Рішення № 84569981, 27.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2019Справа №916/1743/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу №916/1743/19

за позовом Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія»

(65069, м.Одеса, вул.Миколаївська дорога, 172, код ЄДРПОУ 33636307)

до Приватного акціонерного товариства «Укратоменергобуд»

(01014, м.Київ, вул.Верхня, 3-5, код ЄДРПОУ 32347574)

про стягнення 164 937,89 грн

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Український дитячий центр «Молода Гвардія» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Укратоменергобуд» 164 937,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог Державне підприємство «Український дитячий центр «Молода Гвардія» посилається на акт Державної Аудиторської Служби України №04-11/07 від 14.03.2019 перевірки фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода Гвардія», яким встановлено завищення вартості проектно-вишукувальних робіт на суму 164 937,89грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2019 передано вказану позовну заяву та додані до неї документи за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За результатом проведення автоматичного розподілу справ між суддями від 12.06.2019, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 вказану позовну заяву залишено без руху.

29.07.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 05.08.2019 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

02.09.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія» надійшла заява про долучення оригіналів документів.

Зазначена ухвала суду направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103051541875 на адресу Приватного акціонерного товариства «Укратоменергобуд», яка зазначена в позовній заяві та міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01014, м.Київ, вул.Верхня, 3-5, код ЄДРПОУ 32347574.

Як вбачається із відомостей, розміщених на офіційному сайті «Укрпошта», 14.08.2019 поштове відправлення за №0103051541875 було вручено особисто представнику Приватного акціонерного товариства «Укратоменергобуд».

Враховуючи викладене, Приватне акціонерне товариство «Укратоменергобуд» є належно повідомленим про розгляд справи №916/1743/19. Втім, відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Український дитячий центр «Молода гвардія», (надалі - Замовник, Позивач) та Приватним акціонерним товариством «Укратоменергобуд» (надалі - Підрядник, Відповідач) укладено Договір №4-Р/ДЗ від 22.12.2014р. за умовами якого ПрАТ «Укратоменергобуд» зобов`язувалось виконати роботи: Розробка проектно-кошторисної документації на реконструкцію табору «Морський» ДП УДЦ «Молода гвардія».

Відповідно до п.2.1. Договору Вартість Робіт визначається затвердженим Сторонами Технічним завданням на проектування (Додаток 1) та Зведеного кошторису на проектні та вишукувальні роботи (Додаток 2).

Згідно із п.2.2. Договору вартість Робіт з урахуванням ПДВ складає 1 670 959,20 грн. (Один мільйон шістсот сімдесят тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень 20 копійок), у тому числі ПДВ 20% - 278 493,20 грн. (двісті сімдесят вісім тисяч чотириста дев`яносто три гривні 20 копійок).

Відповідно до п.2.3. Договору зазначена вартість робіт може бути переглянута та узгоджена Сторонами: У випадку зміни об`ємів проектних робіт відносно затвердженого Технічного завдання на проектування (Додаток 1); У випадку зміни Індексів визначення кошторисної вартості проектних та вишукувальних робіт та усереднених показників цієї вартості в розрахунках на один людино-день, які визначаються Міністерством будівництва та житлово-комунального господарства України. Перегляд здійснюється на ті етапи (обсяги) робіт, які на час змін не були завершені і оплачені.

Замовник протягом 10-ти банківських днів після підписання цього Договору, перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника аванс у розмірі 30% вартості робіт за Договором, що становить 501 287,76 грн. (п`ятсот одна тисяча двісті вісімдесят сім грн. 76 коп.), включаючи ПДВ 20% - 83 547,96 грн (3.1.Договору).

Відповідно до п.3.2. Договору розрахунки за виконані Підрядником роботи проводяться поетапно, шляхом оплати Замовником виконаних робіт на підставі підписаних Сторонами накладної про передачу проектної документації та Акту здавання-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції.

Згідно із п.3.3. Договору замовник проводить платежі Підряднику за виконані роботи протягом 15-ти банківських днів після підписання Сторонами Акту здавання-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції з пропорційним урахуванням у кожному Акті суми перерахованої Підряднику попередньої оплати згідно п.3.1 цього Договору.

Розділом 4 Договору встановлено, що термін та обсяги виконання робіт згідно з Даним Договором встановлюються відповідно до Календарного плану (Додаток 3), який є невід`ємною частиною цього Договору. Підрядник розпочинає виконання робіт після отримання від Замовника авансу відповідно п.3.1 даного Договору та вихідних даних для проектування. При відсутності фінансування робіт чи його затримці строк виконання робіт продовжується на строк затримки фінансування, зазначений Замовником у повідомленні, направленому Підряднику. При відсутності такого повідомлення від Замовника, або відсутності у ньому строку оплати робіт, строк виконання робіт продовжується на фактичний строк затримки оплати виконаного етапу робіт. Замовник зобов`язаний повідомляти Підрядника про свою спроможність фінансування кожного наступного етапу Робіт шляхом повідомлень Підряднику, які він надсилає одразу після виникнення таких обставин. Підрядник не приступає до виконання робіт наступного етапу до надходження оплати за виконаний етап робіт. В строк виконання Робіт не входить термін отримання Замовником позитивного висновку Державної експертизи Проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п.5.1. Договору приймання робіт, виконаних згідно з Даним Договором, здійснюється поетапно відповідно до вимог Технічного завдання на проектування та діючих будівельних норм. Підрядник передає Замовнику для погодження 1 (один) паперовий примірник проектної документації по кожному етапу виконаних проектних Робіт (п.5.2. Договору). Замовник зобов`язаний протягом 5-ти календарних днів з дати отримання такої документації затвердити її або у вказаний строк надати свої письмові вмотивовані заперечення та встановити спільно з Підрядником строки на усунення виявлених недоліків (п.5.3. Договору).

Відповідно до п.5.4. Договору при відсутності заперечень Замовника або після усунення Підрядником виявлених недоліків, Підрядник надає Замовнику Акт здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково- технічної продукції, який Замовник протягом 10-ти календарних днів з дати його отримання, зобов`язаний підписати та направити Підряднику або направити вмотивовану відмову від прийняття Робіт.

У випадку не підписання Замовником Акту здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції протягом 10-ти календарних днів з дати його отримання, або не надання Замовником Підряднику мотивованої відмови від прийняття Робіт, Роботи вважаються прийнятими без заперечень та зауважень на наступний день після збігу вказаного терміну та підлягають оплаті відповідно до п.3.3 цього Договору (п.5.5.Договору).

Згідно із п.5.6. Договору у випадку вмотивованої відмови Замовника від прийняття Робіт Сторони складають Акт про виявлені дефекти з зазначенням терміну їх усунення. У такому випадку остаточний розрахунок проводиться лише після отримання Замовником виконаних Робіт з врахуванням виявлених недоліків згідно підписаного Акту про виявлені дефекти, а також підписаного Сторонами Акту здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції.

Відповідно до п.5.7. Договору роботи вважаються прийнятими після підписання Сторонами накладної про передачу проектної документації та Акту здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції.

Згідно із п.9.1. Договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов`язуються вирішувати і шляхом взаємних переговорів та консультацій.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представника Сторін та скріплення відбитками печаток Сторін і діє до 31.12.2015. Закінчення строку Договору не звільняє Сторони від виконання тих зобов`язань, що лишились невиконаними від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.10.1.Договору).

28.11.2016 Додатковою Угодою №2 до Договору №4-Р/ДЗ від 22.12.2014 про розробку проектно-кошторисної документації на реконструкцію табору «Морський» ДП УДЦ «Молода гвардія» термін виконання робіт продовжено до 31.12.2017 року.

25.10.2017 Додатковою Угодою №3 до Договору №4-Р/ДЗ від 22.12.2014 про розробку проектно-кошторисної документації на реконструкцію табору «Морський» ДП УДЦ «Молода гвардія» термін виконання робіт продовжено до 31.12.2018 року.

27.12.2018 Додатковою Угодою №4 до Договору №4-Р/ДЗ від 22.12.2014 про розробку проектно-кошторисної документації на реконструкцію табору «Морський» ДП УДЦ «Молода гвардія» термін виконання робіт продовжено до 31.12.2019 року.

Позивачем зазначено, що перевіркою Державної Аудиторської Служби України ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія» стосовно використання коштів передбачених на виконання проектної документації по об`єкту: «Розробка проектно-кошторисної документації з реконструкції табору «Морський» ДП «УДЦ «Молода гвардія» в м.Одеса», а саме: перевіркою правильного застосування розрахункових показників, постійних величин вартості розробки та відношення вартості розробки робочої документації, коефіцієнтів, а також, прийому-передачі виконаних проектних робіт від 27.12.2018р. на суму 835 764,82 грн. (з ПДВ), в порушення вимог п.5.2.1 «Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» ДСТУ (Б Д. 1.1-7:2013), затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 08.08.2013р. № 374 встановлено завищення вартості виконаних проектних робіт на суму 164 937,89грн.(з ПДВ), що призвело до матеріальної шкоди (збитків) ДП УДЦ «Молода гвардія» на тотожну суму.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх.

До відносин, що виникають у процесі виконання проектних та досліджувальних робіт, можуть застосовуватися положення статті 318 цього Кодексу.

Підрядник несе відповідальність за недоліки проекту, в тому числі виявлені в процесі його реалізації та експлуатації побудованого за даним проектом об`єкта.

У разі виявлення недоліків проекту підрядник зобов`язаний безоплатно переробити проект, а також відшкодувати замовнику збитки, спричинені недоліками проекту.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 889 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт:

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;

2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;

3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;

4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов`язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред`явленим до замовника іншою особою у зв`язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виконано обумовлені Договором роботи, а позивачем їх прийнято без заперечень та зауважень.

Так, актом №1 здачі-приймання проектно-кошторисної документації до Договору №4-Р/ДЗ від 22.11.2014 зазначено короткий опис науково-технічної продукції та визначено договірну ціну, що становить 201 250,80 грн (ціна етапу, який здається) у тому числі ПДВ у розмірі 33 541,18 грн.

Актом №2 здачі-приймання проектно-кошторисної документації до Договору №4-Р/ДЗ від 22.11.2014 зазначено короткий опис науково-технічної продукції та визначено договірну ціну, що становить 334 514,02 грн (ціна етапу, який здається) у тому числі ПДВ у розмірі 55 752,34 грн.

Актом №3 здачі-приймання проектно-кошторисної документації до Договору №4-Р/ДЗ від 22.11.2014 зазначено короткий опис науково-технічної продукції та визначено договірну ціну, що становить 300 000,00 грн (ціна етапу, який здається) у тому числі ПДВ у розмірі 50 000,00 грн.

Таким чином, в рамках договору, укладеного між сторонами, відповідачем були виконані роботи відповідно до обсягів та умов договору, які були прийняті позивачем беззаперечно, що підтверджується наявністю підписів сторін на вищезазначених актах.

Про належне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку позивача претензій та повідомлень про порушення відповідачем умов договорів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перевіркою Державної Аудиторської Служби України ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія» стосовно використання коштів передбачених на виконання проектної документації по об`єкту: «Розробка проектно-кошторисної документації з реконструкції табору «Морський» ДП «УДЦ «Молода гвардія» в м.Одеса», а саме: перевіркою правильного застосування розрахункових показників, постійних величин вартості розробки та відношення вартості розробки робочої документації, коефіцієнтів, а також, прийому-передачі виконаних проектних робіт від 27.12.2018р. на суму 835 764,82 грн. (з ПДВ), в порушення вимог п.5.2.1 «Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» ДСТУ (Б Д. 1.1-7:2013), затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 08.08.2013р. № 374 встановлено завищення вартості виконаних проектних робіт на суму 164 937,89грн.(з ПДВ), що призвело до матеріальної шкоди (збитків) ДП УДЦ «Молода гвардія» на тотожну суму.

Як вбачається із розрахунку завищення вартості виконаних проектних робіт Державної Аудиторської Служби України, в останньому зазначено перелік виконаних робіт за кошторисом №1, №2, №3, №4, №5, а також зазначено вартість за кошторисом, фактичну вартість та різницю у вартості.

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи не надано кошториси №1, №2, №3, №4, №5, які, відповідно до п.12.1.Договору, є невід`ємною частиною Договору. Таким чином, суд не може встановити факт завищення вартості виконаних проектних робіт відповідно до розрахунку Державної Аудиторської Служби України.

В свою чергу, загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України.

Пунктом 7 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів

Відповідно до ч.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язанні у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Зі змісту статті 632 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, істотними вважаються насамперед ті умови договору, які названі такими за законом.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини та проявляється у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору.

Згідно з п.2.2 Договору вартість робіт з урахуванням ПДВ складає 1 670 959,20 грн.

В свою чергу, Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 632 Цивільного кодексу України регламентовано, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

В силу приписів ч.1 ст.188 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одержання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.

Судом також встановлено, що на день вирішення спору сторонами не укладалось будь-яких змін до договору в частині узгодження нової вартості робіт в бік зменшення.

Відповідно до частин 4-5 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Доказів того, що позивач звертався до суду з позовом про спонукання відповідача про внесення змін до договору в частині нової вартості робіт не подано, як і доказів на підтвердження звернення до відповідача із пропозицією внести зміни до Договору в частині зміни вартості робіт.

В свою чергу, розрахунок Державної Аудиторської Служби України, на який посилається позивач як на доказ переплати ним коштів у розмірі 164 937,89 грн, не встановлює в розумінні ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставин, які не потребують доведення.

При цьому, суд зазначає, що вищезазначений розрахунок, який є додатком до акту Державної Аудиторської Служби України №04-11/07 від 14.03.2019, оригінал та копію якого позивачем не додано до матеріалів справи, також не несе жодного імперативного характеру для сторін Договору.

Так, загальне поняття акта ревізії наведено у пункті 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 N 550 із подальшими змінами, (далі - Порядок), згідно з яким акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

У цьому випадку акт ревізії, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень (що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта ревізії) не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-237а13).

Більше того, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на акт Державної аудиторської служби України, який носить рекомендаційний характер, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірними. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Зазначене узгоджується також з позицією Верховного Суду України, наведеній в постанові №3-69гс12 від 22.01.2013, відповідно до якої, виявлені внутрішньою ревізією порушення не можуть впливати на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством України порядку.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 02.10.2013 зі справи № 922/1609/13.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд звертає увагу на те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21 січня 2018 року у справі №5-249кс15.

Крім того, суд зазначає, що згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія» відмовити.

2. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи залишити за Державним підприємством «Український дитячий центр «Молода гвардія».

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.Є. Блажівська