Рішення № 84575520, 28.09.2019, Оболонський районний суд міста Києва

28.09.2019 Справа № 756/7266/18

Ун. №756/7266/18

Пр. №2/756/1241/19

У Х В А Л А

24 вересня 2019 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.секретаря позивача Одягайло Л.М. ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Калитянське» про стягнення не нарахованої заробітної плати, нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, індексації, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Оболонського районного суду м.Києва знаходиться вказана вище цивільна справа.

Предметом позову в даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача не нарахованої заробітної плати за жовтень 2017 року у розмірі 16 000,18 грн., залишку нарахованої але не виплаченої заробітної плати за листопад 2017 року у розмірі 15 900,18 грн, суми індексації у розмірі 3 253,84 грн. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 19 875 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що у період з 07.09.2017 по 28.11.2017 на підставі Трудових угод №79, 80, 82, за якими позивач здійснював відновлювальні роботи облікової системи та діловодства 1С 7.7. «Бухгалтерія» на Комунальному підприємстві «Калитянський».

В судовому засіданні 24.09.2019 судом на обговорення поставлено питання про передачу даної справи на розгляд до Броварського міськрайонного суду Київської області у зв`язку з тим, що провадження у справі відкрито з порушенням ст.28 ЦПК України.

Позивач проти передачі справи заперечував.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши зміст та підстави заявлених у справі позовних вимог, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їх місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивачем пред`явлено позов за своїм зареєстрованим місцем проживанням у відповідності до положень ч.1 ст.28 ЦПК України, згідно якої позови, що виникають із трудових правовідносин можуть пред`являтись за зареєстрованим місцем проживання позивача.

За приписами ч. 1 ст. 378 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Судом встановлено, що 07.09.2017, 03.10.2017 та 01.11.2017 між позивачем та відповідачем укладено трудові угоди за №№79, 80, 82, згідно змісту яких замовником (КП «Калитянський») доручено, а виконавцем ( ОСОБА_2 ) взято на себе зобов`язання виконати такі роботи:

-За угодою №79 - поновлення та перереєстрація втрачених документів бухгалтерського та податкового обліку в бухгалтерській обліковій системі замовника, у необхідних випадках перепідвязка та перепроведення документів, виправлення виявлених помилок та надання рекомендацій для подальшого приведення у відповідність замовником системи електронної податкової звітності за період з 2010 року по 1-е півріччя 2017 року. Роботи здійснюються за місцезнаходженням замовника у період з 07.09.2017 по 29.09.2017. За виконану роботу замовник сплачує виконавцю 19 878 грн. 29.09.2017 року сторонами договору підписано Акт виконаних робіт;

-За угодою №80 - надати кваліфіковану допомогу у поновленні та перереєстрації втрачених документів бухгалтерського та податкового обліку в бухгалтерській обліковій системі замовника у необхідних випадках перепідвязати та перепровести документи, виправити виявлені помилки та надати рекомендації для подальшого приведення у відповідність замовником системи електронної податкової звітності за період з 2010 року по 30.09.2017. Роботи здійснюються за місцезнаходженням замовника у період з 04.10.2017 по 30.10.2017. За виконану роботу замовник сплачує виконавцю 19 876 грн. 30.10.2017 року позивачем підписано Акт виконаних робіт;

-За угодою №82 - надати кваліфіковану допомогу у поновленні та перереєстрації втрачених документів бухгалтерського та податкового обліку в бухгалтерській обліковій системі замовника у необхідних випадках перепідвязати та перепровести документи, виправити виявлені помилки та надати рекомендації для подальшого приведення у відповідність замовником системи електронної податкової звітності за період з 2010 року по 30.09.2017. Роботи здійснюються за місцезнаходженням замовника у період з 02.11.2017 по 28.11.2017. За виконану роботу замовник сплачує виконавцю 19 876 грн. 28.11.2017 року між сторонами підписано Акт виконаних робіт.

В теорії права, під трудовими правовідносинами розуміють двосторонні відносини працівника з роботодавцем по виконанню за винагороду роботи за обумовленою спеціальністю, кваліфікацією або посадою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, що виступають формою закріплення суб`єктивних трудових прав і обов`язків учасників цих відносин.

Проаналізувавши зміст вищевказаних угод, що укладені між сторонами, суд доходить до висновку про те, що правовідносини, які виникли між сторонами не носять характеру трудових правовідносин з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі статтею 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Стаття 626 ЦК України визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.

Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

З урахуванням істотних умов договорів, що укладені між сторонами, незважаючи на їх назву - «Трудова угода» вони містять всі істотні умови договору підряду.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 ЦК України).

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Враховуючи те, що укладеними між сторонами угодами узгоджено виконання позивачем певного обсягу робіт, після виконання яких правовідносини між сторонами припиняються, визначено ціну виконаних робіт, суд доходить до висновку про відсутність між позивачам та відповідачем трудових відносин, що вказує на необґрунтованість пред`явлення позову за зареєстрованим місцем проживання позивача.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З цих підстав суд вважає правильним передати дану справу за підсудністю до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Калитянське» про стягнення не нарахованої заробітної плати, нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, індексації, відшкодування моральної шкоди передати на розгляд до Броварського міськрайонного суду Київської області (07400, Київська обл., м.Бровари, вул.Грушевського, 2).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Повний текст ухвали виготовлений 28.09.2019.

Суддя А.М.Майбоженко