Рішення № 84570069, 26.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2019Справа № 910/8978/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»

до Комунального підприємства «Київпастранс»

про стягнення 36542,34 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення 36542,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.07.2018 в м. Києві на перехресті вул. Кульженків та вул. Добринська, відбулась дорожньо-транспортна пригода внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм трамваю марки «Tatra», що належить Подільському ТРЕД КП «Київпастранс», ОСОБА_1 , у результаті якої пошкоджено автомобіль марки «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , якому позивач, як страховик, виплатив страхове відшкодування в розмірі 36542,34 грн. Оскільки трамвай марки «Tatra» належить Подільському ТРЕД КП «Київпастранс» позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 36542,34 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

23.07.2019 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 09.08.2019, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 19.08.2019 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 28.08.2019. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 23.08.2019.

15.08.2019 відповідачем через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано відзив на позов, у якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що відповідача не було повідомлено про проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, також відповідач заперечив щодо розміру суми страхового відшкодування, а саме щодо включення вартості мийки та антикорозійної обробки автомобіля до розміру страхового відшкодування.

27.08.2019 позивачем через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому позивач в повному обсязі заперечив проти доводів відповідача.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.07.2018 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №5031575, за умовами якого застраховано, автомобіль марки «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 , в тому числі за страховим ризиком - ДТП.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки про дорожньо-транспортну пригоду №30182073374525579, 06.07.2018 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трамваю марки «Tatra», бортовий номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля марки «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого пошкоджено вказані транспортні засоби.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 28.09.2018 по справі №756/9808/18, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Позивач, на виконання умов Договору добровільного страхування наземного транспорту №5031575 від 03.07.2018, на підставі страхового акту №07956-02 від 21.08.2018 та додатку №1 до страхового акту від 13.09.2018 визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок СТО, ФОП Козоріз В.В. , в розмірі 36542,34 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №18851 від 21.08.2018 та №20713 від 13.09.2018.

Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі рахунків-фактури СТО - ФОП Козоріз В.В. №Ко-К000000000000240 від 16.07.2018 та №Ко-К000000000000282 від 10.09.2019, згідно з якими вартість відновлювальних робіт автомобіля «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 , склала 36542,34 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Вина водія трамвая марки «Tatra», бортовий номер 5854, ОСОБА_1 , у скоєнні вказаної ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, на дату скоєння ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із відповідачем. Зазначена обставина відповідачем не заперечується.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 , збитки, в даному випадку, є відповідач.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договір добровільного страхування наземного транспорту №5031575 від 03.07.2018, перейшло право вимоги, яке власник автомобіля марки «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 , мав до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач звертався до відповідача із претензією про відшкодування шкоди №8171 від 17.10.2018, проте відповідач вказану претензію залишив без задоволення.

Враховуючи викладене, оскільки винною у ДТП особою є працівник відповідача, цивільно-правова відповідальність водія трамвая марки «Tatra», бортовий номер НОМЕР_2 у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку не застрахована, доказів сплати відповідачем на користь позивача суми завданих збитків матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 36542,34 грн підлягають задоволенню.

Разом з тим, стосовно заперечень відповідача з приводу того, що в розрахунок суми страхового відшкодування безпідставно було включено вартість мийки автомобіля та антикорозійної обробки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На підтвердження розміру суми страхового відшкодування позивачем до матеріалів справи долучено розрахунок суми страхового відшкодування, рахунки-фактури, складені СТО, в яких зазначена інформація щодо переліку здійснених ремонтних робіт, використаних запчастин та їх вартості.

Включення вартості мийки до суми страхового відшкодування зумовлено необхідністю проведення ремонтних робіт пошкодженого транспортного засобу, яке здійснюється після миття автомобіля, оскільки брудний стан автомобіля перешкоджає проведенню ремонту, зокрема робіт, що стосуються фарбування та полірування пошкоджених частин, також включення вартості антикорозійної обробки також зумовлене проведенням ремонтних робіт після здійснення яких антикорозійна обробка певних частин кузова автомобіля є необхідною умовою.

Разом з тим, суд зазначає, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Відповідачем не подано до суду висновку експерта щодо визначення розміру страхового відшкодування, відповідне клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи відповідачем не заявлено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано належними доказами вартості ремонтних робіт пошкодженого транспортного засобу, яка була визначена позивачем на підставі виставлених станцією технічного обслуговування рахунків-фактур під час здійснення ремонту пошкодженого автомобіля.

Стосовно заперечень відповідача щодо не повідомлення його про проведення огляду пошкодженого транспортного засобу суд зазначає, що у відповідності до п.5.2 Наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів» виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження у разі потреби.

Таким чином, виклик представників відповідача під час проведення огляду КТЗ може здійснюватися у разі потреби, обов`язковість такого виклику не передбачено, а відтак твердження відповідача, що його не повідомили про огляд пошкодженого транспортного засобу не можуть бути підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2; ідентифікаційний код 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31; ідентифікаційний код 31650052) суму страхового відшкодування в розмірі 36542 (тридцять шість тисяч п`ятсот сорок дві) грн 34 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 26.09.2019

Суддя Я.В. Маринченко