Рішення № 84570121, 24.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2019Справа № 910/9703/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 103 675, 52 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі-відповідач) про стягнення збитків у розмірі 103 675, 52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не забезпечено збереження майна (вагонів) позивача під час перевезень, внаслідок чого, як зазначає позивач, останнім понесені збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

14.08.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи що позивач із залежних від нього причин винний у безвідповідальному відношенні до спірного майна, що виразилося у невжитті платних охоронних заходів - з його сторони.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (далі- замовник) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ "Укрзалізниця" (далі - виконавець) укладено договір на технічне обслуговування відчепленням вантажних вагонів № ПР/В-18129/НЮдч, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконувати протягом терміну дії цього договору технічне обслуговування з відчепленням (далі - ТО з відчепленням) під час експлуатації вагонів власності замовника, орендованих вагонів, або вагонів, що знаходяться в оперативному управлінні, згідно договорів суборенди та даних довідки 2610 ГІОЦ УЗ, на момент передачі повідомлення 1354 з кодом 4, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором, за реквізитами, обумовленими переліком (додаток №2).

З матеріалів справи вбачається, що у січні-лютому 2019 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" було здійснено перевезення вантажних вагонів власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", а саме: №№ 52586377, 56265416, 55332175, 62590435, 53450813, 62467980, 61299574, 61605374, 56625916, 56229412, 61299319, 63278972, 61299442, 62319686, 61606877, 62118658, 62006861, що підтверджується залізничними накладними №№ 40782005, 45240576, 48062285, 40987513, 48063630, 36952919, 36976389, 36976397, 41150566, 46171237, 46190278, 46190278, 46279824, 46329744, 46392981, 46630711, 46675724.

На станціях Кривий Ріг (код станції 467201), Вечерній Кут (код станції 457801), Роковата (код станції 457905) та Запоріжжя-Ліве (код станції 460005) виявлено пошкодження (розкомплектування) вищевказаних вагонів, які в подальшому були направленні на технічне обслуговування внаслідок встановлення відсутності деталей (разобладнання ручного стояночного гальма), про що свідчать відповідні повідомлення форми ВУ-23М: № 1446 від 27.01.2019, № 1422 від 27.01.2019, № 307 від 01.02.2019, № 296 від 31.01.2019, № 268 від 31.01.2019, № 278 від 31.01.2019, № 314 від 02.02.2019, № 315 від 02.02.2019, № 341 від 03.02.2019, № 4812 від 18.02.2019, № 4825 від 18.02.2019, № 4824 від 18.02.2019, № 4876 від 19.02.2019, № 4894 від 21.02.2019, № 4911 від 23.02.2019, № 5006 від 01.03.2019 та № 5009 від 03.03.2019).

З метою складання відповідних актів, а саме комерційних актів форми ГУ-22 та актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25М, ТОВ "Лемтранс" звернулося з заявами № 381/ДВ від 28.01.2018, № 536/ДВ від 06.02.2019,№ 622/ДВ від 11.02.2019 до Начальника станції Кривий Ріг СП «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», з заявами № 382/ДВ від 28.01.2019, № 537/ДВ від 06.02.2019, № 623/ДВ від 11.02.2019 до Начальника структурного підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та з заявами № 1329/ДВ від 11.03.2019, № 1330/ДВ від 11.03.2019 до Начальника структурного підрозділу «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Також, позивач звертався до Начальника структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та до Начальника структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» із скаргами № 999/ДВ від 25.02.2019, № 1001/ДВ від 25.02.2019, № 1359/ДВ від 12.03.2019 та № 1629/ДВ від 26.03.2019 на дії начальника станції Кривий Ріг структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», начальника станції Вечірній кут структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», начальника станції Роковата структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та на дії начальника станції Запоріжжя - Ліве структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», у зв`язку з відмовою зазначених осіб у складанні актів.

З матеріалів справи вбачається, що Структурним підрозділом «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та Структурним підрозділом «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» складено акти про пошкодження вагона (форми ВУ-25М), а саме:

- від 27.01.2019 (2 шт.) про пошкодження вагонів №№52586377, 56265416;

- від 01.02.2019 (3 шт.) про пошкодження вагонів №№ 55332175, 62590435, 53450813;

- від 31.01.2019 про пошкодження вагону № 62467980;

- від 02.02.2019 (2 шт.) про пошкодження вагонів №№ 61299574, 61605374;

- від 03.02.2019 про пошкодження вагону № 56625916;

- від 14.02.2019 про пошкодження вагону № 56229412.

Як зазначає позивач, внаслідок пошкодження (розукомплектування) вагонів ТОВ "Лемтранс" було змушене передати структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та структурному підрозділу «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» аналогічні деталі, які були відсутні на вагонах, для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки останні використовуються у господарській діяльності ТОВ "Лемтранс".

Так, на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 року, специфікації № 17 від 02.10.2017 року, позивачем у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" було придбано:

- головну частину 270.023-1 у кількості 17 шт. на загальну суму 87 941, 75 грн.

Зазначена продукція була сплачена згідно платіжного доручення №131 від 10.01.2018.

На підставі договору поставки № 235/16 від 13.04.2016 та специфікації від 17.04.2018 у ПрАТ «ХМЗ» було придбано: гайка М12 ГОСТ 5915:2008 у кількості 0,40 кг на загальну суму 14, 78 грн. Зазначений товар сплачений згідно платіжного доручення № 3973 від 18.05.2018 на підставі виставленого рахунку № 1004 від 12.04.2018

Також, позивачем за договором поставки №558/14 від 11.12.2014 року та специфікації від 27.12.2017 року було придбано у ТОВ "ФІРМА "ЛІК-РТІ": прокладка 270.326 ТУУ 6 00152135.047-97 у кількості 9 шт. на загальну суму 134, 46 грн., оплата за яку була здійснена згідно платіжного доручення №778 від 05.02.2018 року на підставі виставленого рахунку № 50 від 17.01.2018 року.

Крім того, на підставі договору поставки № 773/12 від 15.11.2012 та специфікації від 05.11.2018 у ТОВ «НВК ХАРКІВТРАНС» було придбано: гайка конусна для корпусу магістральної (головної) частини повітророзподілювача В2-1-22-ГОСТ 2879-2006 у кількості 34 шт., на загальну суму 1 201, 56 грн. Кошти за придбаний товар були сплачені згідно платіжного доручення № 9476 від 05.12.2018 на підставі виставленого рахунку № 1014 від 31.10.2018.

Також, як зазначає позивач, на вагони були встановлені шпильки М12х70, які виготовляються у вагонному депо Дніпродзержинськ Дніпропетровської філії.

Тож, для виготовлення шпильки М12х70 на підставі договору поставки № 77/15-ПР-М від 09.02.2015 року та специфікації від 17.09.2018 у АТ «УГМК» було придбано наступну продукцію: арматура 12 мм А 240 ДСТУ 3760:2006, ГОСТ 7566-94. Кошти за придбаний товар були сплачені згідно платіжного доручення № 7507 від 27.09.2018 на підставі виставленого рахунку-фактури № Дн000007960 від 17.09.2018.

Таким чином, на вагони були встановлені шпильки М12х70 у кількості 44 шт. на загальну суму 45,41 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, загальна вартість придбаних позивачем деталей становить 89 337, 96 грн.

Відповідно до пункту 21 Правил користування вагонами і контейнерами, ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

Тож, деталі, придбані ТОВ "Лемтранс" для встановлення їх замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах, були передані структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та структурному підрозділу «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та були встановлені на вагони позивача відповідно до актів № 10 від 12.02.2019, № 20 від 15.03.2019, № 26 від 27.03.2019, № 22 від 20.03.2019 та від 29.03.2019 зняття з відповідального зберігання і витрат запасних частин, які постачає ТОВ "Лемтранс" для технічного обслуговування вагонів з відчепленням при підготовці до перевезень згідно договору № ПР/В-18129/НЮдч від 01.02.2018.

Так, на виконання вищезазначених Правил, у зв`язку з розкомплектуванням вагонів, останні були відправлені до структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та структурного підрозділу «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» для проведення ремонтних робіт, за наслідком виконання яких були понесені відповідні витрати по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на вагони у розмірі 14 337, 56 грн, що підтверджується повідомленнями про прийняття вагонів з ремонту форми ВУ-36М, а саме: № 5275 від 29.01.2019, № 5448 від 28.02.2019, № 4556 від 21.02.2019, № 4591 від 04.03.2019 (2 шт.), № 0974 від 10.03.2019, № 0973 від 10.03.2019 (3 шт.), № 4519 від 09.03.2019 (2 шт.), № 4558 від 17.03.2019, № 4602 від 25.03.2019, № 4590 від 22.03.2019, № 4562 від 17.03.2019, № 4622 від 29.03.2019 та № 4599 від 25.03.2019 та платіжним дорученням № 3109 від 18.04.2019 згідно рахунку № 425/253 від 15.03.2019, платіжним дорученням № 1457 від 25.02.2019 згідно рахунку № 50/253 від 12.02.2019, платіжним дорученням № 3109 від 18.04.2019 згідно рахунку № 425/253 від 15.03.2019, платіжним дорученням № 3034 від 16.04.2019 згідно рахунку № 107/253 від 27.03.2019, платіжним дорученням № 3036 від 16.04.2019 згідно рахунку № 65/253 від 20.03.2019, платіжним дорученням № 2288 від 25.03.2019 згідно рахунку № 275(_259_) від 14.03.2019, платіжним дорученням № 3300 від 23.04.2019 згідно рахунку № 371 (_259_) від 29.03.2019.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у зв`язку з незабезпеченням збереженості його майна - вагонів під час перевезення, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу суму збитків, понесених останнім у зв`язку із заміною розукомплектованих деталей у розмірі 103 675, 52 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (далі - залізничні під`їзні колії) (ст. 3 Статуту).

Згідно зі ст. 5 Статуту, на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Згідно з п. 2 ст. 126 Статуту, за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 28.09.2004 №856, порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких в графі 20 «Найменування вантажу» вказується «Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)».

Як вбачається з матеріалів справи, у січні-лютому 2019 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" було здійснено перевезення вантажних вагонів власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", а саме: №№ 52586377, 56265416, 55332175, 62590435, 53450813, 62467980, 61299574, 61605374, 56625916, 56229412, 61299319, 63278972, 61299442, 62319686, 61606877, 62118658, 62006861, що підтверджується залізничними накладними №№ 40782005, 45240576, 48062285, 40987513, 48063630, 36952919, 36976389, 36976397, 41150566, 46171237, 46190278, 46190278, 46279824, 46329744, 46392981, 46630711, 46675724.

У ст. 8 Статуту вказано, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.

За приписами п. 1.2 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, власні вантажні вагони - вантажні вагони, які мають загальномережеву нумерацію, що нанесена на вагони відповідно до альбому-довідника 632-2011 ПКБ ЦВ "Знаки и надписи на вагонах грузового парка колеи 1520 мм", затвердженого Радою із залізничного транспорту держав - учасниць СНД 25 квітня 2001 року (далі - Знаки і написи), та мають ознаку в АБД ПВ "власний вагон".

Згідно з п. 3.4 Правил, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Відповідно до п. 4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред`явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження невідповідності технічного стану вагонів №№ №№ 52586377, 56265416, 55332175, 62590435, 53450813, 62467980, 61299574, 61605374, 56625916, 56229412, 61299319, 63278972, 61299442, 62319686, 61606877, 62118658, 62006861 при прийнятті їх відповідачем до перевезення.

Обставини допуску перерахованих вагонів до руху залізничними коліями у технічно справному стані не спростовується також самим відповідачем.

Як встановлено судом, на станціях Кривий Ріг (код станції 467201), Вечерній Кут (код станції 457801), Роковата (код станції 457905) та Запоріжжя-Ліве (код станції 460005) виявлено пошкодження (розкомплектування) вищевказаних вагонів, які в подальшому були направленні на технічне обслуговування внаслідок встановлення факту відсутності деталей (разобладнання ручного стояночного гальма), про що свідчать відповідні повідомлення форми ВУ-23М № 1446 від 27.01.2019, № 1422 від 27.01.2019, № 307 від 01.02.2019, № 296 від 31.01.2019, № 268 від 31.01.2019, № 278 від 31.01.2019, № 314 від 02.02.2019, № 315 від 02.02.2019, № 341 від 03.02.2019, № 4812 від 18.02.2019, № 4825 від 18.02.2019, № 4824 від 18.02.2019, № 4876 від 19.02.2019, № 4894 від 21.02.2019, № 4911 від 23.02.2019, № 5006 від 01.03.2019 та № 5009 від 03.03.2019).

Відповідно до п. 6.2.7. Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України, затвердженої наказом Укрзалізниці №264-Ц від 28.10.1997 (зі змінами та доповненнями згідно наказом №312-Ц від 07.06.2001) забороняється ставити в складі поїзда вагони, гальмівне обладнання яких має хоча б одну з наступних несправностей: несправні повітророзподільники, електроповітророзподільники, електричний ланцюг ЕПГ (у пасажирському поїзді), авторежим, кінцевий або роз`єднувальний кран, випускний клапан, гальмівний циліндр, резервуар, робоча камера.

Згідно п. 6.2.1. зазначеної Інструкції при технічному обслуговуванні вагонів, слід перевіряти дію автогальм на чутливість до гальмування і відпускання. Повітророзподільники й електроповітророзподільники, що працюють незадовільно, замінити справними.

Таким чином, відсутність головної та/або магістральної частини повітророзподільника є саме пошкодженням вагону, а їх несправність є забороною для поставки такого вагону в складі поїзда.

Відповідно до п. 4.6. Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених, наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, обов`язок охорони вагонів і вантажів на під`їзній колії покладається на підприємство. Якщо під`їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під`їзної колії організовує залізниця.

Згідно з пунктами 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

На виконання вищезазначених Правил, у зв`язку з розукомплектуванням вказаних вагонів, їх було відправлено до структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та структурного підрозділу «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» для проведення ремонтних робіт, що підтверджується повідомленнями про прийняття вагонів з ремонту форми ВУ-36М, а саме: № 5275 від 29.01.2019, № 5448 від 28.02.2019, № 4556 від 21.02.2019, № 4591 від 04.03.2019 (2 шт.), № 0974 від 10.03.2019, № 0973 від 10.03.2019 (3 шт.), № 4519 від 09.03.2019 (2 шт.), № 4558 від 17.03.2019, № 4602 від 25.03.2019, № 4590 від 22.03.2019, № 4562 від 17.03.2019, № 4622 від 29.03.2019 та № 4599 від 25.03.2019.

Судом встановлено, що для ремонту пошкоджених вагонів ТОВ "Лемтранс" було придбано та надано необхідні деталі на загальну суму 89 337, 96 грн., а також здійснено оплату технічного обслуговування у розмірі 14 337, 56 грн.

Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, 22, сума збитків за пошкодження вагона складається з:

- витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 N 551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за N 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;

- вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;

- витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;

- плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.

З наявних у матеріалах справи договорів поставки, специфікацій до них та платіжних доручень вбачається, що позивачем було придбано та оплачено вартість необхідних деталей для ремонту відповідних вагонів на загальну суму 89337,96 грн.

Крім того, згідно договору ПР/В-18129/НЮдч від 01.02.2018 та виставлених рахунків № 425/253 від 15.03.2019, № 50/253 від 12.02.2019, № 425/253 від 15.03.2019, № 107/253 від 27.03.2019, № 65/253 від 20.03.2019, № 275(_259_) від 14.03.2019, № 371 (_259_) від 29.03.2019 позивачем було оплачено технічне обслуговування вагонів (встановлення деталей на вагони) у розмірі 14 337, 56 грн., про що свідчать платіжні доручення № 3109 від 18.04.2019, № 1457 від 25.02.2019, № 3109 від 18.04.2019, № 3034 від 16.04.2019, № 3036 від 16.04.2019, № 2288 від 25.03.2019, № 3300 від 23.04.2019.

Отже, загальна сума витрат понесених позивачем на ремонт розукомплектованих вагонів склала 103 675, 52 грн.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

В силу ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.06.2010 № 6-469св10).

Як зазначено у п. 11 Оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 № 01-8/91, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов`язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.03.2017 №904/4195/16, від 17.01.2017 № 904/3013/16.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт», підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

За приписами п. 110 Статуту, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Згідно з п. 2 ст. 126 Статуту, за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості належного позивачу майна (вагонів), завданої шкоди - пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталось не з вини відповідача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки при перевезенні належних позивачу вагонів №№ 52586377, 56265416, 55332175, 62590435, 53450813, 62467980, 61299574, 61605374, 56625916, 56229412, 61299319, 63278972, 61299442, 62319686, 61606877, 62118658, 62006861 залізницею не було дотримано вимог щодо їх збереження, у зв`язку з чим позивачем понесено витрати на оплату вартості ремонту з урахуванням вартості замінених деталей на суму 147 951, 07 грн., суд дійшов висновку, що покладення відповідальності на відповідача за заподіяні позивачу збитки є правомірним та справедливим, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 103 675, 52 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код - 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46 А, ідентифікаційний код - 30600592) 103 675 (сто три тисячі шістсот сімдесят п`ять) грн. 52 коп. - збитків та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя С. О. Щербаков