Ухвала суду № 84570243, 27.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.09.2019Справа № 910/12981/19Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши матеріали за позовом Квартирно-експлутаційного відділу м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ СТРОЙ» про стягнення 21 486, 80 грн,

УСТАНОВИВ:

Квартирно-експлутаційний відділ м. Дніпро звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ СТРОЙ» про стягнення 21 486, 80 грн заборгованості за договором №8 від 19.07.2018 на відшкодування вартості послуг з водопостачання.

Також, 27.09.2019 року на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про долучення доказів існування заборгованості, з копією платіжного доручення, однак додатки зазначені в заяві направлені на адресу суду не були, крім того вказана заява не містить електронно-цифрового підпису.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 162, 164 ГПК України.

Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Згідно із ч. 4 ст. 89 ЦК України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження юридичної особи.

Згідно із ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У поданій до суду позовній заяві, в порушення приписів п.2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позивачем зазначено невірну адресу свого місцезнаходження, а саме: 49005 , місто Дніпро , вулиця Полігонна, 21.

Натомість, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням позивача є: 49005, Дніпро, вулиця Феодосіївська, будинок 13.

За таких обставин, позивач має усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом зазначення вірної адреси свого місцезнаходження.

Також суд зазначає, що відповідно до п.3, 5, 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Разом з цим, як убачається з додатків до вказаного позову, в якості "доказів" позивачем до позову додано ксерокопії документів, які не є засвідчені у встановленому законом порядку копіями документів, а також позовна заява не містить зазначення щодо наявності/відсутності у позивача оригіналів поданих доказів та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи та обґрунтованого розрахунку суми, що стягується.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що заявником позову не додержано вимог, встановлених ст. 164 ГПК України, а саме до позову не додано доказів - відповідно до ст. 90 ГПК України документів в оригіналах або в належним чином засвідченій копіях, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Позивачу слід усунути зазначені недоліки, шляхом надання до суду обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви, належним чином засвідчені копії доказів на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Крім цього, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено майнову вимогу про стягнення 21 486, 80 грн, отже, за подання даної позовної заяви позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі 1921, 00 грн.

Частиною 1 статті 6 Закону передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.

Відповідно до п. 3.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року №22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Отже, належним доказом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Згідно п. 2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Натомість, позивачем в якості доказів сплати судового збору на електрону адресу суду направлено копію платіжного доручення №2626 від 19.09.2019.

Враховуючи вищевикладене, суд не може прийняти платіжне доручення №2626 від 19.09.2019 року на суму 1 921,00 грн, як належний доказ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановленому розмірі.

Отже, на підтвердження факту сплати судового збору позивач повинен надати оригінал платіжного доручення (квитанцію, тощо) із зазначенням у ньому належних платіжних реквізитів на суму 1921, 00 грн.

Також, згідно з пунктом 1 ч. 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Однак, в супереч вказаним вимогам позивачем не надано доказів відправлення позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.

Спосіб усунення вказаного недоліку - надання доказів відправлення позовної заяви від 18.09.2019 і доданих до неї документів відповідачу (опис вкладення із зазначенням переліку направлених додатків).

За таких обставин, позовна заява Квартирно-експлутаційного відділу м. Дніпро підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Квартирно-експлутаційного відділу м. Дніпро - залишити без руху.

2. Встановити Квартирно-експлутаційному відділу м. Дніпро строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Я.А.Карабань