Рішення № 84585949, 30.09.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/19483/19

Провадження № 2-а/520/383/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого - судді Луняченка В.О.

за участю секретаря Нефедової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до дільничного офіцера поліції Таїровського Відділення поліції Київського відділення поліції міста Одеси Головного управління національної поліції в Одеській області Андреєва Дмитра Віталійовича про визнання незаконними дій по притягненню до адміністративної відповідальності та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 15.08.2019 року звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом про визнання рішення дільничного офіцера поліції Андреєва Д.В., щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 173-2 КУпАП протиправною та стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 31.07.2019 року було незаконно складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача, про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 - домашнє насильство у фізичної формі відносно дурини ОСОБА_2 . У протоколі відсутні будь які посилання на наявні докази вчинення насильства, та сам протокол складено лише зі слів самої дружини. Постановою Київського районного суду м. Одеси протокол із матеріалами 15.08.2019 року були поверненні до Таїровського відділу поліції у зв`язку із неналежним оформленням. Позивач вважає що фактом незаконного складення відносно нього протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності його була заподіяна моральна шкода, яку він оцінює у 5000 гривень.

До судового засіданні позивач не з`явився, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надавав, про час і місце розгляду справу повідомлявся належним чином ( а/с 35).

Відповідача було повідомлено про час і місце розгляду справи належним чином ( а/с 36), до судового засідання не з`явився, заяв та клопотань не надавав.

У відповідності до вимог ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Як встановлено судом 31.07.2019 року відносно ОСОБА_1 дільничним інспектором Андреєвим Д.В. складно протокол про адміністративне правопорушення по ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 15.08.2019 року по справі №520/19104/19 матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП повернені начальнику Таїровського ВП Київського ВП в М. Одесі ГУНП в Одеській області для належного оформлення.

Правовідносини пов`язані із оскарженням рішень про притягнення особи до адміністративної відповідальності врегульовані Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України ( далі КАС ) та Кодексом України про адміністративні правопорушення ( далі КУПАП).

У відповідності до ст. 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 19 ст. 4 КАС індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Статтею 5 КАС визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності ( ст. 245 КУпАП).

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу ( ст. 245 КУпАП)..

Стаття 251 КУпАП встановлюю, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.5 ст. 242 КАС при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 10.05.2018 року по справі №760/9462/16а визначено, що Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам. Разом з тим, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.

Верховний Суд також погодився із позицією судів першої та апеляційної інстанції про те, що складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що визнання рішення дільничного офіцеру у вигляді складення протоколу не є ефективним захистом порушеного права, так як розгляд законності складення протоколу, який не є окремим рішенням а є лише одним з доказів, яки повинні бути розглянуті під час розгляду матеріалів адміністративної справи судом.

Таким чином позовні вимоги при визнання рішення дільничного інспектора щодо притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді розгляду законності протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що питання стягнення моральної шкоди з дільничного інспектора є похідними від розгляду питання про законність складення протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, суд вважає що зазначені вимоги не підлягають задоволенню, так як вони є передчасними та можуть бути розглянуті лише після розгляду адміністративної справи по суті або її закриття у відповідності до вимог ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 241-243,245,246,250, 268,286,295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до дільничного офіцера поліції Таїровського Відділення поліції Київського відділення поліції міста Одеси Головного управління національної поліції в Одеській області Андреєва Дмитра Віталійовича про визнання незаконними дій по притягненню до адміністративної відповідальності та стягнення моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржено, шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду, через Київський районний суд м. Одеси, апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Луняченко В. О.