Ухвала суду № 84570367, 16.09.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.09.2019 р. Справа № 914/288/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп ЛВ», м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації права власності

за участю представників:

від позивача: Шевченко М.І ОСОБА_1 ;

від відповідача: Вовчак А.В.;

від третьої особи: Чижович І.З.

ВСТАНОВИВ

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп ЛВ» про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації права власності.

Ухвалою суду від 04.03.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2019 р., залучено Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Ухвалою суду від 01.04.2019 р. підготовче засідання відкладено на 15.04.2019 р. Ухвалою суду від 15.04.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів з наступного дня після закінчення шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі для вирішення спору, підготовче засідання відкладено на 20.05.19 р.

Ухвалою суду від 20.05.2019 р. закрито підготовче провадження у справі №914/288/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.06.2019р. Ухвалою суду від 12.06.2019 р. суд повернувся до розгляду справи №914/288/19 у підготовчому провадженні, відклав підготовче засідання на 19.06.2019 р. Ухвалою суду від 19.06.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 19.06.2019 р., підготовче засідання відкладено на 17.07.2019 р.

Ухвалою суду від 17.07.2019 р. витребувано в Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» інвентаризаційну/реєстраційну справу на нежитлові приміщення загальною площею 597,9 м.кв. та загальною площею 1294,6 м.кв., які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Дністерська, 16; підготовче засідання відкладено на 13.08.2019 р.

13.08.2019 р. на адресу суду надійшов лист (вх.№33245/19), в якому ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» повідомило, що надати матеріали інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Дністерська, 16 бюро не може, оскільки інвентаризаційна справа за вищезгаданою адресою 02.06.2017 р. була вилучена СУ ГУНП у Львівській області на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24.05.2017 р.

Позивач подав клопотання (вх.№33324/19 від 13.08.2019 р.) з долученими копіями документів, які підтверджують передачу Львівською міською радою спірних приміщень в оренду.

Ухвалою суду від 13.08.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 13.08.2019 р., підготовче засідання відкладено на 16.09.2019 р.

В судовому засіданні 16.09.2019 р. представник позивача підтримав подану заяву (вх.№2474/19 від 13.09.2019 р.) про зміну предмету позову, в якій просив суд витребувати з чужого незаконного володіння ТзОВ «Захід Груп ЛВ» об`єкти нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 597,9 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .Дністерська АДРЕСА_2 та нежитлове приміщення загальною площею 1294,6 м.кв., за адресою: АДРЕСА_2 та передати Львівській міській раді, а також скасувати запис про державну реєстрацію права приватної власності ТзОВ «Захід Груп ЛВ» на нежитлове приміщення загальною площею 597,9 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1 .Дністерська АДРЕСА_3 16 та запис про державну реєстрацію права приватної власності ТзОВ «Захід Груп ЛВ» на нежитлове приміщення загальною площею 1294,6 м. кв., за адресою: АДРЕСА_1 , 16. До заяви позивачем додано докази її надіслання відповідачеві та третій особі.

Положення ст.46 ГПК України надають позивачу процесуальну можливість до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову – це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається

Суд зазначає, що позивачем подано заяву про зміну предмету позову з дотримання строку, встановленого законом, – на стадії підготовчого провадження, а також з дотриманням вимоги щодо надіслання копії такої заяви іншим учасникам справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність прийняття поданої позивачем заяви про зміну предмету позову та здійснення подальшого розгляду справи з її врахуванням.

Крім того, через канцелярію суду позивачем було подано клопотання (вх.№37904/19 від 13.09.2019 р.) з долученими доказами на підтвердження того, що реєстрація права власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_4 . АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 проведена на підставі неіснуючих документів, які не приймалися Галицькою районною адміністрацією, а також долученими копіями технічних паспортів та поверхових планів.

В судовому засіданні 16.09.2019 р. представник відповідача надав пояснення, підтримав подані письмові пояснення (вх.№37546/19 від 11.09.2019р.), в яких зазначив, що підстава набуття товариством права власності на нерухоме майно відображена в відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які є достовірними, а також те, що вимога позивача про скасування реєстрації права приватної власності із закриттям розділу не є належним способом захисту. Також в поданих поясненнях відповідач вказав на пропуск позивачем строку позовної даності при зверненні з позовом.

Представником третьої особи подано клопотання (вх.№38003/19 від 16.09.2019 р.) з доданими копіями договорів оренди нежитлових приміщень.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників, суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає зупиненню з огляду на наступне.

Предметом позовних вимог у справі є, в тому числі, витребування з чужого незаконного володіння ТзОВ «Захід груп ЛВ» об`єктів нерухомого майна: нежитлового приміщення загальною площею 597,9 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 вул.Дністерська АДРЕСА_2 та нежитлового приміщення загальною площею 1294,6 м.кв., за адресою: АДРЕСА_5 і переданя їх Львівській міській раді.

Як стверджує в позовній заяві позивач, згадані об`єкти є комунальною власністю територіальної громади м.Львова в особі Львівської міської ради, а 13.11.2016 р. до Державного реєстру прав на нерухоме майно було внесено відомості про право приватної власності на спірні об`єкти Приватного підприємства «Фірма Грот» на підставі розпоряджень Галицької районної адміністрації та реєстраційних посвідчень Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації, які, на переконання позивача, не видавались відповідними органами щодо спірних приміщень.

В подальшому, на підставі договорів купівлі продажу право власності на об`єкти нерухомого майна переходило від ПП «Фірма Грот» до ПП «К.Р.О.К.-7», ТзОВ «Масафі», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з наступними реєстраціями за відповідними особами права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 передали спірні приміщення в статутний фонд ТзОВ «Захід Груп ЛВ», а 25.05.2018 р. та 29.05.2018 р. державним реєстратором було проведено реєстрацію права власності на приміщення за ТзОВ «Захід Груп ЛВ».

Заявляючи позовну вимогу про витребування нерухомого майна, позивач вказує, що спірне майно вибуло з володіння власника – Львівської міської ради поза його волею, що, відповідно до статей 387, 388 Цивільного кодексу України, слугує підставою для витребування майна у набувача, яким є відповідач.

В поданому відзиві на позов, заяві про застосування строку позовної давності та письмових поясненнях відповідач заявляє, що позивачем пропущено строк позовної давності при зверненні з позовом до суду. Так, згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки, а до позовних вимог про витребування майна на підставі статей 387, 388 ЦК України також застосовується загальна позовна давність.

Положення ч.1 ст.261 ЦК України регламентують, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідач стверджує, що оскільки Львівська міська рада як юридична особа набуває та здійснює свої права і обов`язки через свої органи, то його обізнаність про порушення його прав або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності його органів та інших осіб, до повноважень яких належав контроль у відповідній сфері.

Відповідач звертає увагу суду на те, що позивачу достовірно було відомо про факт належності права власності на спірне майно третім особам, а саме ПП «Фірма Грот», ще станом на 22.09.2008 р. Вказане випливає зі змісту листа Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 22.09.2008 р., в якому йдеться про відчуження приміщень та належність їх на праві власності ПП «Фірма Грот» та копія якого міститься в матеріалах інвентаризаціної справи ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

Таким чином, відповідач стверджує, що за умов належного здійснення Львівською міською радою своїх повноважень в сфері управління комунальним майном, у позивача була об`єктивна можливість довідатись про наявність свого ж рішення про передання спірного майна у приватну власність юридичній особі, а обізнаність структурного підрозділу Львівської міської ради про факт належності спірних нежитлових приміщень третім особам станом на 2008 рік свідчить про те, що позивачем пропущено строк позовної давності в частині звернення до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що реєстрація права власності відповідача на об`єкти нерухомого майна була проведена 25.05.2018 р. та 29.05.2018 р., а тому строк позовної давності спливає лише 26.05.2021 р. та 30.05.2021 р. відповідно. Реєстрація права власності за ПП «Фірма Грот» відбулася лише 13.11.2016 р., а тому, в будь-якому випадку, позивачем подано позовну заяву в межах трьохрічного строку позовної давності.

Отже, сторони по-різному визначають початок перебігу строку позовної давності у правовідносинах, а саме: позивач – з моменту реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна саме за відповідачем, тобто набуття майна особою, в якої воно знаходиться на час подачі позову, а відповідач – з моменту, коли позивач міг довідатися про порушення його прав внаслідок первісного вибуття майна з його власності за рішенням позивача про передання спірного майна у приватну власність юридичній особі.

Як стало відомо суду з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду своєю ухвалою від 29.07.2019 р. у справі №914/3224/16 справу №914/3224/16 разом із касаційною скаргою Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 р. та рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2018 р. у даній справі передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з тим, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Предметом позову у справі №914/3224/16 є витребування земельної ділянки.

У вказаній ухвалі суд вказав на існування правової проблеми у застосуванні судами на практиці положень статей 256, 261 ЦК України щодо визначення початку перебігу строку позовної давності у правовідносинах, що регулюються статтею 388 ЦК України, а саме з моменту коли особа довідалася /або могла довідатися про порушення її права, тобто з моменту вибуття майна із власності або користування чи з моменту коли особа довідалася/або могла довідатися про порушення свого права шляхом набуття майна особою, у якої це майно знаходиться на час подачі позову.

Ухвалою від 13.08.2019 р. у справі №914/3224/16 Велика палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу №914/3224/16 за касаційною скаргою Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03. 2019 р. та рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2018 р та призначила справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження на 26.11.2019 р.

Велика Палата Верховного Суду при прийнятті справи до розгляду зазначила про наявність відмінних один від одного висновків судів різних юрисдикцій щодо застосування судами положень статей 256, 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності у правовідносинах, які регулюються статтею 388 ЦК України, що свідчить про наявність у цій справі виключної правової проблеми, вирішення якої має важливе значення для розвитку права в цілому.

Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Як передбачено п.11 ч.1 ст.229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу – до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Аналізуючи правовідносини у справі №914/3224/16, розгляд якої здійснюється Великою Палатою Верховного Суду, та правовідносини у даній справі №914/288/19, суд прийшов до висновку про подібність таких правовідносин щодо витребування майна з чужого незаконного володіння.

На думку суду, визначення початкового моменту перебігу позовної давності може мати важливе значення при вирішенні спору у справі №914/288/19, так як від нього залежатиме правильність обчислення позовної давності, у випадку можливого застосування судом такої, та захист порушеного права.

Оскільки правові позиції Великої Палати Верховного Суду повинні враховуватися судом в силу вказівки ст.236 ГПК України, а судове рішення в іншій справі щодо подібних правовідносин переглядається у касаційному порядку, провадження у справі слід зупинити до закінчення перегляду судового рішення у справі №914/3224/16 в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.

2. Провадження у справі зупинити до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №914/3224/16 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

3. Зобов`язати учасників процесу:

– після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, письмово повідомити про це суд, додавши відповідні докази.

4. Про поновлення провадження у справі, дату, час і місце наступного судового засідання учасники процесу будуть повідомлені ухвалою суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

В судовому засіданні 16.09.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено 23.09.2019 р.

Суддя Гоменюк З.П.