Ухвала суду № 84579293, 23.09.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6657/19

Номер провадження 2/404/1730/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванова Н.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на майно за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2019 року позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на майно за набувальною давністю. Просили: відновити порушені права позивачів, шляхом визнання за позивачем ОСОБА_1 , за набувальною давністю, права власності на 14,5/50 часток житлового будинку з відповідною частиною земельної ділянки для обслуговування будинку та господарсько-побутових будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 та визнання за позивачем - ОСОБА_2 , за набувальною давністю, права власності на 14,5/50 часток житлового будинку з відповідною частиною земельної ділянки для обслуговування будинку та господарсько-побутових будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти (п. 2); спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні (п.4); відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (п. 9); підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.10).

Позивачами не вказано чи перебувають у них в наявності чи в іншої особи оригінали письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. У відповідності до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачами до позовної заяви долучено дві квитанції про сплату судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. кожна. Також позивачі вказали ціну позову в розмірі 8 318 грн. 30 коп.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, що набрав чинності 01 листопада 2011 року, судовий збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці) та фізичні особи підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За змістом ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено 1921 грн. 00 коп.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» (№ 2658-ІІІ) звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов`язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.

У відповідності до п. п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - оподаткування), є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Також, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року (№ 358) оцінка об`єкта для цілей оподаткування здійснюється суб`єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», хоча б за однією із спеціалізацій у межах напрямку «1 Оцінка об`єктів у матеріальній формі» і напряму «2 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності».

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У випадках подання позовної заяви кількома позивачами до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (ч.6 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір»).

В зв`язку з тим, що позивачами не надано документів про оцінку майна стосовно вартості нерухомості, суддя позбавлений можливості визначити розмір судового збору, який позивачі зобов`язані сплатити в дохід держави за подання позовної заяви до суду, тому суддя роз`яснює позивачам, що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 768,40 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 9605,00 грн.

Таким чином, позивачам на підтвердження ціни позову необхідно надати документ про оцінку майна, сплативши судовий збір у відповідному процентному розмірі до проведеної оцінки окремими платіжними документами.

Статтею 185 ЦПК України передбачено, - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачам строку на усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на майно за набувальною давністю - залишити без руху з підстав, викладених у мотивувальній частині ухвали.

Надати позивачам строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10- ти (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Запропонувати позивачам надати до суду у встановлений строк позовну заяву у новій редакції, вказавши:

- дійсну ціну позову,

- чи перебувають у них в наявності чи в іншої особи оригінали письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, підтвердити відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у позивачів, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення,

- надати документ про оцінку майна та сплатити судовий збір у відповідному процентному розмірі до проведеної оцінки з урахуванням вже сплаченого судового збору.

Сплату судового збору позивачам необхідно здійснити кожному окремо на р/р 31218206011003; Код банку отримувача (МФО) 899998; одержувач: УК у м. Кроп-цький/Фортечн.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037409, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, номер рахунку (IBAN) UА0489999800000031218206011003, призначення платежу (судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м. Кіровограда, надавши до суду оригінал квитанції.

В разі виконання вимог у встановлений судом термін, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали складено 23.09.2019 року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Н. Ю. Іванова