полтавської області Завезіон Є.Л. на проведення обшуку житла та іншого володіння особи, а саме: за адресою АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_10 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правпорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також інших предметів і документів, які мають значення для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

-Протокол обшуку від 16.07.2014 року, в ході якого в квартирі АДРЕСА_17 в залі у столику для комп`ютера знайдено три сім картки операторів мобільного зв`язку, також у тумбочці під телевізором знайдено три аркуші білого кольору, формату А-4 з надрукованим на них текстом, паспорт НОМЕР_46 на ім`я ОСОБА_1 , медичну картку на ім`я ОСОБА_1 .. У томбочці у спальній кімнаті, під телевізором, виявлено два телефони: Нокіа імеі: НОМЕР_47 , Самсунг імеі: НОМЕР_48 із сім-карткою мобільного оператора Лайф, у шухляді трюмо виявлено сім-картку мобільного оператора «Київстар» та два металеві ключі. Предмети та речі вилучені та поміщені до пакетів № 1-7.

-Клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77. від 16.09.2014 року про тимчасовий доступ до документів ТОВ «Астеліт», надання інформації про вхідні, вихідні, дзвінки, смс повідомолення, із мобільного терміналу із використанням сім-картки з абонентським номером: НОМЕР_2 з вказівкою топографічної прив`язки, часу та зазначенням абонентських номерів, із яких здійснювався зв`язок під час роботи таих терміналів, їх імеі, а також розташування базових станцій, через які здійснювався зв`язок (азимут, відстань) та інших даних за вказаним номером, які можуть бути доступні оператору.

-Ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 18.09.2014 року про задоволення клопотання про тимчасовий доступ до документів ТОВ «Астеліт», надання інформації про вхідні, вихідні, дзвінки, смс повідомолення, із мобільного терміналу із використанням сім-картки з абонентським номером: НОМЕР_2 з вказівкою топографічної прив`язки, часу та зазначенням абонентських номерів, із яких здійснювався зв`язок під час роботи таих терміналів, їх імеі, а також розташування базових станцій, через які здійснювався зв`язок (азимут, відстань) та інших даних за вказаним номером, які можуть бути доступні оператору.

-Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 18.09.2014 року від 15.10.2014 року, згідно з яким вилучено оптичний диск № 4288 з інформацією, що містять відомості про час, місце, тривалість здійснення вхідних, вихідних дзвінків коротких текстових повідомлень абонентів ПрАТ «Київстар».

-Сд-диск № 4288 з інформацією, що містять відомості про час, місце, тривалість здійснення вхідних, вихідних дзвінків коротких текстових повідомлень абонентів ПрАТ «Київстар».

-Клопотання про арешт майна від 24.09.2014 року.

-Ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 29.09.2014 року про арешт майна.

-Ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 13.10.2014 року про залишення без змін ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави про арешт майна.

-Супровідний на виконання ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави.

-Доручення на виконання ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави.

-Протоколу тимчасового доступу 13.10.2014 року, згідно з яким в ході даної слідчої дії вилучено носій інформації лазрений оптичний CD диск вх.№ 02660 з електронними документами та їх відображенням, що містять відомості про час, тривалість та місце здійснення вхідних, вихідних дзвінків та коротких текстових повідомолень абонентів ТОВ «Астеліт»: НОМЕР_2 .

-Сд-диск з електронними документами та їх відображенням, що містять відомості про час, тривалість та місце здійснення вхідних, вихідних дзвінків та коротких текстових повідомолень абонентів ТОВ «Астеліт»: НОМЕР_2 .

-Опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судду, суду від 13.10.2014 року, згідно з яким вилучено оптичний диск з електронними документами та їх відображенням, що містять відомості про час, тривалість та місце здійснення вхідних, вихідних дзвінків та коротких текстових повідомолень абонентів ТОВ «Астеліт»: НОМЕР_2 .

-Роздруківка телефонних дзвінків та з`єднан абонентів ТОВ «Астеліт»: НОМЕР_2 .

-Клопотання старшого слідчого СВ прокуартури Полтавської області ОСОБА_77. від 22.09.2014 року про надання дозволу на проведення обшуку житла та іншого володіння особи, а сааме: за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , в якому проживав ОСОБА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень відносно ОСОБА_4 та відшукання майна, яке було здобуте у резільтаті його вчинення, а також речей в які ОСОБА_1 був одягнений 13.05.2014 року о 03-11 годині, а саме: спортивну балонову куртку чорного кольору з капюшоном, джинси, чорні кросівки з білою підошвою, які мають значення для всебічного, повного і неупередженого доіслідження обставин кримінального правопорушення.

-Ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 22.09.2014 року про надання дозволу на проведення обшуку житла та іншого володіння особи, а сааме: за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , в якому проживав ОСОБА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень відносно ОСОБА_4 та відшукання майна, яке було здобуте у резільтаті його вчинення, а також речей в які ОСОБА_1 був одягнений 13.05.2014 року о 03-11 годині, а саме: спортивну балонову куртку чорного кольору з капюшоном, джинси, чорні кросівки з білою підошвою, які мають значення для всебічного, повного і неупередженого доіслідження обставин кримінального правопорушення.

-Протоколу обшуку від 23.09.2014 року згідно з яким гр. ОСОБА_10 наддала речі указані в ухвалі, а саме: куртку чорну балоньову «Outventure», джинси чоловічі синього кольору марки «Paul Shark», кросівки чоловічі чорного кольору з біло-жовтою нашивкою з надписом «Speciali R» та позначеннями у вигляді двох ромбів один в одному 45 розміру, які в подальшому вилучені.

-Доручення старшого слідчого СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77. в порядку до ст. 40 КПК України про встановлення місця знаходження предметів, які при різних обставинах були викрадені у ОСОБА_4

-Доручення старшого слідчого СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77. в порядку до ст. 40 КПК України про встановлення місця знаходження предметів, які при різних обставинах були викрадені у ОСОБА_4

-Рапорта від 07.08.2014 року начальника сектора оперативного забезпечення ВВБ в Полтавській області ДВ МВС України Мочоного Є.М., згідно з яким позитивного резульату не отримано.

-Доручення старшого слідчого СВ полтавської області ОСОБА_77. в порядку ст. 40, 71,71 КПК України про проведенняф аналітичного опрацювання вказаних номерів - НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , НОМЕР_45 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , порівняти їх маршурти пересування та встановити чи можуть вони належати одній особі.

-Лист № 14/2589 від 26.09.2014 року з опрацьованою інформацією телефонних з`єднань абонентських номерів НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , НОМЕР_45 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , згідно з яким встановлено, що абонентські номери НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , НОМЕР_45 належать різним особам, за результатами порівняння роздруківок, можливо припустити, що абонентські номери НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 належать власнику абонентського номеру НОМЕР_43 з наведеними фрагментами.

-Доручення старшого слідчого СВ прокуратури Полтавської обласіт про встановлення невідомої особи, яка вчинила розбійний напад на ОСОБА_4 , отримат інформацію про наявні камери зовнішнього відео спостереження поблизу будинку АДРЕСА_18 , власників вказаних відеокамер, та наявність на них записів за 12-13 травня 2014 року, встановити особу (анкетні дані, засобу зв`язку) в якої мама користується мобільним телефоном з номером - НОМЕР_49 та папа користується мобільним телефоном з номером - НОМЕР_50 , місце знахоження вказаної оосби (місце проживання, місце роботи).

-Рапорта від 19.09.2014 року, згідно з яким під час проведення ОРЗ було встановлено особу власника мобільного телефону марки «Нокіа» модель 3220 імеі: НОМЕР_4 , в телефоній книзі якого маються контакти: МАМА - НОМЕР_49 та ПАПА - НОМЕР_50 , та з якого ОСОБА_1 надсилав короткі текстові повідомолення гр. ОСОБА_4 Ним явлється гр. ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , користується номером НОМЕР_51 . В ході проведеня ОРЗ встановити невідому особу, яка вчинила розбійний напад на ОСОБА_4 не виявилось можливим.

-Протокол огляду від 19.09.2014 року, згідно з яким на камерах зовнішнього спостережння було встановлено, що 13.05.2014 року близько 03:11:55 та 03:13:30 повз приміщення ТОВ «Медіа-плюс» проходить чоловік одягнений в спортивну куртку з капюшоном. Окрім цього, н записі видно, як рухається автомобіль з увімкненим світлом фар.

-Додаток до протоколу огляду від 19.09.2014 року - флеш-картка на яку скопійовано записи з камер відеоспостереження.

-Протокол огляду від 19.09.2014 року, згідно з яким проведено огляд відео файлів з камер зовнішнього відеоспотсереження на приміщенні офісу ТОВ «Медіа плюс».

-Доручення старшого слідчого СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77., яке отримано оперупоноваженим Пахомовим Ю.О.

-Світлокопія протоколу обшуку від 15.04.2011 року гр. ОСОБА_40 , згідно з яким під час обшуку був присутній ОСОБА_1 та ОСОБА_41

-Протокол обшуку від 15.04.2011 року за адресою: АДРЕСА_19 у гр. ОСОБА_40

-Протокол обшуку від 16.04.2011 року в дачному будинку АДРЕСА_20 гр. ОСОБА_40

-Протокол огляду від 04.08.2014 року з фототалицею квартири ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_21 .

-Постанови про призначення судової автотоварознавчої експертизи (письменного мовлення) від 16.09.2014 року з додатками.

- Постанови про призначення експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів від 03.10.2014 року.

Висновок експерта № 201 від 21.11.2014 року з ілюстративним додатком, згідно з яким на поверхні наданої на експертизу куртки слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів, в межах чутливості використання методів, не виявлено.

-Постанова про призначення судової балістичної експертизи від 24.10.2014 року.

-Висновок експерта № 928 від 28.10.2014 року, згідно з яким надана на дослідження гвитнівка, до категорії вонепальної зброї не відноситься, а являється пневматичною гвинтівкою «HATSAN MOD.80 MAGNUM», серійний номер « НОМЕР_52 » калібру 4,5мм, виготовлена промисловим способом.

-Постанова про призначення судової товарознавчої експертизи від 29.10.2014 року.

-Висновку експерта № 485 від 29.10.2014 року з ілюстративною таблицею, згідно з яким залишкова вартість нданої на експертизу гвинтівки пневматичної «HATSAN MOD.80 MAGNUM», з урахуванням визначених експертом можливої початкової вартості, можливого розміру втрати якості (зносу) станом на момент проведення експертизи може становити 900,00грн.

-Протоколу проведення слідчого експерименту від 09.10.2014 року, згідно з яким потерпілий ОСОБА_4 розповідає про подію, яка мала місце 13.05.2014 року близько 03-30 години та показує своє місцерозташування, нападника та автомобілів.

-DVD+R - диск з відеозаписом слідчого експерименту від 09.10.2014 року.

-Відповідь заступника начальника Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 3/3714 від 10.10.2014 року, згідно з яким налано інформацію про проведенні звернення 01.07.2014 року до ІПС ОВС України в Полтавській області користувачем USR723 ( ОСОБА_42 ). Також повідомолено, що безпосередні екрані форми роздруківок по тій чи іншій підсистемі ІПС ОВС формується в режимі реального часу. Формування роздруківок станом на будь який період минулого часу не є можливим.

-Список звернень до ІПС ОВС України в Полтавській області користувача USR723 01.07.2014 року та відповіді на них.

-Відповідь заступника начальника Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 3/3807 від 16.10.2014 року, згідно з яким налано інформацію про проведенні звернення 15.07.2014 року до ІПС ОВС України в Полтавській області користувачем USR723 ( ОСОБА_42 ). Також повідомолено, що безпосередні екрані форми роздруківок по тій чи іншій підсистемі ІПС ОВС формується в режимі реального часу. Формування роздруківок станом на будь який період минулого часу не є можливим.

-Список звернень до ІПС ОВС України в Полтавській області користувача USR723 15.07.2014 року та відповіді на них.

-Висновку № 422 додаткової судової будівельно-технічної експертизи по кримінальній справі № 524/10401/14-к/41/15 від 27.04.2015 року, згідно з яким вартість відновлюваного ремонту садового будинку АДРЕСА_34, внаслідок пожежі, що сталася в ніч з 18 на 19 червня 2014 року в цінах на квітень 2015 року з урахуваням ПДВ складає: 206727грн. Сума матеріальної шкоди завданої в результаті знищення садового будинку за адресою: АДРЕСА_11 в цінах на квітень 2015 року з урахуваням ПДВ складає: 206724грн.

-Супроводжувальний лист від 22.07.2014 року № 122-6411-14 про направлення кримінаьного провадження № 12014170090001411 від 13.05.2014 року за ознаками кримніального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України за підслідністю СВ прокуратура Полтавської області.

-Витягу з кримніального провадження № 12014170090001411 внесений до ЄРДР 13.05.2015 року за заявою ОСОБА_4 за ч.2 ст. 186 КК України, фабула якого: 13.05.2014 року близько 03-30 години біля будинку АДРЕСА_38 у гр. ОСОБА_4 групою осіб, без застосування насильства було відкрито викрадено відеореєстратор, документи та гроші в сумі 500грн.

-Доручення про проведення досудового розслідування від 13.05.2014 року.

-Повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014170090001411 за заявою гр. ОСОБА_4 , попередня кваліфікація за ч.1 ст. 186 КК України.

-Протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правпорушення від 13.05.2014 року, згідно з якою гр. ОСОБА_4 заявив, що 13.05.2014 року приблизно о 3-30 годині біля будинку 4 по квт. 274 невідомий відкрито заволодів відеореєстратором, документами та грошима в сумі 500грн.

-Протоколу огляду місця події від 13.05.2014 року, згідно з яким вздовж будинку АДРЕСА_37, в метрах 20 від під`їзду стоїть авто марки Хюндай ЕХ 35 білого кольору державний номер НОМЕР_1 , автомобіль стоїть заднім бампером до під`їзду в 0,5 метрів від бардюра. На момент огляду авто, зовні авто не має пошкоджень, в салоні авто на передній пасажирській сідушці лежать речі, та кришка від відсіку запобіжників, всалоні авто пошкоджень не має. Зверху біля дзеркала чорний провід завдовжки 25 см. Під час огляду вилучено 4 відрізки зі слідами пальців.

-Витяг з кримінального провадження № 12014170090001847 внесений до ЄРДР 25.06.2015 року за заявою ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України, фабула якого: 25.06.2014 року надійшла заява гр. ОСОБА_4 пр те, що в період часу з 19.06.2014 року по 24.06.2014 року невстановлена особа шляхом проникнення до квартри АДРЕСА_39, скоїла крадіжку майна.

-Протоколу прийняття зяви про вчинене кримінальне правпорушення від 25.06.2014 року, згідно якої гр. ОСОБА_4 заявив, 24.06.2014 року близько 20-00 години виявив крадіжку речей та грошових коштів та золотих виробів.

-Повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014170090001847 за заявою гр. ОСОБА_4 , попередня кваліфікація за ч.3 ст. 185 КК України.

-Заяви про подію від 12.06.2014 року, згідно з якою гр. ОСОБА_4 просив органи міліції провести перевірку за фактом пошкодження його автомобіля Хюндай , державний номер НОМЕР_1 , що мало місце з 20-00 години 11.06.2014 року по 08-00 годину 12.06.2014 року.

-Поясненням гр. ОСОБА_4 , в яких останній вказав, що 11.06.2014 року близько 20-00 години він поставив свій автоомобіль Хюндай державний номер НОМЕР_1 біля б. 4 по квт. 274. Близько 08-0 години ранку 12.06.2014 року він вийшов до машини та побачив, що по всій машині фарбою проведена червона полоса, а з боку пасажирського сидіння напис: «Ты готов». Хто це міг зробити він не знає.

-Рапорт від 12.06.2014 року, згідно якого встановити особу причетну до пошкодженя автомобіля не представляється можливим.

-Повідомолення № 8/1594 від 13.06.2014 року про те, що в результаті перевірки на підставі ч.4 ст. 26, 477 КПК України дане повідомолення за фактом пошкодження автомобіля Хюндай державний номер НОМЕР_1 , не містить ознак кримінального правпорушення.

-Постанова від 31.07.2014 року про визначеня підслідності кримніального провадження № 12014120270000889 за ч.2 ст. 194 КК України за слідчим відділом прокуратури Полтавської області.

-Витяг з кримінального провадження № 12014120270000889 внесений до ЄРДР 19.06.2014 року за ч.2 ст. 194 КК України, фабула якого: 19.06.2014 року о 02-20 год. до ЧЧ Світловодського МВ надійшло повідомлення від диспетчера МНС в м.Світловодськ про те, що в даний час на території дачної дільниці АДРЕСА_40 трапилось загорання меблів, які знаходяться в будинку, в наслідок несправності електричної проводки.

-Повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014120270000889, попередня кваліфікація за ч.2 ст. 194 КК України.

-Рапорт від 19.06.2014 року в якому вказано, що 19.06.2014 року о 02-20 годині до ЧЧ Світловодського МВ надійшло повідомлення від диспетчера МНС в м.Світловодськ про те, що в даний час на території дачної дільниці АДРЕСА_40 трапилось загорання меблів, які знаходяться в будинку, в наслідок несправності електричної проводки.

-Протоколу огляду місця події від 19.06.2014 року, згідно з яким місцем огляду є територія дачної діяльниці за адресою: АДРЕСА_24 . Оглядаємим об`єктом являється дачний будинок виготоволений із білої цегли, 2- поверховий. Територія дачної ділянки огорожена парканом виготовленим із металевого дроту. Дана дачна ділянка належить гр. ОСОБА_4 , який проживає у м.Кременчук. Дана дачна ділянка була пошкоджена шляхом загорання. Зі слів працівників МНС, можливою причиною виникнення пожежі на даний час встановлюється.

-Акт про пожежу від 19.06.2014 року, згідно з яким пожежею знищено телевізор марки «Самсунг», пневматична гвинтівка «Хатсан», холодильник марки «Рейнфорд», сервант, стіл, 5 диванів, речі домашнього вжитку на площі 46 кв.м. Стіни та покрівля на площі 46 кв.м.

-Звіт про причину виникнення пожежі від 19.06.2014 року з фототаблицями, план-схемою, згідно з яким «… гр. ОСОБА_43 повідомив, що в ніч з 18 на 19 червня 2014 року залишився на дачі. Прокинувся вночі від сильного тріску. Вийшовши на подвір`я побачив, що поблизу горить дачний будинок сусіда ОСОБА_4 Викликав службу порятунку…». Обставини на пожежі: «…Внаслідок пожежі вогнем знищено телевізор марки «Самсунг», пневматична гвинтівка «Хатсан», холодильник марки «Рейнфорд», сервант, стіл, 5 диванів, речі домашнього вжитку на площі 46 кв.м. Стіни та покрівля на площі 46 кв.м….». Визначення осередку пожежі: «…По слідам ушкоджень будинку, зібраних матеріалів, а також враховуючи свідчення очевидців - можливо стверджувати, що початковим осередком горіння стало коротке замкнення електропроводки в приміщені дачного будинку..».

-Постанови від 21.06.2014 року про закриття кримінального провадження в зв`язку з тим, що в ході розслідування кримінального провадження не встановлені об`єктивні дані, які б вказували на наявність ознак складу будь-якого кримніального правопорушення, передбаченого КК України в діях будь-яких осіб.

-Постанова від 30.07.2014 року про скасування постанови про закриття крмнального провадження.

-Протокол огляду від 29.07.2014 року з фототаблицями, згідно з яким встановлено, що в дачному кооперативі «Сади 3» по вул. Огіркова під номером АДРЕСА_44 розташований дачний будинок, який належить ОСОБА_4 . Вказаний дачний будинок має два поверхи та пообудований із білого кирпича . На момент огляду будинок після пожежі. У будинку пошкоджені (відсутні) двері, вікна, дах. На лицьовій до дороги стороні будинку зліва на висоті близько 2-х метрів від землі є надпис темно червоною фарбою АДРЕСА_44. Із зовнішньої сторони стіни зліва від вхідних дверей, на даний час отвір, під металевими сходами на лругий поверх мається надпис червоною фарбою нанесено з балону під тиском «Готовь уши», написаний у два ряди зверху «Готовь», нижче «УШИ». Зліва від отвору (вхідних) дверей до будинку мається пристройка, яка має металеві двері сірого кольору замкнені на замок. Вказана пристройка під час пожежі не пошкодилась. Навкруги будинку на землі знаходяться частини пошкодженого шиферу, скла, дерев`яних виробів, кирпичу, металеві межа з даху.

-Протокол додаткового огляду місця події від 05.09.2014 року дачного будинку за адресою: АДРЕСА_11 , що належить ОСОБА_4

-Постанови про призначення судової пожежно-технічної експертизи від 05.09.2014 року.

иВисновок експерта № 122 від 09.09.2014 року з ілюстративними таблицями, згідно з яким осередок пожежі в дачному будинку за адресою: АДРЕСА_24 , знаходився в середині житлової кімнати на 1-му поверсі, біля тильної стіни. Причиною виникнення пожежі в дачному будинку за адресою: АДРЕСА_24 , стало джерело запалювання занесене ззовні з метою приховування слідів злочину.

-Постанова про призначення судової будівельно-технічної експертизи від 30.09.2014 року.

-Висновку № 872 судової будівельно-технічної експертизи від 28.10.2014 року з фототаблицями та кошторисами, згідно з яким вартість відновлюваного ремонту садового будинку АДРЕСА_34, внаслідок пожежі, що сталася в ніч з 18 на 19 червня 2014 року в цінах на квітень 2015 року з урахуваням ПДВ складає: 160473грн. Сума матеріальної шкоди завданої в результаті знищення садового будинку за адресою: АДРЕСА_11 в цінах на квітень 2015 року з урахуваням ПДВ складає: 160473грн.

-Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії установлення місцезнаходження радіоелектроного засобу від 15.07.2014 року, згідно з яким в результаті проведення заходу 24.06.2014 року, було встановлено місцезнаходження радіоелектроного засобу, а саме мобільного терміналу з номером НОМЕР_10 за адресою: АДРЕСА_1 .

-Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії установлення місцезнаходження радіоелектроного засобу від 14.07.2014 року, згідно з яким в результаті проведення заходу 12.07.2014 року, було встановлено місцезнаходження радіоелектроного засобу, а саме мобільного терміналу з номером НОМЕР_12 за адресою: АДРЕСА_1 .

-Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 23.07.2014 року, згідно з яким в резульаті проведення заходу було зафіксовано наступні дії та розмови, які містять відомості, що мають значення для досудового розслідування, а саме: проведення негласної (розшукової) дії здійснювалось за місцем перебуваня всіх фігурантів, а саме на АГЗП по АДРЕСА_5 , під час розмови з фігурантами. Відеокамеру встанолвено таким чином, що видно ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , а також чути їх розмову.

-Протокол про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 23.07.2014 року, згідно з яким в резульаті проведення заходу було зафіксовано наступні дії та розмови, які містять відомості, що мають значення для досудового розслідування, а саме: проведення негласної (розшукової) дії здійснювалось за місцем перебуваня всіх фігурантів, а саме на АГЗП по АДРЕСА_5 , під час розмови з фігурантами. Відеокамеру встанолвено таким чином, що видно ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , а також чути їх розмову.

-Додаток до протоколу магнітний носій інформцї.

-Постанова про призначення судової дактилоскопічної експертизи від 08.07.2014 року.

-Висновок дактилоскопічної експертизи № 10255 від 26.09.2014 року, згідно з яким на даному для дослідження відео реєстраторі з кріпленнями, є 1 слід папілярного узору (слід 1). Слід 1 не придатний для ідентифікації особи.

-Постанова про призначення судової дактилоскопічної експертизи від 08.07.2014 року.

-Висновок дактилоскопічної експертизи № 7995 від 25.09.2014 року, згідно з яким на наданій для дослідження дисконтній картці «Висока кухня столичних майстрів на Околиці» № 0398, є 1 слід папілярного узору (слід1 ). Слід 1 придатний для ідентифікації особи. На усіх інших наданих на дослідження об`єктах (9 дисконтних картах, 4 іконах, 3 візитних картках) сліди папілярних узорів відсутні.

-Постанова про призначення повторної судової дактилоскопічної експертизи від 01.10є.2014 року.

-Висновок експерта № 833 від 06.10.2014 року з фототаблицями, згідн з яким в результаті проведеного дослідження встановлено, що на поверхні наданої на дослідження дисконтної картки «Висока кухня столичних майстрів на Околиці» № 0398, виявлено один слід пальця руки, розмірами 23х13мм. Слід пальця руки, розмірами 23х13мм, придатний для ідентифікації особи.

-Довідка № 16/7150 від 08.10.2014 року, згідно з інформацією про перевірку за дактилообліками в результаті перевірки по АДІС «DACTA-2000», станом на 07.10.2014 року, співпадінь не встанолвено.

-Постанова про призначення додаткової дактилоскопічної експертизи від 17.10.2014 року.

-Висновок експерта № 901 від 21.10.2014 року з фототаблицями, згідно з яким так як відбитки великого, вказівного, середнього, безіменного, мізинного пальців правої руки та великого, вказівного, середнього, безіменного, мізинного пальців лівої руки в дактилокарті заповненої на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконані не якісно, порівняльне дослідження зі слідом пальця руки, розмірами 23х13мм не проводилось, а тому відповісти на питаня «Ким, ОСОБА_1 , чи іншою особою, залишени слід пальця руки, розміром:23х13мм, виявлений на поверхні дисконтної картки «Висока кухня столичних майстрів на околиці» № 0398 виявлено слід округлої офрми?» не вдається можливе. Дане питання, в повному обсязі, може бути вирішене при наданні на дослідження якісних відбитків пальців рук вищевказаного громадянина.

-Постанова про призначення судової дактилоскопічної експертизи від 22.08.2014 року.

-Висновок експерта № 731 від 27.08.2014 року з ілюстративної таблицею, згідно з яким в результаті проведеного дослідження встанолвено, що на поверхні пневматичної рушниці «HATSAN» MOD 80 MAGNUM, яку було виявлено та вилучено 16.07.2014 року по АДРЕСА_41 слідів папілярних узорів рук не виявлено. Питання «Якщо так, то чи придатні вони для ідентифікації?», не вирішувалось в зв`язку з тим, що слідів папілярних узорів рук не виявлено.

-Протокол пред`явлення речей для впізнання від 08.09.2014 року з фототаблицями, згідно з яким на запитання слідчого, чи впізнає він(вона) серед пред`явлених йому речей, ОСОБА_4 , вказав на пневматичну рушницю під номером 3, тобто «HATSAN» № НОМЕР_53 чорного кольору. ОСОБА_4 повідомив, що на стволі рушниці № 3 мається характерний наліт з іржі. На резиновому прикладі знизу мається царапина.

-Розписка про передання на відповідальне зберігання гр. ОСОБА_4 рушниці «HATSAN».

-Постанова про визнання речовим доказом від 08.09.2014 року, а саме: пневматичну рушницю «HATSAN» MOD 80 MAGNUM № НОМЕР_53 .

-Протокол огляду місця події від 25.06.2014 року, згідно з яким проведено огляд трьохкімнатної квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_21 .

-Рапорт від 27.05.2014 року, згідно з яким в результаті проведених заходів встановити місцезнаходження викраденого майна не представляється можливим.

-Постанова про призначення експертизи від 10.06.2014 року.

-Висновок експерта № 383 від 21.06.2014 року з ілюстративними таблицями, згідно з яким сліди рук, від копійовані на відрізки липких стрічок № 1-4 розмірами сторін 88х48мм, 115х48мм, 85х48мм та 87х48мм, вилучені в ході огляду місця події 13.05.2014 року за адресою: квартал АДРЕСА_27 , для ідентифікації особи не придатні.

-Рапорт від 11.07.2014 року, згідно з яким в результаті проведених заходів встановити місцезнаходження викрадених речей не представляється можливим.

-Рапорт від 11.07.2014 року, згідно з яким в результаті проведених заходів інформації, що має оперативний інтерес отримано не було.

-Рапорт від 11.07.2014 року, згідно з яким в результаті проведених заходів було встановлено, що на б. 4 квт. 274 маються засоби відео спостререження, але на даний момент відел запис який охоплює проміжок часу з 19.06.2014 року до 22.06.2014 року не зберігся.

-Рапорт від 10.07.2014 року, згідно з яким в ході проведених заходів інформації, що має оперативний інтерес отримано не було.

Рапорт від 11.07.2014 року, згідно з яким в ході проведених заходів встановити свідків та очевидців даного злочину не представляється можливим.

Рапорт від 11.07.2014 року згідно з яким, в ході проведених заходів встановити особу, яка вчинила даний злочин не представилось можливим.

Рапорт від 12.07.2014 року, згідно з яким, в ході проведених заходів інформації, що має оперативний інтерес отримано не було.

Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.07.2014 року, а саме: ОСОБА_1 .

Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.07.2014 року, а саме: ОСОБА_2 .

Протокол пред`явлення особи для впізнання від 18.07.2014 року, згідно з яким потерпілий ОСОБА_4 впізнав особу за голосом, впізнав невпевнено особу № 3 - ОСОБА_17 . Також слідчим було запропоновано впізнати потерпілому особу за статурою, на що потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що № 3 - ОСОБА_17 , схожий на особу, що здійснила на нього напад.

Постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 10.09.2014 року, згідно з якою виділено з матеріалів досудового розслідування за № 12014170090001411 матеріали досудового розслідування щодо дій ОСОБА_17 , які полягали у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства за ч.2 ст. 187 КК України та дій, які полягали у вчиненні вимагання, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи або таким, що завдало майнової шкоди у великих розмірах за ч.3 ст. 189 КК України.

Постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 10.09.2014 року, згідно з якою матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014170000000240 від 10.09.2014 року за ч.2 ст.187 КК України та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014170000000241 від 10.09.2014 року за ч.3 ст. 189 КК України, ою`єднано в одне провадження за № 420141700000000240.

Протокол огляду від 14.10.2014 року, згідно з яким оглянуто білий конверт, всередині якого знаходяться три аркуші паперу формату А4 із надрукованим текстом: на двох аркушах вказані номера телефонів, з яких надходяться смс повідомолення із зазначенням двох номерів мобільних телефонів оператора мобільного зв`язку «Київстар»: НОМЕР_11 , НОМЕР_10 . Нижче вказані дати, час та тексти смс повідомлень з прив`язкою до подій, що відбуваються в житті ОСОБА_4 . На третьому аркуші під десятьма пунктами з перерахуванням речей вказано, що викрали в квартирі.

Протокол огляду від 14.10.2014 року, згідно з яким оглянуто білий пакет з паспортом ОСОБА_1 , вилучений 16.07.2014 року.

Клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Полтавської області від 16.09.2014 року про тимчасовий доступ до документів ПрАТ «Київстар», надання інформації про вхідні, вихідні, дзвінки, смс повідомолення, із мобільного терміналу із використанням сім-картки з абонентським номером: НОМЕР_54 , НОМЕР_55 з вказівкою топографічної прив`язки, часу та зазначенням абонентських номерів, із яких здійснювався зв`язок під час роботи таих терміналів, їх імеі, а також розташування базових станцій, через які здійснювався зв`язок (азимут, відстань) та інших даних за вказаним номером, які можуть бути доступні оператору.

Ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 18.09.2014 року про задоволення клопотання про тимчасовий доступ до документів ПрАТ «Київстар», надання інформації про вхідні, вихідні, дзвінки, смс повідомолення, із мобільного терміналу із використанням сім-картки з абонентським номером: НОМЕР_54 , НОМЕР_55 з вказівкою топографічної прив`язки, часу та зазначенням абонентських номерів, із яких здійснювався зв`язок під час роботи таих терміналів, їх імеі, а також розташування базових станцій, через які здійснювався зв`язок (азимут, відстань) та інших даних за вказаним номером, які можуть бути доступні оператору.

Протокол тимчасового доступу 15.10.2014 року, згідно з яким в ході даної слідчої дії вилучено носій інформації лазрений оптичний CD диск 4288 з електронними документами та їх відображенням, що містять відомості про час, тривалість та місце здійснення вхідних, вихідних дзвінків та коротких текстових повідомолень абонентів ПрАТ «Київстар»: НОМЕР_54 , НОМЕР_55 .

Копія функціональних обов`язків оперуповноваженого в ОВС сектору оперативного забезпечення ВВБ в Полтавській області ДВБ МВС України капітана міліції ОСОБА_1 .

Витяг з послужного списку звання майора міліції ОСОБА_1 .

Послужний список ОСОБА_2 .

Витяг з фотоальбому ОСОБА_20 з соціальної мережі.

Витяг з фотоальбому ОСОБА_45 з соціальної мережі.

Повідомлення Рокитненської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про те, що на території Рокитненьської сільради населеного пункту Петренки не має і станом на 01.07.2014 року та після цієї дати не існував.

Світлокопія довідки ПАТ «Інститут репродуктивної медицини» № 175 від 08.10.2014 року, згідно з якою дана установа засвідчує факт перебування ОСОБА_10 та ОСОБА_46 в Медичному центрі 18.06.2014 року.

Довідка ПрАТ «Київстар», згідно з якою точність визначення місцезнаходжееея абонента, номер якого обслуговується в мережі компанії, обумовлене зоною обслуговування (радіо покриття) конкретної базової станції та може досягати 35кв.

Фотознімки дорожнього знаку «населений пункт Петренки» та місця його знаходження.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегуе проти Іспанії» від 6 грудня 1998 року (п.146) зазначено, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається на органи обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Прокурор повинен повідомити обвинуваченому про докази, що маються проти нього, для того, щоб він міг підготуватися та надати доводи в свій захист, і, врешті-решт, обвинувачення повинно надати достатні дані для визнання його винуватим, що не було здійснено.

Крім цього, принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справ з упередженої думки, що обвинувачений скоїв злочин, котрий йому ставиться в вину, а обов`язок доказування лежить на органах обвинувачення і будь-який сумнів повинен тлумачиться на користь обвинуваченого.

За змістом ст. ст. 21, 22, 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань, речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об`єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.

Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

У відповідності до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведеності у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно із положеннями ст.22 КПК України суд зберігає обєктивність та неупередженість, в тому числі не надаючи переваг будь-якій стороні кримінального провадження.

Крім цього, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення, але він не може тлумачитись як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (довід). Об`єм цього обов`язку може змінюватись залежно від природи рішення.

Суд обгрутовує вирок виключно на доказах, розглянутих у судовому засіданні. За допомогою дослідження на суді всіх доказів відбувається і формування внутрішнього суддівського переконання про винність або невинність обвинуваченого.

Доказування - це єдиний спосіб встановлення об`єктивної істини в кримінальному судочинстві. Поки не доведені обставини скоєння злочину, не можна сказати, що вони були, мали місце насправді.

З приводу того, що доведення є єдиним способом для встановлення істини у Кримінально процесуальному кодексі Українивказано: "Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Надані прокурором докази, суд не вважає такими, що доводять вину обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушен за обставин викладених у обвинуваченні поза розумним сумнівом.

Так, прокурор, посилався як на доказ, на показанн потерпілого. Щодо цього суд зазначає, що потерпілий ОСОБА_4 з`явився до суду 31.07.2017 року для допиту, однак під час судового розгляду надав вільні пояснення з приводу подій, які є предметом розгляду у даному кримінальному провадженні, відповів на поставлені запитання прокурора та на цьому судом оголошено перерву в зв`язку із закінченням робочого часу. У судове засідання для продовження допиту, так і у наступні судові засідання потерпілий ОСОБА_4 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час судових засідань. Надав суду через свого представника, адвоката Савічева О.О., письмову заяву (а.с. 185 т.10) згідно якої повідомив суд, що у відповідності до п.6 ч.1 ст.56 КПК України він має право відмовитись давати показання, тому керуючись даною нормою закону, він - потерпілий ОСОБА_4 , відмовляється давати показання, а також від будь яких претензій матеріального характеру.

З огляду на приписи ст.22 КПК України, якою передбачено що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Оскільки сторона захисту була повністю позбавлена можливості ставити запитання потерпілому ОСОБА_4 , то суд не може прийняти частину наданих потерпілим показань суду як доказ, оскільки в такому випадку буде непоправно порушено право сторони захисту на змагальність сторін та надання своїх доказів суду, в тому числі не буде забезпечена рівність сторін. Суд також був позбавлений можливості з`ясувати наявні розбіжності між деякими протоколами слідчих дій, проведеними за участю потерпілого ОСОБА_4 , та іншими матеріалами справи. Відповідно до ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Відповідно до п.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин, суд не може послатися на показання потерпілого як на доказ у цьому кримінальному провадженні.

Аналогічну за своїм змістом заяву подала до суду й потерпіла ОСОБА_5 (а.с. 184 т.10), згідно якої повідомила суд, що у відповідності до п.6 ч.1 ст.56 КПК України вона має право відмовитись давати показання, тому керуючись даною нормою закону, вона - потерпіла ОСОБА_5 , відмовляється давати показання.

Щодо показань свідків:

в судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_47 пояснив, що обвинувачений ОСОБА_2 племінник його дружини, потерпілий ОСОБА_4 також є родичем дружини та його кумом. Як з потерпілим, так і з обвинуваченим у нього добрі стосунки. З приводу подій, які дослуджуються судом повідомив, що дійсно приблизно в 2008 або в 2009 році, точної дати не пам`ятає, він подарував ОСОБА_49 на день народження гвинтівку пневматичну турецького виробництва фірми «Хатсан». Дана гвинтівка була в коробці, не пам`ятає чи були до неї якісь документи чи ні, продавалась вона у вільному доступі та спеціального дозволу на її придбання та користування не потребувала. Купляв її у спеціалізованому магазині навпроти Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області по вул. Київській у м. Кременчуці. Де потерпілий зберігав дану рушницю йому невідомо. Все, що відбувалося з потерпілим йому відомо лише з його слів. Повідомив, що з приводу рушниці він допитувався слідчим, проте впізнання рушниці офіційно не проводилось, протокол не складався. Слідчому пояснював, що впізнати рушницю, яку подарував у 2008 чи 2009 роках він не зможе, оскільки особливостей в неї не було. Також пояснив, що раніше працював тривалий час слідчим та начальником слідчого відділу Автозаводського РВ, має великий досвід у розслідування кримінальних справ, тому з врахуванням свого досвіду в правоохоронних органах зауважив, що був свідком, як потерпілому ОСОБА_4 пред`являлась на впізнання рушниця, яку слідчий вилучив під час обшуку із будинку батьків цивільної дружини ОСОБА_1 , жінки на ім`я ОСОБА_51 . Зокрема появнив, що на його очах слідчому принесли оперативні працівники дві рушниці, які були запаковані, та коли їх дістали, то на них було масло та неозброєним оком було видно, що ці дуві рушниці є абсолютно новими, такими , що не були у використанні. За таких обставин потерпілому ОСОБА_4 не склало труднощів впізнати серед трьох рушниць одну, яка мала суттєві відмінності від двох інших - а саме, була у використанні на відміну від двох інших. Проведення даної слідої дії він спостерігав, так як очікував на потерпіого в коридорі в прокуратурі Полтавської області, куди приїхав разом із потерпілим ОСОБА_4 для проведення слідчих дій. Двері до кабінету слідчого ОСОБА_77 юули відчинені, тому він бачив, все, що відбувалось у кабінеті безпосередньо. Підтвердив, що під час проведення такого впізнання дійсно були присутні поняті. Після проведення впізнання з потерпілим ОСОБА_4 , слідчий запропонував і йому впізнати рушницю, на що він відмовився, так як не бачив рушницю, яку подарував потерпілому та не може сказати чи мала вона які-небудь ознаки, за якими її можна було б впізнати. Також свідок вказав, що ОСОБА_2 , коли працював у міліції, інколи допомагав ОСОБА_4 за проханнями останнього, в тому числі виконував декі його доручення щодо повернення товару чи грошових коштів, за що ОСОБА_4 давав грошові кошти ОСОБА_53 .

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_54 пояснив, що разом із дружиною має дачув АДРЕСА_42. Номер його дачного будинку АДРЕСА_43 номер дачного будинку ОСОБА_20 - АДРЕСА_44 . Влітку 2014-2015 року, точної дати вже не пам`ятає, вночі разом із дружиною прокинулись від шуму та запаху гарі. У вікно побачили, що горить дачний будинок ОСОБА_9 . Вийшовши на вулицю не бачив сторонніх осіб чи автомобілів біля будинку ОСОБА_20 . Викликали пожежників, які по приїзду тушили пожежу та переносили деякі речі з подвір`я та будинку ОСОБА_9 до нас у двір, зокрема це були газовий балон, велике крісло, та ще якісь речі. Власник дачного будинку не приїжджав. Крісло та балон потім віддали матері ОСОБА_55 та його брату. Пристройка до будинку залишилась цілою, погоріли дерева навколо та сам будинок. Після пожежі він дивився на будинок, проте надписів на ньому не бачив. Пожежники щось говорили між собою, коли тушили пожежу та після неї оглядали будинок, проте що саме, він не чув. Також пожежники віддали йому ключі від дачного будинку (чи пристройки), які були в замку дверей нової пристройки, які він потім повернув матері ОСОБА_55 . Свідок показав суду, що ОСОБА_1 , на якого він дивився в залі суду, він не бачив на місці події тієї ночі чи в будь-який інший час в районі його дачі.

- допитаний свідок ОСОБА_56 , надала показання, аналогічні показанням свого чоловіка ОСОБА_54 , доповнивши їх тим, що під час пожежі вони з чоловіком поливали свій автомобіль та речі, які були розташовані близько до подвір`я ОСОБА_9 , щоб вогонь не перекинувся на їх подвір`я. Особисто вона не ходила на подвір`я ОСОБА_30, впевнена, що так ніхто не кричав та вона нікого не бачила а ні на подвір`ї будинку ОСОБА_30, а ні навколо нього. Підтвердила, що речі, які їм передали пожежники на зберігання, вона передала матері ОСОБА_55 та його брату, які приїхали наступного дня після пожежі. З їх слів їй відомо, що ОСОБА_8 на той час відпочивав десь на Західній Україні.Знає, що в будинку ОСОБА_30 був камін, про прични пожежі їй нічого невідомо.

- допитаний свідок ОСОБА_57 пояснив, що працює заступником начальника пожежної охорони в частині 17 ВП2, пожежу, з приводу якої викликали до суду, пам`ятає. Це було в червні 2014 року, надійшло повідомлення, що горить дачний будинок. На момент прибуття пожежних будинок палав, вони вжили заходів для збереження майна потерпілих. Там була «свічка», фактично вже не було, що тушити. Він склав акт про пожежу. Пам`ятає, що виносили крісло-качалку, щодо речей, які були в будинку, то він зв`язувався з власником - ОСОБА_58 по мобільному телефону. Пам`ятає, що того звали ОСОБА_8 , він йому повідомив, що необхідно буде прибути до них у пожежну частину, а також до Світловодського МВ. Зі слів ОСОБА_9 він написав у акті, що було знищено, тобто речі, які знаходились в середині будинку. Потерпілий казав про рушницю, вони її не знайшли, він сказати не може чи бута в будинку рушниця чи ні. Про мотор потерпілий нічого не казав. Після пожежі ходили по будинку з ліхтарем та лопатами, робили огляд. На місці причину пожежі не встановили. Було дві версії - коротке замкнення та підпал (умисне чи необережне поводження з вогнем). Пам`ятає також, що на стіні будинку був якийсь напис, який саме - сказати не може. Все, що могли врятувати з речей, вони витягли та передали сусідам на зберігання. Акт про пожежу він передав до Світловодського відділу міліції, а саме слідчому. На місці події ОСОБА_6 акт не підписував, бо його не було, скоріш за все той його підписав у слідчого.

В судовому засіданні допитаний як свідок ОСОБА_59 пояснив, що в червні 2014 року в нічний час отримав вилки від диспетчера про пожежу в дачному кооперативі. Приїхали та потушили будинок, який фактично згорів, принаймі з середини повністю. На будинку бул зроблений напис « Готовь уши». Потерпілий просив знайти рушницю, вони її шукали, але так її і не знайшли. Вогонь був сильний, згоріло навіть перекриття. Він обходив будинок із ліхтарем, шукав рушницю в місцях, де казав потерпілий по телефону її шукати. Температура під час пожежі була високою, однак на його думку рушниця згоріти не могла. Коли вони приїхали тушити пожежу, то нікого із сторонніх осіб не бачили.

У судовому засіданні допитані як свідки слідчі ОСОБА_61 та ОСОБА_62 , які налавали пояснення суду, щодо складених ними процесуальни документів.

Суд також не може не звернути увагу на протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу від 15.07.2014 року, згідно з яким в результаті проведення заходу 24.06.2014 року, було встановлено місцезнаходження радіоелектронного засобу, а саме мобільного терміналу з номером НОМЕР_10 за адресою: АДРЕСА_1 . Як вбачається з наданого суду протоколу дана негласна слідча (розшукова) дія була проведена у кримінальному провадженні №12014170090001411 від 13.05.2014 року з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.186 КК України, тобто за фактом відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_4 . При цьому, з матеріалів цього ж провадження та пояснень прокурора вбачається, що мобільний телефон у потерпілого не зникав. Однак, слідчий СВ КМВ УМВС України в Полтавській області капітан міліції Свириденко М.В. просить у Апеляційного суду Полтавської області дозвіл на встановлення місця знаходження радіоелектронного засобу, а саме мобільного терміналу з номером : НОМЕР_10 , з якого потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надходять смс - повідомлення з погрозами та вимагання грошових коштів. Тобто фактично вказана негласна слідча (розшукова) дія проведена до внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_4 про вимагання у нього грошових коштів за ч.3 ст. 189 КК України (03.07.2014 року), що суперечить вимогам ст. 214 КПК України і є грубим порушенням норм кримінального процесуального права та проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії в рамках кримінального провадження яке взагалі не має ніякого відношення до вимагання грошових коштів у потерпілого, є незаконним.

Що стосується наданих суду в якості доказів копій наступних документів : протоколу обшуку від 15.04.2011 року гр. ОСОБА_40 , згідно з яким під час обшуку був присутній ОСОБА_1 та ОСОБА_41 ; протокол обшуку від 15.04.2011 року за адресою: АДРЕСА_19 у гр. ОСОБА_40 та протокол обшуку від 16.04.2011 року в дачному будинку АДРЕСА_20 гр. ОСОБА_40 , то суд вважає, що вказані докази є неналежними в розумінні ст. 85 КПК України, так як не мають ніякого відношення до кримінального провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . В судовому засіданні свідок ОСОБА_40 допитаний не був, суд не має права посилатися на показання осіб, які не були допитані безпосередньо в судовому засіданні, відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України. Крім того, походження вказаних копій документів із матеріалів кримінального провадження є невідомим. Так, прокурор пояснив у судовому засіданні, що надані ним копії документів із матеріалів кримінальної справи відносно громадянина ОСОБА_40 , були отримані слідчим СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77. у Комсомольському міському суді Полтавської області на усний запит. Разом із тим вказані документи не завірені мокрою печаткою суду, відсутній супровідний лист із суду, який вказував би на законність їх отримання. За таких обставин суд вважає походження копій таких документів як протокол обшуку від 15.04.2011 року гр. ОСОБА_40 , згідно з яким під час обшуку був присутній ОСОБА_1 та ОСОБА_41 ; протокол обшуку від 15.04.2011 року за адресою: АДРЕСА_19 у гр. ОСОБА_40 та протокол обшуку від 16.04.2011 року в дачному будинку АДРЕСА_20 гр. ОСОБА_40 є досить сумнівним, тому прийняти їх до уваги не може.

Також, суду надані такі процесуальні документів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вимаганні грошових коштів у потерпілого ОСОБА_4 як : витяг з кримінального провадження № 42014170000000240, згідно з яким 10.09.2014 року була внесена заява ОСОБА_4 до ЄРДР про вчинення гр. ОСОБА_17 зазделегідь не обіцяного приховування тяжкого злочину; постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 10.09.2014 року, згідно з якою виділено з матеріалів досудового розслідування за № 12014170090001411 матеріали досудового розслідування щодо дій ОСОБА_17 , які полягали у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства та вчинення вимагання, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи або таким, що завдало майнової шкоди у великих розмірах. Дані матеріали направлені до слідчого відділу прокуратури Полтавської області для організації проведення досудового розслідування; повідомолення про зміну раніше повідомоленої підозри від 11.09.2014 року відносно ОСОБА_17 , згідно з якою ОСОБА_17 підозрюється у зазделегідь необіцяному приховувані знарядь вчинення тяжкого злочину, тобто у вчиненні кримінального правпорушення, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України; обвинувального акту у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правпорушення, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України підозрюваним ОСОБА_17 ; угоди про визнання винуватості від 11.09.2014 року, яка укладена між старшим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прократури Полтавської області Шаталовим С.В. та підозрюваним ОСОБА_17 ; вироку Октябрського районого суду м. Полтави відносно ОСОБА_17 за ч.1 ст. 396 КК України, який не набрав законної сили. Дослідивши вказані документи суд вважає, що вони не доводять вини обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у інкримінованих їм злочинах, оскільки містять лише припущення ОСОБА_17 щодо можливої участі ОСОБА_2 у пошкодженні майна потерпілого ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 90 КПК України вирок Октябрського районого суду м. Полтави відносно ОСОБА_17 від 12.09.2014 року не має преюдиційного значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів, оскільки ним не встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою Україною.

Разом із тим, на підставі досліджених судом доказів, наданих сторонами обвинувачення та захисту, суд вважає, що обвинувачення, яке висунуто ОСОБА_1 за ч.1 ст. 187, ч.3 ст. 357, ч.3 ст.185 та ч.2 ст.194 КК України не доведене, так як суду не надано доказів, підтверджуючих вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_1 .

Згідно з ч.2, ч.4 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Суд вважає, що зібрані у справі докази не підтверджують вказаного обвинувачення, всі можливості зібрання додаткових доказів вичерпані, а сумніви що до доведеності обвинувачення усунути неможливо, а тому суд тлумачить їх на користь обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок суду ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; 3)в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановлені судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.284 КПК України. За встановлених фактичних обставин, виходячи із закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, суд приходить до висновку про недоведеність вини обвинуваченого в пред`явленому обвинуваченні.

Суд відповідно до ст. 94 КПК України аналізуючи всю сукупність приведених доказів по епізодам обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 187, ч.3 ст. 357, ч.3 ст.185 та ч.2 ст.194 КК України приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 підлягає виправданню на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що кримінальні правопорушення за ч.1 ст. 187, ч.3 ст. 357, ч.3 ст.185 та ч.2 ст.194 КК України з потерпілим ОСОБА_4 вчинено обвинуваченим ОСОБА_1 .

За епізодами вчинення інкримінованих ОСОБА_1 розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_4 (ч.1 ст.187 КК України) та незаконного заволодіння паспортом та іншими важливими особистими документами (ч.3 ст.357 КК України), які мали місце 13.05.2014 року, то суд прийшов до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_1 за даними епізодами в зв`язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати з огляду на дослідженні судом докази надані сторонами суд приходить до наступного :

Так, прокурором на підтвердження вчинення даних злочинів ОСОБА_1 була надана заява про вчинений злочин потерпілого ОСОБА_4 від 13.05.2014 року, яка не містить даних про те, що потерпілому відома особа, яка вчинила щодо нього напад. В даній заяві потерпілий лише повідомляє про вчинений щодо нього злочин.

При цьому, суд звертає увагу, що за даною заявою розпочате кримінальне провадження з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.186 КК України (грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства), в подальшому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_17 17.07.2014 року повідомлено про підозру щодо вчинення пограбування потерпілого ОСОБА_4 від 13.05.2014 року з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.187 КК України (розбій, вчинений за попередньою змовою групок осіб). В кінцевій редакції висунутого обвинувачення прокурором за фактом нападу на ОСОБА_4 висунуто обвинувачення лише ОСОБА_1 за ч.1 ст.187 КК України. При цьому стороні захисту та суду не було надано постанови про зміну кваліфікації правопорушення як того вимагає ст.110 КПК України відповідно до якої процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Суд погоджується з думкою сторони захисту, що відсутність такої постанови порушує змагальність сторін та право на захист підозрюваної особи, оскільки за таких умов сторона захисту не володіє інформацією коли (на якому етапі досудового розслідування) та на якій правовій підставі була змінена правова кваліфікація, сторона захисту вимушена захищатись від оголошеної підозри з правовою кваліфікацією яка не відповідає кваліфікації злочину, за якою було розпочате досудове розслідування, що в свою чергу, порушує право на захист від зрозумілого обвинувачення. Згідно з положеннями п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Україною згідно з Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення, висунутого проти нього. В світлі того, що потерпілий не мав будь-яких тілесних ушкоджень після вчинення нападу щодо нього та, з огляду на надану ним заяву про вчинений злочин від 13.05.2014 року за «гарячими слідами», не повідомляв правоохоронні органи про висловлення на його адресу погроз із застосуванням пістолету, тому необхідність такої постанови як про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення є цілком обґрунтованою.

Також, суд приймає до уваги й доказ, наданий стороною захисту, а саме - протокол пред`явлення особи для впізнання від 18.07.2014 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_4 серед пред`явлених йому чотирьох чоловіків впізнав за голосом ОСОБА_17 , як особу, яка вчинила на нього напад 13.05.2014 року. В самому протоколі зроблений напис у дужках, що впізнав потерпілий не впевнено. Також слідчим запропоновано впізнати потерпілому особу за статурою, на що потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що № 3 - ОСОБА_17 , схожий на особу, що здійснила на нього напад. Крім того, в самому протоколі слідчий під час роз`яснень понятим та іншим учасникам слідчої дії повідомив, що «.. саме вказана особа здійснила напад на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 ». На підставі вказаного протоколу пред`явлення особи для впізнання від 18.07.2014 року затримано в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_17 та обрано щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Суд був позбавлений можливості з`ясувати чи дійсно потерпілий вважав, що напад на нього вчинив ОСОБА_17 , як і з`ясувати чи вважає він, що напад відносно нього вчинив не ОСОБА_17 , а ОСОБА_1 Сторона обвинувачення не була обмежена у поданні та збиранні доказів, зокрема як вбачається з протоколу пред`явлення особи для впізнання від 18.07.2014 року потерпілий міг впізнати нападника за голосом, проте ОСОБА_1 йому не пред`являвся для впізнання за голосом або ж статурою.

Також, сторона обвинувачення надала як доказ вини ОСОБА_1 за даним епізодом протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_4 від 09.10.2014 року із застосуванням відеозапису (а.с. 160-161 т.4), в ході якого потерпілий розповів про подію, яка мала місце 13.05.2014 року близько 03-30 годин та показав своє місце розташування під час нападу та розташування свого автомобіля та нападника.

Разом із тим, суд погоджується із доводами захисника Самойленко М.О. щодо визнання недопустимим доказом протоколу проведення слідчого експерименту із участю потерпілого ОСОБА_4 з наступних підстав.

Так, відповідно дост.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Так, відповідно до вимог ч.6 ст.240 КПК України, при проведенні слідчого експерименту слідчий складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.

Приписами ст.104 КПК України визначені загальні правила щодо порядку фіксування процесуальної дії у протоколі, зокрема і факту проведення слідчого експерименту.

Суд, дослідивши протокол проведення слідчого експерименту від 09 жовтня 2014 року, встановив, що він не містить даних про умови і результати слідчого експерименту. В ньому лише викладено показання потерпілого, які він дав слідчому на місці події під відеозапису. В протоколі відсутні відомості про перевірку показань потерпілого ОСОБА_4 щодо обставин події правопорушення. Як вбачається за наданого на вимогу захисника Самойленко М.О. клопотання про проведення слідчої дії - слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_4 (а.с. 141-142 т.6), з якого вбачається, що дана слідча дія була проведена за ініціативи сторони захисту та захисник просив провести її за обов`язкової участі одного з трьох захисників Шилова А.О. (які були на той момент), вказавши їх анкетні дані. Відповідно до ч.6 ст.223 КПК України слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній. Суду не було надано письмової відмови захисників Шилова А.О. про відмову від участі в такій слідчій дії. Специфіка даної слідчої дій також не позбавляла слідчого запросити ініціатора клопотання для участю в проведенні слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_4 Допитаний в судовому засіданні слідчий ОСОБА_77. не зміг пояснити суду чому він провів слідчий експеримент з потерпілим без участі захисників Шилова А.О., підтвердивши, що дане клопотання ним отримано та долучено до матеріалів кримінального провадження і було задоволено.

У відповідності до положень ст.23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

З огляду на викладене та враховуючи, що в зазначеному протоколі проведення слідчого експерименту фактично викладенні лише показання суд визнає зазначений протокол недопустимим доказом, оскільки й сам потерпілий не був допитаний в судовому засіданні та суд не сприймав його показань безпосередньо. Даний протокол слідчого експерименту є лише показаннями потерпілого на місці без проведення будь-яких перевірок показань на місці, а отже є похідним доказом від його показань, які суд не сприймав особисто.

З наданого суду протоколу огляду від 19.09.2014 року (а.с. 54-57 т.4) вбачається, що слідчим було вилучено з приміщення ТОВ «Медіа-плюс» відеозапис за 13.05.2014 року з камер відео спостереження, що розташовані на приміщенні офісу ТОВ «Медіа - плюс» за адресою : м. Кременчук, квартал 278, б.4. Даний відеозапис було скопійовано на флеш-карту міні 3Д та він є додатком до вказаного протоколу

З протоколу огляду від 19.09.2014 року (а.с. 58-61 т.4), складеного слідчим СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_77. , вбачається, що камери відео- спостереження зафіксували як до АДРЕСА_45 під`їхав автомобіль Деу Нексіа світлого кольору об 03 год. 00 хв., видно як з нього вийшов чоловік, зовні схожий на потерпілого. Також камери відео спостереження зафіксували, що навколо вказаного будинку об 03 год. 11 хв. проходив чоловік у світлій куртці з капюшоном на голові, якого слідчий описав як «особа ззовні по своїй тіло будові та походці дуже схожа на ОСОБА_1 , направляється з двору будинку в сторону АДРЕСА_47…». Суд, дослідивши вказані докази, переглянувши наданий відеозапис вважає, що даний запис вказує лише на особу спортивної статури, одягнену у спортивну куртку з капюшоном та кросівки. З даних відеозаписів встановити приналежність особи на зображенні до обвинуваченого ОСОБА_1 неможливо. Твердження слідчого, що дана соба, яка зображена на відеозаписові дуже схожа на ОСОБА_1 є лише його власним припущенням. В судовому засіданні встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 вказавував спочатку на одну собу, яка могла вчинити на нього напад, а саме на ОСОБА_17 , в подальшому - орган досудового розслідування змінив кваліфікацію дій ОСОБА_17 та висунув обвинувачення у розбійному нападі саме ОСОБА_1 , при цьому з огляду на досліджений в судовому засіданні Реєстр матеріалів досудового розслідування №12014170090001411 від 13.05.2014 року жодних слідчих дій із потерпілим ОСОБА_4 після вилучення вказаного відеозапису не проводилось, версія, що нападником є ОСОБА_1 не перевірялась. В основу такого обвинувачення було покладено лише вищевказаний відеозапис із камер відео спостереження, що розташовані на приміщенні офісу ТОВ «Медіа - плюс» за адресою : м. Кременчук, квартал 278, б.4. Вилучені речі при проведенні обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_1 , при проведенні обшуків автомобіля «Опель Астра» д.н.з НОМЕР_56 , не мають особливих ознак причетності до даної події.

Не може суд прийняти як доказ вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_4 й аналіз його телефонних дзвінків за 12.05.-13.05.2014 року, згідно до якого мобільний телефон ОСОБА_1 в нічний час доби 13.05.2014 року працював в районі Полтавського проспекту м. Кременчука, що на думку прокурора вказує на наближеність до місця вчинення злочину (квартал 278 у м. Кременчуці). Разом із тим стороною захисту надана відповідь із ПрАТ «Київстар», згідно з якою точність визначення місцезнаходження абонента, номер якого обслуговується в мережі компанії, обумовлене зоною обслуговування (радіо покриття) конкретної базової станції та може досягати 35 км, а час, коли відбувались з`єднання за травень місяць 2014 року проводились роботи з оновлення станцій, тому відстань може бути ще більшою, так як деякі станції, які знаходились на ремонті, переключались на інші, найближчі станції. З огляду на таке, твердження прокурора про наближеність місця роботи (знаходження) мобільного телефону обвинуваченого ОСОБА_1 до місця вчинення злочину, нападу на потерпілого ОСОБА_4 , є безпідставним та необґрунтованим.

Також, не надано суду жодного доказу того, що зниклі під час розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_4 паспорт та іншими важливі особисті документи, були вилучені у обвинуваченого ОСОБА_1 чи у когось із його рідних чи знайомих.

Проаналізувавши надані докази, суд не знаходить у зазначених доказах достатніх даних, які б вказували на причетність обвинуваченого ОСОБА_1 саме до вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, незаконного заволодіння паспортом та іншими важливими особистими документами. Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність не може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумцій факту, суд вважає, що вина ОСОБА_1 за інкримінованими йому епізодами вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_4 (ч.1 ст.187 КК України) та незаконного заволодіння паспортом та іншими важливими особистими документами (ч.3 ст.357 КК України), які мали місце 13.05.2014 року, є недоведеною, тому він підлягає виправданню у зв`язку із недоведеністю його причетності до вчинення даного кримінального правопорушення.

За епізодами вчинення інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникнення до житла особи та за ч.2 ст. 194 КК України, як умисне знищення чужого майна шляхом підпалу, які мали місце 19.06.2014 року, то суд прийшов до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_1 за даними епізодами в зв`язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати з огляду на дослідженні судом докази надані сторонами суд приходить до наступного :

Відповідно до ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Потерпілий ОСОБА_4 не був допитаний безпосередньо в суді, оскільки надав суду заяву, згідно якої просив розглядати кримінальне провадження за його відсутності. Представник потерпілого та сторона обвинувачення не забезпечили участь потерпілого в суді, за таких обставин сторона захисту позбавлена можливості задавати питання потерпілому. Аналогічну заяву надала й дружина потерпілого ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5 (а.с. 184-185 т.10).

За таких обставин суд позбавлений можливості з`ясувати у потерпілого місце зберігання зниклих речей - пневматичної рушниці марки «Hatsan» mod 80 magnum, вартість якої відповідно до висновку судового експерта № 485 від 29.10.2014 року складає 900 (дев`ятсот) грн., та двигуна від човна марки Yamaha F413MNS.

З наданого суду протоколу обшуку від 16.07.2014 року за адресою : АДРЕСА_12 вбачається, що обшук відбувався в присутності ОСОБА_10 та адвоката Дзюби І.І., а також двох понятих. Під час обшуку в приміщенні літньої кухні, під диваном, виявлено чорну воздушку марки «Hatsan» mod 80 magnum (пневматична рушниця). В прміщенні будинку розшукуваних предметів та заборонених речей не виявлено. Зі змісту даного протоколу не можливо ідентифікувати вилучену рушницю, її номер та маркування, які з невідомих суду причин не внесені слідчим до протоколу обшуку, що позбавляє суд в подальшому ідентифікувати вилучену рушницю. Крім того, згідно до ухвали суду та клопотання слідчого про дозвіл на обшук вказаного домоволодіння вбачається, що обшук прводився з метою відшукання речей, які мають відношення до кримінальних правопорушень, що інкримінуються обвинуваченим. В той же час з протоколу обшуку вбачається, що слідчий в приміщенні будинку розшукуваних та заборонених речей не виявив, тоді суду є незрозумілим вилучення вищеописаної рушниці, якщо вона не є розшукуваної річчю. Вказані недоліки та протиріччя прокурором не були усунуті під час судового розгляду.

З протоколу пред`явлення речей для впізнання від 08.09.2014 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 впізнав серед трьох пред`явлених йому на впізнання пневматичних рушниць « Хатсан », останній впізнав рушницю під №3 за характерним нальотом іржі та царапині знизу на резиновому прикладі. Однак суд вважає даний протокол недопустимим доказом в силу вимог ч.2 ст.86 та ст.89 КПК України, оскільки слідчим вказана рушниця перед початком пред`явлення на впізнання оглянута не була, а отже й не встановлено чи дійсно на останній мається царапина, на яку начебто вказав та за якою впізнав рушницю потерпілий, як і не зазначено, що собою являє «характерний наліт іржі». Більш того, допитаний як свідок у справі судом ОСОБА_47 вказав, що пред`явлення для впізнання рушниці відбувалось за його присутності, і він стверджує, що серед 3-х руниць, пред`явлених на впізнання, 2-і були абсолютно нові, а одна - бувша у використанні, про що говорив її зовнішній вигляд, тому для потерпілого не було проблемою впізнати «потрібну» рушницю. Даний факт не спростований прокурором, який не заперечував того факту, що дійсно в день пред`явлення на впізнання рушниць у слідчого був і свідок ОСОБА_47 і потерпілий ОСОБА_4 одночасно. Даний факт підтверджується й реєстром матеріалів досудового розслідування даного кримінального провадження, з п.63 якого вбачається, що допит свідка ОСОБА_47 дійсно відбувся 08.09.2014 року в період часу з 11.18 год. До 12.06 год., а впізнання рушниці потерпілим було проведено слідчим в цей же день об 15.46 год. Крім того, з фото таблиці, що долучена до вказаного протоколу, дійсно вбачається, що рушниці під №1 та 2 мають вигляд нових, на відміну він рушниці під №3.

Згідно із ч.2 ст.229 КПК України річ, що підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала. Цих вимог закону слідчим дотримано не було, оскільки слідчий пред`явив дял впізнання речі, які мають між собою різкі відмінності - дві нові рушниці та одну бувшу у використанні.

З наданого суду протоколу огляду місця події від 19.06.2014 року, складеного слідчим СВ Світловодського МВ УМВС України в Кіровоградській області Барбарикіною Д.Є. у відповідності до вимог КПК України, встановлено, що слідчим в пристуності понятих оглянуто дачний будинок та домоволодіння за адресою : АДРЕСА_28 , огляд проведено в нічний час доби, відразу після того, як було ліквідовано пожежу. Огляд проводився за допомогою штучного освітлення. Даний протокол не містить відомостей про наявність будь-яких написів на стінах будинку.

Надані в якості доказу існування напису «Готовь уши» на стіні дачного будинку за адресою : АДРЕСА_28 протокол огляду місця події від 29.07.2014 року та від 05.09.2014 року, суд вважає неналежними доказами, оскільки вказані протоколи складені післі вчинення підпалу будинку більше ніж через місяць, тому за цей час могли з`явитися будь-які написи на стінах будинку, і дані цих протоколів не спростовують даних, зафіксованих у протоколі від 19.06.2014 року, складеного відразу після підпалу будинку.

Допитані як свідки з приводу підпалу будинку по АДРЕСА_28 , працівники пожежної охорони ОСОБА_64 , ОСОБА_65 та подружжя Петрових жодним чином не пов`язують підпал вказаного будинку з особами обвинувачених ОСОБА_66 та ОСОБА_7 , а лише повідомляють про факт горіння будинку та про обставини його гасіння.

Суд також вкотре констатує, що потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 допитані судом не були, тому з`ясувати у них обставини підпалу будинку та наявність майна, суд не має можливості.

З врахування того, що вилучена за місцем проживання батьків ОСОБА_10 за адресою : АДРЕСА_12 , пневматична рушниця марки «Hatsan» mod 80 magnum не була ідентифікована слідчим жодним чином та протокол пред`явлення цієї рушниці судом визнаний недопустимим доказом, а інших доказів щодо причетності ОСОБА_1 до умисного підпалу дачного будинку потерпілого ОСОБА_4 суду стороною обвинувачення надано не було, тому суд не знаходить підстав для визання обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні цього злочину. Суд не може покласти у вирок припущення прокурора, що якщо смс-повідомлення з погрозами та з вимогою про сплату коштів направляв ОСОБА_1 , який посилався на події щодо підпаду дачного будинку потерпілого, то й підпал вчинив ОСОБА_1 Такі твердження не підтверджуються належними та допустимим доказами, а ймовірність того, що підпал будинку вчинила інша особа, є досить великою. До того ж прокурорм не спростовані показання обвинуваченого ОСОБА_1 та надані ним письмові докази того, що 18.06.2014 року він перебував у Київській клініці разом із ОСОБА_10 до 19.00 години, тому не міг повернутися раніше 01.00 години 19.06.2014 року. Суд також звертає увагу, що даним епізодом злочинної діяльності обвинувачення ОСОБА_1 висунуто не конкретне, що суперечить практиці Європейського суду з прав людини, зокрема не вказана дата вчинення цього злочину та час його вчинення. Слідчий разом із прокурорм у обвинувальному акті за цим епізодом обмежились лише констатацією того, що він продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи на подвір`ї садового будинку ОСОБА_4 , що за адресою : АДРЕСА_31 , маючи умисел на знищення майна …. Тобто стороною обвинувачення проігнорована вимога ст.91 КПК України, а саме п.1 ч.1 цієї статті, згідно до якої у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), таким чином обвинувачений заздалегідь поставлений у нерівне положення, оскльки не знає, коли вчинив даний злочин за версією сторони обвинувачення. Крім того, прокурор не вказав спосіб, яким ОСОБА_1 проник до приміщення вказаного садового будинку. З досліджених у судовому засіданні доказів даних обставин встановити виявилось неможливим.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 за інкримінованим йому епізодом вчинення умисного знищення чужого майна шляхом підпалу (ч.2 ст.194 КК України), який мав місце 19.06.2014 року, є недоведеною, тому він підлягає виправданню у зв`язку із недоведеністю його причетності до вчинення даного кримінального правопорушення.

Щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України, за епізодом викрадення з садового будинку, який належить ОСОБА_4 та розташований за адресою : АДРЕСА_31 рішниці «Hatsan» вартістю 900 грн. та двигуна від човна марки «Yamaha F413MNS» вартістю 21 097 грн., то суд вважає, що досудове розслідування за даним епізодом проведено не уповноваженим органом досудового розслідування. Як вбачається з обвинувального акту, в якому висунуто обвинувачення ОСОБА_1 за даним епізодом, його було вчинено у Кіровоградській області, в Світловодському районі, тобто під юрисдикцією органів досудового розслідування Кіровоградської області, а не Полтавсьокї області. Відповідно до ч.1 ст. 218 КПК України встановлено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Як вбачається з наданих суду матеріалів кримінального провадження, прокуратурою Полтавської та Кіровоградської області підслідність за даним епізодом не визначалась, постанова про визначення територіальної підслідності не виносилась, слідчий прокуратури Полтавської області ОСОБА_77. на власний розсуд вніс відомості за даним фактом до ЄРДР та розпочав досудове розслідування. За іншим епізодом злочинної діяльності в Кіровоградській області, а саме за ч.2 ст.194 КК України, прокуратурою визначалась територіальна підслідність та кримінальне провадження передавалось із однієї області до іншої відповідно до вимог КПК України.

Також не можна оминути й того факту, що жодних доказів на існування у потерпілого вищеназваного мотору вказаної марки суду не надано, як і не надано будь-якого доказу з якого слідувало б, що його вартість на день крадіжки складає саме 900 грн.

Що ж стосується не отримання ОСОБА_1 повідомлення про підозру від 29.10.2014 (змінену), то необхідність надання правової оцінки вказаному факту в контексті перевірки обґрунтованості висунутого обвинувачення нівелюється висновками суду про цілковиту недоведеність такого обвинувачення за результатами дослідження та оцінки доказів.

За таких обставин, клопотання сторони захисту про визнання окремих з цих доказів недопустимими, суд визнає обґрунтованим.

Крім встановленого судом злочину, дії обвинуваченого ОСОБА_2 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.5 ст. 27 ч.2 ст. 189 КК України, тобто будучи співучасником вимагання за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіння тяжких тілесних ушкоджень, де він є пособником вчинення злочину, який надавав ОСОБА_1 інформацію про ОСОБА_4 , яку знають лише близькі родичі, за наступних обставин:

13.05.2014 року біля під`їзду будинку АДРЕСА_3 на ОСОБА_4 було скоєно розбійний напад, під час якого нападник заволодів документами та особистими речами ОСОБА_4 . Після розбійного нападу на ОСОБА_4 , ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що на його брата ОСОБА_4 було вчинено розбійний напад, під час якого особа, яка його скоїла забрала особисті речі потерпілого. На що, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що знає місце де знаходяться вказані речі та запропонував останньому шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_4 , заволодіти грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 1000 доларів США. Маючи прямий умисел, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, під виглядом надання допомоги у поверненні речей, зазделегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання, обвинувачений ОСОБА_2 за попередньою змовою зі обвинуваченим ОСОБА_1 домовилися на вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_4 . Так, 15.05.2014 року ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_4 скористатися домогою його знайомого, працівника ВВБ в Полтавській області, який має необхідні зв`язки, доступи до різноманітних електронних баз МВС та користується товариськими відносинами з керівництвом УМВС України в Полтавській області, який за винагороду в 1000 доларів США може віднайти речі, які були викрадені в результаті розбійного нападу на ОСОБА_4 13.05.2014 року, а саме: паспорт ОСОБА_4 , технічний паспорт на автомобіль «Хюндай ІХ 35» державний номер НОМЕР_1 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_4 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5 , відео реєстратор з флеш картою, наручний годинник «Романсон» чорного кольору, візитницю з візитними картками, ключ від автомобіля «Хюндай ІХ 35» державний номер НОМЕР_1 та зв`язку ключів від квартири, наража та дачі. 19.05.2014 року близько 13-00 години обвинувачений ОСОБА_1 під`їхав на автомобілі «Опель Астра» чорного кольору державний номер НОМЕР_16 до кафе «Козацька застава», що в м.Кременчук, де родина ОСОБА_4 , а також ОСОБА_2 , відбували поминання дідуся. ОСОБА_2 представив ОСОБА_4 раніше невідому йому особу та повідомив, що ОСОБА_1 працює у ВВБ в Полтавській області. Під час спільної розмови ОСОБА_2 спільно зі ОСОБА_1 , маючи при собі вказані вище речі, ввели в оману ОСОБА_4 , та повідомили, що ОСОБА_1 знайшов особу, яка вчинила на нього розбійний напад та те, що вказана особа на даний час знаходиться в м.Дніпропетровськ. Для начебто поїздки в м.Дніпропетровськ за речами ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали від потерпілого грошові кошти, в сумі 1000 гривень, про які раніше не було домоволеності. Вводячи в оману ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вдали вигляд, що поїхали до м.Дніпропетровська, де впіймали злочинця та забрали в нього речі ОСОБА_4 , при чому свої злочинні дії підтверджували надісланою на мобільний телефон ОСОБА_4 з мобільного телефону ОСОБА_2 фотографією з м.Дніпропетровська, яку на прохання ОСОБА_1 йому надіслав його знайомий - оперупоноважений Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_68 , однак, у цей час самі перебували на дачі у ОСОБА_2 в с. Мала Кохнівка Кременчуцького району. Близько 23-30 години ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, щоб той виходив з будинку на повідр`я, де ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передадуть йому документи та ключі від автомобіля викрадені в нього 13.05.2014 року. За вказану допомогу наступного дня на АГЗС, що в АДРЕСА_5 , ОСОБА_4 , як і обіцяв, передав ОСОБА_1 1000 доларів США та 2000 грн ОСОБА_2 за допомогу у відшуканні речей.

Суд, дослідивши всі матеріали кримінального провадження у їх сукупності, вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_2 надавав ОСОБА_1 будь-яку інформацію щодо ОСОБА_4 , яку знають лише близькі родичі, а тим паче не доведено, що ОСОБА_2 мав попередню змову зі ОСОБА_1 саме на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_4 .

Суд вважає, що таке формулювання обвинувачення за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 189 КК України відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є не конкретним та не зрозумілим, оскільки з висунутого обвинувачення вбачається, що ОСОБА_2 начебто передавав певну інформацію іншому обвинуваченому ОСОБА_1 , яку знають лише близькі родичі, та котру в подальшому ОСОБА_1 використовував для відправленні коротких текстових повідомлень із погрозами. Разом із тим є неконкретизованим та не зрозумілим, яку саме інформацію сторона обвинувачення мала на увазі, в чому така інформація полягала і чому її міг знати лише ОСОБА_2 . В ході судового розгляду справи прокурор не скористався своїм правом, наданим йому ст. 338 КПК України щодо уточнення та конкретизації висунутого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачення. Слід зазначити, що суд розглядає справу лише в межах висунутого особі обвинувачення, що чітко регламентовано нормами ст. 337 КПК України та може вийти за межі висунутого обвинувачення лише якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Так, згідно постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №110 від 06.11.2009 року злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.

Також, п.24 зазначеної Постанови Пленуму ВСУ встановлено, що злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, за спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.

Згідно з ч.2 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Згідно до обвинувального акту ОСОБА_2 інкримінується, що останній, будучи співучасником вимагання за попередньою групою змовою групою осіб, надавав обвинуваченому ОСОБА_1 інформацію про ОСОБА_4 , яку знають лише близькі родичі, після чого ОСОБА_1 , достовірно знаючи місце перебування потерпілого, його наміри, життєві ситуації, направляв потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 короткі текстові повідомлення з вимаганням грошових коштів.

Як вбачається з огляду мобільного телефону потерпілого ОСОБА_4 від 18.07.2014 року, який за описаних вище підстав визнаний судом допустимим доказом, обвинувачений ОСОБА_2 зі свого мобільного телефону направляв на адресу потерпілого повідомлення через програму «Вайбер», зокрема 19 травня 2014 року, з яких вбачається, що обвинувачений вказує, що ним та ОСОБА_1 знайдені речі, які зникли у потерпілого після вчинення на нього нападу 13.05.2014 року, а сам потерпілий просить його дізнатися чи це була випадковість чи замовлення. Також, ОСОБА_2 направляв фотографію із зображенням м. Дніпропетровськ та просить потерпілого «приготувати їм поляну». Зміст вказаної преписки між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2 повністю спростовує показання обвинуваченого ОСОБА_53 надані ним під час судового розгляду, зокрема щодо непричетності до шахрайських дій відносно потерпілого ОСОБА_4 та того, що це потерпілий надав їм дані людини та її адресу, до якої необхідно їхати в м. Дніпропетровськ.

Суд, дотримуючись принципу змагальності сторін передбачений ст.7, ст.22 КПК України, забезпечив всім учасникам судового провадження рівні права, дослідив та перевірив докази надані суду, перевірив доводи прокурора про обставини скоєння злочинів та про склад злочину в діях обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перевірив доводи обвинувачених та їх захисників щодо непричетності їх підзахисних до інкримінованих їм кримінальних правопорушень, невідповідності кваліфікації злочинів діям обвинувачених та про порушення чинного законодавства, визнання доказів недопустимими в порядку ст. 89 КПК України, як вони вважають, по даному кримінальному провадженню, керуючись своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, всіх наданих суду доказів, керуючись законом, безпосередньо дослідивши та оцінивши кожен доказ окремо, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, враховуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини по даному кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні надано об`єктивні докази, які узгоджуються між собою і є послідовними та логічними, які свідчать про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч.2 ст.190 КК України та ч.5 ст.27, ч.3 ст.185 КК України, при цьому суд вважає, що дії ОСОБА_1 за епізодом вимагання слід перекваліфікувати в зв`язку з тим, що державним обвинуваченням не доведено, що ОСОБА_1 був співучасником вимагання за попередньою змовою групою осіб, з погрозами вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, тому така кваліфікуюча ознака як співучасника вимагання за попередньою змовою групою осіб - підлягає виключенню, а обвинувачення ОСОБА_1 - перекваліфікації з ч.2 ст.27, ч.2 ст.189 КК України на ч.2 ст. 189 КК України.

Суд вважає, що інформацію про родинні відносини потерпілого ОСОБА_4 на момент вчинення злочинів у період часу з травня по липень 2014 року була доступна необмеженому колу громадян, оскільки потерпілий мав свою сторінку у соціальній мережі «Одноклассники» у всесвітній мережі Інтернет та доступ до його сторінки був вільним та відкритим. Згідно цієї інформації на своїй сторінці потерпілий зазначав про свої родинні зв`язки, зокрема там вказана дружина - ОСОБА_5 , на особистій сторінці якої зазначено її дівоче прізвище ОСОБА_69 , а також мається посилання на особисту сторінку її рідної сестри. Крім того, на особистій сторінці ОСОБА_4 маються фотографії із зображенням сина на танцях із підписом «сын и партнерши», з чого пересічний громадянин безпомилково може визначити, що син потерпілого займається танцями.

Суд також зважає на те, що під час досудового розслідування як в автомобілі, який знаходився в користуванні обвинуваченого ОСОБА_2 , так і за місцем роботи, проживання та реєстрації останнього, були проведені обшуки з метою виявлення та вилучення будь-яких доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_2 до вимагання грошових коштів у ОСОБА_4 , про вказано у Реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014170090001411, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2014 року (пункти 21, 22, 25, 26 розділу І Реєстру). Однак жодних предметів, речей і документів, які хоча б опосередковано вказували на можливу причетність ОСОБА_2 до даного злочину, виявлено не було. В зв`язку з чим прокурор навіть не долучав протоколи проведення вказаних слідчих дій до матеріалів справи, оскільки вони не несуть жодної доказової бази по відношенню до інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення за ч.5 ст.27, ч.2 ст.189 КК України.

Допитаний як свідок у судовому засіданні 10.05.2018 року слідчий ОСОБА_77. пояснив, що причетність ОСОБА_2 до вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_4 підтверджувалась на досудовому слідстві показаннями самого потерпілого, а також свідка ОСОБА_70 , крім того - участь ОСОБА_2 у вимаганні грошових коштів - це його внутрішнє переконання. Будь-яких матеріалів кримінального провадження, які б у розумінні ст. 84 КПК України підтверджували б участь ОСОБА_2 у вимаганні - немає.

Слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або на отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Згідно до ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Частиною 3 ціє ж статті визначено, що сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Однак, всупереч наведеним нормам свідок ОСОБА_70 не був допитаний судом, а сторона обвинувачення не забезпечила його участь у судовому засіданні з метою допиту сторонами та судом. Потерпілі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 також не були допитані судом, при цьому надали письмові заяви в яких повідомляли, що надавати показання суду не будуть, претензій до обвинувачених не мають. Справжність поданих заяв та щирість їх мотивів підтвердив у судовому засіданні й представник потерпілих - адвокат Савічев О.О. За таких обставин сторона обвинувачення не може посилатися на показання потерпілих та свідків, які не були допитані судом та участь яких у судовому засіданні не була забезпечена стороною обвинувачення.

Допитані як обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечили будь-яку причетність до вимагання грошових у потерпілого ОСОБА_4 , в тому числі й пересилання один одному будь-яких смс - повідомлень щодо потерпілого тощо. Стороною обвинувачення під час затримання ОСОБА_2 в порядку ст.208 КПК України не було вилучено мобільного телефону, як не було оглянуто будь-якого телефону, який міг би належати ОСОБА_2 , або ж бути у його користуванні. Стороною обвинувачення не було встановлено яким номером мобільного оператора користувався на момент свого затримання ОСОБА_2 , суду не надано жодного документу, який би вказував на номер мобільного телефону ОСОБА_2 та підтверджував передання будь-якої інформації відносно потерпілого ОСОБА_4 від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Більш того, судом встановлено та не заперечувалось учасниками процесу, що ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_4 познайомились лише 15.05.2014 року, тобто через два дні після вчинення на потерпілого розбійного нападу. Метою даного знайомства було начебто надання допомоги з боку ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_4 у встановленні особи, яка вчинила на нього напад. З цього часу ОСОБА_1 самостійно, без участі ОСОБА_2 мав змогу спілкуватися з потерпілим, отримував інформацію щодо роду його професійної (трудової) діяльності, з`ясовував коло знайомих, які можуть бути причетними до нападу на нього, а отже самостійно міг отримати в тому числі й від самого потерпілого всю необхідну йому інформацію. З матеріалів провадження вбачається, що перше смс - повідомлення із погрозою надійшло на мобільні телефони потерпілих в один і той же день, а саме 12.06.2014 року. З огляду на дані факти є незрозумілим твердження сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_2 до вимагання грошових коштів у потерпілого, зокрема надання ним певної інформації ОСОБА_1 , яку останній начебто використовував для направлення смс - повідомлень потерпілим.

За обставин викладених вище суд вважає, що участь ОСОБА_2 у вимаганні грошових коштів у потерпілого ОСОБА_4 матеріалами справи не доведена та ґрунтується виключно на припущеннях сторони обвинувачення, які не підтвердженні жодним доказом у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене вище суд прийшов до висновків, що державним обвинуваченням не доведено, що ОСОБА_1 був співучасником вимагання за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 , з погрозами вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, тому кваліфікуюча ознака - співучасника вимагання за попередньою змовою групою осіб - підлягає виключенню, а обвинувачення ОСОБА_1 - перекваліфікації із ч.2 ст.27, ч.2 ст.189 КК України на ч.2 ст. 189 КК України. Обвинувачений ОСОБА_2 підлягає виправданню у зв`язку з недоведеністю його участі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.189 КК України.

Щодо розміру суми, яку вимагав ОСОБА_1 згідно обвинувального акту, а саме - грошові кошти в сумі 120 000 тисяч доларів США, то на підтвердження вимагання саме такої суми у потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду надано не було.

Як вбачається з досліджених у судовому засіданні надісланих на адресу потерпілих смс - повідомлень із погрозами та вимаганнями, в даних повідомленнях дійсно фігурують суми в розмірі 100 000 та 120 000 тисяч, разом із тим у них не вказано назву валюти, в якій вимагач бажає отримати грошові кошти. Як вже неодноразово зазначалось вище, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або на отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Згідно до ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не були допитані судом, та як відмовились від надання показань у судовому засіданні.

В той же час у матеріалах кримінального провадження міститься заява потерпілого ОСОБА_4 , датована 03.07.2014 року, в якій останній чітко вказує, що у нього протягом останнього місяця вимагають 100 000 грн. Суд вважає цей доказ допустимим та таким, що відповідає вимогам чинного КПК України та звертає увагу, що в поданій до правоохоронних органів заяві, написаній власноручно потерпілим ОСОБА_4 та ним же підписаній, мова йде про вимагання у нього 100 000 тисяч гривень, а не доларів США, як зазначає прокурор у обвинувальному акті та в судовому засіданні.

З інших процесуальних документів, як то доручення слідчому на проведення досудового слідства від 03.07.2014 року, постанови про створення групи прокурорів від 03.07.2014 року, доручення слідчого ОСОБА_77. від 03.07.2014 року вбачається, що у ОСОБА_4 вимагають грошові кошти саме в сумі 100 000 грн., а не доларів США. На підтвердження вимагання у потерпілого саме грошових коштів в доларах США державним обвинувачем не надано жодного допустимого та належного доказу.

Тому суд вважає, що є доведеним вимагання ОСОБА_1 саме 120 000 грн., а не доларів США, як вказує в обвинувальному акті прокурор.

Суд вважає встановленим та доведеним у суді, що з 15.05.2014 року за порадою ОСОБА_2 , потерпілий ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_1 , який на той час працював у правоохоронних органах у ВВБ України в Полтавській області та мав звання майор міліції, як до фахівця в галузі карного розшуку в розрахунку, що останній зможе допомогти встановити особу, яка вчинила на нього напад та встановленні осіб, які згодом почали у нього вимагати грошові кошти та надсилати смс-повідомлення з погрозами йому та дружині. Отже останній достеменно знав місця проживання потерпілого, точну його адресу, а також той факт, що останній буде відсутнім удома через знаходження на відпочинку. Факти, що викладені в смс-повідомленнях, надісланих з його мобільного телефону за допомогою програми «Viber» невідомій особі, чітко вказують, що мова у цих повідомленнях йде саме про квартиру потерпілого ОСОБА_4 і що інформація надається для вчинення крадіжки з квартири потерпілого з проникненням до її приміщення, на що самі злочинці й вказали в повідомленні зазначивши, що : «.. Только под. АДРЕСА_46

Відповідно до ч.5 ст. 27 КК України встановлено, що пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також та особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути Такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Суд вважає, що ОСОБА_1 надавав поради, вказівки та повідомив про усунення перешкод для вчинення крадіжки невідомим особами, які 22.06.2014 року й вчинили крадіжку особистого майна потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шляхом проникнення до квартири на 8-му поверсі через пластикове вікно лоджії, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_21 .

Відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України суд розглядає обвинувальний акт відносно особи лише в межах висунутого обвинувачення та не може вийти за його межі, якщо це погіршує становище особи. З огляду на вказану норму закону суд вважає, що відсутні підстави для кваліфікації данних дій ОСОБА_1 як за попередньою змовою групою осіб та вчинених повторно, оскільки це погіршуватиме становище обвинуваченого та виходитиме за межі висунутого йому обвинувачення за даним епізодом.

Зазначені докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, за обставин, встановлених судовим розглядом, є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленомуКонституцією та КПК України.

Щодо наданих суду доказів, на підтвердження вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України у формі співучасті у вигляді протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, то суд вважає, що протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу від 15.07.2014 року, згідно з яким в результаті проведення заходу 24.06.2014 року, встановлено місцезнаходження радіоелектронного засобу, а саме мобільного терміналу з номером НОМЕР_10 за адресою: АДРЕСА_1 ; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу від 14.07.2014 року, згідно з яким в результаті проведення заходу 12.07.2014 року, було встановлено місцезнаходження радіоелектронного засобу, а саме мобільного терміналу з номером НОМЕР_12 за адресою: АДРЕСА_1 ; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 23.07.2014 року, згідно з яким в результаті проведення заходу було зафіксовано наступні дії та розмови, які містять відомості, що мають значення для досудового розслідування, а саме: проведення негласної (розшукової) дії здійснювалось за місцем перебування всіх фігурантів, а саме на АГЗП по АДРЕСА_5 , під час розмови з фігурантами відеокамеру встановлено таким чином, що видно ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , а також чути їх розмову; також протокол про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 23.07.2014 року, згідно з яким в результаті проведення заходу було зафіксовано наступні дії та розмови, які містять відомості, що мають значення для досудового розслідування, а саме: проведення негласної (розшукової) дії здійснювалось за місцем перебування всіх фігурантів, а саме на АГЗП по АДРЕСА_5 , під час розмови з фігурантами відеокамеру встановлено таким чином, що видно ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , а також чути їх розмову, у вигляді додатку до протоколу мається магнітний носій інформації, є недопустимими доказами у даному кримінальному провадженні.

Здійснюючи перевірку доказів на їх допустимість, зважаючи, що сторона захисту, ставить їх під сумнів відповідно до поданого письмового клопотання, необхідно зазначити наступне. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення в порушення вимог ст. 290 КПК України не забезпечила наявність відповідних ухвал слідчого судді, на підставі яких надано відповідні дозволи на проведення вищезазначених негласних слідчих (розшукових дій), пов`язаних із втручанням у приватне спілкування осіб та встановлення місця знаходження радіоелектронного засобу, тоді як про їх існування стороні обвинувачення було відомо на час звернення до суду з обвинувальним актом, і не дослідження судом процесуальних документів, які стали правовою підставою проведення негласних слідчих (розшукових) дій, впливає на справедливість судового розгляду в цілому, так як відсутність дослідження зазначених матеріалів викликає сумніви щодо можливості здійснення судом належної оцінки законності проведення таких дій, а також, достовірності та допустимості їх результатів як доказів, і, відповідно, не дослідження зазначених матеріалів призводить до оперування доказами, допустимість яких є ймовірною, що в контексті презумпції невинуватості є неприпустимим для обґрунтування рішення про винуватість особи та свідчить про порушення права особи на справедливий суд.

Таким чином, суд позбавлений можливості встановити, які саме дії були санкціоновані слідчим суддею, щодо кого саме, на який строк та чи діяли правоохоронні органи у межах та спосіб, передбачений відповідними судовими рішеннями. Тобто, з достатньою повнотою, суд не має можливості з`ясувати правові підстави та порядок застосування заходів, які тимчасово обмежували конституційні права та свободи потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що є основним критерієм допустимості їх результатів як джерела доказів, так як, згідно положень діючого КПК України, критерієм допустимості доказів є не лише законність їх отримання, а і попереднє відкриття матеріалів іншій стороні до їх безпосереднього дослідження у суді, оскільки, зазначені відомості підтверджують законність (або свідчать про незаконність) проведення тієї чи іншої негласної слідчої (розшукової) дії, і, відповідно, мають оцінюватися судом за участю сторін кримінального провадження у сукупності із протоколами негласних слідчих (розшукових) дій.

Суд також вважає, що не може бути належним доказом законності проведення вище перелічених негласних слідчих дій, лист із Апеляційного суду Полтавської області від 21.11.2016 року за вих. №01-50/36/16, яким вказано, що у двох кримінальних провадженнях щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надавались ухвали на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, при чому стосовно ОСОБА_1 їх було надано дві на проведення аудіо-, відео контролю особи від 04.07.2014 року, та одна ухвала на проведення аудіо-, відео контролю особи від 04.07.2014 року відносно ОСОБА_2 Без дослідження вказаних ухвал Апеляційного суду Полтавської області суд позбавлений можливості оцінити законність дій правоохоронних органів, з врахуванням того, що відносно ОСОБА_1 було взято дві ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 04.07.2014 року, що аж ніяк не узгоджується з наданими суду протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтроль особи від 23.07.2014 року. До того ж суд вважає, що навіть така довідка з Апеляційного суду Полтавської області була отримана 21.11.2016 року, тобто більше ніж через 2 два роки після завершення досудового розслідування. Таким чином, даний документ отриманий прокурором всупереч вимог ст.ст. 110, 113, 214, 290 КПК України поза межами строків досудового розслідування.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного суду України, викладену у постанові від 12 жовтня 2017 року, згідно якої невідкриття матеріалів сторонами, в порядку ст.290 КПК України, є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази, при цьому, відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов`язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечує можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів. Аналогічна правова позиція викладена й у постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 16.03.2016 року (справа 5-364кс16) в якій зазначено, шо відповідно до ч.2 ст.290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази (частина одинадцята, дванадцята статті 290 КПК України).

Суд приходить до висновку, що досліджені та перераховані докази, які прийняті судом на обґрунтування доведеності вини обвинувачених є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, та допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Всі зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.185, ч.2 ст.189 та ч.2 ст.190 КК України та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 190 КК України знайшла своє підтвердження, але вчинені вони були за інших обставин, ніж це наведено в обвинувальному акті прокурора, тому у відповідності до ст.ст. 373-374 КПК України сформулював обвинувачення, яке було доведено державним обвинувачем у судовому засіданні.

Не визнання обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні інкримінованих злочинів суд оцінює критично, розцінюючи дану обставину як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки такі показання обвинувачених спростовуються вищенаведеними доказами.

Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ч.5 ст.27, ч.3 ст.185 КК України, як посібництво у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), поєднаного з проникненням у житло та за ч.2 ст.189 КК України, як вимагання, вчинене з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень..

Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінальних правопорушень, які згідно із ст. 12 КК України : за ч. 5 ст 127, ч. 3 ст 185, ч.2 ст . 190 КК України - середньої тяжкості, 189 ч. 2 КК України є тяжким, дані про особу винного, який характеризується виключно позитивно, на утриманні має двох малолітніх дітей, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності, вчинення ним кримінального правопорушення вперше, а також враховуючи переважну кількість обставин, що пом`якшують його покарання, за відсутності обставин, які обтяжують покарання,.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд згідно з вимогами ст. 50, 65 КК України також враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є середньої тяжкості , дані про його особу, який за місцем проживання характеризується позитивно, на утриманні має двох малолітніх дітей, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності. Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання не встановлено.

Беручи до уваги тяжкість вчиненого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочину та перелічені дані про їх особу, позицію потерпілих, роль у вчиненні кожного з злочинів окремо, суд, керуючись правилами ст. 65, ч. 5 ст. 68 КК України вважає за необхідне:

призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст 27, ч. 3 ст . 185, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 190 КК України. За правилами ст.70 КК України визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі та застосувати ст.75 КК України і звільнити обвинуваченого від покарання з випробуванням з іспитовим строком. з застосуванням ст . 70 КК України, за сукупністю злочинів остаточно призначивши покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, з огляду на невстановлення обставин того, що вчинені злочини з використанням можливостей та засобів його службової діяьності, приймаючи до уваги, що суб`єкт даного кримінального правопорушення не є спеціальним, а також враховуючи наявність обставин, які пом`якшують відповідальність та за відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, суд визначає недоцільним застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 передбаченого згідно вимог ст.54 КК України щодо засудженої за тяжкий злочин особи, яка має спеціальне звання, позбавлення за вироком суду цього звання, що є правом а не обов`язком суду.

Водночас, приймаючи до уваги, що хоча й вчинене кримінальне правопорушення є тяжким злочином, з урахуванням виключно позитивних відомостей щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 , вчинення ним кримінального правопорушення вперше, а також враховуючи переважну кількість обставин, що пом`якшують його покарання, за відсутності обставини, які обтяжують покарання, суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_76 без відбування покарання шляхом звільнення його від відбування основного покарання з випробуванням із покладенням на нього певних обов`язків на період іспитового строку, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попереджнння вчинення нових злочинів.

Виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання в межах санкції статті, передбачаючої відповідальність за вчинені злочину у виді обмеження волі із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України. Саме такий вид і строк покарання, як вважає суд, є необхідним і буде цілком достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів.

Згідно ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року та рішення Великої палати Верховного суду (справа №663/537/17провадження №13-31кс18) від 29 серпня 2018 року, зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_72 строк їх попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 29.09.2014 року накладено арешт на майно вилучене у ОСОБА_1 . Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. У зв`язку з вище викладеним суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту з майна обвинуваченого ОСОБА_1

Загальна сума витрат на залучення експертів у кримінальному провадженні становить 11582,86 грн., яка підлягає стягненню в сумі 5920 грн. зі ОСОБА_76 на підставі ч.2 ст. 124 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів в частині обвинувачення, за яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають виправданню, слід віднести на рахунок держави.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов, який в ході судового розгляду збільшено про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 358 221 грн майнової шкоди та 50 000 грн у моральне відшкодування, завданої кримінальним правпорушенням; стягнути з ОСОБА_2 на його користь 20 951 грн майнової шкоди та 25 000 грн у відшкодування моральної шкоди з відповідним обґрунтуванням.

ОСОБА_4 в ході розгляду справи, подано заяву до суду про відсутність майнових претензій до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому суд, враховуючи подану заяву про відсутність майнових та моральних претензій до обвинувачених на підставі ст.129 КПК України вважає за необхідне позов залишити без розгляду

Термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , застосований судом закінчився, та сторонами кримінального провадження не ініціювалося питання про його продовження чи зміну.

При обрання щодо обвинувачених запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ніким не заявлено, а тому суд не має повноважень щодо вирішення даного питання.

Керуючись ст. 373,374 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.187, ч.3 ст.357, ч.2 ст. 194 КК України - виправдати, у зв`язку із недоведеністю його причетності до вчинення даних кримінальних правопорушень.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.189 КК України та призначити йому покарання:

За ч.5 ст.27, ч.3 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

За ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

За ч.2 ст. 189 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст..70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк його затримання та перебування під вартою в межах даного кримінального провадження з 16.07.2014 року по 18.02.2015 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі .

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку на 2 ( два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи,

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст. 189 КК України - виправдати, у зв`язку із недоведеністю його причетності до вчинення даного кримінального правопорушення.

ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк його затримання та перебування під вартою в межах даного кримінального провадження з 16.07.2014 року по 29.09.2014 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням та встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи,

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 5920 грн. витрат на проведення експертиз.

Цивільний позов ОСОБА_4 залишити без розгляду

Речові докази: мобільний телефон «Samsung Galaxy 4 GT-19500» з сім картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_33 ; паперове зображення невідомої особи з написом та зазначенням номеру телефону НОМЕР_20 , довідка з бази АРМОР на ОСОБА_18 , зі зворотного боку фото невідомої особи та написи із зазначенням номерів телефону: НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 ; сім картка оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_25 ; сім картка Ді-ДЖУС № НОМЕР_57 ; батарея від мобільного телефону «Самсунг», мобільний телефон «Самсунг» з імеі НОМЕР_58 ; мобільний телефон марки «Нокіа» 3220 імеі НОМЕР_59 , дисконтна картка «фішка» з № НОМЕР_60 , посвідчення працівника ВВБ в Полтавській області ДВБ МВС України на ОСОБА_1 НОМЕР_65, корінець повістки про виклик на ОСОБА_73 ; корінець повістки про виклик на ОСОБА_16 ; корінець повістки про виклик ОСОБА_74 , судова повістка на ОСОБА_1 , аркуш паперу з логотипом «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_4 , ключ від автомобіля «Опель Астра» з пультом від сигналізації Шериф, зарплатна картка Приватбанку № НОМЕР_29 , зв`язка ключів в кількості 8 штук, два магніти від дверей, брелок у вигляді викидного ножа, поліс № АВ 19478879 на ОСОБА_1 , поліс № АС 17943370 на ОСОБА_1 , картка НОМЕР_18 від 10.10.2011 року, картка НОМЕР_19 від 05.10.2013 року, флеш накопичувач «Тошиба» 2гб, висновок про допуск до права керування транспортним засобом від 03.06.2013 року, висновок про допуск до права керування транспртним засобом від 25.12.2010 року, медична довідка на ОСОБА_1 , чек на суму 5грн; посвідчення водія ОСОБА_1 , 200 грн. однією купюрою № НОМЕР_61 , технічний паспорт на автомобіль «Опель Астра», довідка з Кременчуцької 3 міської лікарні, довіреність від ОСОБА_10 , два ножі, рукавичка чорного кольору на якій є мікро чатини, куртка чорна балонова з капюшоном «OUTVENTURE», джинси чоловічі фірми «paul&shark», Кросівки чорного кольору з підошвою біло-жовтого кольору з надписом «SPECIALI R» - повернути власнику.

Речові докази - пневматичну рушницю «HATSAN» MOD 80 MAGNUM № НОМЕР_53 - знищити у встановленому законом порядку.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 29.09.2014 року на тимчасово вилучене майно - скасувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченомим та прокурору.

Суддя: О.С. Предоляк