Рішення № 84570040, 17.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2019Справа № 910/10840/19За позовом Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 17 539, 35 грн

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Саницька Б.В.

Представники сторін: не з`явились

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне акціонерне товариство "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - відповідач) про стягнення 17 539, 35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем здійснене порушення терміну доставки вантажу у цистерні № 512556014 за накладною 29.11.2018 № 53078374, що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача неустойки в сумі 17 539, 35 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10840/19, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 10.09.2019.

27.08.2019 через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. В обґрунтування якої зазначено, що справа №910/10840/19 є вкрай важливою для АТ «Укрзалізниця», оскільки в процесі її розгляду може виникнути питання щодо витребування додаткових доказів та можливість скористатися іншими процесуальними правами, якими можна скористатися під час розгляду справи у загальному позовному провадженні, що в подальшому може мати вирішальне значення для правильного вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Також, 27.08.2019 через загальний відділ діловодства суду представником відповідача було подано заяву про зменшення штрафних санкцій до 5 % обґрунтованої суми позову, з посилання на те, що протягом останнього часу на підприємстві склалася складна ситуація з недофінансуванням, а також те, що позивачем не надано доказів спричинення йому матеріальної або будь-якої іншої шкоди унаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань.

Отже, зазначене свідчить, що відповідач був обізнаний про розгляд справи в суді, що також підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01052030807.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений ухвалою суду, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як продавцем, та компанією "MERTRADE spol.s.r.o.", як покупцем, укладено контракт від 06.12.2017 № 862/17, відповідно до предмету якого позивач погоджується поставляти, а компанія "MERTRADE spol.s.r.o." погоджується прийняти та оплатити бензол сирий кам`яновугільний марки БС та марки БС-1 (товар), найменування, якість та умови поставки якого вказані у даному контракті та специфікаціях до нього.

Так, в рамках вказаного вище контракту зі станції "АВДІЇВКА" на адресу отримувача СВС с.р.о. ВОЯНИ 07672, Словацька Республіка - 7672 для фірми ДЕЗА, а.с., станція призначення ВОЯНИ, Словацька Республіка ЖСР, пограничні станції переходів: 381104 Ужгород (експ. ЖСР) 168708 Матьовце (експ. ЖСР), відповідно до накладної № 53078374 29.11.2018 було відправлено вантаж у вагоні (цистерні) № 51256014.

Відповідно до відмітки у графі 27 накладної вказаний вище вагон прибув на станцію ВОЯНИ 21.12.2018.

Позивач вказує, що доставка вантажу за накладною № 53078374 здійснена відповідачем з порушенням терміну на 13 діб у зв`язку з чим з останнього підлягає стягненню неустойка в сумі 17 539, 35 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписами ч. 2 стю 10 ЦК України встановлено, що якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Правовідносини в Україні щодо перевезення вантажів у міжнародному сполученні регулюються угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 із подальшими змінами) (далі - Угода).

Параграфом 3 статті 14 Угоди визначено, що укладення договору перевезення підтверджується накладною.

Відтак, днем укладення договору перевезення є 29.11.2018 (накладна від 29.11.2018 № 53078374).

Відповідно до параграфу 2 статті 24 Угоди, строк доставки вантажу визначається виходячи з наступних норм:

- для контейнерів - 1 доба на кожні початі 150 км.;

- для інших відправок - 1 доба на кожні початі 200 км.

Положеннями параграфу 3 статті 24 передбачено, що строк доставки вантажу збільшується на одну добу на операції, пов`язані з відправленням вантажу.

Умовами параграфів 5, 7 статті 24 Угоди визначено, що термін доставки вантажу розпочинається з 0.00 годин дня, що йде за днем укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі одержувачеві повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповна доба вважається за повну. Термін доставки вважається виконаним, якщо вантаж прибув на станцію призначення до закінчення терміну доставки і перевізник повідомляє одержувача про прибуття вантажу і можливість передачі вантажу в розпорядження одержувача. Порядок повідомлення одержувача визначається національним законодавством, що діє в місці видачі вантажу.

Відтак, термін доставки вантажу за накладною від 29.11.2018 № 53078374 розпочинається з 30.11.2018.

Термін доставки вантажу за накладною від 29.11.2018 № 53078374 - 10 діб, згідно розрахунку: 1601:200 = 8,01 = 9 діб + 1 доба на операції, пов`язані з відправленням вантажу.

Водночас, вантаж за накладною від 29.11.2018 № 53078374 був відправлений 29.11.2018 зі станції "АВДІЇВКА" та прибув на станцію призначення через 22 доби, а саме: 21.12.2018. Відстань перевезення зазначається у графі 38 накладної, отже складає 1591 км + ЖСР - 10 км = 1601 км.

Таким чином, перевищення терміну доставки вантажу за накладною від 29.08.2018 № 53078374 становить 12 діб.

Параграфами 1, 2 статті 45 Угоди визначено, що якщо перевізником не був дотриманий строк доставки вантажу, обчислений відповідно до статті 24 "строк доставки вантажу", перевізник сплачує відшкодування за перевищення строку доставки у вигляді неустойки.

Розмір неустойки за перевищення строку доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення терміну доставки, і величини (тривалості) перевищення строку доставки, що розраховується як відношення перевищення терміну доставки (доба) до загального терміну доставки, а саме:

- 6 % провізної плати при перевищенні строку доставки не більше одної десятої загального строку доставки;

- 18 % провізної плати при перевищенні терміну доставки більше за одну десяту, але не понад трьох десятих загального терміну доставки;

- 30 % провізної плати при перевищенні терміну доставки більше трьох десятих загального терміну доставки.

Таким чином, факт порушення відповідачем строку доставки вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки за Угодою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 17 539,35 грн, за розрахунком позивача, який перевірений та визнаний судом вірним.

Також, параграфом 1 статті 46 Угоди визначено, що позов може бути пред`явлений тільки після пред`явлення відповідної претензії та тільки до того перевізника, до якого була пред`явлена претензія. Право пред`явлення позову на підставі дійсної Угоди належить тій особі, яка має право пред`явлення претензії до перевізника.

Положеннями параграфів 7, 8 статті 46 Угоди передбачено, що перевізник зобов`язаний у 180-денний строк з дня отримання претензії розглянути її, дати відповідь та при повному або частковому визнанні претензії сплатити відповідну суму. При частковому або повному відхиленні претензії перевізник повідомляє підстави відхилення претензії та одночасно повертає документи, які додані до претензії.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією з приводу несвоєчасного здійснення доставки вантажу за залізничною накладною від 29.11.2018 № 53078374, а саме претензія від 14.02.2019 № 11/08/35.

Суд вказує, що зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Проте, станом на день вирішення даного спору по суті відповідачем в порушення вимог Угоди у встановлений вище строк не виконане зобов`язання як з надання відповіді на претензію позивача від 14.02.2019 № 11/08/35 в частині її часткового визнання та сплати частини визнаних коштів, так і з повідомлення про підстави відхилення претензії та повернення документів, доданих до неї.

Відносно заяви відповідача про зменшення штрафних санкцій з посиланням на скрутний фінансовий стан останнього суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 42 та ч. 2 ст. 218 господарського кодексу України, підприємництвом визнається самостійна, ініціативна та на власний ризик господарська діяльність, а відсутність у боржника необхідних коштів не може бути обставиною, що звільняє від господарсько-правової відповідальності за невиконання господарських зобов`язань.

Частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З огляду на зазначене, суд відмовляє відповідачу в задоволенні заяви останнього про зменшення розміру неустойки з тих підстав, що відповідачем не подано до суду жодного документу який надав би суду можливість застосувати приписи ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України.

Крім того, сума неустойки заявлена до стягнення, жодним чином не погіршить фінансовий стан відповідача.

Приписами ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код: 40075815) на користь приватного акціонерного товариства "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" (86065, Донецька обл., місто Авдіївка, ПРОЇЗД ІНДУСТРІАЛЬНИЙ, будинок 1, ідентифікаційний код 00191075) неустойку в сумі 17 539 (сімнадцять тисяч п`ятсот тридцять девять) грн 35 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Я.А.Карабань