Рішення № 84572789, 27.09.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/645/19

Номер провадження 2/629/688/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки по аліментам, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки по аліментам, посилаючись на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, шлюб між ними розірваний 05.02.2008 року. Від даного шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. 07.06.2016 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на ОСОБА_1 . З відповідача на підставі рішення Борівського районного суду Харківської області від 24.07.2009 року стягнуті аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.07.2009 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач станом на 31.10.2018 року заборгував по сплаті аліментів 46138 гривень 76 копійок. В зв`язку з чим просить стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 14255 гривень 44 копійки за період з 01 січня 2012 року по 31 жовтня 2018 року.

29 липня 2019 року позивач уточнила свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідача по справі на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 9330 гривень 82 копійки за період з 01 січня 2012 року по 31 жовтня 2018 року.

Позивач в судове засідання не з`явилася, але надавала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні уточнених позовних вимог наполягає в повному обсязі. Дану заяву підтримав її представник - адвокат Кравченко О.М..

Відповідач в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, проти задоволення уточнених позовних вимог не заперечує. Також повідомив про себе наступну інформацію, що він працює трактористом в ФГ «Агротрек», паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення уточненого позову, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 23 грудня 2006 року. Даний шлюб було розірвано 05 лютого 2008 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданий відділом реєстрації актів цивільного стану по Лозівського району Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області 05.02.2008 року. Від даного шлюбу в них є неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Артільською сільською радою Лозівського району Харківської області 18.03.2007 року. З даного свідоцтва вбачається, що відповідач по справі є батьком дитини.

На даний час позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , який був укладений 07 червня 2016 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 , видане Первомайським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 07.06.2016 року.

Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 14 липня 2009 року з відповідача на користь позивача стягнено аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.07.2009 року і до повноліття дитини.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів №2174/14.10-40/5 від 14.11.2018 року за боржником ОСОБА_2 числиться заборгованість зі сплати аліментів по виконавчому провадженню з 01.01.2012 року по 31.10.2018 року складає 46138,76 гривень.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів №487/14.10-40/5 від 17.04.2019 року за боржником ОСОБА_2 числиться заборгованість зі сплати аліментів по виконавчому провадженню з 01.01.2012 року по 31.10.2018 року складає 7526,02 гривні.

Згідно з наданим позивачем уточненим розрахунком сума пені за несвоєчасну сплату аліментів з 01.01.2012 року по 31.10.2018 рік складає 9330,82 гривні.

Відповідно до ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. 6 - ч. 9 ст. 7 СК України жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Статтею 141 СК України закріплено, що мати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.

Відповідно до частини другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували поважність причин, які б йому перешкоджали своєчасно сплачувати аліменти.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Вказана позиція закріплена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц .

Суд погоджується з обчисленням пені, відповідно до наданого позивачем уточненого розрахунку в межах заявлених уточнених позовних вимог за період з 01.01.2012 року по 31.10.2018 року у сумі 9330,82 гривні.

Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином факт наявності заборгованості зі сплати аліментів підтверджується належними доказами - розрахунками заборгованості, і відповідачем не спростовано вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів позивачу, тому суд приходить до висновку, що вказана заборгованість виникла з вини відповідача і вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими, доведеними, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Оскільки при зверненні до суду позивач була звільнення від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави підлягає стягнення судового збору у сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, ст. 196 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів за період з 01.01.2012 року по 31.10.2018 року у розмірі 9330 гривень 82 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, р/р 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 768 гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Харків, громадянка України, паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Сахновщинським РС ГУДМС України в Харківській області 12.08.2016 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача - адвокат Кравченко Олексій Миколайович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 347 від 29.06.1993 року, адреса: м. Первомайський, Харківська область, 1-2 мікрорайон, б . 8, оф . 21.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Артільне, Лозівського району, Харківської області, громадянин України, працює трактористом ФГ «Агротрек», ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області, мешкає за адресою: АДРЕСА_5 .

Суддя Н.А. Смірнова