Ухвала суду № 84572172, 27.09.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2227/19

провадження №2/619/1020/19

УХВАЛА

27 вересня 2019 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.

Імена (найменування) учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 .

Суть питання, що вирішується ухвалою.

12 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути майнову шкоду у розмірі 72336,80 грн та витрати на проведення оцінки у розмірі 2019,60 грн.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заявив про відвід судді Болибоку Є.А., оскільки суддя розглянув кримінальну справу, в якій відповідач є потерпілим, та вже висказав своє відношення до подій ДТП, які є предметом цивільної справи. Також суддя відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової психологічної експертизи та повторної судової автотехнічної експертизи. Вказані обставини є беззаперечними.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Зябкін В.В. заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на її необґрунтованість.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.

Доводи відповідача ОСОБА_2 про відвід судді є необґрунтованими з таких підстав.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).

У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, №86).

Статтями 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Згідно ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Обставини, які зазначені у заяві про відвід, є необґрунтованими. Заява не містить вмотивованих обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Зі змісту заяви про відвід вбачається, що сумніви у об`єктивності і неупередженості у заявника виникли саме у зв`язку із розглядом суддею клопотань відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З урахуванням вимог ч.4 ст.36 ЦПК України, посилання не незгоду з процесуальним рішенням є безпідставним.

Таким чином, відповідачем ОСОБА_2 не зазначені обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

Пунктом 7 ч.1 ст.252 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід.

Так як суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, то з урахуванням вимог ч.3 ст.40 ЦПК України, суд зупиняє провадження.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до вирішення питання про відвід.

Згідно ч.2 ст.258 ЦПК України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Згідно п.14 ч.1 ст.353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

Керуючись ст.ст.36, 40, 258-261, 351, 352, 354, пунктами 8, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд

постановив:

Визнати необґрунтованими доводи відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючого - судді Болибока Євгена Анатолійовича.

Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, до вирішення питання про відвід судді Болибока Є.А.

Вирішення питання про відвід судді Болибока Є.А. та розгляд заяви відповідача ОСОБА_2 про відвід судді передати іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення.

В іншій частині ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повне судове рішення складено 27 вересня 2019 року.

Суддя Є. А. Болибок