Рішення № 84570353, 18.09.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2019 справа № 914/1456/19

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Сала О.А. розглянув матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто Стандарт Україна”, м. Пустомити, Львівська область,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Шахта Надія”, с. Сілець, Сокальський район, Львівська область,

предмет позову: стягнення 46 342,80 грн.,

підстава позову: порушення відповідачем обов`язку по оплаті виконаних робіт по договору про закупівлю товару за результатами відкритих торгів від 09.07.2018 року,

за участю представників:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕС

24.07.2019 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто Стандарт Україна” до Публічного акціонерного товариства «Шахта Надія» про стягнення 46 342,80 грн.

Ухвалою суду від 29.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 28.08.2019 року.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана позивачем 01.08.2019 року, а відповідачем – 06.08.2019 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відводів складу суду сторонами не заявлено.

28.08.2019 року від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву. У зв`язку з неявкою представників сторін у судовому засіданні 28.08.219 року судом відкладено розгляд справи на 18.09.2019 року.

У судове засідання 18.09.2019 року сторони явку представників не забезпечили, заяв, клопотань не надходило. 18.09.2019 року від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи 18.09.2019 року без участі його представника. Позивач явку представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи наведене, беручи до уваги належне повідомлення сторін про дату та час судових засідань, зважаючи на відсутність повідомлень про причини неявки представника позивача та подання відповідачем клопотання про розгляд справи без його участі, повторну неявку представника відповідача, суд не вважає неявку представників у дане судове засідання перешкодою для вирішення справи по суті в даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 18.09.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Спір між сторонами виник у зв`язку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем грошових зобов`язань по договору про закупівлю товару за результатами відкритих торгів, який за своєю правовою природою є договором поставки. Позивач зазначає, що ним упродовж лютого-квітня 2019 року відвантажено на адресу ПАТ «Шахта «Надія» мастила в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у видаткових накладних на загальну суму 76 308,96 грн. Всупереч договірним зобов`язанням вартість товару відповідачем оплачена лише частково – 30 000 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 46 342,80 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач не погоджується із залишком заборгованості та вказує, що згідно з видатковими накладними позивачем поставлено товар, вартістю 76 308,96 грн., відповідно, враховуючи часткову оплату на суму 30 000,00 грн., залишок заборгованості становить 46 308,96 грн.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

09.07.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Авто Стандарт Україна” (надалі по тексту рішення – позивач, згідно з договором – постачальник) і Публічне акціонерне товариство “Шахта Надія” (надалі по тексту рішення – відповідач, згідно з договором – покупець, замовник) уклали договір №0921-09-07-178 про закупівлю товару за результатами відкритих торгів.

Згідно з п. 2.1 договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується у 2018 році систематично поставити і передати у власність покупцю певну продукцію, зокрема, мастила, що за ДК 021:2015 (СРV) відноситься до групи товарів за кодом ДК 021:2015:09210000-4 мастильні засоби (далі за текстом – товар/продукція) на умовах та в кількості, узгоджених із замовником, по ціні за результатами аукціону, а замовник зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму в порядку та на умовах даного договору. Сторонами підписано специфікацію №1 до договору, відповідно до якої загальна вартість товару становить 1 085 360,54 грн. та не може перевищувати встановленої ціни за договором.

Відповідно до п.5.2 договору покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 14 календарних днів, але не пізніше 30 днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

Поставка товарів здійснюється на регулярній основі протягом дії договору (п.6.3.1 договору).

Як вбачається з видаткових накладних №3807 від 04.02.2019 року на суму 42 092,40 грн., №4846 від 11.02.2019 року на суму 11 832,00 грн., №5202 від 14.02.2019 року на суму 5 916,00 грн., №5294 від 14.02.2019 року на суму 2 660,16 грн., №8406 від 11.03.2019 року на суму 2 840,40 грн., №13411 від 15.04.2019 року на суму 10 968,00 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю “Авто Стандарт Україна” поставлено Публічному акціонерному товариству “Шахта Надія”, а останнім прийнято товар, поставлений на виконання договором №0921-09-07-178, що підтверджується підписами та печаткою отримувача, на загальну суму 76 308,96 грн.

04.09.2019 року ПАТ “Шахта Надія” здійснило оплату за шахтол, солідол зг. рах. №2992 від 01.08.2019р. на суму 30 000,00 грн.

Претензією вих.№151 від 24.06.2019 року позивач повідомив відповідача про необхідність здійснення оплати решти вартості прийнятого товару в сумі 46 342,80 грн.

Докази виконання вимог претензії на час подання позовної заяви до суду та на час вирішення справи судом в матеріали справи сторонами не подано.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовувались.

ВИСНОВКИ СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір про закупівлю товару за результатами відкритих торгів, предметом якого є поставка погодженої в договорі та специфікації продукції постачальником.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Як встановлено вище, покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 14 календарних днів, але не пізніше 30 днів з дня отримання товару. Суд звертає увагу, що у позовній заяві позивач зазначає про 60-денний строк оплати товару, що не відповідає умовам договору, погодженим сторонам, та очевидно є технічною помилкою, яка водночас не впливає на встановлення обставини наявності простроченої заборгованості, щодо наявності якої не заперечив відповідач (крім математичного розрахунку). Разом з тим, для визначення моменту прострочення виконання зобов`язання суд вважає за необхідне враховувати умови договору щодо строків оплати товару, погоджені сторонами в договорі, а саме не пізніше 30 днів з дня отримання товару.

Так, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Враховуючи поставку товару партіями, то обов`язок оплати прийнятого товару існував у відповідача протягом 30 днів після кожної поставки, а саме на суму 42 092,40 грн. до 06.03.2019 року, на суму 11 832,00 грн. – до 13.03.2019 року, на суму 5 916,00 грн. – до 16.03.2019 року, на суму 2 660,16 грн. – до 16.03.2019 року, на суму 2 840,40 грн. – до 10.04.2019 року, на суму 10 968,00 грн. – до 15.05.2019 року включно.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається відповідачем у відзиві, оплата отриманого товару здійснена частково і лише 04.09.2019 року, тобто поза межами строків оплати, погоджених сторонами в договорі.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що відповідачем порушено взяті на себе зобов`язання в частині своєчасної оплати отриманого товару, у зв`язку з чим, як наслідок, залишок несплачених коштів підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку. Водночас, суд звертає увагу, що позивачем здійснено математично неправильно розрахунок розміру заборгованості, адже 76 308,96 грн. (вартість загальної кількості поставок) – 30 000,00 грн. (часткова оплата) = 46 308,96 грн., а не 46 342,80 грн., як просить позивач. Відповідно, стягненню підлягає 46 308,96 грн. боргу, а вимога про стягнення 33,84 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, перевіривши доводи позивача, суд доходить висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог, підтвердженість їх матеріалами справи та неспростованість їх іншою стороною спору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Шахта Надія” (80086, Львівська обл., Сокальський район, село Сілець, код ЄДР 00178175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто Стандарт Україна” (81100, Львівська обл., Пустомитівський район, місто Пустомити, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 10 А, код ЄДР 35775727) 46 308,96 грн. боргу та 1 919,08 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

3. Відмовити у задоволенні вимоги про стягнення 33,84 грн. основного боргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23.09.2019 року.

Суддя Матвіїв Р.І.