Ухвала суду № 84575922, 19.09.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50252/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., при секретарі Дибі І.Б. за участю прокурора: Мороза І.О., захисника: Марченка М.І., підозрюваного: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Григоренка Владислава Сергійовича про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

19.09.2019 прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Григоренко Владислав Сергійович звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22.01.2018, зокрема за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_1 , підозрюється у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництві такою організацією та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією(ч.1 ст.255 КК України); в організації незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів вчинені організованою групою (ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України); в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчинення правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів та набуття, володіння та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинені організованою групою(ч. 3 ст. 209 КК України).

Так, слідство зазначає, що необхідність продовження строку застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначено, що не встановлено та не зібрано усіх доказів щодо інших учасників злочинної організації, осіб, яким відомі фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення, що може свідчити про можливі ризики перешкоджання досудовому розслідуванню зі сторони підозрюваного шляхом незаконного впливу на осіб, які на даний час не допитані у кримінальному провадженні, причетні до вчинення кримінального правопорушення.

Так, прокурор зазначає, що обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень доведена зібраними доказами, у тому числі:

- показаннями свідка ОСОБА_2 від 27.02.2019 та 01.03.2019, допитаного в порядку ст. 225 КПК України;

- показаннями свідка ОСОБА_3 від 16.04.2019 та 19.04.2019;

- показаннями свдка ОСОБА_4 від 22.03.2019 та 18.04.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_5 від 17.04.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_6 від 27.03.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_7 від 05.06.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_8 від 21.03.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_9 від 21.03.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_10 21.03.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_11 від 21.03.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , від 21.03.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_13 , від 21.03.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_14 , від 21.03.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_15 , від 21.03.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_16 , від 21.03.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_17 , від 21.03.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_18 від 10.04.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_19 від 28.03.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_20 від 04.04.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_21 від 03.04.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_22 від 29.03.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_23 від 29.03.2019;

- показаннями свідка ОСОБА_24 від 25.03.2019;

- протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками від 05.04.2019, 06.06.2019, 09.04.2019, 11.04.2019, 16.04.2019;

- протокол огляду матеріалів кримінального провадження, а саме - результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - абонентського номеру № НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_25 від 02.05.2019;

-протоколами огляду речей та документів, вилучених за адресою: АДРЕСА_1 за місцем реєстрації ОСОБА_25 від 25.03.2019 та 24.04.2019;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_25 , виявленого та вилученого у останнього за місцем його проживання від 22.03.2019;

- протоколами огляду веб-сайтів від 26.02.2019;

- протоколом огляду мобільного телефону, яким користується ОСОБА_26 від 19.04.2019;

- протоколом огляду речей та документів, вилучених за адресою: АДРЕСА_13 від 27.03.2019;

- протоколом огляду речей та документів, вилучених за адресою: АДРЕСА_3 від 25.03.2019;

- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_27 від 21.03.2019 та додатками до нього;

- протоколом огляду речей та документів, вилучених за адресою: АДРЕСА_4 від 25.03.2019;

- протоколом огляду речей та документів, вилучених за адресою: АДРЕСА_5 від 25-26.03.2019;

- протоколом огляду речей та документів, вилучених за адресою: АДРЕСА_6 від 05.04.2019

- протоколом огляду речей, вилучених під час обшуку автомобіля Audi A4 д.н.з. НОМЕР_2 , вилученого за місцем проживання ОСОБА_28 за адресою: АДРЕСА_7 , від 19.06.2019;

- протоколом огляду речей, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_29 за адресою: АДРЕСА_8 , від 21.06.2019

- відповідь ДФС України від 22.03.2019 №6300/5/99-99-08-02-02-16

- протоколом огляду мобільного телефону підозрюваного ОСОБА_30 від 15.05.2019;

- протоколом огляду місця події за місцем проживання свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_32 від 15.05.2019;

- відповідь оперативного підрозділу щодо перетину кордону ОСОБА_33 ;

- висновок судово-медичної експертизи №8-осв від 05.06.2019

- показаннями свідка ОСОБА_34 від 11.05.2019

- показаннями свідка ОСОБА_35 від 11.05.2019

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 05.06.2019

- протоколом огляду мобільного телефону потерпілого ОСОБА_36 , вилученого за адресою: АДРЕСА_14 від 19.06.2019

- протоколом огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_37 , вилученого за адресою: АДРЕСА_10 від 20.06.2019

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_36 від 21.06.2019

- протоколами обшуків від 21.03.2019 за місцем проживання підозрюваних, та приміщення, в яких вони здійснювали свою злочинну діяльність;

- іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Отримані досудовим розслідуванням докази дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

25.03.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 ч. 3 ст. 27, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 209 КК України, а 23.07.2019 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

Ухвалою слідчого судді Печерського суду міста Києва задоволено клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 22.09.2019.

Постановою заступника Генерального прокурора досудове розслідування кримінального провадження продовжено до 12 місяців.

Так, щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України, прокурор звертає увагу, що встановлений в ході досудового розслідування розмір грошових коштів, які були виявлені та вилучені в ході проведених обшуків 21.03.2019 становить приблизно 10 мільйонів доларів США, а розмір шкоди на теперішній час встановлюється.

Вказане вже само по собі може бути підставою та мотивом підозрюваного переховуватися від слідства та суду та згідно практики ЄСПЛ, на початковому етапі розслідування виправдовує тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»).

Також на можливість спроб підозрюваного переховуватись може свідчити й той факт, що вказана злочинна організація є сувово ієрархізованою та містить у своєму складі колишніх працівників правоохоронних органів або наближених до них осіб, які на теперішній час ще не встановлені та можуть сприяти в переховуванні затриманих співучасників, у випадку обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Крім того, слід брати до уваги, що ОСОБА_38 на прізвисько « ОСОБА_39 » та ОСОБА_40 на прізвисько « ОСОБА_41 », які є керівниками вказаної злочинної організації відповідно до показань свідка ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебувають у Мексиці. Вказаним особам повідомлено про підозру та останні переховуються від органу досудового розслідування.

Зазначений ризик також підтверджується протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_26 , на якому міститься листуванням з абонентами на ім`я « ОСОБА_42 » від 02.04.2019, «Зло» від 12.04.2019 та «777» від 14.04.2019, в яких зазначається про те, що абонент «777» пропонує ОСОБА_26 виїхати до Кіпру для продовження злочинної діяльності та остання також зазначає про такі наміри іншим зазначеним вище абонентам (сторінка 18, 20 додатку до протоколу огляду мобільного телефону). Крім того, імовірно, що абонентом «777» є ОСОБА_43 , оскільки у вказаному листуванні від 20.04.2019 абонент «777» сам про це зазначає (сторінка 25 додатку до протоколу огляду мобільного телефону).

Вказаний ризик також підтверджується тим, що один з підозрюваних - ОСОБА_27 відповідно до листа №IP/3399/19/C93/9288/SD6/A3/1 перебуває у розшуку в Республіці Молдова з метою арешту та подальшої екстрадиції для притягнення до кримінальної відповідальності.

Разом з цим, зазначений ризик також підтверджується і тим, що учасниками злочинної організації з метою конспірації використовуються паспорти зі зміненими анкетними даними, зокрема ОСОБА_25 , ОСОБА_27 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 та іншими.

Вказаний ризик також підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_33 після проведення обшуків у учасників злочинної організації та їх затримання 21.03.2019 залишив територію України 26.03.2019 ймовірно з метою продовження діяльності злочинної організації і останнього було депортовано до України 11.06.2019.

Обставини вчинення кримінального правопорушення дають підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі також матиме можливість знищити, сховати або спотворити, одну з вказаних речей.

Відповідно до протоколу огляду особистого мобільного телефону ОСОБА_25 від 22.03.2019 встановлено наявність на останньому відеозаписів, на яких зафіксовано спричинення особам тілесних ушкоджень. Крім того, в ході надання показань свідками зазначалось про те, що керівники структурних підрозділів неодноразово наголошували на фізичну розправу у випадку звернення до правоохоронних органів або припинення роботи у так званих офісах, тому він матиме можливість як самостійно так і через підлеглих йому працівників незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, чинити на них тиск, знищити, спотворити документи, речі чи інше майно, які можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.

Також в ході обшуку за адресою АДРЕСА_11 один із співробітників так званого офісу вистрибнув у вікно з 3 поверху, у зв`язку із чим останнього госпіталізовано. Вказаний факт свідчить про ризик не тільки психічного, але й фізичного впливати на підпорядкованих працівників, які на теперішній час є свідками у кримінальному провадженні. Зазначене вище також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_34 від 11.05.2019, ОСОБА_35 від 22.05.2019, потерпілого ОСОБА_36 від 21.06.2019.

Так, завдяки займаному становищу підозрюваний може здійснювати тиск на підпорядкованих йому осіб, які на даний час ще не допитані в якості свідків, а також на тих свідків та потерпілого, які своїми показаннями повністю викривають останнього у вчиненні ним кримінального правопорушення.

Зазначений ризик також підтверджується протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_26 , на якому міститься листуванням з абонентом на ім`я « ОСОБА_42 » від 09.04.2019, в якому зазначається про те, ОСОБА_26 відомо про проведення слідчих дій, а саме допиту свідків. (сторінка 10 додатку до протоколу огляду мобільного телефону). Про спілкування ОСОБА_26 з підозрюваним також свідчить те, що абонентом « ОСОБА_42 » імовірно є ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (відомий на прізвисько «ОСОБА_27»), оскільки в листуванні від 12.04.2019, останній повідомляє, що їде в СІЗО, та ОСОБА_26 до цього поздоровляє його з днем народження (сторінка 27 додатку до протоколу огляду мобільного телефону).

Крім того, до структури вказаної злочинної організації входив так званий «кадровий підрозділ», при цьому останні мають у своєму розпорядженні анкетні відомості свідків, які викривають підозрюваного своїми показами, а також впізнають за фотознімками.

Зазначений ризик підтверджується й тим, що одного з учасників злочинної організації - ОСОБА_30 - затримано за підозрою у вчиненні злочину спрямованого на перешкоджання з`явленню свідків та примушування їх до відмови від давання показань.

Слід зазначити, що до структури вказаної злочинної організації входить і так званий «силовий блок», до повноважень якого входить залякування та фізичний вплив на конкурентів або осіб, які не виконують покладені на них обов`язки, приховують отримання прибутку, використовують ресурси злочинної організації на власний розсуд, тому є підстави вважати, що підозрюваний, у випадку перебування на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Крім того, на наявність заявлених ризиків також вказує і характер вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, а саме зухвалість його вчинення, що характеризує стійкість сформованих злочинних намірів останнього, що виразилось у вчиненні зазначених вище злочинних дій, що є особливо тяжкими злочинами.

Слід зазначити і про те, що за адресами більшості співучасників злочинної організації виявлено та вилучено речовини рослинного та синтетичного походження, а також предмети схожі на зброю, а за адресою проживання ОСОБА_27 вилучено два предмети схожі на гранати з запалами до них, які на теперішній час спрямовано на відповідні експертизи.

Слід звернути увагу і на те, що зазначений ризик також підтверджується протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_26 , на якому міститься групове листування під назвою «Чат с кадровиками» від 01.04.2019, в якому зазначається про нових підшуканих учасників злочинної організації (сторінка 4 додатку до протоколу огляду мобільного телефону).

На зазначений факт також вказує:

- листування з абонентом « ОСОБА_42 » від 01.04.2019 - розмова про відновлення роботи так званих «офісів» (сторінка 5 додатку до протоколу огляду мобільного телефону), листування від 01.04.2019, 02.04.2019 (сторінка 12 та 9 додатку до протоколу огляду мобільного телефону відповідно)

- листування з абонентом «Зло» від 06.04.2019 (сторінка 6 додатку до протоколу огляду мобільного телефону)

Також слід звернути увагу на те, що на теперішній час не всі співучасники вчинення кримінальних правопорушень виявлені та затримані, оскільки відповідно до протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_26 , на якому міститься листування з абонентом « ОСОБА_42 » від 01.04.2019, в якому останній відправляє скріншоти листування з особою«ОСОБА_47 » (примітка «лабы» - імовірно лабораторії з виготовлення наркотичних засобів) (сторінка 2, 5 додатку до протоколу огляду мобільного телефону).

Вказаний ризик підтверджується й тим, що 23-24.07.2019 проведено обшук приміщень та прилеглої території розташованих за адресою: АДРЕСА_15. За результатами обшуку, крім іншого виявлено та вилучено речовину синтетичного походження загальною вагою понад 200 кг, а також складові речовини для її виготовлення вагою понад 8 тон, спеціально пристосоване лабораторне обладнання та пакувальне обладнання. Зазначені речі на даний час направлено для проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів.

Крім того, невстановлені на теперішній час учасники злочинної організації продовжуються вчиняти насильницькі злочини, про що відомо підозрюваній ОСОБА_26 , відповідно до протоколу огляду мобільного телефону останньої, на якому міститься листування з абонентом «777» від 14.04.2019 (сторінка 23 додатку до протоколу огляду мобільного телефону).

Вказані обставини свідчать про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу підозрюваному не відпали, а продовжують існувати, водночас досудове розслідування кримінального провадження на даний час не завершено та продовжено до 12 місяців, оскільки у даному кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, що потребує додаткового часу.

Таким чином, прокурор вказує, що враховуючи викладене, обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є єдиним гарантованим та можливим способом унеможливити продовження ним своєї злочинної діяльності, а також протиправно впливати на здійснення досудового розслідування, в тому числі шляхом спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні. Також, вказаний запобіжний захід перешкодить спробам останнього знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою ухилитися від кримінальної відповідальності та перешкодити встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити, так як ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити дотримання всіх цілей досудового розслідування.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, зазначили, що вказані ризики у клопотанні нічим не підтверджуються, підозра є необґрунтованою, просили застосувати більш м`який запобіжний захід.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, які були предметом апеляційного розгляду.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлені на закінчення досудового розслідування.

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_1 запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Між тим, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання, так як станом на день розгляду клопотання, останній не підозрюється у вчиненні насильницького злочину.

Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушеннь, у яких він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у межах відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, а тому приходить до висновку, про призначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати. Таким чином, на думку слідчого судді, розмір застави необхідно визначити в розмірі 5 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 920 ( дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот двадцять) гривень з одночаним покладанням обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків з урахуванням вказаних обставин.

Так, слідчий суддя у відповідністі до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, його стан здоров`я, соціальні зв`язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо провести всі заплановані слідчі дії, направлені на встановлення фактичних обставин справи та закінчити досудове розслідування, те, що продовження строку тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Відтак, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Григоренка Владислава Сергійовича про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вишгород, Київської області, громадянина України, одруженого, тимчасово не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_12 , зі слів раніше не судимого, строком на 2 місяці, в межах строку досудового розслідування, до 17 листопада 2019 року.

Визначити заставу в розмірі 520 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 920 ( дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот двадцять) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р 37318005112089; отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу застава за (ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) , від (дата ухвали), по справі №, кримінальне провадження №, внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції) .

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали. В разі внесення застави особа вважається такою, щодо якої застосований запобіжний захід- застава.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків визначити до 17.11.2019 року включно.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 що у разі невнесення застави, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.Л. Бусик