Ухвала суду № 84570402, 23.09.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.09.2019 р. Справа № 914/1158/19

м.Львів

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт», м.Трускавець Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельно-курортний комплекс «Карпати», м.Трускавець Львівської області

про стягнення заборгованості. Ціна позову: 1027621,08 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: Дякон Б.Р. – адвокат (довіреність №04 від 15.01.2019);

від відповідача: Шумелда Р.Р. – адвокат.

Суть спору: на розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт», м.Трускавець Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельно-курортний комплекс «Карпати», м.Трускавець Львівської області про стягнення 1027621,08грн. заборгованості по послугах з постачання мінеральних вод (лікувальних ресурсів).

Ухвалою суду від 24.06.2019 року відкрито провадження у справі №914/1158/19 за даним позовом, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 17.07.2019 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду висвітлені в ухвалі. Ухвалою суду від 17.07.2019р. строки підготовчого провадження продовжено на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 11.09.2019р. Ухвалою суду від 11.09.2019р. підготовче засідання відкладено на 23.09.2019р., з підстав викладених в ній.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.

23.09.2019р., за вх.№38760/19, в документообігу суду зареєстровано подане відповідачем клопотання про долучення до матеріалів справи доказів спроби врегулювання спору в добровільному порядку.

23.09.2019р., за вх.№2552/19, в документообігу суду зареєстровано подане відповідачем клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Представники позивача та відповідача в підготовче засідання 23.09.2019р. з`явилися.

В ході проведення підготовчого засідання представнику позивача надано для ознайомлення подане відповідачем клопотання про призначення судової економічної експертизи.

В підготовчому засіданні представник відповідача підтримав клопотання (вх.№2552/19 від 23.09.2019р.) про призначення судової економічної експертизи.

Обґрунтовуючи вказане клопотання відповідач – ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати», покликається на те, що позивачем при визначенні обсягів поставленої продукції, наданих послуг не надано суду доказів на підтвердження надання таких послуг, як і не подано видаткових накладних, чи товарно-транспортних накладних, чи актів приймання виконаних робіт, які підтверджували б об`єм поставленої відповідачу продукції. Окрім цього, представник відповідача зазначив, що надані позивачем відомості, що містяться в матеріалах справи свідчать про господарські відносини між ПрАТ «Трускавецькурорт» та ТзОВ «ГКК «Карпати» лише з 27.01.2016р. по 31.07.2016, а з 01.01.2016 по 26.01.2016 та з 01.08.2016 по 31.12.2018 з ТзОВ санаторій «Карпати», в той час як відповідачем є ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати».

Також представник відповідача зазначає, що у договорі №070-01 від 01.01.2015р., укладеному між сторонами, про надання послуг з постачання мінеральних вод визначена умова про те, що облік води відбувається за показами лічильників, які встановлено на насосній постачальника, однак, позивачем не надано документів, в яких були б зафіксовані покази лічильника та які б підтвердили обсяг та кількість наданих товарів та послуг.

Окрім цього, в обгрунтування свого клопотання, представник відповідача зазначив, що оскільки договір №070-01 від 01.01.2015р. укладений між сторонами про надання послуг з постачання мінеральних вод мінералопроводом (на вивіз) та для відбору в бюветах (з врахуванням угоди №010-04 від 01.01.2015р. про внесення змін до договору) не був розірваний, припинений чи змінений, то відповідно є чинним зі змінами від 01.04.2015р. Відповідач стверджує, що він здійснив повну оплату на підставі та на умовах цього договору, що підтверджується наданими позивачем платіжними документами, в яких відповідач у призначенні платежу посилався на вказаний договір, а позивач відповідно, приймав ці кошти і не повертав відповідачу.

А відтак, на думку відповідача спірним є не лише ціна мінеральних вод, але й обсяг поставок, а оскільки ці дані мають важливе значення для розгляду справи, але для їх встановлення потрібні спеціальні знання у сфері економіки та бухгалтерського обліку, то відповідно, просив суд призначити у даній справі судову економічну експертизу та на вирішення експерта поставити наступне питання «чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача розмір заборгованості за поставлені відповідачу товарно-матеріальні цінності, виконані роботи (надані послуги) за договором №070-01 від 01.01.2015р. за період з 01.01.2016 по 31.12.2018?».

З метою швидкого та повного з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, необхідність у з ясуванні яких обґрунтовано в даному клопотанні, відповідач пропонує доручити її виконання Львівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру, який проводить такого роду експертизи.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача про призначення економічної експертизи, вважає, що питання, яке ставить відповідач на вирішення судового експерта, відноситься до компетенції суду при оцінці доказів, воно входить до предмету доказування у цій справі та підлягає дослідженню судом.

Розглянувши клопотання відповідача, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза – це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Із сукупного аналізу положень наведеної вище норми вбачається, що першою умовою для призначення експертизи у кожному з випадків - за ініціативою суду чи за клопотанням сторони, буде те - чи за допомогою цієї експертизи можуть бути з`ясовані обставин, що мають значення для справи, і для цього необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Натомість другою умовою, яка повинна бути наявна у сукупності з першою описаною вище, у розумінні ст. 99 ГПК України для призначення експертизи є:

- якщо експертиза призначатиметься за ініціативою суду - що жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності,

- якщо експертиза призначатиметься за клопотанням учасника справи - у клопотанні повинно бути мотивовано неможливість надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Проте заявлене Відповідачем клопотання не містить мотивування, що вимагається п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України.

А саме, Відповідач не обґрунтовує та не доводить перед судом належними засобами доказування - які причини унеможливили надання ним експертного висновку у строки, встановлені для подання доказів; не мотивує поважності цих причин, не просить визнати такі причини поважними, зокрема, але не виключно, не мотивує, чому матеріали, необхідні для проведення експертизи, він не зміг отримати самостійно, та докази, які саме заходи для їх отримання було вжито тощо.

Відповідачем не доведено перед судом існування передбаченої ст. 99 ГПК України сукупності умов, за яких за клопотанням сторони може бути призначена судова експертиза, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Суд вбачає за доцільне зазначити і таке.

Згідно із ст.73 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1,4 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами або іншими учасниками справи.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно із ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Водночас, відповідачем не обґрунтовано неможливість встановлення судом фактичних обставин справи при розгляді даної справи за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності.

З огляду на те, що господарський суд в змозі самостійно надати оцінку всім доказам які містяться в матеріалах , суд не вбачає дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§ 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30 листопада 2006 року у справі "Красношапка проти України").

Отже, безпідставне призначення судової експертизи має наслідком збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до частини 1 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, а відтак, не вбачає підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст.74, 98, 99, 234, 235, 253 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ТзОВ Готельно-курортний комплекс «Карпати» у задоволенні клопотання б/н від 20.09.2019р. (вх.№2552/19 від 23.09.2019р.) про призначення судової економічної експертизи.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.

Ухвала суду не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Кітаєва С.Б.